Главная страница
Навигация по странице:

  • Порушення обміну вуглеводів

  • Спадкові хвороби обміну ліпідів

  • Рис. 1.147 Відкладення холестерину (ксантема). 223 Розділ 1.

  • Спадкові хвороби обміну мінеральних ре

  • Хвороби обміну гормонів

  • Пішак_Медична біологія_2004. Лауреат и но белівсь ко ї прем І ї мечников І


    Скачать 14.51 Mb.
    НазваниеЛауреат и но белівсь ко ї прем І ї мечников І
    АнкорПішак_Медична біологія_2004.pdf
    Дата28.01.2017
    Размер14.51 Mb.
    Формат файлаpdf
    Имя файлаПішак_Медична біологія_2004.pdf
    ТипДокументы
    #841
    страница35 из 98
    1   ...   31   32   33   34   35   36   37   38   ...   98
    ,
    "Ппофенат" (Росія)). Для оцінки ефективності дієтотерапії необхідно регулярно визначати концентрацію ФА в сироватці крові, оцінювати розумовий і фізичний розвиток дітей.
    Результати лікування залежать від віку, в якому розпочате лікування. Клінічні спостереження показу

    /
    ють. що правильний дієтичний режим не пізніше
    10 го місяця життя запобігає тяжким ураженням моз ку дитини, і якщо почати його до 3 го тижня життя, розумовий розвиток залишається нормальним. Три валість лікування до 6 8 річного віку. Дієту роз- ширюють поступово. Далі раціон відрізняється від такого у здорових дітей тим, що в ньому обмеже- ний вміст мяса, виключені сир, яйця, рис. Вагітні, які страждають на ФКУ, повинні дотримуватися дієти до зачаття і під час вигодовування плоду, рівень ФА в крові має бути нижче 100 мг/л впродовж усього періоду вагітності.
    Цистинурія
    Цистинурія захворювання, позв'язане з пору- шенням обміну цистину, успадковується за аутосом но рецесивним типом. У таких хворих відсутня транспортна система, що виводить цистин з лізо сом. Цистин, накопичуючись у нирках, сприяє роз- витку симптомокомплексу, який включає поліурію, лихоманку, гіпотрофію і втрату апетиту. Інтелекту- ально діти розвиваються нормально, але відстають у фізичному розвитку. У віці 1 го року дитина не ходить і не стоїть, у неї розвивається рахіт. У рогівці виявляють кристалічні відкладення. Погіршується функція нирок, наростає фотофобія, ацидоз. За умо- ви відсутності терапевтичних втручань хворі гинуть від хронічної ниркової недостатності до кінця 1 го десятиріччя життя.
    Діагностика цистинурії полягає у виявленні крис- талів цистину в рогівці і нирковій тканині, протеїнурії, глюкозурії, лужної реакції сечі у дитини з ацидозом.
    Лікування захворювання тільки симптоматичне.
    Порушення обміну вуглеводів
    Галактоземія Перший опис цього спадкового захворювання належить віденському педіатру Реуссу (1808). Це уроджене порушення галактозного обміну і пере- дається аутосомно рецесивним шляхом. Частота захворювання від 1:16000 до 1:17500 населення. Патогенез хвороби зумовлений блоком у процесі роззпаду галактози до глюкози, що здійснюється під дією галактокінази і галактозо 1 фосфатуридилтрансферази.
    Прийнято вважати, що патологічні ушкодження викли- кані нагромадженням у клітинах галактозо 1 фосфату і порушенням клітинного метаболізму.
    Клінічна картина галактоземії залежить від сту- пеня ензимного дефекту і кількості галактози, що
    1.3. Онтогенетичний рівень організації життя
    надходить з їжею. У типових випадках захворюван- ня виявляється в перші дні і тижні. Немовля неохо- че приймає молоко, у нього відсутній апетит, вини- кають блювота, здуття живота, диспепсія, персис туюча жовтяниця, гіпоглікемія. Жовтяниця спочат- ку нагадує фізіологічну, але надень посилюєть- ся. У тяжких випадках захворювання різко прогре- сує і призводить до коми і смерті. У більшості ви- падків перебіг захворювання більш тривалий: дити- на недодає в масі і зрості, збільшуються печінка і селезінка, з'являється асцит. Іноді приєднуються сим- птоми геморагічного діатезу. Має місце поява ката- ракти на 3 му тижні життя, яка прогресує і призво- дить до повної сліпоти. Характерне значне відста- вання у психомоторному розвитку. За легких форм перебігу захворювання відсутні багато клінічних оз- накале завжди є катаракта і гепатоспленомегалія.
    Діагностика полягає у виявленні галактозурії методом уринолізису), протеїнурії, гіпераміноаци дурії. Діагноз уточнюють шляхом тонкошарової хро- матографії вуглеводів.
    Єдиним методом лікування є харчування, по- збавлене лактози. З харчового раціону виключають грудне і коров'яче молоко.
    Дітям до 1 го року дають соєве молоко, суміші типу "Малютка" з декстрин мальтозою, суміші з окремими видами борошна "Мальті", низьколак тозне молоко. Дієта дітей після 1 року більш різно- манітна, але з неї виключають молочні продукти, шоколад, каву, субпродукти, квасолю, горох, моло- ду картоплю. Дієту призначають на тривалий час, не менше 5 7 років. Критерієм ефективності ліку- вання є відсутність галактози в сечі.
    Призначенням дієти до клінічно виражених про- явів хвороби вдається попередити метаболічні роз- лади і розвиток дитини буде нормальним. Якщо дієта призначена в період нерізко виражених проявів мож- на домогтися компенсації порушень метаболізму.
    Використовують оперативне лікування катаракти.
    Має місце антенатальна профілактика захворю- вання у плоду шляхом призначення безлактозної дієти майбутній матері.
    Глікогенози
    Глікогенози це захворювання, зумовлені мета- болічними порушеннями, які призводять до над- мірної концентрації глікогену або зміни його струк- тури. Глікоген являє собою вуглеводні депо, які є
    221

    Розділ 1. Біологічні основи життєдіяльності людини
    готовими джерелами для негайного забезпечення енергією. У печінці він розщеплюється, забезпечує безперебійне постачання глюкозою мозку й ерит- роцитів. Для даної групи захворювань властиве на- громадження глікогену в органах і тканинах. Гліко генози відносять до спадкових захворювань, ви- кликаних порушенням активності ферментів, які бе- руть участь в обміні глікогену і впливають на утво- рення різних метаболітів. Описано декілька сотень випадків цього захворювання. Поширеність його складає 1:40000. За клінічними ознаками розрізняють три основні форми захворювання:
    1) печінкову;
    2) м'язову;
    3) генералізовану.
    Печінкова форма Ознаки з'являються напер- шому році життя, починаючи з 8 9 місяця, коли відзначаються рідкі напади гіпоглікемії. Вони харак- теризуються тимчасовою втратою свідомості, кло нічними судомами кінцівок. Напади починаються до їжі або вранці, їх появі можна запобігти прийман- ням солодкої води. Характерний зовнішній вигляд дітей: маленький зріст, великий живіт, худі кінцівки,
    "лялькове обличчя". Відзначається збільшення пе- чінки (рис. 1.146). Найбільш небезпечний вік перші 4 5 років. Інфекційні захворювання уск- ладнюють перебіг патологічного процесу. З віком стан хворого поліп- шується завдяки роз- витку компенсатор- них механізмів об- міну. Інтелект, як правило, не поруше- ний. При гістохіміч- ному дослідженні печінки виявляють сильне розростання колагенової сполуч- ної тканини, печін- кові клітини багаті на глікоген, містять багато ліпідів.
    М'язова форма.
    Симптоми захворю- вання з'являються з
    7 10 років. Хворі Рис. 1.146 Хвора на глікогеноз: 1 межі печінки.
    стають малорухливими, швидко втомлюються при фізичному навантаженні. М'язова слабкість прогре- сує, з'являються болі в працюючих м'язах, серце- биття, задуха. Усі ці симптоми розвиваються до 25 35 років. Зовнішній вигляд хворих не змінений. Сим- птомів зміни печінки і нирок немає. При огляді
    виражена атрофія м'язів та їх гіпотонія. При гісто- хімічному дослідженні видном язові волокна з де- генерацією, аж до некрозу. Вони містять вакуолі, наповнені глікогеном. Прогноз захворювання спри- ятливий, але відомі летальні наслідки в 20 30 років
    Генералізована форма При цій формі захво- рювання практично в усіх органах і тканинах нако- пичується велика кількість глікогену. Клініка її несхожа на клініку печінкової і м'язової форм, вона різноманітна, має прогресуючий перебіг.
    Біохімічні форми глікогенозів
    1 й тип (хвороба Гірке) викликаний відсутні- стю активності специфічної глюкозо 6 фосфатази в печінці і слизовій кишківника. Успадковується за аутосомно рецесивним типом. Порушується одна з головних функцій печінки підтримання гомеостазу глюкози крові і порушений процес утворен- ня глюкози з амінокислот. Водночас у гепатоцитах знаходять багато ліпідів. Клінічна картина дуже ти- пова для печінкової форми глікогенової хвороби
    Особливістю є те, що у дітей 5 7 років бувають геморагічні висипання і кровотечі, пов'язані з пору- шенням функції тромбоцитів. Іншою особливістю є підвищення у крові сечової кислоти, симптомоком плекс подагри розвивається у більш пізньому віці. Часто відзначається збільшення нирок. Діагносту- вати захворювання можна за допомогою введення мічених атомів глюкози. Остаточний діагноз став- лять за результатами біопсії печінки: наявність у клітинах великої кількості нормального за структурою глікогену, що є специфічною ознакою цього за- хворювання. Хворим рекомендують уникати вжи- вання продуктів, які містять сахарозу і лактозу.
    2 ий тип (хвороба Помпе) хвороба має найбільш несприятливий перебіг, при цьому в усіх органах відсутні лізосомна альфа глюкозидаза і гамма амілаза, що призводить до накопичення гліко- гену в усіх тканинах і насамперед інтенсивно пра- цюючих м'язах (серце). Хвороба з'являється напер- шому році життя у вигляді симптомокомплексу сер- цевої недостатності. Відзначається збільшення сер

    1.3. Онтогенетичний рівень організації життя
    Клініка фруктоземії нагадує галактоземію, але вона звичайно виникає, коли дитина починає одер- жувати соки, плоди й овочі або вживати цукор.
    Організм дитини не сприймає фрукти, у неї з'яв- ляється блювота, характерний розвиток гіпотрофії, гепатоспленомегалії, асциту. Вживання великої кількості фруктози може призвести до гострої гіпо- глікемії, що супроводжується судомами, тремором і розвитком коматозного стану.
    Діагностика фруктоземії полягає у виявленні фруктозурії (реакція Селіванова) при навантаженні фруктозою, гіпоглікемії, гіпофосфатемії, ознаках ура- ження печінки.
    Лікування фруктоземії полягає у виключенні з раціону соків, ягід, фруктів і овочів. При своєчасно- му виключенні фруктози дитина розвивається нормально і прояви захворювання набувають зворот- ного розвитку.
    Спадкові хвороби обміну ліпідів
    Це група генетичних захворювань, суть яких полягає в нагромадженні ліпідів водному чи де- кількох органах (рис. 1.147). Хвороба Німанна Піка

    Захворювання зумовлене спадковим порушен- ням обміну ліпідів (сфінгофосфоліпідів). Відбуваєть- ся нагромадження сфінгомієліну в печінці, головному мозку, селезінці, наднирниках, нирках, лімфатич- них вузлах, шкірі і мононуклеарних клітинах крові.
    Захворювання з аутосомно рецесивним типом ус- падкування. Частота ураження хлопчиків і дівча- ток однакова. Патогенез його пов'язаний з недо- статністю у тканинах сфінгомієлінази кислої лізо
    Рис. 1.147
    Відкладення холестерину (ксантема).
    223

    Розділ 1. Біологічні основи життєдіяльності людини
    сомної гідролази, що здійснює гідролітичне розщеп- лення сфінгомієліну.
    Клінічна картина проявляється в грудному віці, переважно в першому півріччі життя. Початкови- ми симптомами є відмова дитини від їжі і періодич- на блювота. Потім настає різке зниження маси з розвитком гіпотрофії, відзначається затримка пси- хофізичного розвитку. Поступово збільшуються роз- міри печінки і селезінки, при пальпації вони щільні, з гладенькою поверхнею, безболісні; пізніше розви- вається асцит. Шкірні покриви мають восковий відтінок з ділянками посиленої пігментації. Відзна- чається ураження нервової системи. Надалі розви- вається гіпотонія м'язів, виражене різке відставання дитини у психічному розвитку, ідіотія, глухота, у ба- гатьох хворих настає атрофія зорового нерва. Зах- ворювання може перебігати з переважним уражен- ням нервової системи, печінки, селезінки.
    Специфічне лікування не розроблене. Прогноз несприятливий. Захворювання швидко призводить до виснаження і летального результату.
    Виживання пізніше п'ятирічного віку вкрай рідкісне.
    Можлива пренатальна діагностика за допомогою дослідження клітин амніотичної рідини. Хвороба Тея Сакса Хвороба Тея Сакса (амавротична ідіотія) на- лежить до групи внутрішньоклітинних ліпідозів. Це захворювання з аутосомно рецесивним типом ус- падкування. Відзначається збільшення в мозку гліко ліпіду гангліозиду, а також підвищення рівня ганг ліозидів у печінці, селезінці, що свідчить про гене ралізоване порушення обміну гангліозидів. Гістоло- гічно проявляється картина генералізованого роз- паду гангліозних клітин нервової системи. Хвороба починається у віці 4 6 місяців. Часто це захворю- вання носить сімейний характер. У хворих рано ви- являється зниження зору. Дитина не може фіксува- ти погляд, не стежить за іграшками. Досить рано на очному дні виявляється симптом "вишневої кісточки"
    вишнево червона цятка в макулярній ділянці, оточена сірувато білим кільцем. Згодом розвиваються атрофія зорових нервів і повна сліпо- та. Зникають орієнтувальні і захисні реакції. Пору- шення призводять до повної нерухомості. При хво- робі Тея Сакса спостерігається симптом підви- щеної реакції на звукові подразники діти різко здри- гаються від звичайного звуку, можуть відзначати- ся судоми. Смерть настає в середньому через
    1 2 роки після початку захворювання.
    Специфічне лікування амавротичної ідіотії не розроблено.
    Можливе встановлення гетерозиготного носія мутантного гена у батьків хворих. У випадку вагіт- ності жінки, гетерозиготної за геном амавротичної
    ідіотії Тея Сакса, доцільне дослідження гексоаміні
    дази А в амніотичній рідині, отриманій на 18 20 й тиж- день вагітності. При значному зниженні гексоаміні
    дази А показане штучне переривання вагітності.
    Спадкові хвороби нуклеїнових кислот До їх складу входить декілька добре вивчених хвороб. Особливості цих дефектів можна спосте- рігати на прикладі синдрому Леша Наяна. Синдром зустрічається рідко (1:300000 новонароджених) і успадковується за Х зчепленим рецесивним типом. Хвороба розвивається у грудному віці, про являється м'язовим гіпертонусом, підвищеною рефлекторною збудливістю, олігофренією, імпуль- сивною схильністю дитини до самопошкоджень.
    Виділяють також атипову форму дорослих, що про- являється симптомами подагри.
    Первинний дефект це нестача ферменту гіпо ксантин фосфорибозилтрансферази (ГФРТ), необ- хідного для синтезу ДНК. Він каталізує перетво- рення вільних пуринових основ гуаніну і гіпоксан- тину до нуклеотидів. При нестачі цього ферменту кінцевим продуктом розпаду основ є сечова кислота. Високий вміст її солей призводить до форму вання уратів і розвитку нирковокам'яної хвороби. Фермент ГФРТ знаходиться в усіх соматичних клітинах. Тому можлива точна діагностика шляхом визначення його активності в клітинах. На практиці для цього використовують культивовані фіброблас ти шкіри, а при пренатальній діагностиці амнїс тичні клітини. Виявлення активності ферменту в культивованих клітинах дозволяє, шляхом сумісно- го культивування клітин від різних хворих, диферен- ціювати генетично різні форми у випадку метаболіч ного кооперування (часткового поновлення актив- ності ГФРТ у клітинах хворих).
    Спадкові хвороби обміну мінеральних ре-
    човин Хвороба Вільсона Коновалова

    Спадкове захворювання, що характеризується поєднанням цирозу печінки з дистрофічним проце
    224

    1.3. Онтогенетичний рівень організації життя
    гіперкупрурії (виділення за добу більше 200 мкг міді) і гіпераміноацидурії (більше 350 мкг за добу). У лікуванні ефект дають тіолові препарати, що зв'язують мідь і виводять її з організму.
    Хвороби обміну вітамінів Кальциферол стероїдний вітамін (вітамін D) регулює вміст зв'язуваного з кальцієм білка у кліти- нах кишкового епітелію.
    Вітамін В служить коферментом майже для 50 різних ферментів. Захворювання, що виникають при порушенні обміну вітамінів: вітамін D резистентний гіпофосфатемічний рахіт (прояви рахіт, низький зріст, зубні абсцеси) (рис. 1.148); мегалобластич на анемія, залежна від фолієвої кислоти (прояви анемія, атаксія, недоумство, судоми).
    Хвороби обміну гормонів
    Стероїдні гормони кори наднирників (гідрокорти- зон, кортикостерон, альдостерон) індукують утво- рення глутамінсинтетази в сітківці ока, підвищують вміст РНК, антигемофільного глобуліну А. Кортизон підвищує у ссавців синтез РНК і утво- рення різних ферментів (тирозинтрансамінази, піру ваткарбоксилази та ін.) Тестостерон посилює синтез РНК спеціальних генів у клітинах передміхурової залози. Рис. 1.149

    Гіпотиреоз. Кретин і з м .
    225

    Розділ 1. Біологічні основи життєдіяльності людини
    Плейотропним називають ген, який зумовлює прояв різних ефектів, що не можуть бути однозначно викликані первинною дією. Так, ген синдрому Барде Бідля призводить до полідактилії, ожирін- ня, недоумства і пігментної дегенерації сітківки. Хворобу Фанконі викликає ген панмієлопатії: вади розвитку або відсутність великих пальців рук, про- меневої кістки, вади розвитку нирок, карликовий зріст, тромбоцитопенія, недокрів'я. Основу плейотропії складають не множинні не- залежні первинні ефекти гена, а первинний, єдиний дефект хімічної природи, який характеризується різноманітними проявами з чіткою кореляцією їх частоту популяції. Доведено, що більшістю аномальні гени плейо тропні. їх первинні генні продукти виконують важ- ливу роль у розвитку порушень різних органів і функцій при відповідних захворюваннях.
    Діагностичне значення плейотропії полягає в тому, що прояв одного із симптомів генної хвороби вказує на високу ймовірність прихованих патологі- чних зрушень. Так, коричневі пігментні плями на- вколо рота і на слизовій оболонці губ при синдромі
    Пейтца Егерса дозволяють стверджувати, що киш- кова кровотеча зумовлена поліпами, які зрідка за- знають злоякісного переродження. І навпаки, мно- жинні остеоми, дермоїдні кісти і ліпоми вказують на поліпоз при синдромі Гарднера, який часто пере- роджується врак До цієї групи належить більшість моногенних спадкових хвороб: муковісцидоз, м'язові дистрофії
    (міопатії), ахондроплазія та ін.
    Муковісцидоз
    Муковісцидоз зустрічається в людей білої раси, в
    Європі 1:2800—1:9800. Однаково уражаються обидві статі з невеликою перевагою хлопчиків. Часто вста- новлюється кровне споріднення між родичами. Ус- падковується за аутосомно рецесивним типом.
    Основний біохімічний дефект, який призводить до розвитку хвороби, ще не виявлений. Встановле- но, що при цьому захворюванні мукосекреторні за- лози виділяють вязкий слиз, що є основною причиною патології: зміна залоз слизової рота, стравохо- ду, кишківника, підшлункової залози, носа, синусів, трахеї, бронхів та ін. В'язкість секрету повязана з підвищенням кількості фукози, яка гідрофобна, і зни- женням рівня сіалової кислоти, що є гідрофільною.
    Цей секрет закупорює усі вихідні отвори й зумов- лює патологічні зміни в ряді органів. Крім того, в таких хворих встановлено зростання електролітів у поті (від 2 до 5 разів більше натрію і хлору, ніж у здорових), сльозах, слині. Порушується реабсорб- ція електролітів через ензимний дефіцит.
    Класифікація;
    1. Змішана форма (ураження дихальної і трав- ної систем.
    2. Легенева форма.
    3. Кишкова форма.
    4. Печінкова форма з явищами цирозу, портальна гіпертензії, асциту, кровотечею з шлунка і стравоходу
    5. Електролітна форма без респіраторних і киш- кових порушень, зі слабким залученням підшлунко- вої залози. У перші тижні або місяці основним симптомом є кашель (сухий, нападоподібний, не піддається ліку ванню). З'являється кашель вранці при пробудженні або після їди коклюшоподібний. Апетит у дитини добрий, що контрастує з ії поганим фізичним роз
    Естрогени індукують утворення гексокінази і фосфофруктокінази в матці.
    Спадкові хвороби, що виникають при порушенні обміну гормонів: домінантний нецукровий діабет, зу- мовлений відсутністю антидіуретичного гормону сімейний зоб, тиреоїдини зоб Хашамото, первинна мікседема, тиреотоксикоз захворювання, зумовлені порушенням функції щитоподібної залози (рис. 1.149);
    адреногенітальний синдром (гіперпродукція андро- генів, відсутність гідрокортизону), хвороба Аддисо на (нестача гормонів наднирників); синдром тести- кулярної фемінізації (знижена чутливість периферич- них тканин до андрогенів); цукровий діабет та ін.
    1.3.2.36
    1   ...   31   32   33   34   35   36   37   38   ...   98


    написать администратору сайта