щоденик фарм. Щоденик. Міністерство охорони здоровя україни національна медична академія післядипломної освіти імені п. Л. Шупика щоденник обліку роботи провізораінтерна

• Название: Міністерство охорони здоровя україни національна медична академія післядипломної освіти імені п. Л. Шупика щоденник обліку роботи провізораінтерна
• Анкор: щоденик фарм
• Дата: 07.01.2021
• Размер: 0.51 Mb.
• Имя файла: Щоденик.docx
• Тип: Диплом; #166195
• страница: 3 из 19

Управління товарним асортиментом фармацевтичного підприємства за допомогою АВС і XYZ-аналізу

Більша частина знань і навичок сучасної фармацевтичної логістики розрахована на «правила гри» розвиненого цивілізованого ринку і в українських умовах використовується в незначних масштабах, оскільки раціоналізація потокових процесів і працездатність систем управління ринковими суб'єктами не відповідає мінімальним вимогам. В умовах обмеженого попиту, але при високій потреби в лікарських засобах внаслідок зниження якості життя населення, при несвоєчасній оплаті і дефіциті обігових коштів, а також не завжди виправданого державного регулювання фармацевтичного ринку зростають масштаби і роль неформальних структур, товарні потоки стають стохастичними, нестабільними, втрачають запрограмований ритм і періодичність. Традиційне рух лікарських засобів і виробів медичного призначення від виробника до споживача має деформований характер, його проблемними рисами є нераціональність розвитку посередницьких структур, низький рівень використання систем електронних комунікацій, електронних мереж, систем зв'язку та телекомунікацій, відстала транспортна інфраструктура, низький рівень механізації, автоматизації і техніко-технологічного розвитку складського господарства, недоліки у виробництві транспортної тари та упаковки.

Оскільки непрогнозований розвиток національної фармації ускладнює процес логистизации ринкових структур, використання принципів фармацевтичної логістики більш актуальним представляється на рівні окремих фармацевтичних підприємств, що розглядаються як логістичні системи.

Ключовим моментом функціонування посередницьких фармацевтичних фірм стає економія на витратах звернення. Інший напрям - конкурентна цінова політика в умовах жорсткого державного регулювання, що сприяє можливості отримання прибутку при мінімально допустимих або неприпустимих для конкурентів цінах. Третім напрямком є ​​формування оптимального асортименту товарів, доступних за ціною для різних сегментів споживачів при розширенні та поглибленні його в низькому і середньому ціновому діапазоні за рахунок генеричних форм. При цьому асортиментна політика повинна бути тісно пов'язана з серйозною диверсифікацією в напрямку розширення допоміжного нелекарственного асортименту.

Як найбільш доступний метод моніторингу товарного асортименту може бути використаний логістичний підхід, що базується на класифікації товарообігу і товарних запасів, що вимірюються в одиницях реалізації або запасу (ABC-аналіз), та їх класифікації за структурою споживання (XYZ-аналіз).
ABC-аналіз - один з варіантів математико-статистичних методів аналізу, використовуваний для дослідження частоти певних економічних явищ і фактів. Його синонімами є первинний аналіз, правило 80/20 і принцип Парето. За допомогою цього методу здійснюється класифікація або розподіл існуючої сукупності відповідно обраним критеріям на три групи, а саме А, В і С. Ця класифікація показує одночасно ранг і дозволяє виділити основні пункти, особливо важливі для цілеспрямованих заходів управління. Як правило, використовують два критерії. Вони можуть бути різними:
· З одного боку, кількість позицій лікарських засобів, аптек, постачальників та ін;
· З іншого - товарообіг, вартість запасів, обсяг споживання ліків, витрати, дохід і т. п.

Розвитком АВС-аналізу є його комбінування з XYZ-аналізом, який базується на тих же принципах, що і ABC-аналіз. При цьому враховується три критерії, один з яких в більшості випадків визначається в тимчасовому відношенні.

Фармацевтична сутність понять "збут",

"збутова діяльність", "збутова політика"

Збут - це сукупність заходів, які здійснюються фармацевтичною фірмою з моменту, коли лікарський засіб поступає на споживчий ринок та/або ринок організацій-споживачів до моменту, коли споживач купує його.

Збутова політика являє собою діяльність фармацевтичної фірми, спрямовану на планування, реалізацію й контроль руху лікарських засобів для задоволення попиту спо­живачів і отримання прибутку для себе.

Збутова діяльність є процесом, що охоплює планування обсягу реалізації лікарських засобів з урахуванням рівня прибутку, що намічається, пошук і добір контрагентів, проведення з ними обмінних процесів з установленням ціни відповідно до якості лікарського засобу та інтенсивності попиту на нього, виявлення та активне використання чинників, здатних пришвидшити просування ліків на ринок і збільшити прибуток від реалізації.

Збутова діяльність характеризується єдністю трьох складових:

•    організаційно-технологічної складової, яка характеризує обмін лікарських засобів і виробів медичного призначення на платіжні засоби;

•    економічної складової, яка зумовлює зміну форм вартості у процесі обміну та фіксує завершення певного процесу;

•    правової складової, яка регулює правила обміну та фіксує перехід права влас­ності на лікарські засоби.

2.     Визначення цілей і розроблення альтернативних варіантів структури каналів збуту лікарських засобів

Цілями збутової політики фармацевтичного підприємства є проникнення на нові сегменти фармацевтичного ринку, розширення охоплення різних регіонів, збільшення частки ринку, обсягів продаж, прибутку тощо.

Канали розподілу (методи збуту) ліків - це сукупність фармацевтичних фірм чи окремих осіб, які виконують посередницькі функції щодо фізичного переміщення лікарсь­ких засобів і виробів медичного призначення та перебирають на себе або сприяють переданню права власності на ліки на шляху їх просування від виробника до споживача.

Незважаючи на те, що при використанні послуг посередників виробник певною мірою втрачає контроль над реалізацією лікарських засобів, більшість підприємців вважає вигідним залучення посередників. Це пояснюється багатьма причинами, зокрема:

•    у значної частини фармацевтичних виробників не вистачає фінансових ресурсів для здійснення прямого маркетингу;

•    чимало фармацевтичних виробників позбавлені можливості встановлювати прямі контакти зі споживачами своєї продукції внаслідок територіальної відокремленості;

•    фармацевтичні посередники можуть забезпечити покупцям необхідний асорти­мент лікарських засобів і виробів медичного призначення та високу якість обслугову­вання, використовуючи свої контакти, досвід та кваліфікацію;

•    навіть якщо фармацевтичний виробник потенційно здатний створити власні ка­нали розподілу, у багатьох випадках це для нього невигідно, оскільки ефективніше вкласти кошти у свій основний бізнес;