Українська мова за проф. спрямув.. Модуль І культура усної та писемної форм професійного мовлення
 Скачать 2.44 Mb.
|
|
ТЕМА 2 Стилі сучасної української літературної мови. Характеристика офіційно-ділового та наукового стилів як основних у професійній діяльності фахівців галузі електроніки та комп’ютерної техніки Питання теми: Визначення мовного стилю. Загальні відомості про функціональні стилі сучасної української літературної мови. Характеристика наукового та офіційно-ділового стилів: призначення, підстилі, жанрове розмаїття, мовні особливості. Що таке стиль мови? Які стилі існують? К Стиль (грец. stylos – паличка для письма ) – різновид літературної мови, що обслуговує певну сферу суспільної діяльності мовців і має особливості добору й використання мовних засобів (лексики, фразеології, грама-тичних форм, типів речення тощо). ультура професійного мовлення тісно пов’язана зі стилістичними нормами. Мистецтво добирати й ефективно використовувати систему мовних засобів з конкретною метою та в конкретних умовах і обставинах спілкування визначає рівень культури мовлення людини. Стиль є одним із найдавніших понять гуманітарного знання: воно вживалося в давньоіндійських поетиках, а також риториках і поетиках Давніх Греції й Риму. Давні греки стилем називали дерев’яну загострену паличку для письма, вміння користуватися якою було одним із показників мовної культури. Пізніше це слово асоціювалося з манерою письма та мовлення і аж до Середньовіччя пов’язувалося з мовними засобами (тропами, лексикою, синтаксисом), які передбачає кожен вид словесності. Кожний стиль має свою сферу використання, призначення, систему мовних засобів і стилістичні норми, що оберігають цю систему, роблять її стійким стилем. Стиль мови має суспільну прароду, твориться в процесі мовного розвитку нації і є невід’ємною частиною національ- ної мови. Кількість і структура функціональних стилів, особливості їх використання тісно пов’язані з історичними умовами розвитку і функціонування самої літературної мови. У мовній практиці поширена така класифікація стилів. Схема 1.3 – Стилі сучасної української мови  Сьогодні все більшу вагунабуває і конфесійний стиль, який був усунутий разом із релігією з кінця 20-х до майже 80-х років минулого століття.Для останнього характерними ознаками євживання старослов’янізмів, застарілих слів, використання метафор, символів, порівнянь, алегорій, а також непрямого порядку слів у реченні, повторів слів і синтаксичних конструкцій. У чому полягають особливості розмовного, художнього, публіцистичного стилів української літературної мови? Які існують їх різновиди? Розмовний стиль. Сфера його використання – усне невимушене спілкування у побутовій чи професійній сферах. Головною метою мовця є встановлення психологічного контакту із співрозмовником (співрозмовниками). Функціонує розмовний стиль в усній формі. Його основними ознаками є неофіційність, ситуативність, діалогічність, спонтанність, непідготовленість спілкування, емоційність, використання жестів, міміки тощо. Розрізняють такі підстилі розмовного стилю: усне літературне мовлення, щ Жанр мовлення (франц. genre – манера, різновид) – конкретна форма мовного матеріалу функціонального стилю, що має певну композицію, зумовлену темою та метою висловлювання. о ґрунтується на дотриманні норм сучасної української літературної мови, та розмовно-побутове, у якому спостерігається часте порушення літературних норм (використання діалек- тів, жаргонної лексики, просторіч тощо). За кількістю мовців виокремлюють такі жанри розмовного стилю: розповідь, діалог, полілог. Мовні особливості розмовного стилю. Лексичний рівень розмовного мовлення характеризується великою кількістю експресивних та емоційно-оцінних слів та зворотів. Використовуються діалектизми й просторічні елементи – несвідомо (у випадку недостатнього опанування норм літературної мови) або свідомо (як певний стилістичний засіб). Синтаксис визначається широким використанням неповних речень, простими синтаксичними конструкціями з вільним порядком слів, великою кількістю вставних слів і конструкцій. Психологічну напруженість діалогу підтримують питальні та окличні речення. Зразок розмовного стилю: Я їм кажу: «Побачили б ви секретарку нашого директора Фаню. Янгол. А на її рахунку більше двадцяти розкритих «врагов». Сама призналася. Коли побачила по телевізору міс КГБ Катю… Ще вони там дуже переживають, що у нас ремонтують концтабори. І переатестовують «спеціалістів». Питається, чого переживати? Ремонтують у нас, а не у вас. Це раз. А, по-друге, може, здаватимуть в оренду. Диктаторським режимам. Це єдине, що у нас перевершує світові стандарти. І спеціалістів можемо продавати. Як футболістів. За валюту. У нас їх – хоч греблю гати» (Є. Дудар). Художній стиль. Сфера використання – різні види мистецтва слова (кіно, театр, художня література, народна творчість). Його призначення пов’язане з виконанням естетичної функції мови – різноманітними мовними засобами виразити художнє бачення світу. Цей стиль формує загальнолюдські й національно свідомі естетичні, культурні і психологічні смаки окремої людини і нації у цілому. Основними ознаками художнього стилю є естетика мовлення, призначення якої – викликати в читача почуття прекрасного, образність, експресія, зображуваність, відсутність певної регламентації використання мовних засобів. Художній стиль поділяється на такі підстилі, що мають свої особливості мовної організації тексту:
Мовні особливості художнього стилю. Зображальна функція цього стилю вмотивовує широке використання таких засобів художньої образності, як метафора, метонімія, порівняння, епітет, гіпербола, алегорія тощо. Поширена оціночна та емоційна лексика, фразеологізми. Зі стилістичною метою вводяться до творів історизми, архаїзми, діалектизми, просторічні елементи, навіть жаргонізми. Використовуються речення усіх типів складності, панує різноманітність інтонаційних відтінків. Таким чином, художній стиль є сплавом, у якому відображається усе багатство національнох мови. Тут можливі поєднання елементів усіх стилів літературної мови, якщо це вмотивоване потребами мистецького зображення дійсності. Зразок художнього стилю: Коли твій човен покинув осоння й захлюпотів під парасолями старої лапастої верби (верба самотньо маячить серед глухої дичавини комишів), тоді ти помічаєш раптом, що небо ніколи не буває таке криштально-голубе, як у серпні. і саме в цей момент життя запахне вранішнім запахом, і ти думаєш: чи не повертається буря твоєї молодості? Колись, мільйни років тому (чи то був сон?), тебе тривожили очі якоїсь романтизованої дівчини, і ти йшов у білий сад, ішов, похитуючись, мов п’яний, – така солодка путь була перед тобою (М. Хвильовий). Публіцистичний стиль. Сфера використання – засоби масової інформації, громадсько-політична, культурно-освітня діяльність, навчання. Метою, яку ставить перед собою автор публічної статті чи промови, є інформування громадськості з приводу тієї чи іншої проблеми, формування громадської думки, спонукання до активних дій й прийняття рішень. Основні ознаки стилю: доступність мови й формулювання, поєднання логічності доказів і полемічності викладу, використання точних найменувань, дат, подій, учасників, наявність низки яскравих засобів позитивного чи негативного авторського тлумачення. Публіцистичний стиль за поділяється на такі підстилі:
Мовні особливості художнього стилю. Широке використання художніх засобів (епітетів, порівнянь, метафор, гіпербол та ін.), емоційно-оцінних слів (політична еліта, епохальний вибір та ін.), експресивних сталих словосполучень (інтелектуальний потенціал, одностайний вибір, рекордний рубіж), перифраз (чорне золото – вугілля, нафта, легені планети – ліси та ін.). Насиченість текстів суспільно-політичними та соціально-економічними термінами (електорат, багатопартійність, приватизація та ін.). Уживання в переносному значенні наукових, спортивних, музичних, військових та інших термінів (орбіти співробітництва, президентський старт і под.). Синтаксис характеризується постановкою риторичних питань, гасел, закликів, а також наявністю різних типів складних речень, вставних і вставлених конструкцій, звертань, цитувань. Зразок публіцистичного стилю: Серед багатьох комп’ютерних дивайсів, які поступово переходять у розряд аксесуарів, чільне місце, напевне, належить мишці. Саме цей інструмент цілими днями не випускають із рук працівники офісів, домогосподарки-блогери, школярі-геймери, студенти-дипломники і численні неідентифіковані юзери. А коли так, то бажання мати зручну, функціональну й оригінальну мишку цілком зрозуміле. Сайт point.ru уклав список десяти найцікавіших комп’ютерних мишей. Треба сказати, що вони не лише гарні на вигляд (хоча ми жодною мірою не хочемо применшити заслуги дизайнерів), а й озброєні різноманітними додатковими функціями (З інтернет-журналу). Характеристика наукового та офіційно-ділового стилів: підстилі, жанри, мовні особливості Поняття «професійне мовлення» співвідноситься здебільшого з двома функціональними різновидами літературної мови – науковим та офіційно-діловим стилями. Науковий стиль реалізує передусім мислетворну і номінативну функції мови. Сферами використання стилю є наука, техніка, освіта. Оскільки він обслуговує професійно-наукову сферу, головною метою є об’єктивний, зрозумілий, доказовий, точний і неупереджений виклад інформації, доведення теорій, обґрунтування гіпотез, роз’яснення явищ, систематизація знань. Основні ознаки наукового стилю:
У жанровому відношенні наукове мовлення є однією з найбільш багатих різновидів української мови. Жанрове розмаїття наукового стилю пояснюється насамперед наявністю чотирьох підстилів всередині цього стилю. Таблиця 1. 4 – Підстилі та жанри наукового стилю
Мовні засоби наукового стилю:
Зразки наукового стилю: Власне науковий (технічний): У даній роботі досліджуються пасивні  фільтри з коефіцієнтом передавання у смузі прозорості  і активні  фільтри ( ) із заданим коефіцієнтом  у смузі прозорості. Вибір того чи іншого типу фільтра залежить від частоти зрізу  фільтра. Якщо  кГц, то пасивний фільтр матиме котушки індуктивності громіздкі, дорогі, з великими втратами та нестабільні. І, навпаки, у зазначеному діапазоні частот активний фільтр з операційним підсилювачем може забезпечити підсилення і стабільність у роботі.Навчально-науковий: Комп'ютер — електронна програмована цифрова машина, електронний пристрій для виконання складних обчислень і перетворення даних, керований спеціальними програмами. Складається із процесорів, внутрішньої та зовнішньої пам'яті. Разом із периферійними пристроями утворює комп'ютерну систему. Розрізняють великі комп’ютери, міні-комп'ютери, персональні комп'ютери, а також суперкомп'ютери, призначені для виконання особливо складних обчислень. Прогрес у галузі електроніки уможливив мініатюризацію комп'ютерів та їх значне поширення. Завдяки розвиткові комп'ютерних мереж (напр., Інтернету) пересічні користувачі одержують доступ до програм та інформації, накопичених у комп'ютерних архівах у цілому світі, а також до нових технологій розповсюдження інформації (напр., електронної пошти). Науково-популярний: По-справжньому ж історія комп’ютера почалася в середині XV століття, коли безумний араб Аль-хазред, що створив перший в світі справжній персональний комп’ютер — «Абак» (від англ. Advanced Binary Arithmetics Calculator, «обчислювач з покращуваною двійковою арифметикою»). Матеріалом для пристрою служили біле золото, смарагди і слонова кістка, а в дію воно приводилося дванадцятьма голими рабинями. Зрозуміло, що і ціна, і вартість експлуатації «Абака» були на ті часи значні. До того ж тодішня технологія не вміщала в об’ємі корпусу необхідні пристрої вводу-виводу (тих самих оголених рабинь), бездротова передача даних не отримала загального визнання, а дірявити слонячу кістку, щоб проробити в корпусі отвори для дротів, Аль-Хазред не став з міркувань естетики. Отже, корисність пристрою виявилася невеликою. Проте це був прорив. Офіційно-діловий стиль. Сферою використання стилю є державне, суспільно-політичне, економічне життя, законодавство та професійно-ділові стосунки. Метою офіційно-ділових текстів – є регулювання ділових та юридично-правових відносин у зазначених сферах та обслуговування громадянських потреб людей. Основні ознаки офіційно-ділового стилю:
Таблиця 1.5 – Підстилі та жанри офіційно-ділового стилю
Мовні засоби офіційно-ділового стилю:
Зразки офіційно-ділового стилю: Законодавчий: Стаття 34. Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадянського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я, для захисту прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно. Дипломатичний: ЗАЯВА МЗС УКРАЇНИ Україна підтверджує відданість курсу на європейську інтеграцію, невід’ємною складовою якого є подальший розвиток і удосконалення демократичних інститутів, приведення їх у відповідальність із загальноєвропейськими нормами і стандартами. В Україні із задоволенням відзначили відповідні заяви Голови Комітету Міністрів Ради Європи та ЄС, а також висновок Венеціанської комісії, в яких дана позитивна оцінка рішенню Конституційного Суду України. Незважаючи на ухвалення так званої «рекомендації» ПАРЄ, Україна як повноправний член Ради Європи і надалі плідно співпрацюватиме з усіма її органами з метою подальшого утвердження демократії та прав людини як в нашій державі, так і в Європі в цілому. Питання для самоконтролю:
|