Дудик_Стилiстика укр. мови_2005. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
 Скачать 2.12 Mb.
|
|
Висновки
Стилі і форми мови 119 ти жанр (підстиль) академічної, технічної, галузевої (математичної, сільськогосподарської, мовознавчої та ін.), навчальної і популярної літератури.
7. Своєрідними формами комунікації є діалоги й монологи. Якщо діалогстановить поперемінне спілкування двох чи більше (полілог) осіб, які часто розуміють одне одного із півслова, з певного жесту і т. ін., то монолог— це найчастіше словесно розгорнуте писемне чи усне висловлювання, переважно з більш чи менш ускладненою або й складною будовою речень. 8. Усне мовлення є міжстильовим, різностильовим (розмовно-побутове, офіційно-ділове, наукове, художнє тощо); нато мість розмовне мовлення — явище одностильове, бо знаходить свій вияв тільки в розмовно-побутовому стилі мови й мовлення (в обох його формах — усній і писемній). 120 Стилі і форми мови 9. Мовлення офіційно-ділового, наукового, конфесійного і публіцистичного стилів називають книжним. Воно може бути й усним, усно-книжним:зачитування вголос офіційних документів, наукових, частково й певних газетно-журнальних текстів; державницько-урядові усні дискусії, дипломатичні розмови у формі розгорнутих мо-нологів-діалогів. Сказане зазвичай реалізується у словесно розгорнутих простих і складних реченнях. 3. Стилістика мовних одиниць Запитання. Завдання.
Стилістика як мовознавча галузь за своїм характером, сутністю і функціями мовних одиниць, які становлять її окремі об'єкти, відповідно поділяється на фонетичну (фонематичну, орфоепічну, акцентологічну), лексичну, фразеологічну і граматичну (морфемно-словотвірну, морфологічну й синтаксичну). 3.1. Фонетична стилістика і її одиниці Фонетична стилістика — це лінгвістичне вчення про функцію (функції) окремої фонеми і найрізноманітніші поєднання фонем у словах і між словами в межах усієї мовної системи, а також про функціональний вияв нормативно-літературної вимови слів, про наголошування слів, типову інтонацію мовних одиниць. Фонетичні засоби стилістики Об'єктом фонетичної стилістики слугують функції фонетичних засобів мовлення, передусім функції фонем в усіх можливих і нормативних поєднаннях їх у словах, а також наголошування слів. 122 Стилістика мовних одиниць Фонема — найменша мовна й мовленнєва одиниця, яка ні окремо, ні в слові чи реченні не має лексичного значення і, отже, окремої самодостатньої комунікативності. Вимовлена у слові фонема виконує тільки словофор-муючу функцію і нічого не називає. Лексема Україна утворилася внаслідок всенародно усталеного порядку розміщення кожної з восьми фонем; навіть без однієї з них слово зруйнується, виявиться втраченим як окрема лексема з тільки їй властивою семантикою. Значення цього слова сприймається тільки сукупно, тобто внаслідок усталеного в мові поєднання всіх його фонем. Однак, будучи використаною синтаксично, фонема стає словом -реченням, набуваючи певної комунікативної (спілку-вальної) функції. Словом-реченням А (чи А!, А? та ін.) виражається певний стан мовця — переважно більш чи менш емоційний. Фонема — це один з основних звуків мови, явище одночасно і фізіологічне (анатомо-фізіологічне), бо утворюється й вимовляється мовними органами людини, і явище акустичне (сприймається на слух), і смислорозрізню-вальне (базар і Назар) або форморозрізнювальне (рука — Н. в. одн. іруку — Зн. в. одн.), або смисло- і форморозрізнювальне одночасно: подяка студента (студент дякує) і подяка студенту (студентові дякують). У шкільному курсі мови прийнято вживати лише термін «звук мови» («мовний звук»), а в науковій галузі і вузівському викладанні використовують два терміни — «звук мови» і «фонема». Мовний звук становить конкретну реалізацію певної фонеми. Якщо, наприклад, фонему [а] впродовж якогось відрізка часу вимовити 100 разів, то вона щоразу виявиться реалізованою в окремому і дуже близькому до всіх інших звукові. В такий спосіб з'явиться 100 звукових реалізацій тієї самої фонеми [а] або стільки ж варіантів цієї фонеми. Абсолютно однаково не можна вимовити одну й ту саму фонему навіть двічі: у вимові обов'язково з'являється якийсь інший відтінок, який не завжди вловлюється на слух. Завдання стилістики у вивченні фонемного складу мови різноманітні і стосуються багатьох, нерідко активних, фонетичних процесів, які регулярно, але неоднаково простежуються в усіх стилях мови, особливо в художньому. Найповнішим, компактним і науково вмотивованим є розгляд фонетичної стилістики в окремому розділі «Стилістика» (1973) п'ятитомного академічного видання «Сучасна українська літературна мова». 123 Фонетична стилістика і її одиниці Традиційно явища української фонетичної стилістики розглядаються за вже досить усталеною схемою: частотне вживання фонем у текстах; звукові повтори, їх різновиди, функції; рима; звуковідтворення, звуконаслідування. 1. Частотне вживання фонем у текстах різних стилів мови. Такий аналіз мовних явищ ще називають кількісним,або математичним. Його методичне підґрунтя становлять підрахунки певних складових мови — фонем, морфем, різнофункціональних слів (чи деяких їх форм у певному тексті), членів речення, словосполучень, речень певного різновиду та ін. Внаслідок проведених досліджень (С. Перебийніс, І. Чередниченко, В. Коптілов та ін.) уже встановлено, що, зокрема, в науково-популярних і газетних текстах частіше, ніж у текстах художніх, уживаються багатоскладові слова. Цілком доречно вести мову і про кількісний вияв найменших за обсягом мовних одиниць, тобто фонем. У драматичних текстах низьку частотність мають сонорні приголосні; в поетичних текстах середню частотність мають м'які приголосні, а голосні — низьку. Добір слів із певним фонетичним складом у поезії коригується потребою дотримання певного ритму, рими, ритміки, яких набагато менше в прозі. Кількість вияву голосних (табл. 1) і приголосних (табл. 2) фонем у поезії можна простежити на прикладі окремих текстів сучасного українського поета Володимира Забаштанського. Таблиця 1
Отже, найчастотнішою в аналізованих текстах є голосна фонема [а] — 267 уживань, що становить 25% усієї кількості голосних звуків. Фонема [о] вживається трохи рідше — 211 разів (19%); фонема [і] — 182 (17%), 124 Стилістика мовних одиниць Таблиця 2 Фонетична стилістика і її одиниці 125 Таблиця З
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||