02. Методика викладання математики у вищій школі. Особливості викладу навчального матеріалу у дистанційному курсі вища математика для інженерів і економістів
 Скачать 5.21 Mb.
|
|
Список літератури 1. Липова Л. Елективні курси як змістовий блок профільного навчання / Л. Липова // Рідна школа. – 2006. – № 3. – С. 18-20. 2. Положення «Про елективні курси допрофільної підготовки та профільного навчання учнів» від 20.03.2007р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://yarmolrmk.at.ua/doc/elektuvn_kyrsu.doc 3. Слєпкань З.І. Методика навчання математики: підручник для студентів математичних спеціальностей вищих педагогічних навчальних закладів / З.І. Слєпкань. – К. : Вища школа, 2006. – 582 с. 4. Тарасенкова Н.А. Організація навчання у багатопрофільній школі: до постановки проблеми / Н.А. Тарасенкова // Вісник Черкаського університету. Серія Педагогічні науки. – 2009. – № 155. – С. 112-117. 5. Шаран О.В. Вплив курсів за вибором на розвиток творчих здібностей особистості / О.В. Шаран // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. – 2011. – №1 (11). – С. 3-5. 216 РЕАЛІЗАЦІЯ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ У ПРОЦЕСІ ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ-ПСИХОЛОГІВ З КУРСУ “МАТЕМАТИЧНА СТАТИСТИКА НА ЕОМ” В. В. Ачкан, Д. С. Тінькова Бердянський державний педагогічний університет, Бердянськ, Україна v_achkan@ukr.net У Концепції розвитку педагогічної освіти в Україні [3] та інших державних документах, що регулюють правові відносини та визначають стратегічні напрямки розвитку національної вищої школи, наголошується на тому, що підготовка компетентних, конкурентоспроможних фахівців із вищою педагогічною та психологічною освітою, здатних до дослідницької діяльності з використанням найновіших технологій, є головною метою педагогічних вищих навчальних закладів. Визнання компетентнісного підходу як важливого чинника модернізації змісту вищої професійної освіти, орієнтація на світові тенденції з урахуванням внутрішніх освітніх потреб підносить його значення в реалізації завдань, пов’язаних з приєднанням України до Болонського процесу й зумовлює актуальність відповідних науково-педагогічних досліджень. Концептуальні засади компетентнісного підходу, специфіка та методологія формування фахових компетентностей студентів, що здобувають вищу освіту за різними напрямами і спеціальностями, висвітлюються у численних працях зарубіжних і вітчизняних учених (Жалдак М.І., Раков С.А., Рамський Ю.С., Татур Ю.Г., Уиддетт С., Холлифорд С. та ін.). Цими та іншими науковцями переконливо доводиться потреба чіткого визначення змістового наповнення структурних складових компетентнісно орієнтованих систем навчання окремих предметів. Важливою складовою вивчення будь-якого предмета в умовах реалізації компетентнісного підходу є організація самостійної роботи студентів. Різним аспескам організації самостійної роботи присвячено праці О.В. Василенко, Н.С. Журавської, Є.В. Заіки, В.В. Луценко, М.І. Сичової та ін. З огляду на зазначене, звернемось до розгляду напрямків та засобів формування фахових компетентностей майбутніх психологів при організації самостійної роботи у процесі вивчення прикладних математичних дисциплін, до яких, зокрема, належить дисципліна “Математична статистика на ЕОМ”, що віднесена в навчальних планах педагогічних вишів до циклів професійної й практичної підготовки, націлена на формування професійно значущих умінь студентів використовувати математичні поняття та методи для опису й дослідження різноманітних психологічних явищ і процесів. Компетентнісний підхід у процесі організації самостійної роботи студентів-психологів з курсу математичної статистики реалізується за допомогою різних засобів, ключове місце серед яких займають підручники та навчальні посібники. Певні передумови для організації самостійної роботи з вивчення математичної статистики у відповідності до існуючих вимог створюються завдяки появі нового покоління підручників і навчальних 217 посібників для українських педагогічних вищих навчальних закладів (зокрема – [3; 4]), які містять достатньо теоретичного матеріалу та необхідний мінімум задач для практичного опрацювання теорії. Приміром, у посібнику [4] вдало поєднується розкриття основних понять психодіагностики та методів діагностичних досліджень, у тому числі – математичних, а підручник [3] узагалі можна вважати універсальним, придатним для використання як у процесі навчання майбутніх практичних психологів, так майбутніх педагогів, оскільки в психології та педагогіці послуговуються одніми і тими самими методами параметричної або непараметричної статистики і статистичного аналізу. В [3] наведені також певні стислі рекомендації, щодо використання у процесі статистичного аналізу Microsoft Excel. Але існує дефіцит навчальних посібників, в яких в доступній для студентів-психологів формі були викладені не тільки основні теоретичні відомості, але й наведені методичні рекомендації, щодо використання для статистичного аналізу та статистичної обробки отриманих у психологічних дослідженнях даних спеціальних математичних пакетів (статистичних програм), зокрема Stadia, SPSS, Statictica та ін. Із метою подолання цих проблем нами створено навчальний посібник для організації самостійної роботи студентів-психологів у процесі вивчення “Математична статистика на ЕОМ”. Для нинішніх студентів, що навчаються за спеціальністю «Практична психологія», певні об’єктивні труднощі, з якими вони стикаються при вивченні дисципліни «Математична статистика на ЕОМ», зумовлюються, насамперед, оглядовістю вивчення в школі стохастичної змістової лінії, що охоплює елементи математичної статистики і теорії ймовірностей. Це вже на перших заняттях породжує невпевненість студентів у власній спроможності відносно опанування новим для них предметом. Окрім цього, дуже важливого значення має загальний стан розвитку логічного мислення (розумових дій аналізу, синтезу, порівняння, абстрагування, узагальнення тощо), графічної (вмінь будувати та читати діаграми і графіки) й алгоритмічної культури та сформованості в студентів стандартних обчислювальних навичок. У цьому плані можна погодитись з висновками окремих дослідників (Білоусова Л.І., Колгатін О.Г. [1] та ін..), що індиферентне ставлення достатньо великої частини студентів до вивчення математико-статистичних методів безпосередньо пов’язане з їхнім невисоким рівнем навчальних досягнень з математики. Для вирішення цих проблем при організації самостійної роботи ми пропонуємо студентам короткі теоретичні відомості. При цьому специфіка предмету, яка спочатку для них є незрозумілою, має поступово розкриватися через роз’яснювання наявності єдиних підходів, правил, алгоритмів, існування спеціальних довідкових таблиць критичних значень статистичних критеріїв з чіткими приписами щодо прийняття або відхилення тієї чи іншої гіпотези (нульової або альтернативної) тощо. Після цього студентам пропонується розв’язування типової задачі без допомоги комп’ютера з чітким алгоритмом дій та приписами щодо обмежень. Далі ця ж задача розв’язується за допомогою 218 ЕОМ (наприклад, в темі “Опис вихідних даних” за допомогою Microsoft Excel та Stadia, в темі “Непараметричні критерії” за допомогою Microsoft Excel, SPSS та Stadia) з детальними покроковими коментарями та рисунками, які дозволяють навіть не найсильнішим в комп’ютерних технологіях студентам легко засвоїти та відтворити алгоритм роботи зі статистичними пакетами. Після цього студентам пропонуються різнорівневі задачі для самостійної роботи та система евристичних запитань для самопідготовки. Для формування в студентів суто професійного інтересу до дослідницької діяльності з використанням математико-статистичних методів потрібно передбачати умови, завдяки яким вони одержуватимуть можливості математизувати реальну, а не деяку абстрактну ситуацію з якомога повнішим комплексом дослідницьких дій. Найпростішим способом створення такої ситуації є проведення та обробка результатів обстеження, в якому самі студенти (точніше – певні їхні особисті показники) виступали б об’єктами дослідження. Із метою цього до задач для самостійної роботи включені задачі, що вимагають проведення невеличкого психологічного дослідження (які студенти вже здійснювали на практичних заняттях з фахових психологічних дисциплін) та статистичної обробки його результатів. Результати таких досліджень доповідаються на практичних заняттях з тем: “Параметричні критерії” та “Непараметричні критерії”, а найкращі на днях науки. Отже, підготовка висококваліфікованих фахівців в умовах Болонської системи, конкурентноспроможних на ринку праці, а також здатних до компетентної, відповідальної й ефективної діяльності за своєю спеціальністю неможлива без підвищення ролі самостійної роботи студентів-психологів, спрямованої на стимулювання їх професійного зростання та виховання їхньої творчої активності. Вихід на нову якість підготовки бачиться у забеспеченні навчальним матеріалом, зокрема якісними посібниками з “Математична статистика на ЕОМ”, робота за якими сприятиме формуванню професійних та певних ключових компетентностей майбутніх психологів. Список літератури 1. Білоусова Л.І. Методика обробки та інтерпретації результатів педагогічної діагностики / Л.І. Білоусова, О.Г. Колганін // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2003. – № 8. – С. 28 – 31. 2. Наказ МОНУ №998 від 31.12.2004 р. «Про затвердження Концептуальних засад розвитку педагогічної освіти в Україні та її інтеграції в європейський освітній простір» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.mon.gov.ua/laws/MON_988.doc 3. Руденко В.М. Математичні методи в психології: підручник / В.М. Руденко, Н.М. Руденко. – К.: Академвидав, 2009. – 384 с. (Серія «Альма-матер»). 4. Скребець В.О. Основи психодіагностики: навчальний посібник / В.О. Скребець – 4 вид. – К.: Видавничий дім «Слово», 2007. – 192 с. 5. Whiddett S. A Practical guide to competencies [Text] / by S. Whiddett, S. Hollyford. – London: Chartered Institute of Personnel and Development. – 2006. (Русский перевод: Уиддетт С. Практическое руководство по компетенциям / С. Уиддетт, С. Холлифорд. – М.: Издательство ГИППО, 2008. – 228 с.) 219 ПРОЕКТИРОВАНИЕ И РЕАЛИЗАЦИЯ МАТЕМАТИЧЕСКОЙ ПОДГОТОВКИ БАКАЛАВРОВ, ОБУЧАЮЩИХСЯ ПО НАПРАВЛЕНИЮ «ЭКОНОМИКА» И. А. Байгушева Астраханский государственный университет, Астрахань, Россия iabaig@mail.ru В настоящее время российское профессиональное образование находится в состоянии модернизации, основными направлениями которой являются: 1) переход на двухуровневую систему подготовки кадров; 2) реализация компетентностного подхода в системе образования, закрепленного требованиями федеральных государственных образовательных стандартов (ФГОС ВПО). ФГОС подготовки бакалавров по направлению «Экономика» определяет объем математической подготовки (16-20 % от общей трудоемкости образовательной программы), перечень базовых математических дисциплин (определяющих 50 % объема математической подготовки) и требования к результатам освоения основных образовательных программ по математике в виде перечня компетенций, которыми должен обладать выпускник. Целью обучения математике в вузе становится формирование математической компетентности будущих специалистов как составляющей его профессиональной компетентности. Что же следует понимать под математической компетентностью выпускников вузов? Изучение различных подходов к определению математической компетентности (М.В. Носков, В.А. Шершнева, Л.К. Илященко, С.А. Раков, С.А. Шунайлова, Л.Н. Журбенко, Я.Г. Стельмах, Г.И. Илларионова и др.) показывает, что все существующие дефиниции объединяет стремление к обеспечению высокого качества математического образования специалиста, направленное на успешное выполнение профессиональных задач. Под математической компетентностью экономистов мы будем понимать способность и готовность решать методами математики типовые профессиональные задачи и повышать свою профессиональную квалификацию. Типовая профессиональная задача (ТПЗ) – цель, которая многократно ставится специалистом в процессе профессиональной деятельности. Для успешного формирования у бакалавров, обучающихся по направлению «Экономика», математической компетентности необходимо: 1) выделить типовые профессиональные задачи экономиста; 2) разработать обобщенные методы решения этих задач; 3) разработать модель учебного процесса, позволяющую каждому студенту овладеть обобщенными методами решения типовых профессиональных задач и научиться применять их для решения конкретных профессиональных задач с опорой на математические знания. 220 Анализ деятельности специалистов в области экономики позволил выделить следующие ТПЗ, решение которых требует использования математических знаний: 1) сбор и обработка информации; 2) нахождение или оценка значений показателей, характеризующих экономическую деятельность; 3) установление зависимости, её вида и свойств между параметрами экономической деятельности; 4) прогнозирование экономической деятельности; 5) планирование экономической деятельности. Чтобы систему ТПЗ включить в цели математической подготовки, нужно формулировки этих задач дополнить обобщенными методами их решения. В процессе выделения обобщенных методов решения ТПЗ мы будем руководствоваться следующими положениями: 1. Способ выделения обобщенных методов будет основан на знании о том, что «цель, как закон, определяет способ и характер деятельности человека» (К. Маркс), при условии, что в формулировке цели указаны деятельность, её конечный продукт и свойства конечного продукта. Таким образом, чтобы разработать обобщенный метод решения типовой профессиональной задачи, прежде всего, нужно обеспечить целенаправленность формулировки задачи: выделить цель задачи; установить, содержит ли формулировка цели все необходимые компоненты (деятельность, конечный продукт, его существенные свойства); переформулировать, если необходимо, цель задачи так, чтобы в формулировке были указаны все компоненты. 2. Деятельность человека по достижению поставленной цели состоит из трёх этапов: ориентировочного, исполнительного и контрольно- корректировочного [1, С. 7]. На ориентировочном этапе человек выявляет предмет деятельности и его существенные признаки, а затем составляет программу преобразования предмета деятельности в конечный продукт с заданными свойствами. При составлении программы действий с учётом условий выполнения деятельности выбираются методы и средства её осуществления, которые позволят достичь поставленной цели наиболее оптимальным способом. На исполнительном этапе человек, действуя согласно разработанной программе, получает конечный продукт и информацию о его свойствах. На последнем контрольно-корректировочном этапе человек соотносит свойства созданного конечного продукта с планируемыми, выясняет причины их несоответствия и вносит коррективы в разработанную программу для получения наилучшего результата. На этом же этапе осуществляется интерпретация полученного результата в профессиональной области и проверка его достоверности. 221 3. Содержание деятельности определяется с учетом следующих закономерностей. Если действие является звеном более сложной деятельности, то его цель рассматривается с точки зрения соотнесения её с общей структурой деятельности. Это соотнесение, как показали исследования, проведенные на основе деятельностной теории обучения, осуществляется двумя путями: по пути детализации и по пути смены компонентов. Первый путь имеет место, например, когда в ходе анализа целью данного действия является уточнение структуры изучаемого предмета. Второй путь соотнесения имеет место, когда конечный продукт предыдущего действия является (полностью или частично) предметом или средством одного из последующих действий. В итоге последовательное достижение всех промежуточных целей при выполнении отдельных действий приводит к достижению поставленной цели задачи. Опираясь на эти положения, можно выделить общую схему построения обобщенных методов решения типовых профессиональных задач. 1) Выделить цель задачи, содержащую в формулировке вид деятельности, конечный продукт и его существенные свойства. 2) Выделить экономические процессы, системы, результатом или параметром которых является конечный продукт. 3) Выявить предмет деятельности и его существенные свойства, которые могут быть значимыми для получения конечного продукта, отвечающего требованиям задачи. 4) Построить математическую модель исходного состояния предмета деятельности: ввести математические понятия для описания его существенных свойств и указать законы, уравнения взаимосвязей между ними. 5) Выбрать математические методы и средства деятельности на основе требований к конечному продукту деятельности или на основе свойств имеющейся математической модели предмета деятельности. 6) Составить общий план деятельности по преобразованию предмета деятельности в конечный продукт с заданными свойствами в соответствии с выбранными методами и средствами. 7) Выполнить преобразование предмета деятельности в конечный продукт с заданными свойствами в соответствии с составленным планом. 8) Выделить существенные свойства полученного в результате преобразований конечного продукта, сравнить их с планируемыми при выделении цели задачи и дать их экономическую интерпретацию. 9) Скорректировать, если необходимо, математическую модель предмета деятельности, выбор математических методов и средств деятельности и общий план деятельности. Следуя этой схеме, мы разработали содержание обобщенных методов решения ТПЗ экономистов [2]. Например, обобщенный метод решения задачи «Нахождение или оценка значений показателей, характеризующих экономическую деятельность» представляет собой следующую систему действий. 222 1. Сформулировать цель деятельности - найти или оценить значения расчетно-аналитических показателей, характеризующих экономическую деятельность. 2. Выделить расчетно-аналитический показатель, который нужно найти или оценить, и указать, какое свойство экономической деятельности он характеризует. 3. Указать, параметром какого экономического процесса (системы) является искомый показатель и какое свойство экономического процесса (системы) он характеризует. 4. Построить математическую модель экономической деятельности, в которую входит искомый показатель. 5. Проверить соответствует ли построенная модель экономической деятельности описанной в данной задаче. 6. Проверить, определены ли все остальные параметры построенной модели, от которых зависит искомый показатель. 7. Проверить выражены ли значения всех известных величин построенной модели в соответствующих системах единиц. 8. Выбрать метод решения задачи в соответствии с построенной моделью. 9. Составить план действий по решению задачи. 10. Решить задачу относительно искомого параметра. 11. Проверить достоверность полученного значения расчетно- аналитического параметра, сравнив со значениями других реальных экономических величин и сформировав его экономическую интерпретацию. Формирование математической компетентности осуществляется, на наш взгляд, на трёх уровнях: 1. Предметный уровень формирования в рамках математических учебных дисциплин; 2. Междисциплинарный уровень формирования в рамках математических, информационных и экономических дисциплин; 3. Профессиональный уровень в рамках специальных дисциплин, производственной практики и дипломного проектирования. В зависимости от уровня формирования математической компетентности экономистов типовые профессиональные задачи формулируются на языке соответствующей предметной области. Ответственность за обучение решению ТПЗ лежит как на преподавателях математики, так и на преподавателях профильных дисциплин. |