02. Методика викладання математики у вищій школі. Особливості викладу навчального матеріалу у дистанційному курсі вища математика для інженерів і економістів
 Скачать 5.21 Mb.
|
|
Список литературы 1. Радыно Я.В., Антоневич А.Б., Мазель М.Х., Чесалин В.И. Учебно-методический комплекс по учебной дисциплине «Функциональный анализ». Мн.: БГУ, 2013. http://elib.bsu.by/handle/123456789/32486 2. Антоневич А.Б., Радыно Я.В. Функциональный анализ и интегральные уравнения : учеб- ник. Мн.: БГУ, 2006. – 430 с. http://elib.bsu.by/handle/123456789/28955 3. Антоневич А.Б., Мазель М.Х., Радыно Я.В. Функциональный анализ и интегральные урав- нения : учеб. пособие. Мн. : БГУ, 2011. – 319 с. http://elib.bsu.by/handle/123456789/14907 4. Ляв А. Математическая теория упругости. М. : ОНТИ НКТП СССР, 1935. – 674 с. 334 МАТЕМАТИКА – МОВА ІНТЕЛІГЕНТНОЇ ЛЮДИНИ О. Б. Шаврова Дніпропетровський державний аграрний університет, Дніпропетровськ, Україна _oxana_13@mail.ru Для опису гармонії призначається мова чисел… В доповіді пропоную розглянути вплив математичних знань на формуван- ня культури мислення, виховання стриманості характеру особистості; застосо- вування історичного аспекту розвитку математики для навчання математично- му мовленню та вмінню висловлювати свої думки кратко, точно, достовірно. Метою вищої школи є підготовка спеціаліста, який має не тільки глибокі про- фесійні знання та навички, але й високий рівень культури, вихованості, володіє можливостями до подальшого творчого розвитку, властивостями систематизу- вати накопичені знання, удосконалювати вміння та навички. В даному контекс- ті математику можна розглядати як мову будь-якої науки. Математика вивчає уявні, мисленні, ідеальні об’єкти, користуючись фор- мальною мовою. В загальному випадку математичні поняття, теореми, формули не обов’язково мають відповідність чому-небудь в фізичному світі, в реальнос- ті. Математика є мова, яка містить алфавіт і утворенні з нього слова, але від ро- змовних людських мов відрізняється узагальнюючим фактом свого існування, можливістю використання в будь-якій іншій науці, а, головне універсальністю по відношенню до будь-якої з існуючих мов. Математичне речення, записане мовою символів, може займати кілька рядків, а «людською» мовою переклад буде записано на декілька сторінок. Основними характеристиками язика математики є чіткість, точність, об- меженість, однозначність висловлення думки, логічність функцій, виділення за- гального – частинного, абстрактного – конкретного, існування та однозначність об’єкта. Паралельні та взаємозв'язки використання декількох форм мовного прояву, а також образних та дієвих форм представлення інформації, є засобом розвитку переходу між різними формами представлення інформації в індивіду- альному мисленні. Це на думку психологів лежить в основі розвитку мислення та інтелекту, а тому дозволяє досягти головної мети вищої школи – підготувати фахівця, громадянина. Робота викладача, вчителя, вихователя поєднує науковість та мистецтво! Заняття (лекції, практичні, лабораторні ) повинні бути цікавими, організовані з урахуванням як змісту так і форм навчання – одна з яких використання істори- чних довідок, що дозволить зберегти надовго в пам’яті яскраві факти та скон- центрувати увагу при вивченні програмного матеріалу. В умовах скорочення часу на вивчення кожної дисципліни (а конкретно – вищої математики) важко охопити детально всі питання, але слід планувати хід заняття враховуючи істо- ричний аспект розвитку математики який є дієвим інструментом для підвищен- ня інтересу студентів до математики, користуватися часом, що виділено на са- 335 мостійну роботу з найбільшою користю (історичний розвиток чисел, поняття функції, рівняння, факти з життя математиків не реферат, а інформація на декі- лька хвилин, щоб вивчення математики – цариці наук – перетворилося в найці- кавіші мандри у світ чисел, символів та фігур!) – привити навички до самонав- чання та самовиховання. Розвиток математики почався тоді, коли чоловік почав використовувати абстракції вищого рівня. Найпростіша абстракція – числа. Математичні об’єкти виникають шляхом ідеалізації властивостей реальних об’єктів та запису цих властивостей на формальній мові – мові математики. Математика – фундамен- тальна наука, яка представляє мовні способи іншим наукам, тим самим виявляє їх структурний зв'язок та формує знаходження загальних законів природи. Математика – наука о структурах, порядку та відношеннях, яка історично склалась на основі дій рахування, вимірювання та описання форм реальних об’єктів. Зміст математики можна визначити як систему математичних об’єктів та інструментів для їх створення. Модель враховує не всі його властивості, а тільки необхідні для конкретної мети вивчення. Абстракція і встановлення зв’язків між предметами – найголовніше з напрямків математичної творчості. Математика займає особливе місце серед усіх наук, представляє своєрід- ний тип формального знання. Вона добре спроможна для кількісної обробки будь-якої наукової інформації незалежно від змісту. Більш того, в багатьох ви- падках математичний формалізм єдино можливий спосіб описати фізичні хара- ктеристики процесів та явищ, особливо коли спостереження неможливо (притя- гнення, електромагнетизм та інше). Їх можна представити тільки математично як конкретні числові відношення в законах, які фіксуються кількісними показ- никами. Зі зростанням абстрактності природознавства (мається на увазі фізика, хімія, біологія, інформатика) математика увійшла в практику наукового дослі- дження в якості методологічної максими. Вивчення об’єктів всередині математики відбувається за допомогою аксі- оматичного методу: спочатку формується список основних понять та аксіом, а вже потім сприянням правил отримують змістовні теореми, які в сукупності утворюють математичну модель. Вивчаючи математику, знайомимося з логіч- ними законами – суперечності, контроверзи, виключення третього; способами розміркувань – аналітико-синтетичний, індуктивно-дедуктивний, за аналогією; способами доведення – математичної індукції, наведення прикладів існування об’єкта або контр приклада, від протилежного; азами ораторського мистецтва – ведення спору, аргументованої дискусії, обґрунтованого виступу. За допомогою зовнішнього впливу неможливо керувати мотиваційною сферою будь-якої людини (особливо сучасною молоддю). Тому обґрунтування необхідності навчання для студентів слід розвивати та підвищувати через інте- лектуальний розвиток, сприянням вольової та емоційної сфер, шляхом підви- щення загальної культури. Використання історичного матеріалу, діючи на сві- домість, почуття слухачів, дозволяє формувати їх моральні вартості, внутрішні цінності. 336 |