логоматьеготак. Принципи обстеження
 Скачать 2.82 Mb.
|
|
56.Визначте центральні мовленнєві симптоми семантичної афазії. Семантична афазія виникає при ураженні тім'яно-потиличних зон домінантної півкулі. О.Лурія зазначив, що центральним механізмом порушен ня розуміння мовлення при семантичній афазії є порушення симультанного (одночасного) просторового сприймання, а центральним дефектом – порушення розуміння логіко-граматичних конструкцій. При семантичній афазії зовні не відмічається гру бих порушень мовлення: людина розуміє звернене побутове мовлення, адекватно відповідає на запитання, утруднення не виходять за межі легкого забування слів. Семантична афазія характеризується синдромом симультан ної агнозії, астереогнозу (нездатність впізнавати тактильно знайомі предмети із закритими очами), порушення схеми тіла, просторової та конструктивної апраксії та первинної акалькулії (порушення рахунку). При цій формі афазії не відмічається пошуків звукового складу, відсутнє виражене зниження слухомовленнєвої пам' яті або порушення фонематичного слуху. Відмічаються спе цифічні амнестичні труднощі у процесі пошуку необхідного слова чи довільного називання предмета, коли хворий описує функції та якості цього предмета, тобто не замінює слово іншим, а замінює його цілою фразою: «це те, чим пишуть», «...чим ріжуть» тощо. З другого боку, для цієї форми характерний складний імпре-сивний аграматизм. Порушення симультанного просторового фактору призво дить до порушення тих сторін мовлення, які пов'язані зі сприй манням просторових відношень. Внаслідок цього порушується розуміння конструкцій із прийменниками (під-над, від-до, в-на, і т.д.). Порушується розуміння порівняльних конструкцій (муха менше слона), звороти зі словами перед, після, конст рукції родового та орудного відмінків (шапка батька, будинок хазяїна, суп ложкою, малюнок олівцем), інверсій, тобто фраз зі зворотнім порядком слів (земля освітлюється сонцем). Оцінюючи подібні конструкції хворий розуміє або окремі слова, або загальну ситуацію (про кого йдеться), але взаємодії та взаємов ідносини зазначених об'єктів, явищ залишаються недоступни ми. Зазначені труднощі означають можливість розуміння мов лення лише в межах простих фраз, і неспроможність зрозуміти зміст складних лексико-граматичних конструкцій. 58.Загальна характеристика алалії. Етіологія,механізми та класифікація алалій. Алалія – тяжке порушення мовлення, відсутність або недорозвиток мовлення, яке виникає внаслідок органічного ураження центральної нервової системи. Алалія – системний недорозвиток мовлення, при якому порушені усі його сторони (фонетико-фонематична, лексико-граматична, синтаксична). При алалії мовлення зовсім не розвивається або розвивається з грубими відхиленнями. В залежності від того, які мовленнєві центри були уражені. Етіологія: внутрішньоутробні або в ранньому віці запальні патологічні процеси,природні черепно-мозкові травми і асфіксії новонароджених,внутрішньоутробні енцефаліти,менінгіти,хвороби раннього дитинства з ушкодженням мозку,соматичні захворювання,що викликають виснаженість ЦНС. Механізм: сенсомоторна концепція- патологія сенсо-моторної функції- слухова агнозія,апраксія;конц. психологічна – патологія деяких стилів психічної діяльності; конц. мовленнєва – не сформованість мовленнєвих операцій процесу сприймання і породження мовленнєвих висловлювань. Класифікація: моторна, сенсорна, сенсомоторна (зазвичай зустрічається сенсомоторна алалія, що вказує на функціональну нерозривність мовн.-слухового і мовленнєво-рухового аналізаторів).Моторна аферентна – уражується тім'яна доля, механізм порушення мовлення зводиться до кінестетичної апраксії. Не формуються операції програмування ,відбору синтезу мовленнєвого матеріалу,не сформовані операції вибору і комбінування внаслідок чого порушується мовленнєве оформлення висловлювань.(недоліки фонематич. Сприймання,уяви,пам'яті уваги,грубі поруш. оволодінням фонетико-фонематичним сприйманням,слова вжив у прямому значенні,знижена мотивація до мови,в слов.зап. переважають іменники,вербальні парафазії).Моторна еферентна-поруш.кінетичної або динамічної апраксії,ураження ц.Брока-прояв. в неправильному відтворенні серійно організованих артикул. рухів.(елізія,персеверація,антиципація,контамінація,специфічні вербальні парафазії,при збігу приголосних намаг. додати голосні). Сенсорна-первинне недорозвинення імпресивного мовлення, центр органічного органічного ґенезу у дит.з достатнім рівнем сформованості тотал.слуху ,порушення розуміння мови в наслідок порушення мовно-слух. аналізатора, що виникає при ураженні центру Верніке.У дитини не формується фонематичне сприймання,не диференціює фонеми,не сприймає слово в цілому,замикаюча алопатія. Дит. Не розуміє сенс словаі інструкцію,грубо спотворюється власна вимова. У тяжких випадках відзначається рухове занепокоєння,труднощі у поведінці,незв’язне відтворення всіх відомих слів,помилки наголосу,зізковзування,звукові заміни. Не розуміють зміст і не можуть довго слухати розповідь,нові слова освоює повільно,іноді порушення зор.сприймання. 59. Розкрийте основні напрями і завдання відновлювального навчання при різних формах афазї Великий внесок з розробки принципів і прийомів подолання афазії внесли Е. С. Бейн, М. К. Бурлакова (Шохор-Троцька), Т. Г. Візель, А. Р. Лурія, Л. С . Цвєткова. Після завершення обстеження хворого, логопед визначає, яка область другого або третього «функціонального блоку» мозку хворого постраждала в результаті інсульту або травми, які області мозку хворого збережені: у більшості хворих з афазією виявляються збереженими функції правої півкулі; при афазії, що виникають при ураженні скроневої або тім'яної часток лівої півкулі, перш за все використовуються планують, що програмують і контролюючі функції лівої лобової частки, що забезпечують принцип свідомості відновного навчання. Саме збереження функцій правої півкулі і третього «функціонального блоку» лівої півкулі дозволяє виховати у хворого установку на відновлення порушеної мови. Тривалість логопедичних занять з хворими при всіх формах афазії становить два-три роки систематичних (в стаціонарі та амбулаторно) занять. Однак не можна інформувати хворого про настільки боргом терміні відновлення функцій мови. . Вибір прийомів корекційно-педагогічної роботи залежить від етапу, або стадії відновлення мовних функцій. У перші дні після інсульту робота ведеться при відносно пасивному участі хворого в процесі відновлення мови. Використовуються методики, розгальмовується мовні функції і попереджуючі на ранньому етапі відновлення такі мовні розлади як аграмматізма типу «телеграфного стилю» при еферентної моторної афазії і велика кількість літеральних парафазии при афферентной моторної афазії. На пізніших етапах відновлення мовних функцій хворому пояснюється структура та план занять. Корекційно-педагогічна система занять передбачає такий вибір прийомів роботи, який дозволив би або відновити первинно порушену передумову (при її неповної поломці), або реорганізувати зберіганню ланки мовної функції. Наприклад, компенсаторне розвиток акустичного контролю при афферентной моторної афазії - це не просто заміщення порушеного кінестетичного контролю акустичним для відновлення письма, читання і розуміння, а розвиток збережених периферійно розташованих аналізаторних елементів, поступове накопичення можливості їх використання для діяльності дефектної функції. При сенсорної афазії процес відновлення фонематичного слуху здійснюється шляхом використання збереженій оптичної, кінестетичний, а головне, смислової диференціації слів, близьких за звучанням. . Незалежно від того, яка первинна нейропсихологическая передумова виявляється порушеною, при будь-якій формі афазії ведеться робота над всіма сторонами мови: над експресивної промовою, розумінням, письмом і читанням. . При всіх формах афазії відновлюється комунікативна функція мови, розвивається самоконтроль за нею. Лише при розумінні хворим характеру своїх помилок можна створити умови для його контролю за своєю мовою, за планом розповіді за корекцією літеральних або вербальних парафазии і т. п. . При всіх формах афазії ведеться робота над відновленням словесних понять, включенням їх до різні словосполучення. . У роботі використовуються розгорнуті зовнішні опори і поступова їх інтеріоризація у міру перебудови та автоматизації порушеної функції. До таких опор відносяться при динамічній афазії схеми пропозиції та метод фішок, що дозволяють відновлювати самостійне розгорнуте висловлювання, при інших формах афазії - схема вибору участю хворого в процесі відновлення мови. Використовуються методики, розгальмовується мовні функції і попереджуючі на ранньому етапі відновлення такі мовні розлади як аграмматізма типу «телеграфного стилю» при еферентної моторної афазії і велика кількість літеральних парафазии при афферентной моторної афазії. На пізніших етапах відновлення мовних функцій хворому пояснюється структура та план занять, даються кошти, якими він може користуватися при виконанні завдання і т. п. (Шохор - Троцька М.К. Корекційно - педагогічна робота при афазії. (Методичні рекомендації) - М , 2002) 60. Охарактеризуйте напрями профілактичної роботи порушень писемного мовлення До заходів ранньої профілактики дисграфії Л.Г. Парамонова (2001) відносить цілеспрямований розвиток у дитини тих психічних функцій, достатня сформованість яких необхідна для нормального оволодіння процесом письма, а саме: розвиток диференційованого слухового сприйняття; розвиток слухової диференціації звуків; розвиток просторових уявлень і зорового аналізу та синтезу; збагачення словникового запасу і турбота про правильне формування граматичного ладу мовлення; розвиток фонематичного аналізу і синтезу (у більш пізньому дошкільному віці). Вторинна профілактика дисграфий, на думку А.Н. Корнєва (2003), полягає у проведенні наступних заходів: 1) Своєчасне виявлення дітей «групи ризику» (в оптимальному варіанті ще до навчання в школі) і проведення з цими дітьми, що мають підвищений ризик виникнення дисграфії, корекційно-профілактичної роботи . 2) Виправлення фонетико-фонематических порушень. 3) Формування функціонального базису листи, а саме: - розвиток мовних навичок і функцій, необхідних для оволодіння грамотою (стимуляція усвідомлення звукової сторони мови, стимуляції слухового уваги, вдосконалення фонематичного сприйняття і виховання правильних фонематических уявлень, формування навичок фонематичного аналізу і синтезу); - розвиток зорово-просторового сприйняття і наочно-образного мислення (відпрацювання орієнтовною фази при виконанні перцептивних і конструктивних завдань; вдосконалення оперування сенсорними еталонами і оволодіння відповідними словесними поняттями; розвиток навичок уявного переміщення і трансформації зорових образів; формування навичок схематичного зображення просторових уявлень); - формування зображально-графічних здібностей (штрихування, обведення, срісовиваніе геометричних фігур, домальовування незакінчених малюнків і малюнків з відсутніми деталями , лист літер і слів за шаблонами та ін); - розвиток сукцессивной здібностей (вправи, розвиваючі здатність до аналізу, запам'ятовування і відтворення часовій послідовності явищ. - розвиток здібностей до концентрації, розподілу і переключенню уваги ( в корекційній роботі використовуються вправи, адресовані і до слухової, і до зорової модальностям; робиться акцент на формування довільної регуляції уваги). 4) Діти з «групи ризику» потребують індивідуалізації темпів і методів навчання письма, відповідно до когнітивним стилем дитини.. 61. Розкрийте структуру дефекту при алалії Алалія – системний недорозвиток мовлення, при якому порушені усі його сторони (фонетико-фонематична, лексико-граматична, синтаксична). При алалії мовлення зовсім не розвивається або розвивається з грубими відхиленнями. В залежності від того, які мовленнєві центри були уражені, розрізняють сенсорну і моторну алалії. У вивченні алалії великий внесок внесли Г. Гуцман (1894), А. Лібман (1900), М.В. Богданов - Березовський, а в більш пізній час М.Є. Хватецев, М.М. Трауготт, В.В. Орфінская, Р.Е. Левіна, Є.Ф. Соботович, В.А. Ковшиков та інші дослідники. Причини алалії Під час внутрішньоутробного розвитку: • інтоксикації • хронічні захворювання матері • порушення кровообігу плодуПід час пологів: • мозкові крововиливи, гематоми • асфіксія • пологові травми У ранньому віці дитини: • травми голови • інфекційні захворювання ЦНС (менінгіт, менінгоенцефаліт) Для алалії характерне порушення всіх підсистем мови: синтаксичної, морфологічної, лексичної і фонематичної. Аграматизмів, розлади пошуку слів, труднощі "вибору" фонем і встановлення порядку їх слідування, порушення складової структури слів - це типові прояви моторної алалії. Крім цього у багатьох дітей з алалією проявляються неврологічні та психопатологічні порушення. Рівень мовного розвитку у дітей може коливатися від майже повної відсутності мовлення до незначних відхилень у функціонуванні мовних підсистем. 62. Розкрийте основні напрямки і завдання відновлювального навчання при різних формах афазії. На сьогодні загальновизнаним є той факт,що в основі відновлення мовленнєвих та іншихє явище компенсації двох видів: прямої та обхідної,що обумовлює наявність двох оосновних видів спрямованого впливу на порушені функції.Коли провідне місце у порушенні функції займає її інактивність (блокування,гальмування функцій),основний шлях відновлення порушеної функції – це розгальмування,відновлення синоптичної проводимості.Відновлювальне навчання основане на якостях та особливостях гол.мозку(індивідуальній здатності до компенсації.)Прямі розгальмівні методи використовують на початковій стадії захворювання і розраховані на активізацію резервних внутрішньо-функціональних можливостях.Обхідні методи спрямовані на компенсацію і перебудову самої порушеної функції завдяки міжфункціональним перестроям. Відновлювальне навчання проводиться за спеціально розробленою програмою,яка включає в себе певні методи і завдання роботи в залежності від форми афазії та ступеня вираженості дефекту,а також етапи захворювання індивідуальних особливостей мовлення. Охарактеризуйте основні завдання і принципи відновлювального навчання при афазії. Три групи принципів за Л.Цветковою:психофізіологічні,психологічні, психолого-педагогічні. Психофізіологічні принципи 1.принцип кваліфікації дефекту – дозволяє намітити постановку диференційованих завдань і застосування адекватних порушенню методів. 2.використання збережених аналізаторних систем в якості опори при навчанні – заснований на вченні про функціональні системи та їх пластичність. 3.Створення нових функціональних систем,що передбачає залучення інших ланцюгів на основі нових аферентацій. 4. Принцип опори на різні рівні організації психічних функцій означає,що відновлювальне навчання повинно враховувати наявність різних рівнів функціональної системи,на яких може бути реалізована уражена функція. 5.принцип контролю. – заснований на положенні,що лише постійний потік зворотної сигналізації забезпечує злиття дії з вихідним наміром і своєчасну корекцію помилок. Психологічні принципи 1.принцип врахування особистості хворого – навчання повинно виходити із завдань лікування людини,відновлення функцій конкретного індивіда,а не з завдань ізольованого відновлення певних навичок. 2.принцип опори на збереженні форми вербальної і невербальної діяльності хворого – опора на збережені форми діяльності(ігрова діяльність,співи,читання віршів.) 3.принцип опори на предметну діяльність – необхідно створювати методи відновлення за допомогою діяльності хворого. 4.принцип організації діяльності хворго – важливою є організація цієї діяльності,керівництво. 5.принцип програмованого навчання – передбачає розробку розробку програм,які складаються із серій послідовних операцій. Психолого-педагогічні принципи 1.”принцип від простого до складного” – слід детально підбирати складність матеріалу в кожному випадку при кожній формі афазії. 2.врахування обсягу та різноманітності матеріалу – вербального і картинного. 3.врахування складності вербального матеріалу,об’єктивних а суб’єктивних (для кожного хворого) особливостей лексики,фонетичної складності ,довжини слів,фраз,тексту. 4. врахування емоційної складності вербального матеріалу. Види відновного навчання: Індивідуальна робота: - Спрямована на подолання первинного дефекту мови; - Відновлення здатності до розуміння і самостійного побудови мовного висловлювання; - Відновлення активних форм вербальної поведінки; - Подолання вторинних (системних) порушень мовлення. Групова робота: - Спрямована на відновлення психологічного контакту з навколишнім світом; - Відновлення вербальної і невербальної комунікації хворих; - Подолання змін особистості і емоційних порушень; - Створення мотивів мовного спілкування; - Розгальмування мовних і немовних форм комунікації. Завдання відновного навчання: 1. Відновлення мовлення як психічної функції, а не пристосування хворого до дефекту. 2. Відновлення діяльності мовного спілкування, а не ізольованих приватних сенсомоторних операцій мови. 3. Відновлення, насамперед, комунікативної функції мови, а не окремих її сторін (повторення, називання і т. Д.). 4. Повернення хворого в нормальну соціальну середу, а не в спрощену. 63. Охарактеризуйте основні види мовленнєвих порушень в усному і писемному мовленні. |