Рецензенти А. О. Заїнчковський

• Название: Рецензенти А. О. Заїнчковський
• Анкор: 10-Planuvannya_Shvab.doc
• Дата: 28.01.2017
• Размер: 25.45 Mb.
• Имя файла: 10-Planuvannya_Shvab.doc
• Тип: Навчальний посібник; #821
• страница: 23 из 29

Рис. 14.5. Розрахунок чистого прибутку (збитку)

Фінансовий результат, відображений у балансі, називається балансовим прибут­ком (збитком).

Загальна схема розрахунку вказаних показників подана в табл. 14.4.

При плануванні чистого прибутку надзвичайні події, доходи та збитки від них не можна визначити, тому що невідомо, які події та коли відбудуться. Тому чистий прибу­ток плановий - це прибуток від звичайної діяльності.

При плануванні прибутку враховуються зовнішні та внутрішні умови діяльності підприємства. До зовнішніх відносять зміни макроекономічних чинників (зміна законо­давства, структури попиту, інфляції та інше).

П(С)БО17 "Податок на прибуток" введено нові терміни: обліковий прибуток (зби­ток) та податковий прибуток (збиток).

Таблиця 14.4. Методика визначення фінансових результатів



545 IV. ПЛАНУВАННЯ ВИТРАТІ ФІНАНСІВ

Обліковий прибуток (збиток) - сума прибутку (збитку) до оподаткування, ви­значена в бухгалтерському обліку і відображена у Звіті про фінансові результати за звітний період.

Податковий прибуток (збиток) - сума прибутку (збитку), визначена за подат­ковим законодавством об'єктом оподаткування за звітний період.

Існує пасивна й активна стадії складання плану з прибутку. Пасивна стадія плану­вання - це розробка плану з прибутку із урахуванням корективи, що враховує зміни зовнішніх і внутрішніх умов. Активна стадія полягає у визначенні найбільшої прибут­ковості підприємства, тобто стадія, що дозволяє збільшити прибуток, визначений у процесі пасивної стадії розробки плану, завдяки пошуку та мобілізації резервів підви­щення продуктивності праці, зниження окремих витрат на виробництво та реалізацію продукції, збільшення обсягів продаж, частки прибутку в ціні окремих виробів, якість яких перевищує якість аналогічної продукції конкурентів тощо.

На підприємствах виробничої сфери можуть бути застосовані три методи розра­хунку прибутку від реалізації продукції: прямого розрахунку, за показником витрат на одну гривню продукції, економічний (аналітичний) метод.

При методі прямого розрахунку прибуток розраховується за окремими видами продукції, що виробляються і реалізуються за такою формулою:



Вказаний метод планування прибутку використовується на підприємствах масово­го та крупносерійного виробництва. Він достатньо точний, але занадто трудомісткий, коли треба розрахувати великий асортимент продукції. Крім того, він не дає можли­вості визначити вплив на прибуток окремих факторів.

Розрахунок прибутку на основі показника витрат на одну гривню продукції може застосовуватись по підприємству в цілому з розрахунку прибутку від випуску та реал­ізації всієї продукції. Передбачається використання даних про виробничі витрати, реа­лізацію продукції за попередній період, а також очікувану їх зміну, що прогнозується в наступному періоді. Це укрупнений метод, який застосовується на підприємствах се­рійного та одиничного типу виробництва. При даному методі розрахунку також бракує можливості визначити вплив окремих чинників на обсяг прибутку, його зміну.

Економічний (аналітичний) метод відрізняється від уже розглянутих методів розрахунку прибутку тим, що дає змогу визначити не тільки загальну суму прибутку, але також і вплив на неї зміни окремих чинників: обсягу виробництва (реалізації) про­дукції; собівартості продукції; рівня гуртових цін і рентабельності продукції; асорти­менту та якості продукції.

Розрахунок прибутку за цим методом здійснюється окремо за порівняною і непор­івнянною продукцією в плановому періоді. Порівняна продукція - це продукція, що вироблялася в попередньому періоді. Непорівнянна продукція - це продукція, що не вироблялася на підприємстві в попередній період.

Розрахунок планового прибутку за порівнянною продукцією здійснюється в такій послідовності:

14. Фінансове планування на підприємстві______________________________243

-> визначається базовий прибуток і базова рентабельність продукції (на підставі звітних або очікуваних даних за період, що передував плановому);

-* порівняна продукція планового періоду визначається за собівартістю періоду, що передував плановому;

•4 виходячи з рівня базової рентабельності продукції розраховується прибуток за порівняною продукцією в плановому періоді;

-* розраховується вплив окремих чинників на зміну прибутку в періоді, що плану­ється.

Плановий прибуток від випуску (реалізації) непорівняної продукції розраховується методом прямого розрахунку або із використанням показника середньої рентабель­ності продукції по підприємству.

Отриманий підприємством прибуток є об'єктом розподілу. У розподілі прибутку можна виділити два етапи:

1) розподіл прибутку (на цьому етапі учасниками розподілу є держава та підприєм­ство, пропорції розподілу складаються під впливом таких чинників: об'єктів і ставок оподаткування, порядку надання податкових пільг);

2) розподіл і використання прибутку, що залишився в розпорядженні підприємства після здійснення платежів у бюджет.

Нині використання чистого прибутку (напрямок і пропорції) визначається самостійно кожним підприємством.

Фінансовий результат підприємства, тобто його прибуток або збиток, залежить від умов прибутковості, головними з яких є:

>• ринкові ціни на продукцію та послуги підприємства, які складаються залежно від попиту та пропозицій;

>- обсяг виробництва та реалізації продукції (наданих послуг);

>- витрати на виробництво продукції (надані послуги).

Аналіз "витрати - обсяг - прибуток" - досить універсальний елемент фінансового планування. Він дозволяє:

а) визначати обсяги виробництва та реалізації продукції (надання послуг) із точки зору їх беззбитковості;

б) приймати рішення щодо цільових розмірів прибутку;

в) визначати граничний обсяг виробництва продукції (надання послуг), подальше збільшення якого зменшує прибуток тому, що починається зниження граничного прибутку.

Наступний елемент, який має важливе значення в плануванні прибутку - це точка беззбитковості ("поріг рентабельності"), тобто така виручка від реалізації, при якій підприємство не має збитків, але ще не має і прибутків. При цьому витрати підприє­мства дорівнюють його доходам.

Точку беззбитковості визначають таким чином:



244 IV. ПЛАНУВАННЯ ВИТРАТ І ФІНАНСІВ

За даною формулою розраховується точка беззбитковості при випуску одного най­менування продукції. Якщо підприємство випускає декілька видів продукції, виникає проблема розподілу постійних витрат. В економічній літературі розглядаються різні варіанти їх розподілу. Це розподіл постійних витрат між виробами пропорційно виручці від реалізації, змінним витратам, кількості годин роботи устаткування, заробітній платі виробничих робітників тощо.

Таким чином, для визначення планової величини обсягу виробництва та продажу, що відповідає беззбитковому стану підприємства, необхідно знати три величини:

1) гуртову ціну продажу товару;

2) обсяг постійних (фіксованих) витрат, тобто таких витрат, величина яких у корот­кому періоді часу не пов'язана з обсягом виробництва і реалізації та їх змінами (витра­ти на устаткування, його утримання й експлуатацію, амортизаційні відрахування, адм­іністративні витрати, витрати на оренду, рекламу, соціальне страхування, наукові досл­ідження, розробки тощо);

3) обсяг змінних витрат, тобто таких витрат, які змінюють свою величину у зв'язку із зміною обсягу виробництва та реалізації продукції (витрати на сировину та матеріа­ли, заробітну плату основного виробничого персоналу, електроенергію, транспорту­вання тощо).

Графічно точка беззбитковості визначається у точці перетину ліній валового дохо­ду і валових витрат (рис. 14.6).



Рис. 14.6. Визначення точки беззбитковості підприємства

Аналогічний механізм може використовуватися і для визначення обсягу виробниц­тва та реалізації продукції, необхідного для отримання запланованої величини прибутку.

Граничний обсяг нарощування виробництва продукції необхідно визначати для того, щоб запобігти збільшенню витрат та зменшенню прибутку на кожну додаткову одини­цю продукції, що виробляється, і, як наслідок, зменшенню валового прибутку від реа­лізації більшого обсягу продукції. Це відбувається тоді, коли різниця між граничним доходом (ГД) та граничними витратами (ГВ) дорівнює нулю:



Прибутковість підприємства вимірюється двома показниками - прибутком і рента­бельністю.

14. Фінансове планування на підприємстві______________________________245

Рентабельність - це відносний показник ефективності роботи підприємства, який у загальній формі обчислюється як відношення прибутку до витрат (ресурсів). Рента­бельність має кілька модифікованих форм залежно від того, які саме прибуток і ресур­си (витрати) використовують у розрахунках.

Передусім, розрізняють рентабельність інвестованих ресурсів (капіталу) і рента­бельність продукції. Рентабельність інвестованих ресурсів (капіталу) обчислюється в кількох модифікаціях: рентабельність активів, рентабельність власного капіталу, рен­табельність акціонерного капіталу.





Зміна рівня того чи іншого показника рентабельності залежить від зміни економіч­них та організаційно-технічних факторів виробництва та реалізації продукції (робіт та послуг). Тому у процесі аналізу стану рентабельності підприємства необхідно визна­чити, які фактори більше впливали на підвищення чи зниження рівня рентабельності, та розробити відповідні заходи підвищення ефективності діяльності підприємства.

При зниженні прибутковості підприємства зменшується ціна акцій, співвідношення прибутку на акцію та її ціни. Для інвесторів, акціонерів показники прибутковості (рен­табельності) підприємства є дуже важливими.

Розглянемо ряд показників акціонерного капіталу.



14. Фінансове планування на підприємстві______________________________547

У процесі фінансового планування використовуються фінансові документи, за да­ними яких розраховуються та аналізуються показники фінансово-господарської діяль­ності. До таких документів належать: "Баланс" (форма 1), "Звіт про фінансові резуль­тати" (форма 2), "Звіт про власний капітал" (форма 3), "Звіт про рух грошових коштів" (форма 4) та "Примітки до річної фінансової звітності" (форма 5).

На основі даних вказаної звітності проводиться детальна оцінка фінансового стану підприємства. Розглянемо порядок розрахунку основних показників оцінки фінансово­го стану підприємства.





^ ПИТАННЯ ДЛЯ ЗАКРІПЛЕННЯ МАТЕРІАЛУ

X) І САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

1. Завдання, зміст та принципи фінансового планування.

2. Завдання та види фінансових планів.

3. Зміст та характеристика оперативного фінансового планування.

4. Планування потреби в основному та оборотному капіталі.

5. Структура, показники і сфера застосування балансу доходів І видатків, пла­тіжного календаря, кредитного та касового плану.

6. Суть та порядок визначення точки беззбитковості.

7. Методи розрахунку потреби в оборотних коштах.

8. Способи вимірювання прибутковості підприємства.

9. Методи розрахунку прибутку від реалізації продукції. Ю.Оцінка фінансового стану підприємства.

11. Шляхи вдосконалення фінансового планування в умовах реформування фінансового механізму.

15. Планування податків______________________________________________549

ТЕМА 15. ПЛАНУВАННЯ ПОДАТКІВ 15.1. ЕКОНОМІЧНА СУТЬ ПОДАТКІВ

Одним із найважливіших засобів державного впливу на соціально-економічний роз­виток країни є податки та податкові пільги. Саме податки, як засвідчує економічна історія, завжди використовувались державою як найдійовіший важіль регулювання економічних процесів.

Принципи оподаткування свого часу сформулював ще А. Сміт, але вони діють і нині:

1) піддані держави зобов'язані брати участь у покритті видатків уряду по можли­вості згідно з тими доходами, які отримує кожний під охороною держави;

2) податок має бути точно визначений, а не встановлений свавільно. Час його опла­ти, спосіб і розмір внеску повинні бути ясними і відомими як самому платнику, так і будь-кому іншому;

3) кожен податок повинен сплачуватись у такий час і в такий спосіб, які є найбільш зручними для платника;

4) скорочення витрат на стягування податків.

Податки, як основний атрибут держави, функціонують із часів зародження рабовлас­ницького ладу. На практиці мали місце натуральні, подушні, сімейні, вартісні та інші види податків. Практика стягнення податків вимагає вдосконалення, пошуку оптимальних варіантів елементів побудови податків, а також механізму їх стягнення. Реалізація фінан­сової політики окремими, неузгодженими методами, які позбавленні стимулюючої функції, не відображає ефективного впливу на процес виробництва та реалізації продукції.

У теперішній час основоположним законом, який регулює відносини в системі опо­даткування є Закон України "Про систему оподаткування". Цей закон визначає прин­ципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відпові­дальність платників.

Найбільшого розквіту податки досягають в умовах розвиненої ринкової економіки. Вони стають об'єктивним елементом фінансових відносин між державою та юридич­ними і фізичними особами. Формується завершена модель податкової системи кожної держави. Вона містить методи і об'єкти оподаткування, ставки податків, строки їх сплати, контроль за витрачанням. Податкові системи економічно розвинених країн ба­зуються на розробленій теорії податків, творцями якої є видатні представники еконо­мічної науки: Адам Сміт, Давід Рікардо, Джон Кейнс, Поль Самуельсон, Кнут Віксель, Йозеф Шумпетер та багато інших. Пошук шляхів удосконалення податкових систем триває і до сьогодні.

Дуже важливе значення має прийняття податкових кодексів, у яких законодавче закріплюються рівномірність оподаткування, дотримання податкової таємниці.

Податки встановлюються для утримання державних структур (законодавчої, ви­конавчої та судової влади), виконання ними функцій держави - управління, оборони, соціальної та економічної та задоволення інших загальносуспільних потреб.

Збори встановлюються за використання суб'єктом господарювання певних ресурсів, які створюють йому дохід.

Платежі передбачаються на покриття певних витрат, які виникають при викори­станні ресурсів суб'єктом господарювання.

25О IV. ПЛАНУВАННЯ ВИТРАТІ ФІНАНСІВ

Внески передбачають відрахування частини майна суб'єкта господарювання при здійсненні окремих господарських операцій.

Сукупність податків, зборів, обов'язкових платежів і внесків до бюджетів і держав­них цільових фондів становить систему оподаткування.

Система оподаткування суб'єктів господарювання базується на наступних принципах:

/ стимулювання науково-технічного прогресу, технологічного оновлення виробниц­тва, виходу вітчизняного товаровиробника на світовий ринок високотехнологічної про­дукції;

/ стимулювання підприємницької виробничої діяльності та інвестиційної актив­ності - введення пільг щодо оподаткування прибутку (доходу), спрямованого на роз­виток виробництва;

/ обов'язковості - впровадження норм щодо сплати податків і зборів (обов'яз­кових платежів), визначених на підставі достовірних даних про об'єкти оподаткування за звітний період, та встановлення відповідальності платників податків за порушення податкового законодавства;

«/ рівнозначності та пропорційності - оплата податків юридичними особами здійснюється у певній частці від отриманого прибутку, і забезпечується сплата рівних податків і зборів (обов'язкових платежів) на рівні прибутки, і пропорційно більших по­датків і зборів (обов'язкових платежів) - на більші доходи;

/ рівності, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпе­чення однакового підходу до суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб, у т. ч. нерезидентів) при визначенні обов'язків щодо сплати податків і зборів (обов'язко­вих платежів);

/ соціальної справедливості - забезпечення соціальної підтримки малозабезпе­чених верств населення шляхом запровадження економічно обґрунтованого неопо­датковуваного мінімуму доходів громадян та застосування диференційованого і про­гресивного оподаткування громадян, які отримують високі та надвисокі доходи;

%/ стабільності - забезпечення незмінності податків і зборів (обов'язкових пла­тежів) та їх ставок, а також податкових пільг протягом бюджетного року;

/ економічної обґрунтованості - встановлення податків і зборів (обов'язкових платежів) на підставі показників розвитку національної економіки та фінансових мож­ливостей з урахуванням необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з його доходами;

/ рівномірності сплати - встановлення строків сплати податків і зборів (обов'яз­кових платежів), виходячи з необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджету для фінансування витрат;

І/ компетенції - встановлення та скасування податків і зборів (обов'язкових пла­тежів), а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до законодавства про оподаткування виключно законодавчою владою;

/ єдиного підходу - забезпечення єдиного підходу до розробки податкових за­конів з обов'язковим визначенням платника податку і збору (обов'язкового платежу), об'єкта оподаткування, джерела сплати податку і збору (обов'язкового платежу), по­даткового періоду, ставок податку і збору (обов'язкового платежу), строків та поряд­ку сплати податку, підстав для надання податкових пільг;

*ґ доступності - забезпечення зрозумілості норм податкового законодавства для платників податків і зборів (обов'язкових платежів).

15. Планування податків______________________________________________251

Виходячи з економічної природи податків та враховуючи досвід країн з розвинутою економікою, можна визначити такі функції податків: фіскальну, стимулюючу, регулюючу, контрольну та соціальну.

Податкові надходження до бюджету забезпечують державу фінансовими ресурсами, необхідними для здійснення її діяльності. В цьому полягає фіскальна функція податків.

Стимулююча функція виражається в тому, що податкові заходи держави (у більшості випадків податкові пільги) можуть стимулювати виробництво найбільш необхідних видів продукції, впровадження досягнень науково-технічного прогресу, підтримувати режим енерго- і матеріалозбереження виробництва. Шляхом надання додаткових податкових пільг для нових інвестицій держава може заохочувати оновлення основного капіталу.

Регулююча функція полягає в тому, що через податки і податкові пільги держава впливає на виробництво, розподіл, обмін і споживання. З одного боку, податки скорочують фінансові можливості підприємця, як покупця засобів виробництва й "особливого товару''- робочої сили.

На налагодження дії цих функцій держави затратили сторіччя, але гармонії їх взаємодії повністю не досягай. Достатньо далека від досконалості й нині діюча система податків і обов'язкових зборів в Україні.

Людство створило за свою довгу економічну історію різні форми податків. Податко­ва система - це перш за все, сукупність діючих у країні податків: прямі і непрямі; подат­ки на доходи, споживання та майно; загальнодержавні та місцеві. Суть проблеми - в налагодженні взаємодії податків, тобто у формуванні системи податків як такої. Загаль­ною тенденцією податкових систем є уніфікація форм оподаткування, що спостерігаєть­ся нині у світі і не виключає при цьому різноманітність податкових систем різних країн.

Податкові платежі підприємства залежать від наявних об'єктів оподаткування, ставок податків та податкової політики держави в сфері податкових пільг.

15.2. ПЛАНУВАННЯ ПОДАТКІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ

Після здійснення фінансового планування на підприємстві доцільно провести, відпо­відно до законодавства, планування по наступних основних податках, зборах, плате­жах і внесках до бюджету і державних цільових фондів:

1. Податок на прибуток підприємства забезпечує близько 5,5% доходів бюд­жету. Платниками податку на прибуток є: суб'єкти підприємницької діяльності, бюд­жетні організації у частині здійснення госпрозрахункової діяльності, комерційні банки, міжнародні організації, що провадять підприємницьку діяльність на території України; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, які мають само­стійний розрахунковий рахунок; нерезиденти, що здійснюють підприємницьку діяльність через постійні представництва в межах України.

Об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат платників по­датку та на суму амортизаційних відрахувань. Ставка податку на прибуток становить 30%, але ця базова ставка може коригуватися залежно від виду діяльності платника податку. Наприклад, прибуток від посередницьких операцій, аукціонних торгів і т. ін. опо­датковується за збільшеною, а прибуток підприємства АПК - за зменшеною ставкою.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про оподатку­вання прибутку підприємств» від 24.12.2002 р. № 349-ІУ з 1 січня 2004 року ставка податку становить 25% до об'єкта оподаткування.