С. О. Караман, О. В. Караман орфоепічний тренінг Завдання і вправи

• Название: С. О. Караман, О. В. Караман орфоепічний тренінг Завдання і вправи
• Анкор: Orfoepichny_trening_-_kopia.doc
• Дата: 11.05.2018
• Размер: 1.14 Mb.
• Имя файла: Orfoepichny_trening_-_kopia.doc
• Тип: Документы; #19124
• страница: 6 из 24

77. Чітко вимовляйте голосні [о] та [а] у словах в усіх позиціях. Запишіть свою вимову на магнітну плівку і прослухайте.

Поради – паради, програти – прагматик, лопата – лапатий, кропива – краплина, програма – практика, монастир – мандарин, солдат – санація, кочерга – качан, поганий – багатий, гарячий – годованець, хазяїн – хороми, оказія – акація, око – ока, оптика – апетит, манґо – монах, копати – капати, згонити – зганяти, скотити – скачати, допомогти – допомагати, кропити – краплі, халява – хозари, голова – глава.
78. Вимовте слова з голосними [о] та [у]. Простежте, коли [о] наближається до [у]. Запи­шіть слова фонетичною транскрипцією.

Цоколь, чорніти, хомут, ходіння, тротуар, троюрідний, союз, рубіж, ростбіф, ропуха, розумний, просунути, лопух, поріг, попутний, попруга, поріддя, мотузка, монумент, копійка, конюшина, конура, зозуля, жолудь, доступ, дозувати, горнути, воюючий, волокуша, борсук, брошура, двоїти, конструкція, конфуз, нормувати, обух, огудина, подушка, полуда, полумисок, понурий, поруччя, посудина, потіха, посуха, потужність, простуда, розбурхати, розгублений, сортувати, споруда.
79. Правильно вимовляйте ненаголошені голосні в словах. Простежте, у яких випадках [е] та [и] більше наближаються один до одного, а в яких – менше.

Рибалка, пшеничний, синоптик, рисунок, письменник, перевал, оберемок, личинка, летіти, леміш, легенький, кип’ятильник, кишеня, історія, здивований, здешевити, застереження, засилати, заселяти, евакуація, електричний, енцефаліт, енциклопедія, медикамент, материнка, машиніст, медичний, нехай, недуга, нечистий, нищечком, свердлити, сережка, синтетика, синочок, терновий, терпіти, диригент, дециметр, утихомирення, федерація, флегматик, химера, хитати, херувим, цикламен, шиньйон, шериф, шедевр, циркуляр, центрифуга, чемпіон, преамбула.
80. Виправте в словах помилки, спричинені неправильною вимовою приголосних афри­кат [дж] і [дз]. Запишіть слова фонетичною транскрипцією.

Затвержений, дріжжі, прш’жжий, відчудження, проціжений, роз’їжжені, їжжу, підтверження, лужений, заїжжати, нагороження, бжола, зеркало, жерело, звонять, зелень-зелень, зюрчить, зюркіт, жемпер, джунглі, звінок, жерсі, жентльмен, жаз, кукуруза, жміль, звякати, зю-до, ґезь, зиґлик, ґринжоли, розгалудження.
81. Правильно вимовте звуки [дж] і [дз] та поясніть їх появу у словах.

Воджу, походження, вроджений, продзвенів, заїжджений, омолоджений, досліджен­ня, народжена, задзеленчати, дзюркоче, джмелиний, дзьоб, джеркотати, джгут, дже­рель­ний, дзяволити, віддзеркалений, дзвонар, джутовий, дзвінко, дзенькнути, дзьобати, бджоляр, дріжджовий, дзиґарі, джиґун, лудження, попереджений, раджу, розріджений, дзенькіт, приїжджати, приладжувати, принаджений, посаджено, засуджений, дзінь, пробуджений, розряджати, просиджений, розладжуватися, роз’їжджати.
82. За словником перевірте, у яких словах вживається [г], а в яких [ґ]. Правильно вимов­ляйте ці звуки у словах. Поділіть слова на склади.

Гніздо, ґирлиґа, ґречний, гречка, гребінь, гриміти, грішити, гроно, грати, ґратчастий, грунт, ґудзик, гурт, ґуля, гулянка, гумка, підґрунтя, шлагбаум, фрагмент, регіон, спагеті, тренінг, персона грата, гармонія, гімназія, ґрунтовний, гондола, ґандж, зигзаг, грант, джигіт, гангстер, гофре, ґвалтувати, гарно, аргонавт, аґрус, галактика, агонія, герметичний, гастроном, гімнастика, фата моргана, реглан, регалія, танго, губернія, горизонт, енергетика, егоїстичний, рагу, ягдташ, елегантний, жонглер, інкогніто, легітимний, гяур, ягуар, швагро, ремиґати, дриґати, конгломерат, конгрес, гіпноз, гімн.
83. Запишіть слова фонетичною транскрипцією. Поясніть, яких змін зазнають приго­лосні перед іншими приголосними.

Людський, відшкребти, відступ, канадський, відсидіти, вологодський, відчуття, відстань, відзнака, людство, відстріл, відчисляння, відстань, громадський, підшивка, відзвук, підчепити, підшипник, підзвітний, підживити, відчай, відсоток, підзолистий, відчіпний, відсікти, відсаджений, підшефний, підшлунковий, підщепа, відсвіт, волгоградський, підступити, пілотський, вселюдський, датський, новгородський, підшукати, відчеплений, заводський, готський, гренадський, братський, персидський, п’ємонтські, підземелля, покутський, представництво.
84. Прочитайте правильно слова і запишіть фонетичною транскрипцією. Зверніть увагу на спрощення приголосних.

Анархістський, аспірантці, антифашистський, демократці, невістчин, волюнтаристський, дантистці, шістдесят, у кістці, поїздці, радистці, п’ятсот, імпресіоністці, індивідуалістський, карпатський, кельтський, колективістці, камчатський, комендантський, контрабандистський, курсантці, лаборантці, лауреатський, масштаб, медалістці, меценатці, парламентський, мілітаристський, модистці, монополістський, наймитський, націоналістський, парашутистці, у пастці, первістці, у звістці, президентський, пропагандистський, садистський, студентство, гігантський, антисемітський, спекулянтці, стажистці.
85. Прочитайте подані нижче слова. Затранскрибуйте їх і звірте за орфоепічним словником, чи правильно вимовляєте їх.

У книжці, на дошці, на сережці, стежці, у пічці, на річці, у діжці, звитяжці, запоріжці, дужці, у тумбочці, хусточці, качці, кришці, пучці, дочці, ручці, переможці, у пляшці, кришці, ніжці.

Крутишся, не мучся, привізши, зшити, зчистити, з жолоба, з жиру, вернешся, доберуться, знайдеться, пройдіться, горнеться, з шахти, сховаються, не поріжся, смієшся, піднісши, з Черкас, з Жашкова.

Розклад, безшовний, безпечний, розтоптаний, розчулено, без того, розчин, безкраїй, безхарактерний, безпутній, безшумний, розкладено.

Вогко, нігті, легко, дьогтю, бігти, могли, кігтя, берегти.
86. Зробіть фонетичний аналіз поданих слів за такою схемою:

 Слово подайте в орфографічному записі.

 Назвіть літери, якими записується слово.

 Запишіть слова фонетичною транскрипцією.

 Назвіть фонеми і визначте їх кількість. Установіть відповідність між фонемами й літерами.

 Дайте повну артикуляційну характеристику кожної фонеми в головному вияві.

 Визначте звуки і встановіть варіант, у якому реалізується кожна фонема слова.

 Виявіть і проаналізуйте зміни приголосних, що виникають у слові в мовному потоці (асиміляція, дисиміляція, спрощення).

 Виявіть і проаналізуйте можливі чергування голосних і приголосних фонем при словозміні або словотворенні в корені слова. Коротко поясніть це чергування.

Слова для аналізу: любов, горіх, покрівля, сузір’я, розщепити, свято.

Зразок повного фонетичного аналізу слова «ллється» у зв’язку з орфографічним, графічним та орфоепічним

1. Словоформа для аналізу в орфографічному записі ллється.

2. Словоформа, записана фонетичною транскрипцією [л’:ец’:а].

3. У слові два склади: [л’:е - ц’:а] обидва відкриті і прикриті.

4. У слові лише основний наголос, він на першому складі.

5. У слові сім літер: ел, ел, є, те, м’який знак, ес, я; у слові шість фонем: [л’], [л’], [е], [т’], [с’], [а]; вони реалізуються у звуках: [л’], [л’], [е], [ц’], [ц’], [а] – шість звуків.

6. Відповідність між літерами, фонемами, звуковим оформленням їх виявляється так: літера ел, фонема [л’], звуковий вияв [л’]; літера ел, далі характеристика така сама – [л’]; літера є, фонема [е], її звуковий вияв (варіант фонеми) – [е]; літера те – фонема [т’], її звуковий вияв (варіант фонеми) – [ц’]; літера ес, фонема [с’], її звуковий вияв (варіант фонеми) – [ц’]; літера я, фонема [а], її звуковий вияв – [а].

7. Артикуляційна характеристика кожної фонеми в головному вияві:

[л’] – приголосний, передньоязиковий, альвеолярний, зімкнено-прохідний, боковий, сонорний, м’який;

[л’] – характеристика така сама;

[е] –голосний, переднього ряду, середнього підняття, нелабіалізований, наголошений;

[ц’] – приголосний, передньоязиковий, зімкнено-щілинний (африкат), шумний, глухий, м’який;

[ц’] –характеристика така сама;

[а] – голосний, заднього ряду, низького підняття, нелабіалізований, ненаголо­шений.

8. У процесі вимови в слові відбуваються асимілятивні зміни звуків [т’] і [с’]: регресивна і прогресивна, повна, суміжна за способом і місцем творення асиміляція, в результаті якої [т’], [с’]  [ц’], [с’]  [ц’:]. Звукові зміни не передаються в орфографічному письмі. В аналізованому слові наявне асимі­лятивне подвоєння звуків: [л’]  [й]  [л’:] –прогресивна, повна, суміжна, за способом і місцем творення асиміляція, відбита в орфографічному письмі.

9. Чергування голосних і приголосних при зміні аналізованого слова і при словотворенні не виявляється.

10. На початку словоформи вимовляється два м’які звуки [л’:] у сполученні з наступним [е]; [т’] і [с’] вимовляються як два м’які [ц’:].

11. Орфограми аналізованого слова ллється.

а) подвоєння літери ел для позначення двох фонем [л’] і [л’];

б) літери є, я позначають фонеми [е], [а] після м’яких приголосних;

в) літери те, м’який знак, ес позначають фонеми [т’], |с’], які вимовляються як [ц’:].

12. Правила і принципи правопису орфограм:

а) в особових формах дієслова лити літера л [ел] подвоюється перед ю, є; дві літери ел, ел, позначаючи подвоєння м’яких приголосних фонем між голосними, пишуться за фонетичним принципом;

б) голосні [е], [а] після м’яких приголосних позначаються літерами є, я, що пишуться за традиційним принципом;

в) у дієслівних формах третьої особи однини і множини після т [те] перед часткою -ся пишеться м’який знак за фонетичним принципом. Кінець слова -ться у формах дієслів третьої особи пишеться за морфологічним принципом.
87. Зробіть фонетичний аналіз виділених слів.

1. В лугах сіріли стіжки сіна (Є.Гуцало). 2. Дзвінко розходиться луна в тонкім повітрі (О.Пчілка). 3. З тяжким серцем залишив Шелюженко приміщення станції, сів на мотоцикл (О.Гот.). 4. Не всі погоджуються в тому, що український характер є в своїй основі хліборобський (О.Ольжич). 5. Наддніпрянська Україна і Гуцульщина святкують Щедрий Вечір як значне свято різдвяного циклу з добре розвиненою обрядовістю (О. Бор.). 6. Думка Найди працювала з гарячковою швидкістю (М. Стар.). 7. В оці слова складаю я просьбу свою до вас, братці мої, – про опіку над наймолодшою самітною дитиною моєю... (О. Коб.). 8. Можна було б, звичайно, побазарувати й дядьковою машиною, інвалідською, так несправна ще з літа (Гр.Тют.).
88. Які відхилення від орфоепічних норм трапляються при вимові поданих нижче слів? Запишіть їх фонетичною транскрипцією відповідно до норм літературної мови.

Порядок, узгір’я, звірячий, чого, щирий, чудо, відщипнути, дощ, лікар, Харків, з жалем, на дошці, стараєшся, двадцять, на сорочці, шістсот, отже.
89. Випишіть із словника труднощів української мови (Гринчишин Д.Г., Капелюшний А.О. та ін.: За ред. С.Я.Єрмоленко. – К.: Рад. шк.., 1989) тридцять слів, у яких найчастіше порушуються норми вимови приголосних [дж], [дз], [ґ]: джміль, дзвін, ганок, Усно складіть десять речень із дібраними словами.
Користуйтеся багатствами рідної мови!*
90. Прочитайте. Поясніть, за яким значенням розрізняють подані слова. Зробіть орфоепічний аналіз виділених слів.

Не то, не то – чи то, чи... Часто трапляється помилка навіть у сучасних художніх творах типу: “Не то справді хотів спати, не то тільки вдавав, що хоче”. Такого вислову нема в українській мові – його механічно перенесено з російської, де цілком природно звучить фраза: “Не то, действительно, хотел спать, не то делал вид, что хочется”. По-українському відповідником до російського вислову не то – не то буде чи то – чи, наприклад: “Чи то так сонечко сіяло, чи так мені чого було! Мені так любо, любо стало” (Т.Шевченко); “Одна з таких чи то каменюк, чи то маленьких скель стирчала тільки за метр від берега” (Ю.Шовкопляс).

Отже, й у фразі, наведеній на початку, треба було написати: “Чи то, справді, хотів спати, чи тільки вдавав, що хоче”.

Слава – браво – ура. Слово слава здебільшого виступає в функції іменника: “Гей ну, хлопці, до зброї – на герць погуляти, слави здобувати!” (історична пісня). Але це слово буває й вигуком, що відповідає російським вигукам ура (“Як упав же він з коня та й на білий сніг, – Слава! Слава! – докотилось і лягло до ніг.” – П.Тичина), браво (“Хорові Вірьовки та його керівникові Авдієвському слава!”– 3 живих уст). Слід пам’ятати й цей давній український вигук слава, щоб користуватись ним під час різних урочистих моментів – на мітингах, концертах, виставах і зборах, коли хочеться висловити свій захват.

Бідна мета! “Усе своє свідоме життя, в усій своїй діяльності він переслідував раз поставлену собі мету – служити народові”, – читаємо в одному біографічному нарисі й дивуємось: навіщо переслідувати таку високу мету, як служіння народові? Адже дієслово переслідувати означає “гнатися, прогонити, відганяти”, “висліджувати”, “супроводити невідступно”, “пригноблювати”, “напосідатись”, наприклад: “Ірод переслідував дуже християн” (Словник Б.Грінченка); “Я ж переслідував тебе завзято” (П.Куліш); [“Повітовий староста... переслідував... раду громадську” (Л.Мартович); “...я збагнув стан дичини, яку переслідує мисливець.. “ (Ю.Яновський). Отже, в наведеному на початку реченні треба було написати: “він мав перед собою раз поставлену мету”].
Уникайте помилок!

Розмовне (ненормативне) мовлення	Літературне (унормоване) мовлення
За необхідності Розрізняти за обличчям Пізнати за одягом Дістати за ордером За поданням директора Ухвала за позовом Повернувся до мене Передати привіт

Правопис і вимова

Правильно пишіть	Правильно вимовляйте
хлопці з сином через поле надписати обклеїти вість свято тому бюджет бюлетень	[хлопц’і] [с:ином] [череиз полеи] [натпиесатие] [опклеjiтиe] [v’іс’т’ц’] [с’v’ято] [тоyму] [б’yджет] [б’yлеитен’]

Наголошування

Правильно наголошуйте слова!

басовитий баштановий бесідник бігкий ваги вагомість важіль варення варення

91. Поставте наголос у словах, поділіть слова на склади, визначте ритмічну структуру виділених слів, поясніть їх лексичне значення. Складіть із виділеними словами речення.

Вимерзання, вимінювання, читання, завдання, питання, надбання, настання, заняття, звання, життя, вчення, вміння, відомість.

Як правильно сказати?

92. І. Прочитайте. Виберіть правильну відповідь і обґрунтуйте.

1. Сили вдвоє прикласти чи сили вдвоє докласти?

2. Він не докладав тут ні енергії, ні рук чи він не прикладав тут ні енергії, ні рук?

3. Йому б тільки хата була, тоді він знатиме, до чого і як прикласти руки чи йому б тільки хата була, тоді він знатиме, до чого і як докласти руки?

4. Докласти зусилля чи зусиль?

5. Прикласти хитрощі чи вдатися до хитрощів?

6. Ми її не будемо докоряти чи ми їй не будемо докоряти?

7. Ви мене докоряєте чи ви мені докоряєте?

8. Закидає мене критика чи закидає мені критика?

9. Не докоряй мене чи не докоряй мені?

10. Батько, коли вже кого докоряє, – то, значить, є за що чи батько, коли вже кому докоряє, – то, значить, є за що?

11. За допомогою словника чи з допомогою словника?

12. З допомогою групи чи за допомогою групи?

13. Мілкий дощ чи дрібний дощ?

14. Мілка тарілка чи дрібна тарілка?

15. Мілкі гроші чи дрібні гроші?

16. Други й недруги чи друзі й недруги?

17. Дружний колектив чи дружній колектив?

18. У дружного колективу чи у дружнього колективу?

19. Весна була рання, дружна чи весна була рання, дружня?

20. Дружний потиск руки чи дружній потиск руки?

21. Гості дружньої країни чи гості дружної країни?

22. Сміх дружний чи дружній?

23. Привіт дружний чи дружній?

24. Відповідь дружна чи дружня?