С. О. Караман, О. В. Караман орфоепічний тренінг Завдання і вправи
 Скачать 1.14 Mb.
|
|
Звуки української мови. Творення голосних звуків 44. В уривку з поезії проаналізуйте всі наголошені голосні за місцем творення, ступенем підняття язика, за участю губ у їх творенні. Користуйтесь поданою схемою. Скільки підросло й полетіло нас В молодій весні, в колосистім полі, А у тебе знов та ж доріжка в клас, Той же явір наш під вікном у школі (А. Малишко). Артикуляційна схема наголошених голосних
Довідка. Утворені за участю губ голосні називаються огубленими (або лабіалізованими, від лат. labium – губа): [<о>], [<у>], решта голосних – неогублені (або нелабіалізовані): [і], [й], [е], [а]. За ступенем підняття спинки язика розрізняють голосні високого, високо-середнього, середнього і низького підняття. За місцем підняття язика виділяють три ряди: передній, середній і задній. 45. Виконайте завдання за 5 хвилин. Визначте звук за його характеристикою. 1. Голосний заднього ряду, середнього підняття язика, лабіалізований. 2. Голосний переднього ряду, високого підняття язика, нелабіалізований. 3. Голосний переднього ряду, високо-середнього підняття язика, нелабіалізований. 4. Голосний заднього ряду, низького підняття язика, нелабіалізований. 5. Голосний переднього ряду, середнього підняття язика, нелабіалізований. 46. І. Схарактеризуйте голосні в тексті. Поставте наголос у словах. В людині поміщається вселенна, Як в насінині проростінь зелена. Думкам передають шалений рух Планет і зір вогнисті веретена (Д.Павличко). II. Поясніть орфограму «Ненаголошені е, и». Приголосні звуки. Артикуляційно-акустична класифікація їх 47. Користуючись таблицями, дайте характеристику приголосних за такими ознаками: а) активним мовним органом або місцем творення (губні, язикові, глоткові); б) способом творення шуму (зімкнені, щілинні, дрижачі); в) за звучністю (сонорні й шумні); г) за акустичним враженням (свистячі, шиплячі). Класифікаційна таблиця приголосних звуків за місцем творення (за активним мовним органом)
Класифікаційна таблиця приголосних звуків за способом творення шуму
Класифікаційна таблиця приголосних звуків за звучністю та співвідношенням голосу і шуму
48. І. Вимовте подані звуки, затиснувши ніс пальцями. Які звуки не можна вимовити в такий спосіб? Які з цих звуків можна назвати носовими, а які – ротовими? [б] – [м], [н] – [д], [н’] – [д’], [м] – [п]. II. Які звуки з наведених можна вимовити протяжно, а які є наслідком раптового прориву перепони, утвореної мовними органами? [б] – [в], [т] – [с], [з] – [д], [х] – [к], [ґ] – [г]. 49. Прочитайте текст. Проведіть спостереження за участю мовних органів у творенні приголосного [ф] і сполучення [хв]. На основі чого відбувається заміна приголосного [ф] сполученням приголосних [хв] в українській мові? Нелегко часом доводиться звукам відстоювати собі право на існування. Наприклад, не так уже й багато є в нашій мові слів зі звуком [ф], та і в них він нерідко вимовляється як [хв]. Федора часто називають Хведором, офіцера – охвіцером... Це в просторіччі. А в слові хвіртка, де в інших мовах авучить [ф], така вимова стала літературною. Справа в тому, що [ф] не споконвіку український. Дуже давно літера на його позначення була запозичена з грецької абетки в слов’янську. Та легше запозичити літеру, ніж звук. Тому в живій мові, далекій від книжної вимови, звук досі ще не може як слід освоїтися, дарма що відтоді минуло тисячу літ (А.Матвієнко). 50. З’ясуйте, у яких випадках сполучення літер означають [дж], [дз], а в яких – сполучення двох звуків [д] і [ж], [д] і [з]. Підживити, ходжу, переджнивний, дзвоник, підзолити, джерело, піджак, надзелень, дріжджі, Аджарія, надзвичай ний, піджарка, джаз, підзаголовок, дзижчати, передзвін, бджоли, дзеркало. 51. Виконайте завдання за 5 хвилин. Назвіть приголосний звук за його характеристикою. 1. Губний, глухий, щілинний. 2. Глотковий, дзвінкий, щілинний. 3. Передньоязиковий, сонорний, дрижачий. 4. Передньоязиковий, шумний, глухий, зімкнено-щілинний, шиплячий. 5. Задньоязиковий, шумний, глухий, щілинний. 52. Схарактеризуйте приголосні звуки в тексті (див. таблиці). Часто доводилося бачити Дніпро з висоти – хай то в Києві, Каневі, Черкасах, хай то будь-якої пори року, хай то в різний вік і за різного свого настрою,– проте завжди і скрізь Дніпро вражав непередаваною на словах вельможною величчю, приступною не так розуму, як серцю та підсвідомості, розворушуючи душу так, що негоден виповісти, що можна лише відчути й зоставити в пам’яті почуттів (Є.Гуцало). 53. За поданою характеристикою звуків встановіть і запишіть слово. 1. Приголосний, сонорний, губний, щілинний, твердий. 2. Голосний, нелабіалізований, переднього ряду, високо-середнього піднесення. 3. Приголосний, глухий, губний, зімкнений, проривний, твердий. 4. Голосний, лабіалізований, заднього ряду, високого піднесення. 5. Приголосний, глухий, передньоязиковий, щілинний, твердий. 6. Приголосний, глухий, задньоязиковий, зімкнений, проривний, твердий. 7. Приголосний, сонорний, передньоязиковий, зімкнений, проривний, твердий. 8. Голосний, нелабіалізований, переднього ряду, високо-середнього піднесення. 9. Приголосний, глухий, задньоязиковий, зімкнений, проривний, твердий. 54. На матеріалі поданого нижче тексту проведіть спостереження, які звуки частіше зустрічаються у словах – голосні, сонорні, дзвінкі, глухі. Які висновки про українську мову можна зробити на основі цього спостереження? Поясніть орфограми й пунктограми. Дивна ніч То була дивна, пишна ніч! Доки житиму, тебе не забуду. Ніколи ти не зникнеш з моєї пам’яті – така ти була гарна та пишна, неначе я покинув землю й перелетів в якийсь палац, чудно й чудово осяяний, за який оповідають в казках. Коли в уяві давніх греків були такі Єлисейські Поля, де походжають душі поетів та філософів; коли було таке підземне Плутонове царство, де перебували Прозерпіна й Еврідіка, – то це були пишні поля, було пишне царство, мрійне, фантастичне; пишне, хоч і мертве, все в півтонах та сутінках, з тихим, нерізким блиском, з своєю оригінальною красою й поезією, з якоюсь поетичною одличкою од різних тонів ясного сонячного дня. А наш човен все летів, як стріла, самою серединою річки по бистрині. Човен ледве коливається, мене сон не бере. Мрії невпинно сновигають в уяві й проганяють сонноту й дрімоту з очей. Незабаром пишна ніч погасила й мої мрії, бо і вгорі, й нанизу, і на землі, й на воді все стало однією мрією: то, певно, була мрія неба, усього світового живоття. Це була не ніч, ясна та прозора, а неначе глибока дума самого Бога, мрія й дума його творчої сили, як сотворити ще кращі нові світи... Сили небесні неначе вгамувались од денної праці й одпочивали в мріях тієї дивної, ніби неземної, ночі, заколихані в спокої. А ясна смуга на воді все ширшає, більшає та довшає, стає золотим плесом, сягає вже вподовж Дніпра, неначе золота дорога в якийсь рай, в якесь мрійне царство. Золоті дрібні хвильки дрижать, переливаються, мов живе срібло. Човен пливе тим золотим шляхом. Позад човна темна, аж чорна безодня. Зоря покотилась в небо й осяяла круг коло себе. От-от почне вже світити (І.Нечуй-Левицький). 55. Поясніть, яких змін зазнають приголосні у поданих словах перед голосним [і]. 1. Дім, тінь, зірка, сірий, цілісінький, літо, ніжний, рідний. 2. Бігти, підняти, вітер, міряти, фін. 3. Жінка, шістдесят, чіткість, джигіт, хімія, хірург, гімназист. 56. Поясніть, як вимовляються приголосні перед голосними [а], [о], [у] та перед [е], [и]. Зробіть висновки на матеріалі поданих нижче прикладів. Сад, заклад, царат, чабан, хатка, кахкання, ґалаґан; ворон, короп, мотор, порох, золото, отож, суд, тулуб, тунгус, пульс, чубук, футурум; берег, зелень, лемент, тренер, триптих, спинний, вибити, мирити, переклик, серцевий, перешитий, селити, силитися. 57. Прочитайте пари слів, стежте за правильною вимовою кінцевих дзвінких і глухих приголосних. Дуб – гуп, зруб – рип, гриб – грип; мідь – мить, гладь – лють, лід – кіт; друг – птах, круг – пух, луг – слух; аналіз – альбатрос, абхаз – анфас, мороз ліс, низ – лис, верболіз – верес; ніж – кіш, меланж – макінтош, криж – наш; імідж – погонич; ґедзь – борець. 58. Запишіть слова фонетичною транскрипцією. Поясніть їх вимову і написання. 1. Весна, веселий, левада, лиман, неметкий, вуличка, рученька, кочерга. 2. Голуб, кожух, зозуля, провулок, корова, подружжя, добути, подушка, обід, поріг, собі, тобі. 3. Легкий, вогкий, дьогтю, дігтяр, нігті, кігті, збагнути, глотковий, грубий, гвинт, біг. 4. Просьба, молотьба, хоч би, отже, якби, вокзал, анекдот, призьба, боротьба. 5. Сказати, спекти, стерти, сформувати, сховати, зціпити, зшити, з середини, з хати, з поля, зчепити. 6. Обклеїти, відсипати, надписати, розсипати, безкінечно, роздати, підклеїти, розчистити, перед собою, через поле, черезплічник. 7. Губка, гумка, каска, казка, діжка, мишка, сережка, різка, миска, могти, лізти, гребти, пекти, пасмо, сотня, дивний. 59. Запишіть слова фонетичною транскрипцією, поясніть розмежування звуків [дж], [дз] та звукосполучення [дж], [дз]. Ходжу, дзиґарі, дзот, підземний, джерельце, дзвеніти, народження, підживити, підзвітний, відзначати, дріжджі, джміль, відзвук, підземелля, відзив, пробуджуватися, подзюбаний. 60. Поясніть різницю у вимові звуків, позначених літерою в. Запишіть слова фонетичною транскрипцією. 1. Вода, воля, володіти, ворона, вулик, вулкан, вузлик, вудлище, вуаль. 2. Везти, величати, вихід, вимріяти, ваза, варан, ватаг, ватман. 3. Вітер, відгортати, відділ, відвіку, відвіяти, віза, візитка, військо, вінець, вісник, віщун. 4. Лев, умів, Київ, знав, писав, любов. 5. Вчитель, вглиб, вволити, взимку, внесок, завжди. вовк, дівчина, правда, стовп, кривда, сівба. 61. Поясніть різницю у вимові звуків, позначених літерою й. Запишіть слова фонетичною транскрипцією. 1. Район, байка, лайка, білий, чайка, серйозний, знайомий, милий, приємний, йду, ймовірно, ймення. 2. Їжак, їхати, єдиний, єднання, юбка, юнак, юпка, юрист, яблуко, явище, ягня, яструб. 62. Прочитайте наведені нижче слова й сполучення слів, запишіть їх фонетичною транскрипцією. Порівняйте графічний запис слова із вимовою. Поясніть усі випадки уподібнення. Над джерелом, не радься, з чим, розжарити, принісши, вмощується, вибачся, не мажся, коритце, на квітці, на дошці, відсіля, блюдце, екзотика, смієшся, заквітчана, Вітчизна, Вінниччина, у річці, на грушці, у книжці, відчепися, відцвісти, під дзеркалом, дощаний, навчається. 63. Перепишіть слова, поділіть їх на склади, поставте наголоси. Перевірте наголос поданих слів за «Орфоепічним словником» М.І.Погрібного. Один до одного, одинадцять, сімдесят, черговий, добрий, гуртожиток, вимова, вигода, випадок, кулінарія, квартал, кілометр, барометр, навчання, заняття, дрова, олень, дочка, дівчина, ознака, ластівка, веретено, коромисло, кропива, кишка, простий, захід, наїзд, наклеп, довідник, договір, переспів, розбір, провідник, доповідач, алфавіт, громадянин, огріх, затишок, наплив, приятель, видання, циган, партер, статуя, весняний, лупа, лапки, об’єднання, прошу, помилка, кажу, пишу, полотніти, надсічка, липкий, липка, липкість, корисний, грошей. 64. Запишіть фонетичною транскрипцією подані слова, вимовте їх і прокоментуйте особливості вимови дзвінких приголосних наприкінці слів і в кінці складів перед глухими. Мороз, морж, казка, обід, дуб, стяг, бігти, мед, клуб, захід, дубляж, дохід, доказ, імідж, перемогти. 65. Запишіть фонетичною транскрипцією подані слова. Підготуйте до них усний орфоепічний коментар. Саджанець, підживити, кукурудзяний, уродженець, голубка, кожух, милуєшся, зважся, джерело, мережка, повзти, Великдень, любов, ніч, одинадцять, людство. 66. Охарактеризуйте структуру словникової статті одного з орфоепічних словників (Орфоепічний словник української мови: У 2-х т. – К., 2001; Орфоепічний словник / Укладач М.І.Погрібний. – К., 1984). Значення орфоепічного словника в роботі вчителя-словесника. 67. Випишіть з орфоепічного словника М.І.Погрібного (К., 1984) тридцять слів, у яких відбувається явище асиміляції. Запишіть їх фонетичною транскрипцією і вимовте відповідно до орфоепічних норм. Культура мовлення 68. Прочитайте, про яку з якісних характеристик усного мовлення ви довідалися з тексту? Використанням яких фонетичних засобів вона досягається? Наведіть приклади про мистецтво мовленнєвого впливу на слухача. Багатство лексичного запасу – це понятійна, смислова частина усного і писемного мовлення, що віддзеркалює особистісну культуру індивідуума. Але є ще і такий його аспект, як звучання усного слова, музика мовлення. Кажуть, що немає тоншого і розкішнішого інструменту, ніж голос людини. Голос може звучати на високому, низькому, середньому регістрах; може викликати радість, смуток, жаль, роздратування; бути приємним чи розпачливим; допомагати зосередитись, замислитись, замилуватись або заважати слідкувати за ходом думки, викликати протест чи небажання слухати. Відомий у дореволюційній Росії адвокат Д.Плєвако ніколи в суді не програвав справ, за які брався. Сучасники пояснювали феномен успіхів адвоката Д.Плєвако його мистецтвом саме мовленнєвого впливу, таємницями усного слова. Коли його промови були опубліковані в пресі, хтось із сучасників (хто чув його виступи в судах) сказав: тут є лібрето, тобто – текст, слова, але відсутня музика (живе виконання, голос, звучання, мелодійність, тембр, інтонація). У поняття “музика” усного мовлення входять численні компоненти, такі, як темп, динаміка, інтенсивність, тембр, дикція, артикуляція та багато інших. Основним або вихідним показником і складником в оволодінні технікою мовлення є дихання. Під час розмови, спілкування, виступу вміле використання струменя повітря характеризує освіченого, грамотного промовця (З підручника). | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||