Методичні вказівки для викладачів щодо організації навчального процесу з акушерства на медичному факультеті. Методичні вказівки для викладачів щодо організації навчального п. Степанківської Г. К., та ін

• Название: Степанківської Г. К., та ін
• Анкор: Методичні вказівки для викладачів щодо організації навчального процесу з акушерства на медичному факультеті .doc
• Дата: 06.01.2018
• Размер: 2.55 Mb.
• Имя файла: Методичні вказівки для викладачів щодо організації навчального п.doc
• Тип: Методичні вказівки; #13724
• Категория: Медицина
• страница: 1 из 39

УДК 618(072) ББК 57.1я7 М-54

Методичні вказівки для викладачів щодо організації навчального процесу з акушерства на медичному факультеті/За ред. Б. М. Венцківсь-кого, Степанківської Г. К., та ін.— К.: Інтермед, 2005.— 308 с.

966-96192-9-7

Методичні вказівки підготовлено згідно з програмою вивчення акушерства на медичному факультеті за спеціальністю "лікувальна справа". Описано методику викладання основних розділів фізіологіч­ного та патологічного акушерства. Навчальний матеріал містить сучас­ну інформацію про перебіг вагітності, пологів, післяпологового періоду, їх ускладнення, методи діагностики і лікування; висвітлено питання перинатології.

Для викладачів медичних вищих навчальних закладів, інститутів удосконалення лікарів.

ББК57.1я7

За редакцією д.м.н. Вещківського Б. М., д.м.н. СтепанківськоїГ. К. Відповідальна за випуск Гордєєва Г. Д.

Авторський колектив

Венцківський Б. М., Степанківська Г. К, Товстановська В. О., Авраменко С. О., ВенцівськаіБ, ВітовськийЯ. М, Гордєєва Г.Д., Гужевсь-ка І В., Даніленко Л. П., Жегулович В. Г., Костенко О. Ю., Лакатош В. П., Мельник А. П., Ходак А. 0., ШевнюкЛ. А., Шульженко Т. М, Яроцький М Є, Бурка О. А., Дем'яненко С. С, Дубчак В. Є, Ковальова Н. В., Кущ В. М, Леуш С С, Осадчук С. В., Прилуцька ЛБ., Сахароваї О.,СеменюкЛМ, Слободя-ник О. Я., Тксшич В. О., ЧерноваГ. М.

Рекомендовано Цент/уальним методичним кабінетом з вищої

медичної освіти МОЇ України йчн викладачів вищих медичних

навчальних закладів IVрівня акредитації (протокол № 1 від 1104.05р.)

966-96192-9-7 © Медичний національний університет

ім. О.О. Богомольця, 2005

СТРУКТУРА І ПРИНЦИПИ РОБОТИ АКУШЕРСЬКОГО СТАЦІОНАРУ

I. Науково-методичне обгрунтування теми

При знайомстві з структурою і принципами роботи акушерського стаціо­нару слід підкреслити чітку організацію заходів, спрямованих на покращання медичної допомоги населенню, спадкоємність, доступність, проведення про­філактичних і лікувальних заходів безкоштовно і на високому кваліфікацій­ному рівні. Правильна організація роботи акушерської служби сприяє зни­женню перинатальних і материнських захворювань і смертності, що має не лише медичне, а й соціальне значення.

II. Навчально-виховні цілі

У результаті проведення заняття студент повинен знати:

1. 
   структуру акушерського стаціонару;
   
2. 
   основні завдання акушерського стаціонару;
   

1. 
   основні показання, протипоказання для спільного перебування матері й
   дитини;
   
2. 
   основні заходи щодо профілактики гнійно-септичних ускладнень в
   акушерському стаціонарі;
   
3. 
   основні показання до прийому вагітних і породіль і до переводу в об­
   серваційне відділення.
   

уміти: оцінювати показання до прийому вагітних у фізіологічне та в об­серваційне відділення.

III. Вихідні й базові знання

1. 
   Основи асептики і антисептики, дезинфікуючі засоби, що використо­
   вуються в стаціонарах хірургічного профілю.
   
2. 
   Законодавство про охорону праці і здоров'я жінок і дітей в Україні.
   
3. 
   Принципи роботи стаціонарів хірургічного профілю.
   

IV. Зміст навчального матеріалу

Стаціонарна акушерська допомога населенню надається в самостійних по­логових будинках або в пологових відділеннях, які входять до складу лікарень. Організація їх роботи будується за єдиним принципом відповідно до діючого законодавства, наказів, розпоряджень, інструкцій, вказівок. Структура полого­вого будинку повинна відповідати вимогам будівельних норм (площа для ма­тері та дитини — 9 м²) і правил щодо лікувально-профілактичних закладів; ос­нащення — табелю устаткування пологового будинку; санітарно-протиепіде­мічний режим — діючим нормативним документам.

Основні завдання акушерського стаціонару

1. 
   Проведення профілактичних заходів щодо попередження ускладнень
   вагітності, пологів і післяпологового періоду.
   
2. 
   Надання кваліфікованої допомоги вагітним, роділлям, породіллям.
   
3. 
   Впровадження в практику сучасних методів діагностики і лікування
   акушерської патології.
   
4. 
   Надання допомоги новонародженим з урахуванням їх стану.
   
5. 
   Проведення санітарно-просвітницької роботи.
   
6. 
   Проведення заходів щодо боротьби з гнійно-септичною інфекцією її
   профілактики як для матері, так і для дитини.
   

Структурні відділення акушерського стаціонару

1. Фізіологічне акушерське відділення (санітарний пропускник, палати
патології вагітних, пологовий блок, післяпологові палати, післяпологові пала­
ти спільного перебування матері та дитини, маніпуляційна, оглядові, палати
інтенсивної терапії, дитяче відділення).

Особливістю пологового будинку (акушерського відділення) зі спільним перебуванням матері і дитини є активна участь матері в догляді за новона­родженою дитиною.

При спільному перебуванні матері і дитини після пологів обмежується контакт новонародженого з медичним персоналом, знижується можливість інфікування дитини госпітальними штамами мікробів, створюються сприят­ливі умови для заселення організму новонародженого мікрофлорою матері. При такбму режимі є можливість навчити матір навичкам виходжування та догляду за новонародженим.

Протипоказання для спільного перебування матері і дитини

Протипоказання з боку матері:

• 
  тяжкі форми пізніх гестозів;
  
• 
  екстрагенітальні захворювання в стадії декомпенсації;
  
• 
  операційні втручання з тяжкими порушеннями гомеостазу;
  
• 
  гострі інфекційні генітальні та екстрагенітальні захворювання;
  
• 
  розриви промежини III ступеня.
  Протипоказання з боку новонародженого:
  
• 
  недоношеність IV ступеня;
  
• 
  внутрішньоутробна гіпотрофія плода III ступеня;
  
• 
  асфіксія при народженні (середнього і важкого ступенів);
  
• 
  родова травма з порушеннями функцій життєво важливих систем;
  
• 
  важкі вроджені вади;
  
• 
  гемолітична хвороба важкого ступеня;
  
• 
  синдром дихальних розладів II і III ступенів.
  

2. Обсерваційне відділення (ті самі структурні одиниці, що і в фізіологічному
відділенні, з розрахуванням кількості ліжок 25% від фізіологічного).

Підставами для госпіталізації до обсерваційного акушерського відділення є:

1. 
   Гострі респіраторні захворювання (грип, ангіна та ін.), прояви екстра-
   генітальних запальних захворювань (пневмонія та ін.) в разі відсутності в
   населеному пункті спеціалізованого акушерського стаціонару;
   
2. 
   Гарячковий стан (температура тіла вище 37,6°С) при відсутності
   клінічно виражених інших симптомів;
   
3. 
   Тривалий безводний період (відходження навколоплідних вод за 12 і
   більше годин до прийняття в стаціонар);
   

1. 
   Утробна загибель плоду;
   

4. 
   Грибкові та інші захворювання волосся та шкіри (дерматит, екзема,
   псоріаз та ін.);
   

2. 
   Гнійно-запалювальні ураження шкіри, підшкірно-жирової клітковини;
   
3. 
   Гострий та підгострий тромбофлебіт;
   

5. 
   Гострий пієлонефрит, інші інфекційні захворювання сечовидільної
   системи в стадії загострення;
   
6. 
   Прояви інфекції пологових шляхів (кольпіт, бартолініт, гостроконечні
   конділоми, хоріоамніоніт та ін.);
   
7. 
   Клінічне або лабораторне підтвердження інфекції з високим ризиком
   утробного інфікування плода (токсоплазмоз, лістеріоз, цитомегалія,
   краснуха, герпес, сифіліс, гонорея, ВІЛ-інфекція та ін.);
   

4. 
   Туберкульоз будь-якої локалізації;
   
5. 
   Діарея;
   

8. 
   Ранній післяпологовий період (24 години) у випадку пологів поза
   акушерським стаціонаром;
   

6. 
   Остеомієліт;
   
7. 
   Нориці;
   

9. 
   Відсутність медичної документації (обмінна карта) або неповне об­
   стеження вагітної в умовах жіночої консультації.
   

Переводу в обсерваційне відділення з інших відділень підлягають вагітні, породіллі та роділлі, що мають:

1. 
   Підвищення температури при пологах до 38°С і вище (при триразово-
   вому вимірюванні через кожну годину);
   
2. 
   Лихоманку невизначеного генезу (температура тіла до 37,5°С), що три­
   вала більше однієї доби;
   
3. 
   Встановлений діагноз післяпологового запального захворювання (ен­
   дометрит, мастит, ранова інфекція та ін.);
   
4. 
   Прояви екстрагенітальних запальних захворювань, що не потребують
   переводу в спеціалізований стаціонар (ГРВІ, ангіна, герпес та ін.).
   

В обсерваційне відділення поступають і знаходяться в ньому такі новона­роджені:

- що народились у цьому відділенні;




- матері яких переведені із фізіологічного післяполового відділення в
обсерваційне;

що народились поза акушерським стаціонаром;

• 
  переведені із пологового блоку з клінікою вродженої інфекції;
  
• 
  "відмовні" діти, що підлягають усиновленню або переводу в лікувальні
  стаціонари та будинки дитини.
  

При переводі новонародженого в обсерваційне відділення разом з ним переводять і його матір.

Породіллі, що страждають на інфекційні захворювання в стадії гострих клінічних проявів (дизентерія, сальмонельоз, черевний тиф, менінгкокова інфекція, ВШ-інфекція та ін.), підлягають госпіталізації до інфекційної лікарні, де повинні бути передбачені пологовий зал та операційна, а також боксовані палати для роділь та новонароджених. Допомога при пологах, а також курація хворих в післяпологовому періоді забезпечується виїзною бри­гадою акушерів та неонатологів.

Оснащення та організація роботи обсерваційного відділення повинні відповідати основним принципам фізіологічного відділення. Палати для вагітних і роділь та породіль в обсерваційному відділенні по можливості по­винні бути профільовані за нозологічними формами захворювань. Неприпус­тиме розміщення вагітних і роділь в одній палаті.

Послід направляють на морфологічні дослідження у тих випадках, коли на­роджується дитина з аномаліями розвитку, з ознаками утробної інфекції, а також у випадку мертвонародження, при хронічних або гострих запальних захворюван­нях породіллі, а також при безводному проміжку більше як 12 годин.

Епідеміологічний нагляд — це система постійних комплексних спостере­жень за динамікою епідемічного процесу внутрішньолікарняних інфекцій (носій-ство, захворюваність, летальність та ін.), факторами, які впливають на їх поши­рення; аналіз і узагальнення одержуваної інформації з метою розробки рекомен­дацій і проведення профілактичних та протиепідеміологічних заходів.

У рамках нагляду здійснюється:

1. 
   Оперативне спостереження за захворюваннями внутрішньолікарня-
   ними інфекціями (Додаток до наказу Міністерства охорони здоров'я
   України №4 від 1998 р.)
   
2. 
   Спостереження за циркульованими в акушерському стаціонарі лікар­
   няними штамами мікроорганізмів на підставі даних етіологічної структури
   внутрішньолікарняних захворювань, результатів дослідження на носійство
   медичного персоналу, визначення поширеності умовно-патогенних мікро­
   організмів у повітрі і на об'єктах навколишнього середовища.
   

Для визначення етіології внутрішньолікарняних інфекцій необхідне мікро­біологічне дослідження патологічного матеріалу (виділення з верхніх дихальних шляхів медпрацівників та пацієнтів, фекалії вагітних жінок та новонароджених

групи ризику, вагінальний вміст вагітних жінок та породіль груп ризику, навко­лоплідні води, шлунковий вміст новонароджених груп ризику, кров, ліквор, гній, молоко) від хворого з підозрою на внугрішньолікарняне захворювання.

Бактеріологічне дослідження медичного персоналу акушерського стаціо­нару на наявність золотистого стафілококу проводиться 2 рази на рік при проведенні періодичних медичних обстежень і за показаннями.

Досліджується матеріал з передніх відділів слизової оболонки носу. Бак­теріологічне дослідження проводиться лабораторіями СЕС. Результати дослідження передаються до пологового будинку, де їх записують в санітарну книжку медичного працівника.

1. В акушерських стаціонарах проводиться обов'язкове обстеження на реакцію Васермана всіх вагітних, роділь, породіль, не дообстежених в жіночих консультаціях.

Вся інформація використовується для проведення оперативного аналізу, який проводиться епідеміологом СЕС.

Передвісники епідеміологічного неблагополуччя в пологовому будинку.

1. 
   Поява серед новонароджених дітей із захворюваннями однієї клінічної
   нозоформи.
   
2. 
   Реєстрація захворювання з тяжким клінічним перебігом (сепсис, абсцес
   тощо).
   
3. 
   Збільшення числа захворювань серед новонароджених в перші 5 днів
   після народження.
   
4. 
   Випадки гнійно-запальних та інших інфекційних захворювань серед
   роділь і медичного персоналу.
   
5. 
   Збільшення виявлення умовно-патогенних мікроорганізмів на предме­
   тах навколишнього середовища в пологовому залі, дитячих палатах,
   операційних на 15 %.
   
6. 
   Перевищення допустимих рівнів бактеріального обсіювання повітря в
   приміщеннях акушерського стаціонару.
   

1. 
   Аварійні ситуації.
   
2. 
   Перевантаження пологових будинків на ЗО %.
   

V. План організації заняття

Організаційний момент	2 % навчального часу
Мотивація теми	3 % " "
Контроль вихідного рівня знань	20 % " "
Самостійна робота студентів під контролем викладача	35 % " "
Контроль остаточнопгрівня знань	20 % " "
Оцінка знань студентів	15% " "
Узагальнення викладача, завдання додому	5 % " "

V. Основні етапи заняття

А. Підготовчий — мотивація теми, контроль вихідного рівня базових і основних знань.

Б. Основний — знайомство студентів під керівництвом викладача з струк­турою і організацією роботи акушерського стаціонару.

Студенти разом з викладачем роблять обхід акушерського стаціонару, почи­наючи з приймального покою. В кожному відділенні викладач демонструє робо­ту даного підрозділу, звертає увагу на виконання санітарно-епідеміологічних заходів згідно з наказами. В приймальному покої фізіологічного відділення де­монструють прийом породіль, санітарну обробку при вступі, дезинфекційні роз­чини для обробки клейонки, кушетки і т.д. У пологовому відділенні викладач звертає увагу студентів на циклічність роботи пологових залів, їх обробку, пакети для пологів і прийому новонароджених, дотримання правил асептики і антисеп­тики при прийомі пологів, обробку новонароджених, обробку рук акушерки, лікаря та ін. У післяпологовому відділенні демонструє циклічність заповнення післяпологових палат, обробку палат, заходи щодо профілактики маститів та інших видів післяпологової інфекції.

При обході у відділенні новонароджених викладач розповідає про необ­хідність дотримання особливого режиму і ретельного виконання заходів щодо профілактики гнійно-септичної інфекції, демонструє циклічність заповнення палат, сповивання новонародженого, показує палати інтенсивного нагляду за новонародженими з патологією, апаратуру для оживлення і медикаменти для виходжування новонароджених. В останню чергу відвідують обсерваційне відділення, де студенти знайомляться з його структурою, контингентом хво­рих, що підлягають госпіталізації в дане відділення, і особливостями роботи обсерваційного відділення.

В. Заключний — контроль засвоєння матеріалу шляхом розв'язування конкретних ситуаційних акушерських задач, узагальнення викладача, оцінка роботи кожного студента, зауваження по ходу заняття, завдання додому.

Показники перинатальної смертності визначаються таким чином:

число дітей, народжених мертвими + число дітей, померлих на першому тижні життя

загальне число дітей, народжених живими і мертвими

В складі перинатальної смертності визначають антенатальну (до початку пологів), інтранатальну (під час пологів), постнатальну (після пологів на пер­шому тижні життя).

Неонатальна смертність — смертність дітей в перший місяць життя (28 днів). Показник визначають на 1000 дітей, народжених живими.

Рання неонатальна смертність — смертність дітей на першому тижні життя (0—7 днів або 168 годин після народження). Показник визначають на 1000 живих новонароджених.

Пізня неонатальна смертність — смертність дітей на 2—4 тижні життя. Показник визначають на 1000 живонароджених дітей.

Материнська смертність (смертність вагітних, роділь, породіль). Показ­ник визначають на 100.

число померлих в стаціонарі число пологів у стац. + число надходжень жінок, народивших поза сщц.