Методичні вказівки для викладачів щодо організації навчального процесу з акушерства на медичному факультеті. Методичні вказівки для викладачів щодо організації навчального п. Степанківської Г. К., та ін
 Скачать 2.55 Mb.
|
|
V. План організації заняття
VI. Основні етапи заняття А. Підготовчий — мотивація теми, контроль початкового рівня знань, завдання для самостійної роботи. Б. Основний — самостійна робота студентів під контролем викладача. Групу поділяють на 2 підгрупи по А—5 студентів. Одна з підгруп працює у передпологовій палаті (опитування роділлі, зовнішній огляд, зовнішні дослідження — вимірювання таза, визначення положення, позиції, виду плода, передлеглої частини, обчислення передбачуваної маси плода, терміну пологів, аускультація серцебиття плода, визначення тривалості та частоти пе-реймів). Друга підгрупа письмово розв'язує ситуаційні задачі з наступним обміном завдань між підгрупами. Основні моменти її та III періодів пологів опрацьовують на фантомі під керівництвом викладача. В. Заключний — контроль засвоєння матеріалу, звіт студентів про ви-конння завдань. Узагальнення викладача, оцінка роботи студентів, завдання додому. VII. Методичне забезпечення Місце проведення, передпологова палата, пологовий зал, навчальна кімната. Обладнання: устаткування та інструментарій пологового блоку, демонстраційні таблиці, слайди, фантоми й муляжі для відпрацювання прийомів обстеження та допомоги у пологах, первинної обробки новонародженого. Контрольні запитання та завдання
52 53
Завдання для самостійної роботи
Ситуаційні задачі (контроль початкового рівня знань) №1. Під час зовнішнього обстеження роділлі прийомами Леопольда над входом у малий таз визначено округлу рухливу щільну передлеглу частину. Праворуч досяжні пальпації дрібні частини плода. З лівого боку вислуховується його серцевий ритм на тлі гучного шуму пуповини і плаценти. Товщина передньої черевної стінки помірна, діастаз прямих м'язів живота виразний. Які, за попередніми даними, вид, позиція та передлежа-ння плода? №2. Під час народження плода в потиличному передлежанні спостерігали наступну послідовність рухів голівки: спочатку з боку промежини прорізалися тім'яні горби, потім з-під лона народилося обличчя, далі голівка оберталася потилицею до правого стегна роділлі. В якому виді, позиції передлежанні плода відбулися пологи? Контроль кінцевого рівня знань №3. Першороділля 20 років госпіталізована з переймоподібними періодичними болями, що тривають протягом 8 год по 30—40 с через 3—4 хв. Положення плода поздовжнє, ЧСС 1327хв, нижче й лівіше пупка. Сигнальне дослідження: шийка матки згладжена, розкриття до 6 см, плодовий міхур цілий, нижній полюс голівки на 4 см вище Ііп.іііїегзріпаііз. Стрілоподібний шов у правому косому розмірі, мале тім'ячко ліворуч під лоном. Сформувати повний діагноз і скласти план ведення пологів. №4. Роділля 26 років у повторних пологах скаржиться на збігання навколоплідних вод за відсутності пологової діяльності. Голівка плода прилягає до входу малого таза, серцевий ритм правильний, частота в межах 124—14б'/хв. Що необхідно виконати для складання плану ведення пологів? №5. Першороділля 22 років. Вагітність 40 тижнів. Регулярні перейми протягом 6 год тривалістю 25—30 с, з інтервалом до 5 хв. Положення плоду поздовжнє. Пальпацією визначена округла частина над входом малого таза. Вагінальне дослідження показало розкриття шийки матки до 5 см. Плодовий міхур цілий, під час перейми напинається на передлеглій частині. Поставити діагноз, визначити тактику ведення і прогноз пологів. №6. Після народження плода протягом 12 хвилин спостерігають відсутність просування пуповини за межі вульварного кільця, пуповина не пульсує, зовнішня кровотеча відсутня, тіло матки кулястої форми незначно випинає на А—6 см вище лона. Стан породіллі задовільний, показники гемо-динаміки в нормальних межах. Що робити в зазначених обставинах? Завдання для позааудиторноїроботи
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
ФІЗІОЛОГІЧНИЙ ПІСЛЯПОЛОГОВИЙ ПЕРІОД І. Науково-методичне обгрунтування теми Не дивлячись на те, що післяпологовий період є фізіологічним станом, він потребує також, як і вагітність, уважного до себе відношення. Потрібно враховувати ряд особливостей післяпологового періоду: наявність в родовому каналі ранових поверхонь, лактації, процесів інволюції в органах та системах. Чітке знання перебігу фізіологічного післяпологового періоду дозволяє попередньо і своєчасно виявити початкові ознаки захворювань та ускладнень, що виникли у породіллі. 54 55 І! II. Навчально-виховні цілі Для формування навиків студент повинен знати:
У результаті проведення заняття студент повинен вміти:
III. Базові знання
IV. Зміст навчального матеріалу Необхідно визначити поняття "післяпологового періоду", його тривалість, підрозділи за строком. Післяпологовий період (пуерперій) — це 6—8-тиждневий період після розродження жінки, протягом якого репродуктивній тракт повертається до нормального стану, що існував до вагітності. За строком він підрозділяється на ранній та пізній післяродовий період. Ранній післяродовий період — це перші 2—4 години після родів. В цей період породілля знаходиться у родильному відділені під наглядом лікаря, що пов'язано з ускладненнями (патологією скоротливої діяльності матки, аномаліями відокремлення плаценти та виділення посліду), які призводять до кровотечі. Пізній післяродовий період — це час з моменту переводу породіллі в післяродове відділення до моменту, коли в організмі жінки зникнуть зміни, викликані вагітністю, тобто від 6 до 8 тижнів. Слід зазначити, що інволюція матки виникає за рахунок зворотного розвитку частини м'язів шляхом жирового та гіалінового переродження. Зразу після родів матка важить 1000 г та її дно знаходиться на рівні пупка. В середньому за кожну добу дно матки опускається на 2 см. Інволюція шийки матки відстає від інволюції тіла матки. Через 10—12 годин після родів канал шийки матки має лійкоподібну форму, внутрішнє вічко пропускає 2—3 пальці, а на 3 добу — воно пропускає один палець. До 10 дня після родів шийка матки уже сформована, внутрішнє вічко закрите. Епітелізація внутрішньої поверхні матки завершується до 7—8 дня після родів, за винятком плацентарної площадки, де цей процес завершується до кінця 6—8 тижня. Вагінальні післяпологові виділення — лохії, мікроскопічно складаються з еритроцитів, уривків децидуальної оболонки, епітеліальних клітин, бактерій, мають нейтральну або лужну реакцію. В перші дні присутність крові надає їм червоного кольору (іосЬіа шЬга). На 3—4 день після родів стають світлішими (іосЬіа зегоза), а на 10 день — завдяки переважній присутності лейкоцитів лохії стають жовтувато-білими (ІосЬіа аіЬа). Естрогени та прогестерон протягом вагітності стимулюють рост протоків і альвеолярної системи молочних залоз. В перші 2—3 дні після родів молочні залози виділяють молозиво (соіозішт), яке починає виділятися з третього місяця вагітності. Після розродження рівень естрогенів, прогестерону, хоріо-нічного гонадотропіну зменшується та з 3—4 дня — вже починає виділятися молоко (Іас), головними компонентами якого є білки (альбуміни, глобуліни, казеїн), лактоза, вода і жир. Потрібно проводити нагляд за молочними залозами, режимом годування, раннім прикладанням новонародженого до грудей, лікувати гіпогалактію. Студент повинен знати, що фізіологічний післяродовий період характеризується задовільним станом породіллі, нормальною температурою та частотою пульсу, правильною закономірною інволюцією матки, наявністю нормальної кількості та якості лохій, достатньою лактацією. Слід зауважити, що в цей період спостерігається "фізіологічне підвищення температури": через 12 годин після родів, яке пов'язане з перенапругою в родах вегетативного відділу нервової системи, порушенням механізму теплорегуляції та надходженням у кров після посиленої роботи м'язів великої кількості молочної кислоти; на З—4 день після родів, що пояснюється надходженням мікроорганізмів в матку, в якій процеси регенерації слизової оболонки ще далеко не закінчені. Однократне підвищення температури до 37,5°С — це захисна реакція організму породіллі від проникнення мікроорганізмів в тканини. 56 57 Ускладненнями цього періоду може бути нагрубання молочних залоз, затримка сечі (атонія сечового міхура), стільця, що пов'язано з перезбудженням симпатичної інервації кишечника, жома сечового міхура. Тому з профілактикою ускладнень через 24 години після фізіологічних родів проводять ЛФК. Фізичні вправи продовжують проводити протягом перших місяців після родів для підвищення тонусу м'язів тазового дна та абдомінальної стінки. Дієта породіллі повинна включати продукти з високим вмістом білка, фрукти, овочі, достатню кількість рідини. Матері, що годують, звичайно потребують не більше 2600—2800 ккал/добу. Особливо важливо в цей період проводити спостереження за станом породіллі (пульс, температура, АТ), станом матки (розміри, висота стояння її дна, поперечник, консистенція, чутливість при пальпації), характером лохій (їх кількість, колір, запах, відповідність дню післяпологового періоду), функцією молочних залоз (наявність ущільнень, якісну відмінність молозива від молока), станом суміжних органів та рани на промежині. Слід обґрунтувати необхідність взяття мазків з трьох типових місць на 3—5 добу після пологів для виявлення гонореї. Будь-яке відхилення від нормального перебігу післяпологового періоду потребує ретельного обстеження для виявлення можливої інфекції статевого або сечового тракту та лікування в умовах обсерваційного відділення. Студенти знайомляться з особливостями функціонування післяпологового відділення (циклічність заповнення палат, виявлення та ізоляція породілей і новонароджених, які захворіли, профілактичні заходи щодо контактних породілей та немовлят), вивчають особливості та методику проведення туалету породілей, порядок зміни натільної та постільної білизни, підкладання дитячих пелюшок, знайомляться з принципом режиму породілей після виписки з пологового будинку (індивідуальна гігієна, неприпустимість статевого життя протягом 2 місяців, харчування, режим, відвідування жіночої консультації, надання післяпологової відпустки). V. План організації заняття
VI. Основні етапи заняття А. Підготовчий — мотивація теми, контроль вихідного рівня знань, завдання для самостійної роботи студентів. Б. Основний — самостійна робота студентів під контролем викладача: збирання анамнезу породілей, об'єктивне зовнішнє обстеження, інтерпретація результатів клінічних та лабораторних методів дослідження в плані фізіологічного перебігу післяпологового періоду, проведення туалету породіль, обробка швів на промежині, зняття швів, взяття мазків з вагіни, уретри та шийки матки. Самостійна оцінка перебігу післяпологового періоду в конкретних обстеженнях породілей залежно від перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду в кожної конкретної породіллі з урахуванням перебігу вагітності та пологів. В. Заключний — контроль засвоєння матеріалу шляхом виступів студентів про встановлення діагнозу та визначення характеру перебігу післяпологового періоду в кожної конкретної породілі з урахуванням перебігу вагітності та пологів. Після цього проводиться підсумок матеріалу, оцінка праці кожного студента, зауваження щодо проведення заняття, оцінка знань студентами питань деонтології, завдання додому. |