Главная страница
Навигация по странице:

  • VI. Основні етапи заняття

  • VII. Методичне забезпечення

  • Завдання для позааудиторної роботи

  • РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА СтепанківськаГ.К., Михайленко О.Т. Акушерство. — К: Здоровя, 2000.

  • Неотложньїе состояния в акушерстве и гинекологии/ Под ред. Степанковс-кой Г.К., Венцковского Б.М. — К.: Здоровя, 2000.

  • Сидорова И.С Физиология и патология родовой деятельности. —М.:МЕДпресс,2000.

  • I. Науково-методичне обгрунтування теми

  • II. Навчально-виховні цілі

  • IV. Зміст навчального матеріалу

  • V. План організації заняття

  • Методичні вказівки для викладачів щодо організації навчального процесу з акушерства на медичному факультеті. Методичні вказівки для викладачів щодо організації навчального п. Степанківської Г. К., та ін


    Скачать 2.55 Mb.
    НазваниеСтепанківської Г. К., та ін
    АнкорМетодичні вказівки для викладачів щодо організації навчального процесу з акушерства на медичному факультеті .doc
    Дата06.01.2018
    Размер2.55 Mb.
    Формат файлаdoc
    Имя файлаМетодичні вказівки для викладачів щодо організації навчального п.doc
    ТипМетодичні вказівки
    #13724
    КатегорияМедицина
    страница32 из 39
    1   ...   28   29   30   31   32   33   34   35   ...   39

    V. План організації заняття

    Організаційний момент

    2 % навчального часу

    Мотивація теми

    3 % " "

    Контроль вихідного рівня знань

    20 % " "

    Самостійна робота студентів під контролем викладача

    35 % " "

    Контроль остаточного рівня знань

    20 % " "

    Оцінка знань студентів

    15% " "

    Узагальнення викладача, завдання додому

    5 % " "

    VI. Основні етапи заняття

    А. Підготовчий етап — мотивація теми, контроль початкового рівня ба­зових та основних знань, подача завдань для самостійної роботи.

    Б. Основний етап — самостійна робота студентів під контролем виклада­ча (зовнішні методи обстеження вагітної, роділлі, аускультація, розшифрува­ти КТГ, якщо є можливість, показати амніоскопію, поставити діагноз, при­значити лікування). Узагальнення, оцінка роботи кожного студента, заува­ження щодо ходу занять з оцінкою знань студентів з питань деонтології, зав­дання додому (ситуаційні задачі, дані лабораторних, інструментальних, апа-

    ратних та інших методів дослідження, за допомогою яких можна оцінити знання студентів).

    VII. Методичне забезпечення

    Місце проведення занять: навчальна кімната, пологовий блок, палати па­тології вагітних, палати інтенсивної терапії новонароджених, кабінет функціональної діагностики.

    Оснащення: історії пологів та історії розвитку новонароджених, кардіотокограми, шкала Апгар, шкала Сільвермана, результати аналізу КЛС, електровідсмоктувач, ручне або оральне обладнання для відсмоктування, ла­рингоскоп, набори катетерів, інтубаційних трубок, повітроводів, масок, апа­ратура для проведення ШВЛ (Млада, Віта, РДА, Барлог, Амбу та ін.), ре­анімаційний столик з підігріванням, ВеЬіїегт, реанімаційний набір типу АМЕДА, АМБУ, кувези, фантом-манекен для проведення ШВЛ, шприци, мікрокатетери для взяття крові з метою визначення газів та КЛС, ультразву­ковий сканер, телевізор, відеоплеєр з відеофільмом.

    Контрольні запитання

    1. Визначення понять "гіпоксія плода", "асфіксія новонародженого",
      "депресія новонародженого".

    2. Причини гіпоксії плода та асфіксії новонародженого.

    3. Патогенез гіпоксії плода.

    4. Клініка гіпоксії плода.

    5. Якими методами діагностики можна визначити наявність гіпоксії
      плода?

    6. Обгрунтуйте та перелічіть заходи щодо лікування гіпоксії плода.

    7. Як треба проводити інгаляцію кисню роділлі?

    8. Які основні направлення лікування гіпоксії плода?

    9. Чому тепер відмовились від таких препаратів, як кордіамін, коразол,
      лобелін при лікуванні гіпоксичного стану?

    10. Коли і як оцінюється стан новонародженого за шкалою Апгар?

    11. Коли слід починати відсмоктування наявного в роті та горлі?

    12. Послідовність етапів реанімації новонароджених.

    13. Якою має бути концентрація кисню під час проведення ШВЛ?




    1. Показання для інтубації новонароджених.

    2. Які особливості температурного режиму під час реанімації та
      інтенсивної терапії новонароджених?

    3. Коли слід перетиснути пуповину при асфіксії новонародженого?

    4. Як довго треба проводити реанімацію новонародженого?

    Завдання для позааудиторної роботи

    1. Бібліографічний пошук за заданою темою.


    232

    233

    1. Переклад іноземних джерел.

    2. Зробити реферат за заданою темою.

    3. Скласти огляд літератури за темою заняття.

    4. Експертна оцінка історії пологів, історії розвитку новонародженого.

    5. Складання етапного епікризу.

    1. Розробка первинної документації (виписки з історій пологів, історій
      розвитку новонародженого).

    1. Аналіз результатів вивчення архівних матеріалів.

    1. Виготовлення таблиць та іншого ілюстративного матеріалу (фото,
      слайдів, препаратів тощо).

    Ситуаційні задачі

    №1. Пологи перші, термінові, передчасне злиття навколоплідних вод. Первинна слабкість пологової діяльності, родостимуляція окситоцином (5 ОД). Народився плід чоловічої статі, не дихає, серцебиття — ЗО уд. за хвили­ну, тони серця глухі, фізіологічні рефлекси не викликаються. Шкірні покрови бліді, тонус м'язів млявий. Дайте оцінку стану новонародженого за шкалою Апгар. Які треба провести реанімаційні заходи? Проведіть їх на манекені.

    №2. Вагітна ЗО років, доставлена в стаціонар на другі пологи. Вагітність 39—40 тижнів. Розміри тазу 25—29—31—21. При обстеженні виявлено по­здовжнє положення плода, головне передлежання. Серцебиття плода ритмічне, але приглушене, до 156 ударів за хвилину. При внутрішньому об­стеженні виявлено, що відійшли навколоплідні води і поряд з голівкою зна­ходиться пульсуюча петля пуповини. Відкриття шийки матки лише 2 см. Діагноз. Що робити?

    РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

    1. СтепанківськаГ.К., Михайленко О.Т. Акушерство. — К: Здоров'я, 2000.

    1. Ариас Ф. Беременность и родьі високого риска: Пер. с англ. — М.: Медицина,
      1989.


    2. Неотложньїе состояния в акушерстве и гинекологии/ Под ред. Степанковс-
      кой Г.К., Венцковского Б.М. — К.: Здоров'я, 2000.


    3. Абрамченко В.В. Активное ведение родов. — СПб.: Специальная литература,
      1996.


    4. Сидорова И.С Физиология и патология родовой деятельности. —
      М.:МЕДпресс,2000.


    5. Дубоссарська ЗМ, Венцківський Б.М., Богатирьова Р.В., Зелінськип О.О. Пе-
      ринатологія. — К.: Вища школа, 1999. — 335 с.


    КРОВОТЕЧІ ПІД ЧАС ВАГІТНОСТІ ТА В ПОЛОГАХ

    I. Науково-методичне обгрунтування теми

    Кровотеча під час вагітності є одним з найчастіших та найнебезпечніших ускладнень, що призводить до материнської та перинатальної смертності.

    Цей вид патології вимагає високої кваліфікації лікаря, якому доводиться надавати допомогу жінці в різноманітних умовах: вдома, в машині швидкої допомоги, в умовах ЦРЛ тощо. Тому заняття має виховувати в лікаря почуття високої відповідальності, витримки та вміння боротьби з кровотечею.

    II. Навчально-виховні цілі

    Для формування вмінь студент повинен знати:

    1. класифікацію акушерських кровотеч;

    2. клініку, діагностику та лікування передлежання плаценти;

    3. клініку, діагностику та лікування передчасного відшарування нор­
      мально розташованої плаценти;

    4. фармакологічні засоби для лікування кровотеч.

    У результаті проведення заняття студент повинен уміти:

    1. диференціювати причини кровотеч під час вагітності;

    1. поставити діагноз передлежання плаценти або передчасного її відшар­
      ування;

    1. визначити та описати ступінь передлежання плаценти;

    1. скласти та обгрунтувати індивідуальний план розродження при перед-
      лежанні плаценти;

    2. скласти та обгрунтувати індивідуальний план розродження при перед­
      часному відшаруванні плаценти;

    1. оцінити об'єм крововтрати.

    НІ. Базові знання

    1. Васкуляризація матки.

    2. Фізіологія кровообігу.

    3. Основні фази зсідання крові.

    4. Типи плацентації.

    5. Патогенез геморагічного шоку.

    6. Визначення групової та індивідуальної сумісності крові.

    7. Зміни в різних органах та системах внаслідок масивної крововтрати.

    IV. Зміст навчального матеріалу

    Акушерські кровотечі можна класифікувати таким чином.


    234

    235

    1. Кровотечі в першій половині вагітності (мимовільний аборт, позамат­
      кова вагітність, пухирцевий занесок, поліпи, ерозії, рак шийки матки, шийко­
      ва вагітність).

    2. Кровотечі під час другої половини вагітності (передлежання плаценти,
      передчасне відшарування нормально розміщеної плаценти, поліпи, ерозії).

    3. Кровотечі в пологах (передлежання плаценти, передчасне відшару­
      вання нормально розміщеної плаценти, травма шийки матки, піхви, кровотечі
      з варікозно розширених вен статевих органів, порушення скоротливої функції
      матки в III періоді пологів, інтимне прикріплення та істинне прирощення
      плаценти, а також порушення системи зсідання крові).




    1. Кровотечі в ранньому післяпологовому періоді (затримка залишків
      плаценти в порожнині матки, гіпотонія матки, травми пологових шляхів, по­
      рушення системи зсідання крові).

    2. Кровотечі в пізньому післяпологовому періоді (плацентарний поліп,
      ендометрит, хоріонепітеліома).

    Найчастішою причиною кровотечі в другій половині вагітності є пере­длежання плаценти (0,2—0,9%).

    Причини: хронічний ендометрит, дегенеративні зміни після абортів, рубці та пухлини матки, пізні прояви протеолітичних властивостей трофобласту.

    Класифікація: повне та неповне передлежання плаценти (центральне, бо­кове і крайове), низьке прикріплення плаценти.

    Ступінь передлежання уточнюється при розкритті шийки матки на 5—6 см.

    Клініка: будь-яку кровотечу в терміні вагітності 20—25 тижнів за відсутності морфологічних змін шийки матки слід розглядати як можливе передлежання плаценти.

    Маткова кровотеча — єдиний клінічний прояв передлежання плаценти. Темп кровотечі не завжди відповідає ступеню передлежання і значно більше пов'язаний з характером скоротливої діяльності матки.

    Найчастіше кровотечі при передлежанні плаценти виникають після 28— 29 тижнів вагітності, оскільки в цей період відбувається формування нижньо­го сегмента матки, або з початком пологової діяльності, коли порушується зв'язок між нижнім сегментом, що скорочується, та не здатною до скоротли­вості плацентою.

    Кровотечі при передлежанні плаценти мають хвилеподібний характер.

    Діагностика базується на даних анамнезу, зовнішнього та внутрішнього акушерського обстеження, допоміжних методів дослідження.

    З результатів зовнішніх методів дослідження враховується тазове перед­лежання або неправильне положення плода, багатопліддя, високе розміщення передлеглої частини плода, вислуховування дмухаючого шуму плаценти над лоном.

    Внутрішнє акушерське дослідження проводиться лише в умовах розгор­нутої операційної.

    Допоміжні методи: УЗД.

    Ведення вагітності і пологів

    Негайна госпіталізація, при наявності інтенсивної кровотечі — негайне розродження шляхом кесаревого розтину.

    При незначній кровотечі та недоношеній вагітності жінка залишається в стаціонарі до розродження або до встановлення міграції плаценти шляхом УЗД.

    Найкращим методом розродження при передлежанні плаценти вважаєт­ься операція кесаревого розтину в плановому порядку.

    Розродження через пологові шляхи можна здійснити тоді, коли жінка по­ступила в стаціонар в пологах, без кровотечі, з частковим передлежанням плаценти, за відсутності будь-яких додаткових ускладнюючих моментів (ве­ликий плід, вузький таз та ін.). У таких випадках слід негайно розітнути плідний міхур, а пологи вести очікувально, тобто за наявності кровотечі змінити тактику на оперативну.

    За наявності мертвого плода на його голівку можна накласти шкірно-головні щипці та підвісити вантаж не більш як 400 г.

    При виникненні кровотечі навіть при мертвому плоді слід застосовувати оперативну тактику. Операції накладення акушерських щипців при передле­жанні плаценти або витягання плода за тазовий кінець протипоказані внаслідок надзвичайної вразливості нижнього сегмента.

    Третій період пологів ведеться активно, з операцією ручного відшарув­ання плаценти, бо здебільшого передлегла плацента відзначається частковим інтимним прикріпленням або навіть прирощенням плаценти.

    Передчасне відшарування нормально розміщеної плаценти (0,02—0,07%)

    Причини, що зумовлюють: гестози, хронічні захворювання, що виклика­ють склеротичні зміни тканин та судин — гіпертонічна хвороба, нефрит, цук­ровий діабет, переношування вагітності, багатопліддя, багатоводдя та ін.

    Причини, що викликають: коротка пуповина, травма, швидке скорочення перерозтягнутої матки. 4 Варіанти клінічного перебігу:

    1. Незначне відшарування клінічно не діагностується до моменту народ­
      ження посліду.

    2. Локальне відшарування розміром від одної чверті плаценти звичайно
      має гострий початок, локальні болі, гіпертонус матки, ознаки гіпоксії
      плода (або внутрішньоматкова смерть плода), ознаки внутрішньої,
      інколи зовнішньої кровотечі.


    236

    237

    3. Відшарування плаценти на великій поверхні (або повне) має картину больового та геморагічного шоку: падіння тиску, частий пульс, холод­ний піт, гіпертонус матки, неможливість визначення частин плода, внутрішньоутробна смерть плода.

    Лікування: лише при незначному відшаруванні плаценти можливо (до­пустимо) проводити очікувальну тактику, негайно розітнувши плідний міхур, що інколи запобігає подальшому відшаруванню плаценти.

    У всіх інших випадках рекомендовано негайне розродження шляхом опе­рації накладання акушерських щипців (за наявності умов) або (найчастіше) шляхом кесаревого розтину. Після спорожнення матки лікар мусить вирішити питання про доцільність збереження органу. Видалення матки зумовлюється:

    1. втратою матки здібності до скорочення у зв'язку з просякненням її
      стінки кров'ю;

    2. потраплянням в кровообіг з просякненої кров'ю стінки матки речовин
      типу кров'яного та тканинного тромбопластину, що призводить до
      розвитку ДВЗ-синдрому.

    Передчасне відшарування нормально розміщеної плаценти може призве­сти до розвитку синдрому дисемінованого внутрішньосудинного зсідання крові (ДВЗ-синдрому). Порушення зсідання крові головним чином виникає завдяки потраплянню у кров'яне русло речовин типу тромбобластина та фібринолізина із пошкодженої ділянки міометрія та відкладенням фібрину в ретроплацентарній гематомі.

    V. План організації заняття

    Організаційний момент

    2 % навчального часу

    Мотивація теми

    3 % " "

    Контроль вихідного рівня знань

    20 % " "

    Самостійна робота студентів під контролем викладача

    35 % " "

    Контроль остаточного рівня знань

    30 % " "

    Оцінка знань студентів

    5 % " "

    Узагальнення викладача, завдання додому

    5 % " "

    VI. Основні етапи заняття

    А. Підготовчий — науково-методичне обгрунтування теми, контроль ба­зових та основних знань з теми заняття шляхом опитування за контрольними запитаннями.

    В. Основний — самостійна праця студентів під контролем викладача у відділі патології вагітності, кабінеті ультразвукової діагностики, пологовому залі, в операційній.

    Якщо тематичних вагітних або роділь немає, можна розібрати кілька і-сторій пологів у вагітних з передлежанням та з передчасним відшаруванням плаценти.

    В. Заключний — контроль остаточного рівня знань за допомогою ситу­аційних задач, оцінка знань, підсумки, завдання додому, завдання з НДРС.
    1   ...   28   29   30   31   32   33   34   35   ...   39


    написать администратору сайта