все. Тема 1 Синдром системної запальної відповіді у хірургічних хворих. Сепсис
 Скачать 233.82 Kb.
|
|
B. Негайно провести лапаротомію і спирт-новокаїнову блокаду X ребра C. Дренувати ліву плевральну порожнину і зробити лапаротомію D. Провести протишокові заходи і після підвищення артеріального тиску зробити лапаротомію E. Зробити лівобічну торакотомію, а потім зразу ж лапаротомію 15. У хворої 41 років на четверту добу після тупої травми грудної клітки на рентгенограмі - негомогенне затемнення в нижньому відділі. При пункції отримана невелика кількість світло-жовтого ексудату з кров'яними згустками. Яке лікування краще надати хворому? A. Оперативне - декортикацію легені B. Дренування плевральної порожнини C. Щоденні пункції D. Розсмоктуючу терапію E. Антибактеріальну терапію 16. Хворий П. 48 років, звернувся до чергового хірурга зі скаргами на біль у правій половині грудної клітки, задуху, кашель, головокружіння. Із анамнезу: годину тому він упав з мотоцикла та ударився правою частиною грудної клітки до краю тротуару. Об'єктивно: шкіра та видимі слизові бліді, свідомість пригнічена, AT -90/60 мм рт. ст., пульс - 100/хв., у 77 грудній клітці справа дихання ослаблене, перкуторно - тупість в нижніх відділах. Який патологічний процес можна запідозрити? A. Правосторонній закритий пневмоторакс B. Перелом ребер справа C. Правосторонній напружений пневмоторакс D. Правосторонній гемоторакс E. Правосторонній піопневмоторакс 17. Хворий 35 років, надійшов в районну лікарню через тиждень після дорожньотранспортної пригоди з клінікою згорненого гемотораксу. Яка доцільна лікувальна тактика у плані профілактики розвитку гострої емпієми плеври у хворого? A. Лікування плевральними пункціями B. Хірургічне усунення згорненого гемотораксу C. Комплексна консервативна терапія D. Дренування плевральної порожнини пасивним дренажем E. Дренування плевральної порожнини активним дренажем 18. Здоровий до того чоловік 32 років під час фізичних вправ зненацька почув нестачу дихання, слабкість, біль у правій половині грудей з віддачею в праве плече, задишку, почуття нестачі повітря, серцебиття. Стан тяжкий, тахікардія до 100/хв. Дихання - 28/хв., права половина грудної клітки відстає при диханні. Перкуторно справа високий тимпаніт, дихальні шуми не чутні. Температура тіла - нормальна. A. Інфаркт міокарда B. Спонтаний пневмоторакс C. Абсцес легені D. Емпієма плевральної порожнини E. Медіастиніт 19. Хворій 32 років видалили нижню частку лівої легені з приводу бронхоектатичної хвороби. Через декілька днів з'явився біль в лівій половині грудної клітки, задишка, температура тіла до 38°С. При пункції плевральної порожнини отримано гній. Яке найбільш імовірне ускладнення виникло у хворої? A. Емпієма плеври B. Плеврит C. Гемоторакс D. Пневмоторакс E. Пневмонія 20. У травмованого 45 років з множинними переломами ребер при пункції плевральної порожнини отримано шлунковий вміст. Яке дообстеження буде найбільш інформативним? A. Рентгенографія черевної порожнини B. Фібробронхоскопія C. Рентгенографія грудної клітки з контрастуванням шлунка D. Комп'ютерна томографія E. Томографія грудної клітки Женщина A. 82-лет, жалуется на эпизоды потери зрения в правом глазу в течение 15 минут, которые в последнее время участились. Из анамнеза: сахарный диабет, повышение цифр АД в течении многих лет, старый правосторонний инфаркт. По УЗДС: стеноз сонной артерии 99%. Какое из следующих утверждений наиболее верно? А. Имеется 60% стеноз экстракраниального отдела сонной артерии – что и явилось причиной ТИА B. Причиной является эмболия сонной артерии C. Внутричерепное кровотечение D. Имеется кардиальные и другие причины ТИА E. Причиной является тромбоз сонной артерии 2. У больного У., 52 лет, у которого ранее выслушивался шум над правой внутренней сонной артерией и левой подключичной, внезапно появилась очаговая симптоматика в виде левостороннего гемипареза, которая регрессировала в течение 3-4 недель. Назовите наиболее вероятную причину. A. Эмболия мозговых сосудов из распадающейся бляшки в области бифуркации общей сонной артерии B. Геморрагический инсульт C. Опухоль мозга D. Ассоциативная мигрень E. ИБС. Поперечная блокада 3. У больной М., 48 лет наблюдаются типичные проявления ПНМК в каротидном бассейне. Какая из причин наиболее вероятна? A. Аортальный порок (стеноз). B. Стеноз внутренней сонной артерии C. Митральная недостаточность D. Окклюзия наружной сонной артерии E. Диэнцефальный синдром 4. Мужчина А. 63 лет, недавно перенес TИA. В анамнезе: частые головные боли, периодические эпизоды TИA, постоянно принимает препараты: аспирин, клопидогрель. Был обследован ангиография и УЗДС. Чем является соответствующий выбор лечения? A. Каротидная эндартерэктомия при 50 % стенозе по ангиографии B. Каротидная эндартерэктомия при 60 % стенозе по ангиографии, без дополнительного лечения C. Каротидная эндартерэктомия при 90 % стенозе, с одновременным сонным шунтированием D. Начать гепаринотерапию и консервативноую терапию при стенозе менее 80% E. Провести коронарографию с симультантной каротидной ангиографией и стентированием 5. Мужчина 62, года, перенес правостороннюю эндартерэктомию из ВСА 7 лет назад. На данный момент у пациента 80% стеноз на той же стороне, без неврологической симптоматики. Имеется 80% стеноз на противоположной стороне. Эпизодов ТИА в анамнезе не было. Какое наиболее верное лечение для данного поциента? A. Консервативое лечение дезагрегантами B. Повторная реконструкция, каротидная ангиопластика. C. Ангиография, ангиопластика и стентирование D. Левосторонняя каротидная эндартерэктомия E. Антикоагулянтнтая терапия 79 6. Мужчина 60 лет, с двухсторонним 90% стенозом сонной артерии. В анамнезе: эпизоды 15-минутной слабости в верхней и нижней конечности справа. Какой вид лечения наиболее эффективен? A. Эндартерэктомия справа B. Эндартерэктомия слева C. Правостороння ангиопластика и стентирование D. начать лечение аспирином E. Начать лечение гепарином 7. У мужчины 72 лет, после каротидной эндартерэктомии, на операционном столе, развился неврологический дефицит. Какое наиболее правильное решение в этот момент? A. УЗДС каротидных артерий B. КТ головного мозга C. Ангиография мозговых артерий D. Геапиирн в/в капельно. E. Ревизия оперированной стороны 8. Выберите наиболее верное утверждение? А. Каротидная эндартерэктомия может быть рекомендована бессимптомным пациентам до 75 лет со стенозами от 70 до 99%, если операционный риск менее, чем 3%. B. Оперативное лечение болезней каротидного русла абсолютно показано у симптомных пациентов со стенозами менее 50%. C. У бессимптомных мужчин со стенозами БЦА польза от каротидной эндартерэктомии существенно ниже, чем у женщин. D. Каротидное стентирование должно выполняться без антиагрегантной терапии (аспирин и клопидогрель). E. Для пациентов с поражением каротидного бассейна и ярко выраженной клиникой консервативное лечение в настоящее время – метод выбора. 9. Пациент 56 лет предъявляет жалобы на головную боль, головокружение, шаткость походки. Из анамнеза известно, что пациент полгода назад перенес ишемический инсульт в левой гемисфере. При объективном обследовании: область шеи без видимых изменений, пульсация на сонных артериях сохранена. Патологических шумов не выявлено. По данным ангиографии у пациента имеется патологическая извитость левой внутренней сонной артерии, стеноз левой внутренней сонной артерии до 60%, окклюзия правой внутренней сонной артерии. Какое лечение показано данному пациенту? A. Консервативная терапия с применением ноотропов, вазоактивных препаратов, статинов B. Пластика правой наружной сонной артерии C. Эндартерэктомия из левой ВСА D. Пластика правой ВСА E. Стентирование левой ВСА 10. Пациентка 66 лет предъявляет жалобы на головную боль, головокружение, мелькание «мушек» перед глазами. Из анамнеза известно, что пациентка данные симптомы отмечает последние полгода. При объективном обследовании: область шеи без видимых изменений, пульсация на сонных артериях сохранена. При аускультации в проекции сонных артерий справа определяется систолический шум. По данным ангиографии у пациентки имеется патологическая извитость левой внутренней сонной артерии, протяженный стеноз правой внутренней сонной артерии до 80%. Какое лечение показано данной пациентке? A. Консервативная терапия с применением ноотропов, вазоактивных препаратов, статинов B. Пластика левой наружной сонной артерии C. Эндартерэктомия из правой ВСА D. Пластика правой наружной сонной артерии E. Стентирование правой ВСА 11. Синдроми виходу з грудної клітки, зумовлені: А. Атеросклерозом В. Аневризмою С. Перетисненням підключичного нервово-судинного пучка D. Оклюзією грудної артерії 12. При атеросклерозі найчастіше ураження зазнає: А. Внутрішня сонна артерія В. Хребтова артерія С. Роздвоєння загальної сонної артерії D. Плечо-головний стовбур 13. ТІА частіше спостерігають у басейні: А. Середньої мозкової артерії B. Сонної артерії С. Основної артерії та хребтова артерія D. Підключичної артерії 14. Під час ангіографічного дослідження виявлено сегментарність ураження, ізольований стеноз ВСА. Контури судин нерівні внаслідок численних дефектів наповнення, спостерігають різкий перехід незміненої ділянки судини в стенозовану. Встановіть діагноз: А. Атеросклероз В. Артеріїт С. Вроджена ангіопатія D. Скаленус-синдром 15. Хворий, 67 років, скаржиться на появу перед очима «туману», «сітки», «мушок», подвоєння, розпливчастість контурів предметів. В анамнезі – короткочасні неврологічні порушення: руховий і чутливий парез (оніміння і слабкість у кінцівках за геміпаретичним типом), головний біль, афазія і порушення зору. Під час дослідження очного дна виявлено артеріовенозні анастомози (описані Такаясу в 1908 р.) навколо диска зорового нерва. Імовірний діагноз: А. Вертебробазилярний синдром В. Синдром підключичного обкрадання С. Абдукційний синдром D. Синдром каротидної цереброваскулярної недостатності 16. Основні причини порушення кровообігу в ділянці вертебробазилярного басейну: А. Стенози й оклюзії артерій, переважно атеросклеротичного Хрептова артеріярактеру В. Екстравазальні чинники компресії й аномалії розвитку судин С. Підключичний синдром обкрадання головного мозку D. Всі вищезазначені 17. Хвора Р., 35 років, скаржиться на періодичні головокружіння, минущі порушення зору, слабкість у правій руці. Захворювання почалося поступово. Півроку тому був період немотивованої субфібрильної температури тіла. Об’єктивно: грубий систолічний шум над сонними та підключичними артеріями. Зазначте інструментальне дослідження, що варто виконати в першу чергу: А. Дуплексне сканування. В. Реоенцефалографію. С. Рентгенографію верхньої апертури грудної клітки. D. Ангіографію 18. У хворого, 62 роки, з транзиторними мозковими атаками виявлено грубий систолічний шум над роздвоєнням сонних артерій. Під час УЗД встановлено стеноз правої ВСА гомогенною бляшкою 40%, лівої – 70%. Хворому показано: А. Каротидна ендартеректомія зліва В. Консервативне лікування, спостереження С. Каротидна ендартеректомія справа D. Магістралізація зовнішньої сонної артерії справа 19. Для діагностики гіперабдукційного та костоклавікулярного синдромів цінною є проба, за якої: А. Пряму руку, опущену донизу, відводять назад за одночасного повороту голови у той самий бік В. Посилена робота рукою призводить до запаморочення С. Хворий стоїть спиною до лікаря, піднімає руку, зігнуту в ліктьовому суглобі під кутом 90° і відводить її максимально назад, одночасно голову повертає в протилежний бік D. Перетиснення загальної сонної артерії з одного боку призводить до втрати свідомості 20. У хворого, 72 роки, під час офтальмоскопії виявлено таку картину: у сітківці – минущий спазм артерій, їх звивистість, а також розширення вен і незначних артеріовенозних анастомозів по периферії очного дна, ампулоподібні артеріовенозні анастомози. Така картина Хрептова артеріярактерна для: А. Вазоренальної гіпертензії В. Атеросклерозу сонних артерій С. Неспецифічного артеріїту D. Вродженої ретинопатії Хворого К., віком 25 років, турбує періодичний біль в гомілках. Об’єктивно: на гомілках та стегнах численні синюшні плями з явищами запалення, локальні набряки, які місцями переходять в некротичні ділянки. Пульсація на магістральних артеріях знижена. Ht-45%, протромбіновий індекс-90%, фібриноген А-5,33 г/л, фібриноген В (++). Який з наведених діагнозів є найбільш імовірний? А. Облітеруючий атеросклероз В. Облітеруючий ендартеріїт С. Хвороба Бюргера D. Хвороба Рейно Е. Вузликовий периартеріїт 2. На прийом до хірурга звернулась жінка 35 років зі скаргами на мерзлякуватість, парестезії в кистях, біль у пальцях. В анамнезі - часті переохолодження. Об'єктивно: кисті ціанотичні, мармурового забарвлення, холодні на дотик, ураження симетричне. Який найбільш імовірний діагноз? А. Облітеруючий атеросклероз В. Облітеруючий ендартеріїт С. Хвороба Бюргера D. Хвороба Рейно Е. Відмороження I ступеня 3. Хворий К. 35 років, курець, після переохолодження кінцівок скаржиться на періодичні болі в пальцях рук, які посилюються при хвилюванні та в холодну пору року. Об'єктивно: пальці кінцівок синюшного кольору з незначними набряками. Пульсація на магістральних артеріях збережена. Глюкоза крові 5,5 ммоль/л. Який найбільш імовірний діагноз? А. Хвороба Бюргера В. Облітеруючий ендартеріїт С. Облітеруючий атеросклероз D. Хвороба Рейно Е. Вузликовий периартеріїт 4. Хворий 30-ти років скаржиться на біль у правій нижній кінцівці протягом року, переміжну кульгавість через 50-100 м, періодичні нічні болі. При огляді: кінцівка бліда, холодна. Артеріальна пульсація відсутня на гомілці. Який найбільш імовірний діагноз? А. Синдром Леріша В. Облітеруючий ендартеріїт С. Синдром Рейно D. Емболія аорти Е. Тромбоз аорти 5. Хворий 42 років скаржиться на біль в нижніх кінцівках, особливо при ходінні, переміжну кульгавість, відчуття оніміння в пальцях ступнів, похолодіння кінцівок, неспроможність пройти більше 100 м. Спить з опущеною ногою. Пацієнт палить з 16 років, зловживає алкоголем, страждає на ІХС, 5 років тому переніс відмороження лівої ступні. Ліва нижня кінцівка холодніша за праву, виявляється сухість шкіри кінцівок, пульсація на артеріях ступнів не визначається, на стегнових артеріях ослаблена. Визначте діагноз. А. Діабетична ангіопатія В. Облітеруючий ендартеріїт С. Синдром Леріша D. Хвороба Рейно Е. Тромбофлебіт 6. Хворий Д., 29 років, поступив із скаргами на швидку втомлюваність, відчуття холоду в нижніх кінцівках, появу болю в м'язах гомілок при проходженні відстані до 300 м. Вважає себе хворим протягом 6 років і пов'язує початок хвороби із переохолодженням. Шкірні покриви нижніх кінцівок на рівні стоп та нижньої третини гомілки з блідим відтінком, прохолодні на дотик, з бідним оволосінням на гомілці - витончені, сухі. Пульсацію на артеріях обох нижніх кінцівок визначено на стегновій артерії, на підколінній артерії - пульсація ослаблена, на артеріях ступні - відсутня. Який з попередніх діагнозів найбільш? А. Облітеруючий атеросклероз нижніх кінцівок В. Хвороба Рейно С. Неспецифічний аортоартеріїт D. Діабетична ангіопатія Е. Облітеруючий ендартеріїт нижніх кінцівок 7. Хворий 30 років скаржиться на біль в гомілках обох ніг, який посилюється при ходьбі. Хворий змушений зупинятися через 150-200 м. Переміжна кульгавість з'явилась рік тому, відстань між зупинками скоротилася. Обидві ступні бліді, прохолодні. Пульс на тильних артеріях ступнів відсутній. Шкіра суха, на підошвах гіперкератоз, нігті потовщені, легко ламаються, матового кольору. На гомілках - ділянки облисіння. Яка стадія облітеруючого ендартеріїту у даного хворого? А. II стадія - стадія субкомпенсації В. І стадія - стадія функціональної компенсації С. III стадія - стадія декомпенсації D. IV стадія - стадія деструктивних змін Е. V стадія 8. Пацієнт 28 років, скаржиться на болі в ногах при ходьбі, мерзлякуватість ступнів, пальців. Хворіє протягом року. Об'єктивно: шкіра ніг бліда, прохолодна, тургор знижений, гіпотрихоз. Пульсація на стегнових і підколінних артеріях ослаблена, на артеріях ступнів пальпується після нітрогліцеринової проби. Реографічний індекс <1. Який найбільш імовірний діагноз? |