185_kucinko_profesi Професійний довідник учителя літератури. Видавнича група "Основа"
 Скачать 1.9 Mb.
|
|
«ПМЦ» (плюс, мінус, цікаво). Учням пропонується твердження, пропозиція або опис ситуації. Завдання: записати якомога більше ПМЦ. 29. «Порушена послідовність». Форма роботи спрямована на пере- вірку знання учнями художнього тексту. Фрагменти тексту учитель виписує на окремих картках; учні мають розкласти їх у тій послідовності, у якій вони описані в авторському варіанті. 40. «Посилена лекція». Після заповнення першого стовпчика табли- ці учням пропонується прослухати текст, у якому розповідаєть- ся, наприклад, про життя і творчість Мольєра. Прослухавши текст, учні заповнюють другий стовпчик таблиці (за 5–7 хв), пі сля чого охочі зачитують свої записи. Якщо запропонований учням текст великий, учитель розбиває його на декілька ча- стин, після прочитання кожної із них учні заповнюють другу частину таблиці; охочі озвучують свої записи. 41. Методика «Прес» допомагає учням учитись формулювати чіткі, повні й аргументовані відповіді. Відповідь будується за схемою: 1. Власна позиція. «Я вважаю, що…» 2. Обґрунтування: «тому, що…» 3. Приклад. «Наприклад…» 4. Висновки. «Отже (тому), я вважаю…» 42. «5 × 5» (різновид «Ажурної пилки», «Джиг-со»). Клас об’єднується в групи (кількість груп відповідає кількості осіб у групі), на- приклад, жеребкуванням А1, А2… Б1, Б2… В1, В2… Г1, Г2… Д1, Д2… Д5. 304 додатки Спочатку групи об’єднуються за літерним показником. Кож- на група отримує від учителя картку з інформацією, яку необ- хідно опрацювати, обрати найголовніше, коротко занотувати в зошити й бути готовим передати інформацію іншим (записи вести обов’язково!). На цей вид роботи дається 10 хв. На другому етапі учні перегруповуються за кількісним показ- ником. У новостворених групах по черзі, що відповідає поряд- ковому номеру літери (попередній поділ), вони передають ін- формацію, опрацьовану в попередній групі. Записи в зошити додаються. Після завершення цього етапу уроку учитель про- водить перехресне опитування. 43. «Репортер». Під час роботи з текстом учитель пропонує учням уявити себе в ролі репортера. Завдання: на окремому аркуші паперу записати найцікавіше, на їх погляд, запитання до тек- сту. Усі картки із запитаннями збирає вчитель, який пропонує учням навмання витягати по одній і уявити, що в них беруть інтерв’ю. 44. «Рецензія» (рецензії можна перевіряти вибірково, додаючи свої коментарі до них). Відповідь учня записується на магнітофон (мобільний телефон). Клас прослуховує ще раз запис і пише рецензію за схемою, записаною на дошці. Вона може бути такою: повнота відповіді; логіка викладу; наявність (відсутність) фактичних помилок у викладі; мовленева грамотність; наявність прикладів; оцінювання відповіді. 45. «Сенкан» — п’ятирядковий неримований вірш, який склада- ється за такою схемою: 1 рядок — слово-тема (іменник); 2 рядок — 2 прикметники (означення теми); 3 рядок — 3 дієслова (активність, дієвість, пов’язана з темою); 4 рядок — фраза з чотирьох слів (розуміння теми або став- лення до неї); 5 рядок — слово-висновок (іменник, синонім або висновок до теми). 46. Система «Поміч» допомагає поєднати читання з аналізом про- читаного шляхом його оцінювання позначками із конкретним логічним наповненням. 305 активні та інтерактивні технології. деякі методи та прийоми… На першому етапі (під час читання тексту) для роботи пропону- ється система знаків із конкретним значенням, за якою працю- ють з олівцем, позначаючи одиницю прочитаного тексту од нією з позначок залежно від того, якому змісту вона відповідає: « » — я це знаю; «+» — це для мене нова інформація; «–» — це суперечить тому, що я знаю; «?» — ця інформація дивує мене. На наступному етапі роботи учні заповнюють таблицю, тезис- но вписавши в неї виділені раніше положення. «» «+» «–» «?» У такий спосіб, кожен учень під час роботи з текстом виокрем- лює інформацію, яку він знав до уроку, отримав на уроці, яка для нього є незрозумілою та яка зацікавила його. 47. «Сітка Елвермана». Стратегія спрямована на формування в учнів уміння здійснювати всебічний аналіз запропонованої пробле- ми, організувати дискусію та формувати чітку позиції щодо обговорюваних проблем на рівні дібраних аргументів. Зміст проблеми формулюється таким чином, щоб було можливо від- повісти на запитання як позитивно, так і із запереченням. Кількість аргументів і контраргументів має бути однаковою. Так Проблема Ні 48. Сніжна куля». Існує декілька варіантів цього прийому. Варіант № 1. Учитель указує на учня і говорить: «Слово!». Учень промовляє слово, яке стосується теми уроку. Далі вчитель звер- тається до іншого учня: «Речення!» Цей учень складає речення з названим словом. Третій учень формулює запитання до цього речення, четвертий учень дає відповідь на почуте запитання. За бажанням учителя можна продовжити, запропонувавши на- ступним учням дібрати слова-синоніми, приклади тощо. Варіант № 2. Учитель розпочинає усне словесне малювання сло- вом, яке стосується теми подальшої роботи. Наступний учень додає до слова речення, що випливає із пропонованого слова. 306 додатки Кожен наступний учень додає своє речення у такий спосіб, щоб утворився безперервний ланцюжок літературної розповіді. Варіант № 3. Спочатку вчитель пропонує кожному учневі індиві- дуально дібрати по п’ять-десять слів, що характеризують певний об’єкт (літературний образ, епоху, літературознавчий термін тощо). Через декілька хвилин робота продовжується в парах — із обраних індивідуально слів обирають п’ять-десять, які найточ- ніше характеризують зазначений об’єкт. Потім для подальшої роботи пари об’єд ну ються в групи по 4 учні. Наприкінці роботи групи по черзі називають слова, які вчитель записує на дошку, якщо слова в групах повторюються, їх пропускають. Записані на дошці слова вчитель використовує для подальшої роботи в класі. 49. «Створи тест». Наприкінці вивчення теми учням пропонують створити систему тестів, які б охоплювали матеріал усієї теми (згідно з вимогами до тестів). Кожен тест має супроводжувати- ся варіантами відповідей. Оскільки в процесі роботи над теста- ми формуються навички складання тестів, обов’язковим є ана- ліз роботи учнів. 50. Тести. Використовують відкриті (учень самостійно записує ко- ротку відповідь) та закриті (запропоновано кілька варіантів відповіді) тести. Тестове завдання має бути записане у формі, що відповідає цілям і завданням тесту; завдання розміщують у порядку зростання складності; тести повинні бути різнома- нітними. Якщо тести використовують для оперативного конт- ро лю як елемент уроку, перевіряти їх слід одразу ж після ви- конання. Можна використати елемент взаємоперевірки. Складаючи тести для контрольної роботи, потрібно поділити їх на чотири групи за складністю: 1-й рівень: закриті тести, які потребують обрання тільки од- нієї правильної відповіді; 2-й рівень: відкриті тести, для відповіді на які необхідно до- повнити речення потрібним терміном; 3-й рівень: тести, які потребують обрання декількох правиль- них відповідей; тести на відповідність (перевіряється знан- ня учнями окремих понять, уміння давати порівняльну ха- рактеристику об’єктам, явищам і процесам, установлювати причиново-наслідкові зв’язки); 4-й рівень: запитання з розгорнутою відповіддю (виконання та- ких завдань потребує від учнів аналітико-синтетичних умінь для встановлення причинно-наслідкових зв’язків, умінь об- ґрунтувати свою думку тощо). 307 активні та інтерактивні технології. деякі методи та прийоми… Перед початком тестування учням необхідно пояснити, за яким принципом побудовані тести і як потрібно їх виконувати. 51. «Тихе опитування». Бесіда вчителя з одним учнем відбувається пошепки, водночас клас зайнятий виконанням іншого завдан- ня. Такий прийом дозволяє працювати з учнями, які з пев- них причин комплексують чи соромляться відповідати перед класом. 52. «Хто я?» (різновид прийому «Перевтілення»). Учневі пропо- нується виступити від імені відомої персони (автора, літера- турного героя тощо), при цьому не називаючи її імені, лише описуючи зовнішність, учинки, епізоди з життя, міркування тощо. 53. «Читаємо!» — використання уривків із художніх, науково-по- пулярних творів з різною метою: для ілюстрації, для форму- вання мотивації, для постановки запитань на закріплення ви- вченого матеріалу. 54. «Шерлок Холмс». Учням пропонують швидко прочитати текст і, не користуючись при цьому самим текстом, скласти до нього якнайбільше запитань, які мають охопити весь матеріал і вра- хувати найменші дрібниці. Із найдовшого списку зачитуються звпитання, учні відповідають на них. 55. «Шість тямущих капелюхів». Метод оснований на принципі «6 кольорів — 6 моделей мислення». Для використання виго- товляють паперові капелюхи. Учні, які братимуть участь в об- говоренні пропонованої проблеми (твердження), разом із капе- люхами отримують настанову на подальші дії: «мислення білого кольору» — «Давайте пропустимо ці аргу- менти й пропозиції і розглянемо об’єктивні дані»; «мислення червоного кольору» — колір розкриває інтуїцію, почуття, емоції; дозволяє висувати своє інтуїтивне ставлен- ня, не намагаючись логічно пояснити його; надає змогу ви- словити ставлення до предмета, що обговорюється; «мислення чорного кольору» — це колір-заперечення, найцін- ніший капелюх. Він у жодному разі не негативний! Чорний колір використовується, щоб звернути увагу на те, що при- пущення (твердження) не відповідає фактам; він завжди ло- гічний; «мислення жовтого кольору» — позитивна логіка; використо- вується для припущення результатів запропонованих дій, а також для позначення цінності того, що вже мало місце; 308 додатки «мислення зеленого кольору» — колір креативності, альтерна- тив, цікавих пропозицій; «мислення синього кольору» — колір контролю за процесом дискусії; контролює не предмет обговорення, а сам процес обговорення, наприклад: «Надягаючи свій синій капелюх, я відчуваю, що з цього питання нам необхідно звернутися до мислення зеленого капелюха!» 56. «Шпаргалка» Варіант № 1. Складання шпаргалки до складного або великого за обсягом тексту. Завдання виконується в три прийоми: протягом 30–40 с за допомогою ключових слів складається план тексту (записи, що стосуються однієї сторінки, відокрем- люються суцільною лінією); повторне читання чи слухання тексту — протягом 1 хв. Біля ключових слів робляться записи у вигляді коротких тез; протягом 1 хв до шпаргалки записують запитання з кожної сторінки. Варіант № 2. Учні читають текст. Завдання: за допомогою ма- люнків, схем, умовних позначень, ключових слів чи словосполу- чень передати зміст опрацьованого тексту. За цією шпаргалкою потрібно відтворити текст. 57. Методика «Щоденник подвійних нотаток» допомагає читачам тісніше пов’язати матеріал тексту з їх особистим досвідом та допитливістю. Сторінку ділять навпіл. Ліворуч записують фрази, що найбільше вразили у цьому тексті, праворуч — міркування учнів щодо кожного окремо взятого фрагмента тексту. Фраза з тексту Мої міркування 1. 1. 2. 2. … … Вправу можна провести і в такий спосіб: кожна пара учнів отримує від учителя картку з уривком із тексту; працюють спочатку індивідуально, потім у парі. Аркуш зошита ділять навпіл: у перший стовпчик записують фрази чи уривок, запро- поновані учителем; у другу — міркування учня щодо кожного фрагмента чи уривка. 309 плани-схеми для організації самостійної роботи учнів… додаток II плани-схеми для організації самостійної роботи учнів (матеріали до стендів, технологічних карт) Пам’ятка «Як виразно прочитати художній текст» 1. Готуючись виразно прочитати будь-який твір, декілька разів прочитайте його мовчки. 2. Визначте для себе особисту мету читання (ваше «надзавдан- ня»): що саме ви хочете висловити під час читання, які почут- тя та асоціації прагнете викликати в слухачів. 3. Продумайте, у яких місцях тексту необхідно зробити паузи, які слова та словосполучення необхідно виділити голосом. 4. Удома декілька разів прочитайте твір уголос перед дзеркалом. 5. Тренуючись читати, подумки перевірте, чи не робите ви зай- вих рухів. 6. Перед початком читання в класі займіть зручну позу, роз- гляньте слухачів і витримайте паузу. Розпочинаючи читати, не забувайте назвати автора й назву твору. Глибоко вдихніть, і розпочинайте читання. Орієнтовна схема аналізу виразно прочитаного тексту 1. Чи правильно зрозумів виконавець тему й ідею твору? 2. Чи вдалося читцю під час читання передати авторську думку? 3. Яке було «надзавдання» прочитаного? Чи виконано воно? 4. Чи є цікавими інтерпретація, «бачення» твору, запропоновані читцем? 5. Чи задовольнили вас жести та міміка учня під час виконання твору? 6. Чи не було помилок під час передавання змісту художнього твору? 7. Чи вдалося виконавцю уникнути мовленнєвих недоліків під час читання? Пам’ятка «Як підготуватися до переказу твору або його уривка» 1. Перш ніж починати писати, чітко визначте своє ставлення до ге- роя, про якого ви писатимете у творі. Уважно прочитайте твір. 310 додатки 2. Поділіть його на завершені за змістом частини. 3. Підготуйтеся до переказу окремих частин: зверніть увагу на незрозумілі слова, словосполучення; з’ясуйте їх зміст, намагайтеся використовувати їх під час написання переказу; запам’ятайте, про що йдеться на початку, усередині та на- прикінці кожної частини. 4. Переказуючи зміст частини, використовуйте запитання-порад- ники: Про що пише автор? (докладний зміст частини); Як він це робить? (художні засоби, які використовує автор). 5. Якщо вам запропоновано вибірковий переказ, то необхідно із усіх визначених частин обрати лише ті, які відповідають меті висунутих перед вами завдань, і докладно їх переказати. 6. Працюючи над стислим переказом, визначте головну думку прочитаного і, уникаючи зайвої деталізації, перекажіть основ- ні події твору. Пам’ятка «Як підготуватись до твору-роздуму про літературного героя» 1. Продумайте, що вас хвилює, цікавить, із чим ви не погоджу- єтеся. 2. Прослідкуйте за текстом, як письменник розкриває характер героя, його вчинки. Зверніть увагу на художні деталі, які до- помагають вам зробити висновок щодо ставлення автора до ге- роя. Поміркуйте, чи погоджуєтеся ви з думкою автора. 3. Зробіть необхідні виписки з тексту, які допоможуть вам напи- сати твір. 4. Відповідно до структури твору — вступу, основної частини, що складається з тез та доказів, висновку — доберіть додатковий матеріал (епіграф, цитати, факти), що стануть у пригоді під час написання твору. 5. Спочатку напишіть твір на чернетці. 6. Працюючи над вступною частиною твору, пам’ятайте, що її мета — підвести до розуміння вашої головної думки. 7. В основній частині твору викладайте свої думки й обов’язко во аргументуйте їх. Намагайтеся уникати простого переказу епі- зодів твору. Пам’ятайте, що докази можуть бути як прямими, так і від протилежного. Використовуйте тільки ті слова, зна- чення яких ви знаєте; ухиляйтеся від повторення тих самих слів. 8. У заключній частині твору зробіть емоційний обґрунтований висновок щодо вашого ставлення до героя, про якого ви пишете. 311 плани-схеми для організації самостійної роботи учнів… 9. Прочитайте написане; перевірте зміст, послідовність викладу, грамотність, прослідкуйте за розділовими знаками. 10. Перевірте написане, подивіться, чи немає описок і пропуску букв. Пам’ятка «Як писати твір компаративного характеру» 1. Розпочинаючи роботу над твором, ґрунтовно продумайте його тему. 2. Визначте головну ідею твору. 3. Складіть план, доберіть епіграф, що відповідатиме темі твору й розкриватиме його головну думку. 4. Визначте, що об’єднує та вирізняє твори, які ви аналізуєте. 5. Продумайте, який цитатний матеріал з обох творів використа- єте для аргументації своєї думки. 6. Порівнюючи твори, пам’ятайте про композиційні засоби ви- кладання думок. А саме: початок, що інтригує; послідовне розгортання тези; хід роздумів у формі «запитання-відповідь»; контрастне зіставлення аргументів; експресивний висновок. 7. Викладаючи думки, пам’ятайте, що вони мають бути пов’язані з темою та головною ідеєю твору. 8. Звертайте увагу на співрозмірність частин твору. 9. Слідкуйте за тим, щоб ваші думки розкривалися послідовно, щоб кожне попереднє речення було логічно пов’язане з наступ- ним. 10. Формулюючи речення, намагайтеся, щоб воно було точним, про- стим, ясним, образним та не допускало подвійного тлумачення. Критерії та вимоги до написання есе Критерії Вимоги Знання і розуміння теоретичного матеріалу Визначити предмет есе; позначати коло понять і теорій, необхідних для відповіді на запитання; розуміти і правильно використовувати терміни та поняття; ілюструвати поняття відповідними прикладами Аналіз і оцін- ка інформації Використовувати основні категорії аналізу; виділяти причинно-наслідкові зв’язки; застосовувати систему порівняльних характеристик; давати особисту суб’єктивну оцінку проблемі |