185_kucinko_profesi Професійний довідник учителя літератури. Видавнича група "Основа"
 Скачать 1.9 Mb.
|
|
312 додатки Критерії Вимоги Побудова суджень Виділяти питання дослідження; ділити есе на частини за змістом; зберігати логічність міркувань під час переходу від однієї частини до іншої; аргументувати основні положення есе Презентація есе Використання графічного та ілюстративного матеріалу; чіткість та виразність презентацій; культура мовлення; формулювання проміжкових та кінцевих висновків Пам’ятка учаснику дискусії 1. Перш ніж виступати, чітко визначте, якою є ваша позиція. Переконайтеся, що ви адекватно розумієте сутність проблеми. 2. Уважно вислухайте опонента і тільки після цього висловлюйте свою точку зору. 3. Пам’ятайте, що найкращим способом доказу або спростування є досконала логіка, беззаперечні факти й аргументи. 4. Сперечайтеся чесно і відверто, намагаючися спростувати, а не викривити висловлювання своїх опонентів. 5. Доводячи або спростовуючи думку, необхідно висловлюватися чітко, ясно, зрозуміло, своїми словами. 6. Якщо під час дискусії було доведено хибність вашої позиції, майте мужність визнати це. 7. Ніколи не використовуйте образливих висловлювань щодо опо- нента або його позиції. 8. Завершуючи свій виступ, підбийте підсумки та сформулюйте висновки. Типи проблемних навчальних запитань Запитання, для відповіді на яке в учнів не вистачає інформа- ції. Вони мають прочитати певний матеріал, що стане джере- лом їхньої відповіді. Запитання, для розв’язання якого потрібно застосувати склад- ний алгоритм мислення. З інтелектуального кута учня виведе лабіринт «сократівських запитань». Запитання, для відповіді на яке необхідно знати паралель, ана- логію. Алгоритм дискусії-диспуту 1. Визначення теми диспуту. 2. Формулювання мети диспуту. 313 плани-схеми для організації самостійної роботи учнів… 3. Складання плану (сценарію) диспуту: добирання літератури; розробка питань (основних, додаткових, корегувальних); підготовка учасників диспуту. 4. Вступне слово ведучого. 5. Стислі висловлювання обох сторін щодо предмета (проблеми) суперечки. 6. Почерговий розгорнутий виклад сторонами свого бачення розв’язання спірного питання. 7. Підбиття підсумків диспуту. 8. Узагальнювальне слово ведучого. Рівні оцінювання учасників дискусії арбітрами Діловий Ступінь підготовки й опанування матеріалу. Ефективність рекомендацій. Аргументованість позицій чи пропозицій. Риторичний Культура мовлення. Лаконічність. Логічність відповідей. Чіткість і доказовість висновків. Етичний Манера поведінки. Уміння підтримувати зв’язок із аудиторією. Тактовність і коректність відповідей на запитання. Толерантність до опонентів. Правила проведення дискусії Варіант № 1 1. Необхідно критикувати ідеї, а не опонентів. 2. Мета дискусії полягає не в тому, щоб визначити переможця, а в тому, щоб дійти згоди. 3. Усі учасники дискусії мають бути залучені до обговорення пи- тань. 4. Кожен учасник дискусії має рівні права та можливості висло- вити свою думку. 5. Виступи виголошують організовано, за дозволом ведучого. 6. Будь-яка точка зору підлягає обговоренню і не може відкида- тися без нього. 7. Упродовж дискусії її учасники під впливом фактів і аргумен- тів можуть змінювати свою позицію. 314 додатки 8. Під час дискусії необхідно підбивати проміжкові й остаточні підсумки. Варіант № 2 1. Ретельно продумайте свою точку зору і аргументи до неї. 2. Вступаючи в дискусію, не розпочинайте її з тих запитань, з яких у вас із опонентом немає згоди. 3. Використовуйте метод Сократа, який полягає в тому, що свою думку ви розподіляєте на малі частини і кожну пропонуєте у формі запитання. 4. Уникайте категоричності, особливо якщо ви заперечуєте. 5. Обминайте монологи, адже діалог є продуктивнішим. 6. Умійте почути та зрозуміти позицію опонента. 7. Не переривайте співрозмовника. 8. Не висміюйте його і не доводьте його точку зору до абсурду. 9. Не чіпляйтеся до невдалої форми висловлювання опонента. 10. Не переходьте на особистість співрозмовника. 11. Не розбивайте його позицію, а доведіть свою. 12. Волійте не перемагати, а знайти істину. 13. Погоджуйтеся з тим, у чому правий ваш співрозмовник, зна- йдіть раціональне в його словах; поясніть, чому ви не можете погодитися зі своїм опонентом і висловіть свої думки. Організація роботи за параграфом підручника 1. Зверніть увагу на назву параграфа. Прочитайте весь параграф, для того щоб скласти загальне уявлення про його зміст. Знову поверніться до теми параграфа та з’ясуйте, якою мірою ви зро- зуміли її. 2. Визначте за відповідними словниками значення слів і термі- нів, які вам незрозумілі. 3. Зверніть особливу увагу на своє розуміння позначених у під- ручнику іншим шрифтом понять, тверджень, ідей, висновків тощо. 4. Спробуйте пов’язати матеріал параграфа й інформацію, яку ви отримали на уроці або записали в зошиті. 5. З’ясуйте, яким є ваше розуміння наведених понять. Вам необ- хідно вміти давати визначення понять, розкривати їх особли- вості та взаємозв’язки з іншими поняттями. 6. Інколи для того, щоб полегшити підготовку домашнього за- вдання, доцільно усно або письмово скласти його план. 7. Якщо в тексті є посилання на зміст вивчених раніше парагра- фів, перегляньте їх. 315 плани-схеми для організації самостійної роботи учнів… 8. За наявності тих питань і проблем, що вас зацікавили або з на- веденням яких ви не погоджуєтесь, зверніться до додаткової літератури. 9. Опрацьовуючи зміст параграфа, не забувайте про те, що він є лише матеріалом для формування ваших власних світогляд- них уявлень. Тому ви повинні знати теоретичний матеріал, зберігаючи при цьому право самостійно робити висновки осо- бисто для себе. 10. Для того щоб зрозуміти, чи добре ви опанували матеріал, спро- буйте переказати його, не користуючись підручником. Можна переказувати параграф, спершу спираючись на матеріал, а по- тім без нього. 11. У випадку виникнення ускладнень поверніться до тексту і ще раз перечитайте незрозумілі фрагменти або параграф загалом. Ви краще зрозумієте текст, якщо спробуєте самостійно поста- вити якомога більше запитань до тих фрагментів, які не зрозу- міли. 12. Підготуйте відповіді на запитання та завдання, уміщені після параграфа, і виконайте завдання, запропоновані вчителем. Складання простого або розгорнутого плану 1. Зверніть увагу на тему плану, який ви повинні скласти. Уваж- но прочитайте текст і оберіть із нього лише той матеріал, який відповідає темі плану. 2. Розпочинайте складати план тільки тоді, коли з’ясуєте зміст матеріалу загалом. 3. Залежно від того, який вид плану (простий чи розгорнутий) не- обхідно скласти, оберіть один із двох запропонованих шляхів: якщо потрібно скласти простий план, то поділіть текст на логічно завершені частини; знайдіть у кожній із них головну думку; чітко, ясно і конкретно сформулюйте та запишіть її; якщо план розгорнутий, у кожній із логічно завершених частин тексту вирізніть декілька положень, які розкривають головну думку; сформулюйте і запишіть головні думки у ви- гляді пунктів плану, а положення, що їх розкривають,— як підпункти. 4. Перед тим як записати план, перевірте, чи всі головні ідеї тек- сту знайшли відображення у ньому. Складання тез 1. Уважно прочитайте текст, на підставі якого необхідно скласти тези. 316 додатки 2. З’ясуйте значення слів і термінів, значення яких є вам незро- зумілим. 3. Розпочинайте складати тези лише тоді, коли ви з’ясували зміст тексту загалом та його головну думку. 4. Визначте в тексті головні положення, що є ланками логічно- го ланцюжка, за допомогою якого автор послідовно розкриває свою думку. 5. Сформулюйте їх своїми словами (це сприяє кращому розумін- ню тексту) і запишіть. Складання конспекту 1. Запишіть автора твору, його назву та вихідні дані. 2. Перед тим як розпочати конспектування, необхідно ознайоми- тися з текстом загалом. 3. Визначте в тексті логічно завершені частини й у кожній із них знайдіть основну думку, дайте їм назву. На підставі цього складіть план. 4. Підготуйтеся до виконання завдання: поділіть аркуш у зошиті на дві нерівні частини для запису плану (зліва) та конспекту (справа). 5. Складіть конспект змісту кожної логічно завершеної частини тексту відповідно до плану, дотримуючись таких умов: основний зміст тексту викладайте стисло; провідні думки, аргументи, висновки зазначайте докладно; назви глав, розділів, параграфів наукової праці обов’язково вказуйте точно; у конспекті використовуйте цитати. Дотримуйтесь правил цитування: необхідну цитату беріть у лапки, у дужках за- значайте джерело та сторінку; намагайтеся робити записи своїми словами, оскільки це сприяє кращому розумінню тексту; основні положення конспекту вказуйте навпроти відповід- них пунктів плану. 6. Працюючи над конспектом, використовуйте систему підкре- слень, вирізняйте найважливіше великими літерами, вико- ристовуйте умовні позначення; вони допоможуть вам під час відповіді за конспектом. 7. У лівій частині конспекту, крім плану, можна також робити записи незнайомих слів, імен і термінів, які потребують по- яснення, необхідні доповнення, стислі висновки для себе, звернен ня до явищ сьогодення тощо. 8. Перевірте виконану роботу. У разі необхідності виправте або здійсніть уточнення пунктів плану та змісту конспекту. 317 плани-схеми для організації самостійної роботи учнів… 9. У випадку якщо необхідно скласти конспект на підставі кіль- кох джерел, спочатку визначають, який твір буде основним. Для цього прочитайте джерела та визначте, якою мірою в них розкрито проблему, що вас цікавить. Потім розділіть сторінку зошита на дві частини: у лівій зробіть конспект основного тво- ру, у правій — запишіть доповнення до нього за іншими дже- релами. Робота над повідомленням 1. Визначте літературу, за якою готуватимете повідомлення. 2. Прочитайте матеріал, до якого складатимете повідомлення. 3. Складіть орієнтовний план свого повідомлення. 4. Опрацюйте літературу, за необхідності внесіть уточнення до плану. Зверніть увагу на логіку свого викладу. 5. Подумайте над тим, який ілюстративний матеріал доцільно використати. 6. Під час виступу з повідомленням не забувайте про виразність і правильність свого мовлення. Написання реферату Реферат містить: аналіз теоретичного змісту питання; самостійний аналіз фактів, подій, процесів, явищ, що відпові- дають теоретичній частині реферату; узагальнення та висновки відповідно до змісту реферату. 1. Оберіть тему, на яку слід підготувати реферат, і відповідно до цього визначте мету його написання. 2. Продумайте, які питання та в якій послідовності вам необхідно висвітлити під час роботи над рефератом. Це допоможе скла- сти план реферату. 3. Визначте обсяг необхідної літератури за темою реферату і опра- цюйте її: 1) читаючи дібрані статті та книжки, звертайте увагу на поси- лання авторів до джерел, оскільки вони можуть бути корис- ними вам у подальшій роботі над темою; 2) занотовуйте необхідне на окремих картках, зручних для по- дальшого опрацювання та систематизації матеріалу; 3) виписки, які ви робите, опрацьовуючи необхідну літерату- ру, класифікуйте відповідно до плану реферату. 4. Реферат пишуть за таким планом: 1) у вступі пояснюють важливість і актуальність обраної теми; акцентують увагу на тому, що та як описуватимуть; 318 додатки 2) в основній частині розкривають зміст реферату; 3) у закінченні формулюють висновки, до яких дійшли; 4) наприкінці реферату подають список використаної літера- тури; 5) оформлення реферату має відповідати загальноприйнятим нормам посилань на джерела і вимогам бібліографії. Як працювати з документом Дайте відповіді на запитання: 1. Хто є автором документа? Хто, крім автора, брав участь у під- готовці документа? Що ви знаєте про цих людей? Яку додатко- ву інформацію змогли б ви розшукати про авторів документа? 2. Коли було написано чи створено документ? Яке значення має час написання документа? 3. Де відбувалися події, про які йдеться в документі? Яке значен- ня має місце, де відбулися згадані в документі події? 4. Які факти наведено в документі? Які висновки на їх підставі можна зробити? 5. Чому було створено документ? Що стало приводом для його створення? Що спричинило описані в документі події? 6. Як документ допоміг вам більше дізнатися про історичну по- дію, яка є предметом вивчення? Підготовка до семінару 1. Ознайомтеся з темою семінару, питаннями та проблемами, за- пропонованими для обговорення на ньому. 2. Прочитайте відповідний теоретичний матеріал у підручнику. 3. Опрацюйте запропоновану додаткову літературу. Законспек- туйте фрагменти, які стосуються проблем семінару. 4. Зверніть особливо увагу на наявність різних точок зору щодо проблем, запропонованих для обговорення. Проаналізуйте їх зміст і аргументацію. 5. Визначте, якою є ваша точка зору щодо проблем семінару. По- міркуйте над рівнем її обґрунтованості. 6. Якщо ви не готуєте повідомлення до семінару, варто продума- ти запитання, які ви бажаєте поставити доповідачам, або мож- ливі доповнення. 7. Підготуйте відповіді на пізнавальні задачі, винесені до об- говорення. Можна скласти власні задачі й запропонувати їх розв’язати учасникам семінару. Порівняння різних точок зору на певні питання чи проблеми 1. Визначте зміст кожної позиції. 319 плани-схеми для організації самостійної роботи учнів… 2. Спробуйте з’ясувати, на що спирався кожний автор, обґрунто- вуючи свою точку зору. 3. Проаналізуйте наведені аргументи, логіку наведених доказів та об’єктивність висновків за обома позиціями. 4. Зробіть вибір на користь однієї з точок зору або сформулюйте власну, альтернативну позицію. Обґрунтуйте свою думку. Усна або письмова рецензія на відповідь учня Оцінюючи відповідь товариша, визначте, якою мірою вона від- повідає таким вимогам: 1) повнота і правильність викладу фактів; 2) розуміння основних ідей і вміння їх сформулювати; 3) необхідна образність і емоційність; 4) використання відповідних понять і термінів; 5) наведення прикладів та їх доцільність; 6) послідовність й логічність відповіді (залежить від дотримання певного плану й обґрунтованості висновків). Варто також звернути увагу на мовленнєві помилки (непотріб- ні повтори, обмежений лексичний запас тощо). Ураховуючи сказа- не вище, об’єктивно оцініть відповідь. Спочатку зверніть увагу на позитивні риси, а потім — на недоліки. Опрацювання основних понять і категорій 1. Уважно прочитайте формулювання поняття. 2. Якщо воно містить терміни і слова, у розумінні яких ви не впевнені, то з’ясуйте їх значення за відповідними словниками (тлумачним, літературознавчим, іншомовних слів тощо). 3. Проаналізуйте наведене визначення терміна за його складом: установіть центральний змістовий елемент, без якого воно втратить сенс; визначте складові, які доповнюють і конкретизують цент- ральний елемент. 4. З’ясуйте, у якому розумінні використовується поняття (широ- кому, вузькому, спеціальному, з позицій певного історичного типу світогляду тощо). 5. Порівняйте формулювання, яке ви аналізуєте, з іншими визна- ченнями цього поняття. При цьому пам’ятайте, що необхідно порівнювати аналогічні розуміння цього поняття. 6. Спробуйте сформулювати власне визначення поняття загалом або тих його окремих частин, що здаються вам складними для запам’ятовування. Подумайте над тим, чи змінить ваше визна- чення зміст поняття. 7. Установіть, якими є характерні риси й особливості поняття. 320 додатки Як працювати над розповіддю за картиною 1. Знайдіть відомості про художника. 2. Зверніть увагу на назву картини. Дуже часто вона свідчить про задум художника, про те, заради чого полотно написане. 3. Вдумайтесь у зміст картини. 4. Спробуйте уявити, що було до моменту, зображеного художни- ком, що буде після цього. 5. Подумайте, кого, у чому і як ви переконуватимете своєю роз- повіддю. 6. Сформулюйте тему і провідну думку розповіді. Дайте заголо- вок (назва картини і ваш заголовок можуть не збігатися). 7. Продумайте композицію розповіді. Ураховуйте, що кульміна- ції має відповідати момент, зображений на картині, адже він є головним; складіть план. 8. Звернуть увагу на пропорційність розповіді. Пам’ятайте: голов- не в ній — зміст картини. На допомогу учневі Що таке композиція твору Композиція — це побудова твору. В основі твору лежить по- дія (випадок, епізод), тому в композиції твору розрізняють ча- стини, пов’язані з розвитком цієї події: зав’язка, кульмінація, розв’язка. Зав’язка — це момент, з якого починається подія і від якого залежить її розвиток. Кульмінація — момент вищого напруження в розвитку події. Розв’язка — результат розвитку події, її заключний момент. У творі може бути вступ, у якому автор пояснює, де, коли і з ким сталося те, про що він вирішив розповісти (експозиція або пролог), і заключна частина (епілог), у якій розповідається про те, як склалися долі героїв твору. 321 характеристика основних культурних епох, напрямів, стилів, методів і течій додаток III характеристика основних культурних епох, напрямів, стилів, методів і течій Основні культурні епохи та напрями Період літературний (доба, епоха) — фрагмент історико-літера- турного процесу, окреслений певними вирішальними моментами в історії літератури (античність: VIII ст. до н. е .— V ст. н. е., Серед- ньовіччя: V–XIII ст., Відродження: XIV–XVI ст., Просвітництво: XVII–XVIII ст.). Якщо в певну добу домінує якийсь літературний напрям, то назва такого напряму стає назвою літературного періо- ду, наприклад класицизм, романтизм тощо. |