185_kucinko_profesi Професійний довідник учителя літератури. Видавнича група "Основа"
 Скачать 1.9 Mb.
|
|
Загальні ознаки гри Умовний характер; добровільна участь; 273 ігрові педагогічні технології навчання обмеженість часовими й просторовими рамками; невизначеність розвитку та результатів; фіксованість ігрових дій системою правил і обов’язків; зацікавленість грою, що активізує інтелектуальні, духовні та фізичні сили людини (Й. Гейзенга). Функції навчальної гри Розширює кругозір; учні використовують знання, уміння і навички на практиці; розвиває пам’ять, увагу, мислення, фантазію, уяву, творчі здіб- ності тощо. За сферою діяльності ігри поділяють на фізичні, інтелектуаль- ні, психологічні, соціальні, трудові. За характером педагогічного процесу ігри розрізняють: навчаль- ні, тренінгові, контрольні, узагальнювальні; пізнавальні, розви- вавальні; репродуктивні, продуктивні, творчі; комунікативні, діа- гностичні, профорієнтаційні, психотехнічні. За формою взаємодії учасників ігри поділяють на індивідуальні, групові, змагальні, компромісні, конфліктні. За рівнем проблемності — проблемні, непроблемні (Г. Селевко). За ігровою методикою розрізняють ігри: предметні, рольові, ді- лові, сюжетні, драматизаційні, імітаційні, операційні, змагання. У рольових іграх відпрацьовується тактика поведінки, дій, виконання певних функцій. У порівнянні з роботою в групах ця методика дозволяє не тільки зрозуміти явища, що обігруються, а й набути при цьому особистий досвід. Між учасниками розподі- ляються ролі з обов’язковим змістом відповідно до проблемної си- туації, винесеної на обговорення. Ця методика вимагає, щоб учи- тель добре відчував хід вправи і був добре підготовленим; особливо добре слід продумати тему ситуації, які ролі будуть задіяні та хто їх гратиме. Оскільки рольові ігри сильно «втягують» учасників, які можуть потім мати труднощі з «виходом» із ролі, слід після завершення рольової гри приділити час аналізу та обговоренню вправи. Під час імітаційних ігор відбувається імітація діяльності людей конкретної спеціальності (журналіста, політика, вченого тощо), діяльність установ та організацій, обстановка й умови, у яких від- бувається подія (прикладом таких ігор може бути урок-екскурсія). Сценарій імітаційної гри містить сюжет події, умови перебігу дій, опис структури та призначення імітованих об’єктів. Операційні ігри скеровані на відпрацювання виконання кон- кретних специфічних операцій (методику проведення дискусії, 274 Розділ 4. новітні освітні технології… бесіди, диспуту, презентації). У них моделюється процес певної діяльності, а відбуваються вони в умовах, які імітують реальну обстановку. Ігрові технології навчання відрізняються від інших технологій тим, що гра: добре відома, звична й улюблена форма діяльності для людини будь-якого віку; ефективний засіб активізації — у грі легше долати труднощі, перешкоди, психологічні бар’єри; мотиваційна за своєю природою (вона вимагає від учнів ініціа- тивності, творчого підходу, уяви, цілеспрямованості); дозволяє розв’язувати питання передавання знань, умінь і на- вичок; багатофункціональна, її вплив на учня неможливо обмежити одним аспектом; переважно колективна, групова форма роботи, в основі якої — змагання; суперником може бути сам учень (переконання себе, покращення свого результату) або його однокласник; має кінцевий результат — у грі учасник повинен отримати приз: матеріальний, моральний (широке оголошення результату, за- охочення), психологічний (самоствердження, самооцінка); має чітко поставлену мету і відповідний педагогічний резуль- тат [75, с. 259]. У практиці використання дидактичні ігри комбінують із тра- диційними формами організації навчання. Часто складний для розуміння матеріал викладають звичайними методами (розповідь, лекція, проблемний виклад тощо), а менш складний, який учні можуть опанувати самостійно, але для цього їм потрібен додат- ковий стимул, вивчають у формі гри. Зазвичай узагальнення та перевірка опанування навчального матеріалу проводиться за ігро- вими технологіями. 275 РоЗділ 5 поРтфоліо вчителя 276 Розділ 5. портфоліо вчителя Портфоліо — з італійської «папка з документами». Портфоліо вчителя — це спосіб фіксування, накопичення ма- теріалів, які демонструють рівень професіоналізму вчителя й уміння розв’язувати питання своєї професійної діяльності. Портфоліо вчителя показує рівень підготовленості педагога та рівень активності в навчальних та позанавчальних видах діяль- ності. Електронне портфоліо вчителя — веб-базований ресурс, сайт учителя, який відображає індивідуальність і професійні досяг- нення власника. Основне призначення портфоліо — продемонструвати най- значущі результати практичної діяльності для оцінки своєї про- фесійної компетенції (реалізовані проекти, участі в конкурсах, проведені дослідження тощо). Портфоліо дозволяє педагогові проаналізувати, узагальнити та систематизувати результати сво- єї праці, об’єктивно оцінити свої можливості та спланувати дії з подолання труднощів і досягнення більш високих результатів. Створення та просування портфоліо переслідує також низку особистих цілей: 1) прослідкувати еволюцію професійної педагогічної діяльності конкретного вчителя; 2) систематизувати навчальні матеріали та напрацювання для де- монстрації роботодавцеві чи іншій зацікавленій особі; 3) продемонструвати досягнення менш досвідченим колегам; 4) запропонувати спосіб організації того чи іншого курсу; 5) послужити основою для участі в конкурсних чи грантових про- грамах; 6) сприяти розширенню методичного діапазону освітнього закладу. У портфоліо вчителя повинні зливатися особисті педагогічні ідеї та переконливі засоби підтвердження їх ефективності. У жод- ному разі портфоліо педагога не може бути накопиченням усіх коли-небудь розроблених тестів, уроків, курсів. Друге, не менш важливе, призначення портфоліо вчителя — це альтернативна форма оцінки професіоналізму та результативності праці педагога під час проведення експертизи на відповідність за- явленій категорії. 277 портфоліо вчителя В учительському середовищі портфоліо стає дедалі популярні- шим та необхіднішим для підвищення професійного рівня. Порт- фоліо вчителя, на думку Пітера Зєлдіна, автора книги «The Tea- ching Portfolio», є наступним етапом у розвитку професії (також свого часу в портфоліо втілились важливі досягнення дизайнерів, фотографів та архітекторів). Коло діяльності сучасного педагога настільки велике, що зі- брати всі результати навчальної та позаурочної роботи в одному документі буває просто неможливо. У цьому випадку слід створи- ти електронне портфоліо, яке зможе об’єднати увесь набір праць учителя та покаже всі аспекти його діяльності. Деякі автори зазначають декілька видів портфоліо: портфоліо досягнень — найбільший акцент слід зробити на до- кументи, що підтверджують успіхи діяльності вчителя; портфоліо презентаційний — необхідний під час пошуку нового місця роботи, особливо у випадках, коли заробітна платня при- значається за результатами співбесіди; портфоліо тематичний — акценти розставляються на тематич- но відокремлені творчі роботи в різних сферах діяльності; портфоліо комплексний — такий, що об’єднав вищезгадані види портфоліо та придатний для презентації портфоліо вчи- теля школи. Безперечно, у зацікавленого вчителя повинен існувати і папе- ровий еквівалент електронного портфоліо у вигляді теки з доку- ментами. Це повинен бути стислий виклад на декількох аркушах, що містить основні відомості про вчителя та його професійну ді- яльність. Однак бажано, щоб паперовий варіант портфоліо вчите- ля містив інформацію про особистий сайт-портфоліо та декілька посилань на нього. Оскільки сталої загальноприйнятої моделі портфоліо поки що не існує (значну роль у формуванні відіграє специфіка навчальної дисципліни, у межах якої він створюється), наведемо загальні еле- менти, компоненти портфоліо, які мають місце в будь-яких дис- циплінах: 1) інформація «від себе» — формулювання педагогічної філософії вчителя, опис методик, що використовуються, вказівка на опра- цьовані дисципліни, представлення освітніх цілей і завдань; 2) інформація «від інших» — відгуки колег, учнів про курси, на- вчальні програми, тести, стиль проведення занять, позакласну діяльність тощо; 3) приклади навчальних заходів — досягнення учнів, результати наукової роботи школярів, приклади есе тощо. 278 Розділ 5. портфоліо вчителя Матеріали, що підкріплюють педагогічні принципи вчителя: 1) свідчення співпраці з колегами, яка сприяла ефективності їх діяльності; 2) відеозапис типового заняття вчителя; 3) матеріали, що підтверджують ефективне використання техніч- них засобів навчання (наприклад, комп’ютера, аудіо- та відео- апаратури). Загальні принципи складання портфоліо вчителя: 1) об’єм портфоліо вчителя не повинен перевищувати 8–10 арку- шів плюс додаток; 2) портфоліо вчителя — це не втілення успіху, а матеріал, що ві- дображає всі сторони його роботи (експериментальна робота, навіть не зовсім вдала, може свідчити про дослідницьку натуру педагога); 3) організація інформації в портфоліо вчителя підпорядковується двом основним правилам: ясність та послідовність; 4) усі заявлені педагогічні вміння підтверджуються прикладами здійснених учителем заходів; 5) грамотно складений портфоліо вчителя відповідає, перед- усім, на запитання: «Як?», і тільки пізніше на запитання: «Що?». Отже, портфоліо-самопрезентація — папка особистих досяг- нень, яка наочно демонструє те, що вчитель знає й уміє робити досить добре. Це і форма рефлексії, яка дозволяє проаналізувати власну педагогічну діяльність, провести якісну оцінку результату й скласти план подальшої роботи, підняти її ефективність, і ін- струмент забезпечення моніторингу професійного зростання пе- дагога. Матеріали у будь-якому портфоліо суворо датуються. Така мо- дель передбачає включення матеріалів, зібраних за час, що минув від попередньої атестації (за 5 років); після цього матеріали слід поновлювати. Орієнтовна структура портфоліо 1. Візитна картка. 2. Відомості про курсову підготовку. 3. Дидактичні розробки. 4. Методична робота. 5. Позаурочна діяльність. 279 портфоліо вчителя 6. Результативність навченості з предмета. 7. Результативність участі педагога в професійних конкурсах. 8. Досягнення та нагороди. Розгорнута структура портфоліо Варіант 1 Розділ 1 Загальні відомості про вчителя Прізвище, ім’я, по батькові, рік народження; освіта (що і коли закінчив, отримана спеціальність і кваліфі- кація за дипломом); трудовий і педагогічний стаж, стаж роботи в цьому навчально- му закладі; підвищення кваліфікації (назва структури, де прослухані кур- си, рік, місяць, проблематика курсів); копії документів, що підтверджують наявність учених і почес- них звань та ступенів; найзначущі урядові нагороди, грамоти, листи подяки; дипломи різних конкурсів; інші документи на розсуд атестованого. Цей розділ дозволяє зробити висновок про процес індивідуаль- ного розвитку педагога. Розділ 2 Результати педагогічної діяльності Матеріали з результатами опанування учнями освітніх про- грам і сформованості в них ключових компетентностей з пред- мета, що викладається; порівняльний аналіз діяльності педагогічного працівника за три роки на підставі: контрольних зрізів знань, участі вихован- ців у шкільних і окружних олімпіадах, конкурсах тощо; результати проміжкової та підсумкової атестації учнів; наявність медалістів; вступи до вишів за фахом тощо. Матеріали цього розділу повинні давати уявлення про дина- міку результатів педагогічної діяльності атестованого вчителя за певний період. 280 Розділ 5. портфоліо вчителя Розділ 3 Науково-методична діяльність Матеріали, у яких обґрунтовується вибір атестованим освіт- ньої програми й комплекту навчально-методичної літера- тури; матеріали, у яких обґрунтовується обрання атестованим вико- ристаних освітніх технологій; матеріали, що містять обґрунтування застосування атестова- ним у практиці тих чи інших засобів педагогічної діагностики для оцінки освітніх результатів; використання інформаційно-комунікативних технологій в освіт- ньому процесі, технологій навчання дітей із проблемами розвит- ку тощо; робота в методичному об’єднанні, співробітництво з міським методичним центром, ІППО, вишів та іншими установами; участь у професійному й творчому педагогічному конкурсах; участь у методичних і предметних тижнях; організація й проведення семінарів, круглих столів, майстер- класів тощо; проведення наукових досліджень; розробка авторських програм; написання рукопису кандидатської або докторської дисертації; підготовка творчого звіту, реферату, доповіді, статті; інші документи. Розділ 4 Позаурочна діяльність із предмета Список творчих робіт, рефератів, навчально-дослідницьких ро- біт, проектів, виконаних учнями з предмета; переможці олімпіад, конкурсів, змагань, інтелектуальних ма- рафонів тощо; сценарії позакласних заходів, фотографії та відеокасети із запи- сами проведених заходів (виставки, предметні екскурсії, КВК, брейн-ринги тощо); програми гуртків і факультативів; інші документи. Розділ 5 Навчально-матеріальна база У цьому розділі міститься витяг із паспорта навчального кабі- нету (за його наявності): список словників та іншої довідкової літератури з предмета; 281 портфоліо вчителя список наочного приладдя (макети, таблиці, схеми, ілюстра- ції, портрети та ін.); наявність технічних засобів навчання (телевізор, відеомагніто- фон, музичний центр, діапроектор та ін.); наявність комп’ютера й комп’ютерних засобів навчання (про- грами віртуального експерименту, контролю знань, мультиме- дійні електронні підручники тощо); аудіо- та відеопосібники; наявність дидактичного матеріалу, збірників завдань, вправ, прикладів рефератів і творів тощо; інші документи за бажанням учителя [89, с. 16]. Варіант 2 Загальні відомості 1. Прізвище, ім’я, по батькові. 2. Дата народження. 3. Освіта. 4. Який навчальний заклад закінчив. 5. Спеціальність за дипломом. 6. Кваліфікація за дипломом. 7. Диплом: серія _____ № _____, дата видачі _____ р. 8. Домашня адреса. Телефон. Службові відомості 9. Посада. 10. Проблема з предмета, над якою працює. 11. Проблема школи. 12. Які предмети викладає. 13. Позакласна робота з предмета. 14. Класне керівництво. 15. Самоосвіта (зміст роботи, виконання). 16. Інформація про проведення відкритих уроків (рік, дата прове- дення, клас, тема уроку). 17. Інформація про відвідані уроки (рік, дата, П. І. Б. вчителя, предмет, тема уроку). 18. Інформація про участь у шкільних заходах (засіданнях МО, пед радах, конференціях, конкурсах, виставках, предметних тижнях тощо; зазначити рік, дату, назву заходу, форму участі). 19. Інформація про відвідання позашкільних заходів (засідань МО, конференцій, семінарів, консультацій, уроків колег із ін- ших шкіл; зазначити рік, дату, тип заходу, місце проведення, тему заходу). 282 Розділ 5. портфоліо вчителя 20. Інформація про участь учнів у позашкільних заходах із пред- мета (рік, дата, тип заходу, місце проведення, кількість учас- ників, класи, результативність — призові місця). 21. Друкована продукція (назва, видавництво, рік). 22. Підвищення кваліфікації (назва навчального закладу/уста- нови, період навчання, тематика підвищення кваліфікації, № свідоцтва) 23. Проходження атестації (дата, результати атестації). 24. Заохочення, нагороди, почесні звання. 25. Документи і матеріали із досвіду роботи (зміст зразків і до- кументів, що ілюструють можливості та досягнення його влас- ника). 283 літеРатуРа 284 література 1. Абрамович Г. Л. Введение в литературоведение. — М. : Просве- щение, 1979. 2. Антична література. Довідник / О. П. Буркат, Р. С. Бєляєв, Н. О. Вишневська та ін. — К. : Либідь, 1993. 3. Артоболевский Г. В. Очерки по художественному чтению. — М. : Учпедгиз, 1959. 4. Базелюк І. І. Організація групової самостійної роботи учнів на етапі засвоєння нових знань // Педагог. : Республ. наук. ме- тод. зб-к. — К. : Радянська школа, 1988. 5. Белкин А. С. Ситуация успеха. Как ее создать : кн. для учите- ля. — М. : Просвещение, 1991. 6. Билинкис Я. С. Русская классика и изучение литературы в школе : кн. для учителя. — М. : Просвещение, 1986. 7. Богданова О. Ю. Методика преподавания литературы : учеб. для студ. пед. вузов / О. Ю. Богданова, С. А. Леонов, В. Ф. Чертов; ред. О. Ю. Богданова. — 2-е изд., испр. — М. : Издательский центр «Академия», 2000. 8. Бондарчук Л. І. Методику підказує текст // Українська мова і література в школі. — 1992. — № 2. 9. Бордовская Н. В., Реан А. А. Педагогика. — СПб. : Питер, 2000. 10. Буряк В. К. Самостоятельная работа учащихся. — М. : Просве- щение, 1984. 11. Валькевич Р. А. Сценічна культура в педагогічному просто- рі : навч.-метод. пос. — Кіровоград : Центрально-Укр. вид-во, 2005. 12. Верещагин Е. М., Костомаров В. Г. Язык и культура. — М. : Наука, 1983. 13. Волкова Н. П. Педагогіка : посібник. — К. : Видавничий центр «Академія», 2001. 14. Волошина Н. Й. Методика літератури. Проблеми, пошуки, здо- бутки, перспективи // Українська література в загальноосвіт- ній школі. — 1999. — № 1. 15. Волошина Н. Й., Бандура О. М. Шляхи аналізу художніх тво- рів // Українська література в загальноосвітній школі. — 2003. — № 6. 16. Волощук Е. В., Бегун Б. Я. Теория и практика литературного произведения // Тема 1–2/97 — http://ukrinschool.ru. 17. Всесвітня література в середніх навчальних закладах Украї- ни. — 2010. — № 9. 18. Гайовий Л. А. Ритмомелодика художнього тексту // Мовознав- ство. — 1984. — № 1. |