185_kucinko_profesi Професійний довідник учителя літератури. Видавнича група "Основа"
 Скачать 1.9 Mb.
|
|
«Згоден/не згоден» Варіант № 1. У різних кутках аудиторії розміщують 4 аркуші паперу з написами: «Згоден», «Частково згоден», «Частково не згоден», «Не згоден». Зачитують твердження, підготовлені учителем (починаючи з найпростішого). Учні займають місце біля обраного аркуша і готуються відстоювати свою позицію. За- хист позиції може бути індивідуальним, а може обговорюватися у групі, яка утворилася, і представлений одним із членів групи. Варіант № 2. Учні залишаються на своїх місцях. Учитель зачитує запитання, які передбачають два варіанти відповіді: 295 активні та інтерактивні технології. деякі методи та прийоми… «Згоден» (хто згоден, сидить на місці) та «Не згоден» (хто не згоден — підводиться). З-поміж тих, хто сидить, і з-поміж тих, хто підвівся, учитель обирає учнів, які пояснюють свою пози- цію. За допомогою варіанту № 2 можна провести робочу вправу під час розбирання композиції твору, короткої характеристики персонажа чи певної дії (вчинку), також можна використати під час проведення фронтального опитування. 12. «Знайди помилку». Цей прийом можна використовувати як під час індивідуальної роботи, так і під час роботи в парах чи гру- пах. Можливі варіанти: 1) учитель просить знайти в пропонованому тексті помилки. Можна вказати їх кількість. Зазвичай рекомендується зро- бити 2–3 явні помилки, 2–3 типові та 1 малопомітну; 2) учитель у своєму повідомленні припускається помилок, які слід знайти, або озвучує тексти, у яких явно спотворена ін- формація, заплутані визначення, порушено послідовність ви- кладу, героям приписуються чужі вчинки та думки, даються неправильні тлумачення термінів, подій, процесів; 3) для групової роботи: кожна із команд готує заздалегідь текст із помилками з певної теми та пропонує його іншій групі (для економії часу групи отримують тексти, написані на аркушах паперу). Виграє та група, яка краще заховає свої помилки і більше та швидше знайде помилки команди-опонента. 13. «ЗХВ» («Знаю — хочу дізнатись — вивчив»). Таблиця містить три стовпчики. У перший стовпчик записують інформацію із запропонованої теми («первинні знання»). Заповнення друго- го стовпчика спрямоване на мотивацію навчальних досягнень (учні записують інформацію, яку очікують отримати). Остан- ня графа допомагає узагальнити щойно отриману інформацію («вторинні знання»). Після повідомлення учнів про те, що вони дізнались нового, потрібно виявити, чого вони в опрацьованому тексті не зна- йшли, на яке питання відповіді не отримали. У такому випад- ку учитель або скеровує учнів до джерела інформації, або сам відповідає на запитання. (Запитання, на які учні не отримали відпо віді, можна використати на наступному уроці.) Знаю Хочу дізнатись Вивчив 296 додатки 14. Інтелектуальна розминка — це декілька не дуже складних за- питань для розмірковування. Основна мета розминки — нала- штувати дітей на роботу. 15. «Картинна галерея». Учитель вивішує на дошці 4–5 ілюстра- цій/фотокарток/репродукцій картин, які містять ознаки осно- вного поняття чи теми. Об’єднавши учнів у групи, він пропо- нує через визначений час назвати ознаки цього поняття, його характеристику. 16. «Карусель». Ця методика дає можливість за короткий промі жок часу опитати весь клас та підбити підсумки вивчення теми. Варіант № 1. Клас об’єднується в таку кількість груп, скільки запитань учитель планує дати для опрацювання (необхідно вра- хувати те, що більша кількість груп потребує більшого часу). Кожна група отримує аркуш із запитанням. Після обговорен- ня в групі учні обирають «писарчука», який занотовує відпо- відь групи (якщо думка одного із членів групи відрізняється від думки всієї групи, записують і її). На цю роботу надається фіксований час (1–2 хв). Після цього картки із запитаннями по черзі передають в інші групи, кожна з яких перечитує запитання та відповіді і фор- мулює свої доповнення до відповідей (протягом того ж фік- сованого часу). Необхідно, щоб кожен аркуш побував у всіх групах.* Коли аркуш потрапляє в ту групу, яка відповідала першою, у групі знову зачитують запитання і всі варіанти відповідей, які група підсумовує і формулює остаточну чітку і стислу від- повідь. На завершення роботи всі запитання та остаточну відповідь за- читують уголос. Варіант № 2. Стільці для учнів розставляють у два кола: вну- трішнє коло (прихильники однієї точки зору): учні сидять спи- ною до центру, зовнішнє (прихильники іншої точки зору) — обличчям (кожен сидить навпроти іншого). Внутрішнє коло нерухоме, а зовнішнє — рухливе: за сигналом учителя учасни- ки зовнішнього кола пересуваються на один стілець праворуч і опиняються перед новим партнером. Мета: пройти все коло, виконуючи поставлене завдання. * Стратегію можна використовувати двома способами: можна передавати аркуші від однієї групи до ін- шої, рухомими можуть бути групи, які переходитимуть від одного аркуша до іншого. 297 активні та інтерактивні технології. деякі методи та прийоми… Спочатку відбувається обмін думками в перших парах, на- водяться необхідні аргументи; учні фіксують у записничках докази протилежної сторони. За сигналом відбувається зміна партнерів, дискусія продовжується, однак учні намагаються дібрати нові контраргументи. До кінця кола учні зазвичай від- точують свою систему аргументів і здобувають досвід спілку- вання з різними партнерами. 17. «Діаграма Венна» — навчальна методика, яку використовують для того, щоб навчити учнів здійснювати порівняльний аналіз з обов’язковим синтезом його результатів. У процесі проведен- ня учитель називає підтеми, проблеми, літературні образи, біографії авторів тощо, які необхідно проаналізувати в ході розкриття теми. Зазвичай їх буває 2–3. Інформацію, що стосу- ється конкретної проблеми, заносять в окреме коло (квадрат). У спільну частину записують інформацію, що є спільною та стосується всіх виділених складових. 18. «Концентрація». Цей прийом використовують для роботи в гру- пах. Кожна група отримує аркуші з текстом. За сигналом учні протягом визначеного часу (1–3 хв) читають текст, потім від- дають аркуші вчителеві. Кожен учень записує в зошиті те, що запам’ятав із тексту, після чого група на окремому аркуші за- писує спільний текст. Виграє група, яка найповніше відтво- рить текст. 19. «Кошик». Цей прийом є доречним під час підготовки до кон- трольної роботи. На аркуші паперу учні малюють кошик, на якому їм слід записати імена, дати, терміни тощо, що стосу- ються вивченої теми. Через певний час учитель просить при- пинити записи і просить одного з учнів зачитати слова. Учні викреслюють назви, які повторюються в їх записах. Тоді сло- во надається наступному учневі. Переможцем визнають учня, у якого записано найбільше термінів. 20. Кросворди. Можливими є такі варіанти роботи з кросвордами: 1) заповнити готовий кросворд, визначити ключове слово і по- яснити його значення; 2) розгадати готовий кросворд, заповнивши порожні клітинки; 3) створити кросворд самостійно, використовуючи терміни, імена, дати тощо, які були вивчені раніше чи під час само- стійного опрацювання навчального матеріалу; 4) сформулювати запитання до слів у заповненому кросворді («кросворд навпаки»). 298 додатки 21. «Кубування» — навчальна методика, яка пропонує учням від- повісти на шість запитань різних типів, що стосуються теми та розкривають її суть із різних сторін. 1. Опиши це. 2. Порівняй це. 3. Добери асоціації. 4. Проаналізуй (із чого складається). 5. Як його використати. 6. Що в ньому «доброго» й що «поганого»: за і проти. (На остан- ній пункт бажано дібрати порівну відповідей за і проти.) 22. «Кутки». Пропонований вид роботи формує вміння дослухати- ся до того, що говорять інші, формувати власну точку зору та відстоювати її в полеміці. Вправа проводиться у такий спосіб: 1. Спочатку вчитель формулює відкрите запитання. 2. Учні у зошитах заповнюють таблицю: добирають по три виважені аргументи для позитивної та заперечливої відпо- віді. Так Ні 1. 2. 3. 1. 2. 3. 3. Зваживши свої аргументи, учні переходять до роботи на за- пропонованій шкалі. Кожен учень робить позначку, яка відповідає його особистій позиції щодо запропонованої проблеми, яку оцінює певною кількістю балів. На основі заповненої шкали учні об’єднуються в три групи: 1-ша — «Так» (від 4 до 9); 2-га — «Ні» (від 4 до 9); 3-тя група — від «Так» (3) до «Ні» (3). 4. Створені групи обговорюють дібрані кожним аргументи та виробляють спільну позицію для ведення дискусії. Група обирає речника, який висловлює думки членів групи. 299 активні та інтерактивні технології. деякі методи та прийоми… 5. Групи представляють позиції по черзі, а також відповідають на запитання інших груп і висувають контраргументи. 6. Кожен учень має право залишити свою групу і перейти в іншу, пояснивши, який саме аргумент переконав його змі- нити позицію. 23. «Ланцюжок» — способи задіяння до роботи максимальної кіль- кості учнів: учні ставлять запитання одне одному по черзі; той, хто відповідає, ставить запитання наступному (того, хто відповідатиме, визначає сам або це робить учитель); обраного учня викликають до дошки, і всі охочі ставлять йому запитання за темою. 24. Лист до літературного героя або автора (робота в парах). Ли сти призначені для стимулювання діалогу між двома читачами у формі запитань та відповідей. Варіант № 1. На основі опрацьованого матеріалу учень обирає «предмет», щодо якого триватиме діалог. Під час виникнення в нього думок і міркувань він записує їх на аркуші й пропо- нує сусідові для обміну інформацією чи отримання відпові- ді. Адресат відповідає, записуючи свої думки чи запитання, адресовані сусідові. Орфографічні, пунктуаційні та граматич- ні помилки в цьому випадку не враховуються. Запитання, на які в пари відповіді не знайшлося, наприкінці вправи озвучу- ються, відповідь формулюють усі учні класу (чи за допомогою вчителя). Варіант № 2. Спочатку кожен із пари записує два-три запитан- ня, які йому хотілося б поставити авторові твору. Потім під- готовлені запитання кожен пропонує сусідові, який, у свою чергу, намагається сформулювати на нього відповідь, суть якої коротко також записується (оскільки дані записи являють со- бою процес мислення й не призначені для широкого загалу, на орфографічні, граматичні та синтаксичні помилки не зважа- ють). Після завершення роботи в парах запитання, на які не було знайдено відповіді, озвучують, і увесь клас намагається відповісти на них. 25. Лицарський турнір. Про проведення турніру оголошується за- здалегідь; питання повинні бути стислими, відповіді коротки- ми. Змагання проводиться між двома учнями (учень-учи тель). Перший учень за вивченою темою ставить підготовлене пи- тання, на яке він хотів би отримати відповідь. У свою чергу, 300 додатки другий учень дає відповідь на поставлене запитання, після чого озвучує своє. Обмін запитаннями триває не більш ніж 10 хв. Рефері (учитель) може зняти неконкретне запитання. Учні на- прикінці турніру оцінюють дії «лицарів». 26. «Літературні листи» спрямовані на формування в учнів уміння оформляти думки щодо прочитаного й обмінюватися ними. Під час опрацювання відповідної теми в учня виникають пев- ні думки та міркування, які він записує на папері. Стратегія може бути використана під час проведення «Семінару чита- чів» (записи учень пропонує сусідові для обміну інформацією чи отримання відповіді) та на етапі усвідомлення змісту уроку. Разом із тим учні навчаються правилам написання листів, до- тримуючись загальноприйнятих вимог. 27. «Методика взаємних запитань» — вид діяльності, який надає учням можливість виступити в ролі вчителя та керувати про- цесом читання. Учень готує запитання і ставить його учням класу або сусідові по парті. Отримавши відповідь, він погоджу- ється з нею або коригує її. Потім він сам отримує зустрічне за- питання і відповідає на нього. 28. «Методика одного речення». Використовується методика для того, щоб прокоментувати епіграф до заняття, якусь цитату, проблему, зробити узагальнення. Таке загальногрупове обго- ворення дає можливість кожному стисло й швидко висловити свою думку чи позицію. Відповіді не коментують і не оцінюють. Наприкінці учитель робить тільки узагальнення. 29. Стратегія «Мікрофон» використовується для підбиття підсум- ків уроку, передбачає відповідь-узагальнення усіх присутніх у класі; тривалість відповіді обмежена в часі (як правило, фор- мулюється одним реченням або однією фразою). «Мікрофон» учні передають одне одному по черзі, висловлюється тільки той, у кого він у руках. 30. «Мозковий штурм» («мозкова атака») — метод опитування, за якого приймаються будь-які відповіді учасників щодо обгово- рюваного питання чи теми. На першому етапі учасники активно висувають свої ідеї, зо- крема нереалістичні, фантастичні й нелогічні. Головне завдан- ня — кількість ідей, а не їх якість. На цьому етапі забороня- ється оцінювати висунуті ідеї. Кожну пропозицію приймають 301 активні та інтерактивні технології. деякі методи та прийоми… і записують на дошці чи аркуші паперу. Учасники знають, що від них не вимагається обґрунтування їхньої пропозиції або по- яснення, чому вони так думають. Час для висунення ідей за- звичай обмежений. Другий етап — оцінювання й обговорення ідей, ранжування їх за рівнем значущості, поділ на групи тощо. Перевагами цього методу є те, що він: дає змогу за короткий час зібрати максимальну кількість різних думок; допомагає залучити до роботи тих, хто зазвичай є пасивним і соромиться брати участь у дискусіях; активізує уяву і творчі можливості учасників, уможливлює їх відхід від стереотипних уявлень і стандартних схем; є цікавим початком для наступного обговорення в групах. Для організації «мозкового штурму» необхідно: сформулювати запитання, проблему чи ситуацію і попроси- ти учасників висловити свої ідеї та пропозиції; обрати протоколіста; повідомити, що учасники можуть пропонувати будь-які ідеї, які спадають їм на думку; не обговорювати ідеї одразу після того, як їх запропоновано; записувати там, де їх буде видно; після запропонування 10–15 ідей починається їх обгово- рення; опрацювати спільно з учасниками список ідей: додати нові, вилучити ті, що не стосуються теми, розподілити ідеї за ка- тегоріями, обрати найкращі тощо. 31. «Написання етюдів» (склад груп попередній). Кожній групі для роботи пропонується по декілька слів, серед яких кожен член групи обирає для себе одне. До обраного слова-теми учні доби- рають по три слова-асоціації і на основі дібраних слів склада- ють 3 речення, пов’язані за змістом. Охочі зачитують. 32. «Наскельний малюнок». За основу прийому взято досвід первіс- них людей, які на стінах печер зображали тварин, речі, сцена з життя. Учням пропонується зобразити тільки одну річ, яка б символізувала художній твір (художній образ тощо). Прийом найкраще запропонувати для виконання вдома й представлен- ня в класі. 33. Стратегія «Одне слово» використовується для узагальнення опрацьованого матеріалу. Учитель розпочинає речення; учні 302 додатки по черзі додають до нього по одному слову, яке, на їх думку, найточніше відповідає змісту речення. 34. «Орфографічна естафета». Клас об’єднується в декілька груп (залежно від матеріалу, що опрацьовується, рівня підготовле- ності класу тощо). Кожна група обирає «кур’єра». Аркуш із текстом, обраним учителем для опрацювання (або роз- діленим на частини за кількістю груп), кріпиться до стіни як- найдалі від груп (можна навіть у коридорі). «Кур’єр» підходить до тексту (кількість «підходів» визначає сам «кур’єр»), читає його, запам’ятовує уривок із нього, повертається до команди і диктує. Перемагає та група, яка завершить роботу швидше та зробить найменшу кількість помилок. 35. «Перевтілення» — один із різновидів рольової гри. Учням, які заздалегідь отримали випереджальне завдання, пропонується уявити себе в ролі певного літературного героя. Вони по черзі займають місце перед класом і говорять від іме- ні героїв (від першої особи), яких представляють, відстоюючи «свої» точки зору та пояснюючи їх. Учні та вчитель можуть ставити їм запитання, на які вони відповідають, відстоюючи позиції своїх героїв. Інструкція для учнів-акторів Презентуючи літературний образ, потрібно: назвати ім’я, особливості зовнішності, соціальне становище, певні риси характеру, емоційний стан; зазначити ставлення автора до персонажа; назвати авторські засоби творення художнього образу, істотне в характері героя; визначити місце героя в літературному творі; виявити типові якості в більшому або меншому колі людей (реальних осіб); побачити в образі-персонажі людину певного часу й соціально- го стану; оцінити характер героя з урахуванням авторського ставлення до нього, з погляду сучасності; намагатися пояснити мотиви його поведінки та вчинків. 36. «Перепиши параграф». Учням пропонується переписати розділ підручника по-новому, деталізувавши та виділивши головне. Під час виконання роботи учні отримують завдання: використовуючи додаткову літературу, зробити текст більш цікавим, образним, доступним; розбити текст на частини, виділити правило (визначення), навести приклади, які його пояснюють, тощо. 303 активні та інтерактивні технології. деякі методи та прийоми… 37. «Пінг-понг». Можна використати легкий невеликий предмет (м’ячик, зім’ятий аркуш паперу тощо). Умова: запитання та відповіді мають бути короткими, лаконічними. 1. Учні утворюють коло. Учитель, формулюючи запитання, пе- редає «м’ячик» першому учневі. Той, у свою чергу, дає ко- ротку відповідь на поставлене запитання та формулює власне, адресуючи його наступному учневі, якому передає «м’ячик». 2. До дошки виходять двоє учнів й по черзі одне одному став- лять запитання за опрацьованою темою. Учень промовляє питання й кидає «м’яч» своєму опонентові, який відповідає на поставлене запитання, формулює своє і повертає «м’яч». 3. Один із учнів готує запитання заздалегідь. Він виходить до дошки, кидає «м’ячик» будь-якому з учнів класу й одночасно ставить йому запитання. Звучить відповідь, і «м’яч» повер- тається до першого учня, який озвучує наступне запитання. 38. |