Закономірностей почалося з середини XIX ст Психологія наука І система знань про закономірності, механізми, психічні факти І явища в житті людини
 Скачать 1.35 Mb.
|
|
46. Сторони спілкування Виділяють три сторони спілкування: ♦ комунікативну (обмін інформацією); ♦ інтерактивну (взаємодія партнерів); ♦ перцептивну (розуміння людини людиною; взаємо сприйняття партнерів). Комунікативна сторона спілкування тісно пов´язана з обміном інформації, проте не може бути вичерпно розкрита з точки зору інформаційної теорії. Спілкування — це не тільки прийом та передача інформації, а й стосунки принаймні двох осіб, де кожна є активним суб´єктом взаємодії. Крім обміну інформацією, відбувається орієнтація на іншого, тобто аналізуються мотиви, цілі, установки об´єкта інформації (іншого суб´єкта). В акті міжособистісної комунікації важливу роль відіграє значущість інформації, прагнення сприймати її загальний зміст. Ще одна особливість комунікативного процесу полягає в тому, що завдяки знаковій системі партнери по спілкуванню впливають один на одного. При цьому ефективність комунікації залежить від міри цього впливу, тобто йдеться про зміну типу відносин, що склалися між комунікаторами. Такий вплив випускається з уваги при інформаційному підході. Комунікативний вплив відбувається за умови прийняття єдиної системи значень усіма учасниками акту комунікації. Лише за цієї умови партнери можуть досягти взаєморозуміння. Якщо немає такого загального розуміння, можуть виникати перепони в процесі спілкування, так звані "комунікативні бар´єри". Вони виникають унаслідок дії психологічних факторів — різних диспозицій, установок, ціннісних орієнтацій людей, їх індивідуально-психологічних особливостей тощо. Таким чином, комунікативний бар´єр — це психологічні перешкоди на шляху сприйняття адекватної інформації між партнерами по спілкуванню. Як вважають Ю. С. Крижановська і В. П. Третьяков, у процесі ділового спілкування можливе виникнення трьох комунікативних бар´єрів та їх різні модифікації: "авторитет", "уникнення" і "нерозуміння". Перші забезпечують захист від джерела інформації, останній — від самої інформації. Бар ´єр "авторитет". Розділивши всіх людей на авторитетних і неавторитетних, людина довіряє лиш першим. Тобто довіра чи недовіра ніби персоніфікуються і залежать не від об´єктивності інформації, а від того, хто говорить. Наприклад, люди похилого віку мало прислуховуються до порад молодих. Довіра залежить від соціального стану, належності до реальної "авторитетної" групи; від привабливості, зовнішнього вигляду; доброзичливого ставлення до адресата впливу; компетентності, щирості. Бар´єр "уникнення". Людина уникає джерела впливу, ухиляється від контактів зі співрозмовником, прикладає всі зусилля, щоб не сприймати повідомлення. Щоб нейтралізувати цей бар´єр, необхідно: звернути увагу і утримати її. На увагу найбільше впливають такі фактори: актуальність і важливість інформації, ЇЇ новизна, нестандартність подання, несподіваність, інтенсивність передачі інформації, звучність голосу та його модуляція. Бар ´єр "нерозуміння". Іноді джерело інформації заслуговує на довіру, але інформація "не доходить" (ми не чуємо, не бачимо, не розуміємо її). Виділяють такі бар´єри нерозуміння: фонетичний (виникає, коли говорять іноземною мовою; використовують багато іноземних слів чи спеціальну термінологію; говорять швидко, незрозуміло, з акцентом); семантичний (той, хто говорить, і той, хто слухає, укладають різний зміст у слова, різне їх розуміння; використання жаргонних слів тощо); стилістичний (стиль викладу, відповідність форми і змісту основним правилам структурування інформації: правилу рамки і правилу ланцюжка). Суть правила рамки полягає в тому, що початок і кінець інформаційного ряду запам´ятовується краще, ніж середина. Рамка в спілкуванні становить початок і кінець розмови. При цьому в первинному спілкуванні найбільш важливою частиною розмови є початок, а при неодноразовому діловому спілкуванні — кінець розмови. Правило ланцюжка грунтується на тому, що вся інформація має бути якимось чином вибудувана, упорядкована, систематизована, з´єднана в ланцюжок; логічний (виникає, коли немає послідовності та системи викладу інформації: відсутня внутрішня структура промови; не дотримуються основні логічні правила, недостовірна чи недостатня аргументація). Інтерактивна сторона спілкування характеризується тим, що співрозмовники реалізують взаємодію, тобто планують спільну діяльність, обмінюються діями, виробляють форми і норми спільних дій, спрямовані на взаємну зміну їх поведінки, діяльності, відносин, установок з метою забезпечення результативності спілкування і вироблення єдиної стратегії. Взаємодія є необхідним і обов´язковим елементом спільної діяльності; її основу становлять різноманітні міжособистісні контакти і дії. Для взаємодії характерна причинна залежність дій партнерів, коли поведінка кожного є одночасно і стимулом, і реакцією на поведінку інших. Структурними складовими процесу взаємодії в спілкуванні є суб´єкти взаємодії, взаємний зв´язок (на основі формальних і неформальних відносин), взаємний вплив, взаємні зміни суб´єктів взаємодії (зміна точок зору, поглядів, ставлення тощо) 47. Механізм сприйняття людини людиною: індетифікація,рефлексія,стереотипізація. Ідентифіка́ція — ототожнення індивіда іншим об'єктом.
Ідентифікація є одним з механізмів психологічного захисту, що по більшій мірі відноситься до несвідомої активності.Ідентифікація це своєрідний перенос образу іншої людини на себе, ототожнення індивідом себе з іншою людиною або групою людей. Будучи погано усвідомленим, цей захисний механізм дуже вибагливий в залежності від характеру проблемної ситуації і від особистісних особливостей людини. Крім того, механізми захисту здатні сприяти як адаптації, так і дезадаптації індивіда. В останньому випадку мова йде про фіксацію одного і того ж захисного механізму, незалежно від складної зовнішньої ситуації. Рефлексивна свідомість проявляється в осмисленні і переживанні людиною як окремої дії, вчинку, так і смислу буття. Виникнення у людини здатності до рефлексії свідчить про високий рівень її самосвідомості, готовність не тільки до пізнання самого себе, корекції своєї поведінки, способу життя. Рефлексія виявляється тоді, коли особистість подумки виділяє себе із сфери буття, життєвої ситуації і оцінює в співвідношенні з моральними еталонами - чи так «Я» живу? В результаті вона може змінюватися, переоцінюючи минуле задля майбутнього, вступати в діалог з собою, уявним співбесідником. В психології підкреслюється ідея діалогічної природи, процесу аналізу особистістю себе. Кожен може захищати, або засуджувати себе в полеміці, дискусії з собою або уявним співрозмовником, що сприяє зіставленню різних точок зору, пошуку істини. Людина переконує себе, коли має місце протиріччя дій, суджень, коли треба подолати сумніви, прийняти рішення, реалізувати його. Самопереконання може виявлятися в формах самовиправдання та самонавіюванню. В процесі розвитку людини рефлексивна свідомість виступає на різних рівнях і в різних формах. Як властивість індивіда, рефлексивність є здатністю відображати не лише свій образ «Я», а й усвідомлювати сутність своєї взаємодії з іншими людьми. В сфері саме міжособистісних взаємин рефлексія виступає важливим компонентом моральності поведінки індивіда. За думкою В. А. Роменця (1995), це явище післядії, в ньому прояснюється сутність діяння. Рефлексія розуму, сумління часто відстає від актів вибору. Акт, дія вибору обумовлюється рішенням волі, післядія -рефлексією, самооцінкою правильності вибору рішення. По суті, самооцінка в цьому випадку виступає як рефлексивне ставлення людини до себе, коли її «Я» одночасно є і суб´єктом і об´єктом самоаналізу. В рефлексії виявляється боротьба мотивів, моральність особистості. Чим глибша у людини рефлексія, тим важче для неї розв´язання конфліктів. В цьому плані розкривається і поняття карми - психологія самопокарання - що знайшло своє відображення в драматичних творах мистецтва: доля царя Едіпа у Софокла, Раскольнікова у Ф. Достоєвського, Антея у Л. Українки тощо. Здатність до рефлексії об´єднує функції поведінки та управління людини своїми вчинками. Стеріотипізація- це класифікація форм поведінки та інтерпретації їх причин через співвіднесенням із зразками, що що відповідають соціальним стереотипам. 48. Методи вивчення спілкування Методи наукових досліджень про - це прийоми і кошти, з допомогою що їх учені отримують вичерпні відомості про, використовувані далі для побудови наукових теорій і формування практичних рекомендацій. Методи вивчення міжособистісного спілкування можна розділити чотирма групи (табл.1). >Таблица1.
1. Методи виміру особливостей спілкування, і особистісно - комунікативних властивостей. Каліфорнійський (>СРI) іФрейбургский (>FРI) особистісні опитувальники,СУМО (саморегуляція і успішність міжособистісного спілкування) В.М.Кунициной,ПАЛ (профільний аналіз особистості) в модифікації В.М.Погольши,СИГ (тест соціального інтелекту) Д.Гилфорда і М.Салливена (адаптований О.М.Михайловой-Алешиной). 2. Методи дослідження міжособистісних відносин. До числа входять тест Еге.Шострома в адаптації Л.Гозмана (>РOI -САТ) та інші методи виміру міжособистісних симпатій і уподобань, розроблені Л.Гозманом та її співавторами; >ОМО (тест на сумісність) У.Шутца, і навіть розроблений В.М.Кунициной блок методик виміру емоційних взаємовідносин. Сюди входять такі методи: 1. >АМО>RЕ (установки визначений тип симпатії та перспективи любові); 2.БЕТРОЗИ іПРИМАТ (перший опитувальник вимірює прихильність до близької людини (не родичу), другий - прихильність до матері); 3. "ЛЕБІДЬ" (встановлення і типи поведінки у інтимні стосунки); 4.АПЭ (авторитетність, розуміння й емоційна близькість у шлюбі); 5. ">ЗНАЧИМЫЕ ОБЛИЧЧЯ" (партнерський і залежний типи відносин із значимими людьми). 6.ОпросникКОСКОМ (комунікативна і соціальний компетентність), у якому шкала стабільності людські стосунки. 3. Методи дослідження соціальної мотивації у сфері спілкування. "Побоювання невдачі" (ПОН)Элерса, "Мотивація соціального успіху" (>СМО) Р.Айзенка, опитувальник Едвардса (>МЛП), МАФ (метод виміруаффилиации). 4. Методи виміру самовідносини, самооцінки, самоповаги та психологічної зашиті. >СОТКУ В.М.Кунициной,СО-25 іСО-14 - самооцінка властивостей соціального інтелекту; методики Р.Плутчика (>LSI) і Є.В.Чумаковой на дослідження механізмів психологічного захисту;ИЖИС - методика "Індекс життєвого стилю",ЛК - особистісний контроль. >СРI - "Каліфорнійський особистісний опитувальник". Автор - М. G.Gough.Опросник опубліковано у 1951 р. і вимірює характеристики й властивості особистості, необхідних успішного взаємодії і спілкування, і навіть особливості поведінки індивідів у новій культури і обставин. Він виник для виміру переважно позитивних і бажаних властивостей особистості, виявляються як і неформальному, і у рольовому, функціональному спілкуванні і "глибоко пронизуючих все людську поведінку. >Опросник містить 480 суджень (178 їх взяті з >ММРГ), пропонованих в позитивної формі; 12 суджень продубльовані спрощення машинної обробки. Він дає змогу отримати 18 стандартних оцінок з урахуванням 20 шкал, об'єднаних в розмірі 5 основних класів основі спільних принципів інтерпретації. Відповіді фіксуються на спеціальному бланку. Час заповнення - від 45 хвилин до 1 години. За результатами тестування складається індивідуальний профіль, який порівнюється зі стандартним профілем. >FРI - ">Фрейбургский особистісний опитувальник". У дослідницьку практику вітчизняної психології його запровадилаН.Г.Колизаева, здійснила 1983 року переклад і адаптацію тесту. На відміну від попереднього опитування >FРI дозволяє поруч із позитивними властивостями оцінили негативні небажані прояви у спілкуванні, різноманітні види агресивності, емоційної незрілості,егоцентричности, специфічності взаємодії залежність від психосоматичних порушень та ін. >СУМО - " Саморегуляція і успішність міжособистісного спілкування". Методика розроблялася В.М.Кунициной з 1985 по 1990 р. Остаточний варіант опитування оформився до 1991 р., пройшов кількаступеневийвалидизацию події і виявив стійкі зв'язки Польщі з відомими особистісними психологічними опитувальниками - тестамиКеттелла,Айзенка, >ММРI, >Элерса та інші. МетодикаСУМО дозволяє визначити комунікативні і особистісні особливості, пов'язані з неформальниммежличностним довірчим спілкуванням, - зокрема, виявити міру володіння комунікативними навичками і вміннями, наявність труднощів спілкування, характер цих труднощів і рівень їх усвідомлення, виявити властивості особистості, пов'язані з труднощами, стилі спілкування, ступінь контактності, комунікативної сумісності, і навіть загальний рівень соціального інтелекту ікоммуникативно-личностний потенціал. У опитувальник входять 18 основних та 18 додаткових шкал. Кожна шкала містить 6 тверджень (у сумі - 108); виразність властивостей оцінюється від 1 до 12 балів. Оцінка соціального інтелекту виводиться як середнє від суми значень по 12 основним шкалам опитування. Середній бал соціального інтелекту виражається також у межах від 1 до 12 балів. >ПАЛ - "Профільний аналіз особистості". Методика адаптована В.М.Погольшей в 1995-1998 рр. Перша форма методики було створенов1958г. Т. М.Хендриксоном. НиніПАЛ є чудовим засобом виявлення поведінкових характеристик індивіда, особливо поведінки у екстремальній ситуації. >САТ - "Вимірювання рівня самоактуалізації особистості". У основі цієї методики лежить адаптований тест Еге.Шострома, які вимірюютьсамоактуализацию як багатовимірну величину. У 1981-84 рр. цей тест адаптували Л.Гозман іЮ.Е. Альошина (кафедра соціальної психології МДУ). Спочатку ми йогоСАЛ (самоактуалізація особистості), пізніше закріпилося назваСАТ -самоактуализационний тест. У ньому залишили 126 пунктів, кожен із яких включає два судження ціннісного чи поведінкового характеру. До 106 пунктах, які залишилися після перевірки на розкид, було додано ще 18 під час введення шкал 13 і 14. Кожен пункт містить два альтернативних судження, одна з яких має бути, у обов'язковому порядку вибрано піддослідним як і найбільшою мірою відповідна кількість його поглядам і переконанням. Відповідь фіксується у аркуші і оцінюється при обробці один бал (при відповідність ключу). Базові шкали і висуваються додаткові шкали переважно відповідаютьопроснику Еге.Шострома. Після обробітку враховується, що вищий бал за якою шкалою тесту, тим більша самоактуалізація суб'єкта. ">AMORE". Методика було створено В.М.Кунициной в1997-98гг. для з'ясування установок і стосунків до кохання, і інтимній боці людського життя, і навіть визначення зв'язку виділених типів ставлення до любові зіаффилиацией. >Опросники ">БЕТРОЗИ" і ">ПРИМАТ". Для виміру типу прив'язаності В.М.Кунициной були сконструйовані два опитування. Перший фіксує прихильність до друга, подрузі, родичу, дружину; другий - прихильність до матері. Вони представлені п'ять типів уподобань: прихильність безтурботного типу,тревожно-противоречивая прихильність,замкнуто-отстраненная прихильність, прихильність залежного типу, і справжня (зріла) прихильність. "ЛЕБІДЬ". У основу даної методики покладено безіменний опитувальник, опублікована журналом "Здоров'я". У1996-98гг.В.Н.Кунициной велася робота з модифікації, перевірці,валидизации тесту. У остаточного варіанта ввійшли 20 пунктів, по 6 можливих виборів у кожному. Через війну опитування більш 600 людина, факторного і кореляційного аналізу матеріалів, різноманітної розшифровки з допомогою експертів - професійних психологів - вдалося виділити 6 профілів, тобто. типів поведінки й установок в інтимній царині людських відносин. Символічні позначення цих типів зберігають у одному з пунктів опитування, де випробуваному пропонується вибрати костюм длякаранавала. Можливі варіанти - священик (черниця), фея, маркіза, бородань, куртизанка (повія), дикун (лише три чоловічих і трьох жіночих профілю). Тест дозволяє також визначити незайманість і бісексуальність. |