ЦПП (шпори). 1. Поняття цивільного процесуального права

• Название: 1. Поняття цивільного процесуального права
• Анкор: ЦПП (шпори).doc
• Дата: 27.12.2017
• Размер: 1.04 Mb.
• Имя файла: ЦПП (шпори).doc
• Тип: Документы; #13115
• страница: 12 из 17

визначає факти, які необхідно встановити для вирішення спору і які з них визнаються кожною стороною, а які підляга­ють доказуванню (предмет доказування). Для цього підлягає визначенню предмет до­казування: обставини, на яких позивач обґрунтовує свої вимо­ги (підстава позову); обставини, на яких відповідач обґрунто­вує свої заперечення (підстава заперечення); інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи Із сукупного складу юри­дичних фактів предмета доказування виділяються: ті з них, які визнаються сторонами, а також загальновідомі факти та преюдиціальні, що не потребують доказування (ст. 61 ЦПК України), та ті з них, які підлягають доказуванню;

з’ясовує, якими доказами кожна сторона буде обґрунтову­вати свої доводи чи заперечення щодо невизнаних обставин, та встановлює строки їх подання. Відповідно до частин 2, 3 ст. 60 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, на доказування обставин, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір;

за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання у встановленому порядку:

1. 
   про витребування до­казів, коли щодо їх отримання є складнощі (ст. 137 ЦПК Ук­раїни);
   
2. 
   про виклик свідків (ст. 136);
   
3. 
   про проведення експер­тизи (статті 143-150);
   
4. 
   про залучення до участі у справі спеціаліста (ст. 54);
   
5. 
   про залучення до участі у справі перекла­дача (ст. 55);
   
6. 
   про залучення до участі у справі особи, яка надає правову допомогу (ст. 56);
   
7. 
   про судові доручення щодо збиран­ня доказів (ст. 132);
   
8. 
   у невідкладних випадках проводить огляд на місці, ог­ляд письмових і речових доказів у порядку, встановленому статтями 140-142 ЦПК України;
   

за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання про вжиття заходів забезпечення позову, які застосо­вуються відповідно до нормативно встановлених правил стат­тями 151-155 ЦПК України;

вчиняє інші дії, необхідні для підготовки справи до судо­вого розгляду та забезпечення правильного і своєчасного вирішення справи. Зокрема, на заяву осіб, які беруть участь у справі, приймає заходи забезпечення доказів (статті 133-135 ЦПК України);

визначає час і місце судового розгляду.

Призначене до проведення попереднє судове засідання мо­же бути відкладено за заявою сторони чи сторін у разі немож­ливості явки їх до суду з причин, визнаних судом поважними. При неявці сторони у попереднє судове засідання без поваж­них причин або неповідомлення нею причин неявки призво­дить до того, що з'ясування обставин у справі проводиться на підставі тільки тих доказів, про подання яких було заявлено до або під час попереднього судового засідання. Прийняття інших доказів судом залежить від поважності причин їх непо­дання.

Попереднє судове засідання є обов’язковим для кожної справи і провадиться за правилами, встановленими ЦПК Ук­раїни для судового розгляду (глава 4 розділу III) з окремими винятками, передбаченими главою 3 розділу III ЦПК Ук­раїни.

При визнанні підготовки справи до судового розгляду за­кінченою, суддя постановляє ухвалу, в якій перераховуються всі підготовчі дії, які були ним проведені у цій стадії судочин­ства, і встановлюється дата розгляду справи, що має бути не пізніше п’ятнадцяти днів після закінчення дій щодо підготов­ки її до судового розгляду (ст. 156 ЦПК України).
79. Діяльність осіб, що беруть участь у цивільному процесі, в стадії підготовки справи до судового розгляду.

Дії осіб, що беруть участь у справі:

1. 
   сторони зобов’язані подати свої докази чи повідомити про них суд до або під час попереднього судового засідання у справі (ст. 131 ЦПК). Докази подаються у строк, встановлений судом з урахуванням часу, необхідного для подання доказів. Докази, подані з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, не приймаються, якщо сторона не доведе, що докази подано несвоєчасно з поважних причин;
   
2. 
   особи, які беруть участь у справі і вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів, мають право заявити клопотання про забезпечення цих доказів (ст. 133 ЦПК). Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів.
   
3. 
   особи, які беруть участь у справі, можуть подати заяву про вжиття заходів забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв’язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Позов забезпечується:
   
   1. 
      накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб;
      
   2. 
      забороною вчиняти певні дії;
      
   3. 
      встановленням обов’язку вчинити певні дії;
      
   4. 
      забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов’язання;
      
   5. 
      зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про звільнення майна з-під арешту;
      
   6. 
      зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;
      
   7. 
      передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.
      

Дії відповідача: після одержання копій ухвали про відкриття провадження у справі і позовної заяви відповідач має право подати суду письмове заперечення проти позову, або пред’явити зустрічний позов (ст. 128 ЦПК). Відповідач може заперечувати проти позову, посилаючись на незаконність вимог позивача, їх необґрунтованість, відсутність у позивача права на звернення до суду або наявність перешкод для відкриття провадження у справі. Заперечення проти позову можуть стосуватися всіх заявлених вимог чи їх певної частини або обсягу.
80. Значення та зміст судового розгляду справи, як окремої стадії цивільного процесу.

Судовий розгляд як інститут ЦПП – це система норм, що регулюють відносини між судом, особами, які беруть участь у справі, та іншими учасниками процесу, діяльність суду, осіб, які беруть участь у справі, та інших учасників процесу, спрямовану на розгляд та вирішення по суті цивільно-правового спору та справ наказного і окремого провадження.

Судовий розгляд як стадія цивільного процесу – це система процесуальних дій суду та інших учасників процесу, спрямована на розгляд і вирішення по суті цивільно-правового спору.

Судовий розгляд є обов’язковою стадією процесу.

Змістстадії судового розгляду – розгляд справи по суті.

Судове засідання – це процесуальна форма судового розгляду, а також процесуальна форма розгляду справ у апеляційній та касаційній інстанціях та перегляду рішень і ухвал у зв’язку з винятковими та нововиявленими обставинами.

Судове засідання має наступні частини:

1. 
   Підготовча частина судового засідання.
   
2. 
   Розгляд справи по суті.
   
3. 
   Судові дебати.
   
4. 
   Постановлення і проголошення рішення.
   

81. Підготовча частина судового засідання: значення та зміст.

Значення підготовчої частини судового засідання: визначити наявність необхідних умов для розгляду справи по суті у даному судовому засіданні (ст. 163-172 ЦПК).

Зміст підготовчої частини:

1. 
   Головуючий (суддя) відкриває судове засідання і оголошує, яка справа розглядається, особи позивача та відповідача, пропонує останнім та їх представникам зайняти місце у залі судового засідання.
   
2. 
   З’ясовуються питання про можливість за даної явки осіб, які беруть участь у справі, розглянути дану цивільну справу (перевірка явки осіб, вирішення питання про наслідки неявки);
   
3. 
   З’ясовуються питання про можливість у даному складі суду розглянути дану цивільну справу (вирішення питання про відводи);
   
4. 
   З’ясовуються питання про можливість за даних доказів розглянути справу (перевірка явки та вирішення питань про наслідки неявки свідків, експертів);
   
5. 
   Роз’яснюються права і обов’язки учасникам процесу.
   

82. Розгляд справи по суті.

Розгляд справи по суті – частина судового розгляду, в якій відбувається дослідження обставин справи.

Значення розгляду справи по суті: встановлення і перевірка обставин даної цивільної справи (ст. 173-190 ЦПК).

Зміст розгляду справи по суті:

1. 
   Викладення обставин справи суддею.
   
2. 
   З’ясування позицій сторін, між якими виник спір. На цьому етапі провадження у справі закривається, про що постановляється відповідна ухвала якщо:
   
   1. 
      позивач відмовляється від позову і відмова приймається судом;
      
   2. 
      відповідач визнає позов і суд ухвалює рішення;
      
   3. 
      сторони укладають мирову угоду і вона затверджується судом;
      
   4. 
      сторони укладають угоду про передачу спору на вирішення третейського суду і суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
      
3. 
   Заслуховування пояснення сторін, третіх осіб, інших осіб, які беруть участь у справі.
   
4. 
   Встановлюється порядок дослідження доказів у справі і відбувається їх дослідження:
   
   1. 
      Допит свідків;
      
   2. 
      Дослідження письмових доказів;
      
   3. 
      Дослідження речових доказів;
      
   4. 
      Дослідження висновків експерта;
      
   5. 
      Оголошення висновків органів державної влади, органів місцевого самоврядування.
      
5. 
   Постановляється ухвала про закінчення з’ясування обставин справи та перевірки доказів.
   

83. Судові дебати.

Значення стадії судових дебатів: підбиття підсумку дослідження обставин справи (фактів) і доказів, яке здійснюється особами, що беруть участь у справі.

Порядок проведення судових дебатів встановлено ст. 193 ЦПК України із дотриманням принципу рівних процесуальних можливостей осіб, які беруть участь у справі. У разі необхідності з’ясування нових обставин, що мають значення для справи, або дослідження нових доказів, суд постановляє ухвалу про повернення до з’ясування обставин у справі. Після закінчення з’ясування обставин у справі та перевірки їх доказами судові дебати проводяться в загальному порядку.

Черговість виступу учасників процесу у судових дебатах:

1. 
   Органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб (за наявності таких).
   
2. 
   Особи, в інтересах яких відкрито провадження у справі (за наявності таких).
   
3. 
   Позивач та його представник, прокурор.
   
4. 
   Треті особи без самостійних вимог, що виступають на стороні позивача (за наявності таких).
   
5. 
   Відповідач та його представник.
   
6. 
   Треті особи без самостійних вимог, що виступають на стороні відповідача (за наявності таких).
   
7. 
   Треті особиідповідоі позивачаучасників процесу у судових дебатах:
   

можливостей осіб, які беруть участь у справі.ть участь у справі.у на роз, які заявили самостійні позовні вимоги щодо предмета спору, та їх представники (за наявності таких).

Суд не може обмежувати тривалість судових дебатів певним часом. Головуючий може зупинити промовця лише тоді, коли він виходить за межі справи, що розглядається судом, або повторюється. З дозволу суду промовці можуть обмінюватися репліками. Право останньої репліки завжди належить відповідачеві та його представникові.
84. Постановлення рішення чи ухвали.

Значення ухвалення рішення чи постановлення ухвали: підбиття підсумку судового розгляду.

Судове рішення як процесуальний акт – документ, який фіксує висновок суду як акт судової влади, в якому здобуває відображення та завершення процес застосування судом норм матеріального і процесуального права при вирішенні цивільних справ. Рішенням суду ліквідується спір між сторонами, вирішується питання про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Правові засади ухвалення рішення:

1. 
   Рішення ухвалюється з дотриманням таємниці нарадчої кімнати, що означає:
   
   1. 
      ніхто не має права перебувати в нарадчій кімнаті, крім складу суду, який розглядає справу;
      
   2. 
      під час перебування в нарадчій кімнаті суддя не має права розглядати інші судові справи;
      
   3. 
      судді не мають права розголошувати хід обговорення та ухвалення рішення у нарадчій кімнаті.
      
2. 
   При ухваленні рішення суд робить наступні висновки по справі:
   
   1. 
      чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
      
   2. 
      чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;
      
   3. 
      які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;
      
   4. 
      яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;
      
   5. 
      чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;
      
   6. 
      як розподілити між сторонами судові витрати;
      
   7. 
      чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;
      
   8. 
      чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову (ст.214 ЦПК).
      
3. 
   Рішення ухвалюється більшістю голосів, а при одноособовому розгляді справи – ухвалюється суддею, який розглянув справу.
   
4. 
   Ухвалене судове рішення оголошується прилюдно головуючим. Суд роз’яснює зміст ухваленого і оголошеного рішення, порядок і строк його оскарження.
   

85. Ускладнення в цивільному процесі: проблеми, юридичні наслідки.

Ускладнення в цивільному процесі – це виникнення обставин, що перешкоджають розгляду справи до їх усунення або виконання заінтересованими особами необхідних дій, та мають наслідком зупинення чи закриття провадження у справі.

Процесуальні форми ускладнень у процесі судового розгляду цивільних справ:

1. 
   Відкладення розгляду справи (ст. 169, 170 ЦПК). Справа не розглядається, а переноситься судом на призначений ним день нового судового засідання. При відкладенні розгляду справи вчиняються процесуальні дії, спрямовані на усунення обставин, що стали причиною для відкладення;
   
2. 
   Оголошення перерви (ст. 191 ЦПК). У разі неможливості продовження розгляду справи у зв'язку з необхідністю подання нових доказів суд оголошує перерву на час, необхідний для цього;
   
3. 
   Зупинення провадження у справі (ст.201-204 ЦПК). Тимчасово на невизначений строк провадження у справі зупиняється при настанні обставин, визначених нормами ЦПК. Настання таких обставин може породжувати право або обов’язок суду зупинити провадження у справі в залежності від обставин;
   
4. 
   Закриття провадження у справі без ухвалення рішення (ст.205 ЦПК). За наявності певних обставин суд не може продовжувати розгляд справи та ухвалити рішення. Такими обставинами є:
   
   1. 
      справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства;
      
   2. 
      набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв’язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;
      
   3. 
      позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом;
      
   4. 
      сторони уклали мирову угоду і вона визнана судом;
      
   5. 
      є рішення третейського суду, прийняте в межах його компетенції, з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, за винятком випадків, коли суд відмовив у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду або повернув справу на новий розгляд до третейського суду, який ухвалив рішення, але розгляд справи у тому самому третейському суді виявився неможливим;
      
   6. 
      померла фізична особа, яка була однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;
      

ліквідовано юридичну особу, яка була однією із сторін у справі.

5. 
   Залишення заяви без розгляду (ст. 207 ЦПК). Провадження у справі закінчується без ухвалення рішення за наявності точно встановлених у законі обставин, що свідчать про недотримання умов реалізації прав на звернення до суду за захистом і можливість яких не втрачена, а також про повторній неявці сторін. Підстави для постановлення ухвали про залишення заяви без розгляду:
   
   1. 
      заяву подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності;
      
   2. 
      заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи;
      
   3. 
      належним чином повідомлений позивач повторно не з’явився в судове засідання без поважних причин або повторно не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності;
      
   4. 
      спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав розглядається в іншому суді;
      
   5. 
      позивач подав заяву про залишення позову без розгляду;
      
   6. 
      між сторонами укладено договір про передачу спору на вирішення до третейського суду і від відповідача надійшло до початку з’ясування обставин у справі та перевірки їх доказами заперечення проти вирішення спору в суді;
      
   7. 
      особа, в інтересах якої у встановлених законом випадках відкрито провадження у справі за заявою іншої особи, не підтримує заявлених вимог і від неї надійшла відповідна заява;
      
   8. 
      провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 ЦПК, та не було сплачено судовий збір чи не було оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк;
      
   9. 
      позивач до закінчення розгляду справи покинув судове засідання і не подав до суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
      

86. Зміст та значення журналу та протоколу судового засідання.

Способи фіксування цивільного процесу:

1. 
   фіксування судового засідання технічними засобами (ст. 197 ЦПК);
   
2. 
   ведення журналу судового засідання (ст. 198 ЦПК);
   
3. 
   складання протоколу про окремі процесуальні дії (ст. 200 ЦПК).
   

Фіксування судового засідання технічними засобами. Повне фіксування судового засідання у цивільних справах здійснюється секретарем судового засідан­ня або іншим працівником апарату суду за розпорядженням головуючого та за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ст. 197 ЦПК України). Носій технічного запису судо­вого засідання (касета, дискета тощо) є додатком до журналу судового засідання і після закінчення судового засідання при­єднується до матеріалів справи.

Журнал судового засіданняведе секретар судового засідання по конкретній справі у письмовій формі і встановленого ст. 198 ЦПК України змісту. У журналі зазначаються:

1. 
   рік, місяць, число і місце судового засідання;
   
2. 
   найменування суду, який розглядає справу, прізвище та ініціали судді, секретаря судового засідання;
   
3. 
   справа, що розглядається, імена (найменування) сторін та інших осіб, що беруть участь у справі;
   
4. 
   порядковий номер вчинення процесуальної дії;
   
5. 
   назва процесуальної дії;
   
6. 
   час вчинення процесуальної дії;
   
7. 
   інші відомості, визначені ЦПК України.
   

Протокол про окремі процесуальні дії. Про кожну окрему процесуальну дію, вчинену поза судовим засіданням, скла­дається протокол у письмовій формі за змістом, передбаченим ст. 200 ЦПК України. У протоколі зазначаються:

1. 
   рік, місяць, число і місце вчинення процесуальної дії;
   
2. 
   час початку вчинен­ня процесуальної дії;
   
3. 
   найменування суду, який розглядає спра­ву, прізвище та ініціали судді, секретаря судового засідання;
   
4. 
   справа, що розглядається, назва (найменування) сторін та інших осіб, які беруть участь у справі;
   
5. 
   відомості про явку осіб, які беруть участь у справі, експертів, спеціалістів, перекла­дачів, свідків;
   
6. 
   відомості про роз’яснення сторонам, іншим особам, які беруть участь у справі, їх процесуальних прав та обов’язків;
   
7. 
   усі розпорядження головуючого та постановлені ух­вали;
   
8. 
   
   

87. Особливості заочного провадження.