ЦПП (шпори). 1. Поняття цивільного процесуального права
 Скачать 1.04 Mb.
|
|
103. Порядок та підстави порушення справ окремого провадження. Особливості заяв у окремому провадженні. Судова діяльність по розгляду справ окремого провадження розпочинається на підставі заяви, в якій міститься вимога до суду підтвердити певні обставини чи певний юридичний стан особи. Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені Розділом IV ЦПК. Питання про відкриття провадження у справі або про відмову у відкритті провадження у справі суддя вирішує не пізніше десяти днів з дня надходження заяви до суду або закінчення строку, встановленого для усунення недоліків. Про відкриття провадження у справі чи відмову у відкритті провадження у справі суддя постановляє ухвалу. Заява повинна містити:
Інші особливості заяв, що подаються у рамках окремого провадження, встановлюються для окремих категорій справ. 104. Процесуальний порядок розгляду окремих категорій справ. 1) Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи. Заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи може бути подана членами її сім’ї, органом опіки та піклування, наркологічним або психіатричним закладом. У цій заяві повинні бути викладені обставини, що свідчать про психічний розлад, істотно впливають на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, чи обставини, що підтверджують дії, внаслідок яких фізична особа, яка зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами тощо, поставила себе чи свою сім’ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов’язана утримувати, у скрутне матеріальне становище. Заява про обмеження права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами або позбавлення її цього права може бути подана батьками (усиновлювачами), піклувальниками, органом опіки та піклування. У цій заяві повинні бути викладені обставини, що свідчать про негативні матеріальні, психічні чи інші наслідки для неповнолітнього здійснення ним цього права. Заява про визнання фізичної особи недієздатною може бути подана членами її сім’ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, психіатричним закладом. У цій заяві повинні бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. 2) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності. У заяві про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності повинні бути викладені дані про те, що неповнолітня особа працює за трудовим договором або є матір’ю чи батьком дитини відповідно до актового запису цивільного стану. 3) визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою. У заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку. 4) усиновлення. У Заява про усиновлення дитини повинна містити: найменування суду, до якого подається заява, ім’я, місце проживання заявника, а також прізвище, ім’я, по батькові, вік усиновлюваної дитини, її місце проживання, відомості про стан здоров’я дитини. Заява про усиновлення дитини може також містити клопотання про зміну прізвища, імені, по батькові, дати, місця народження дитини, про запис заявника матір’ю або батьком дитини. До заяви за наявності мають бути додані такі документи:
5) встановлення фактів, що мають юридичне значення. Суди розглядають справи про встановлення таких фактів:
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. У заяві повинно бути зазначено:
До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів. 6) відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та векселі. У заяві до суду про визнання втраченого цінного папера на пред’явника або векселя недійсним та відновлення прав на них повинно бути зазначено:
7) передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність. Заява про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність територіальної громади за умов, визначених Цивільним кодексом України, подається до суду за місцезнаходженням цієї речі органом, уповноваженим управляти майном відповідної територіальної громади. У цій заяві повинно бути зазначено, яку нерухому річ заявник просить передати у власність територіальної громади, основні характеристики нерухомої речі, посилання на документи про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, друковані засоби масової інформації, в яких було зроблено оголошення про взяття відповідної нерухомої речі на облік. 8) визнання спадщини відумерлою. Заява про визнання спадщини відумерлою у випадках, встановлених Цивільним кодексом України, подається до суду органом місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. У цій заяві про визнання спадщини відумерлою повинно бути наведено відомості про час і місце відкриття спадщини, про майно, що становить спадщину, а також докази, які свідчать про належність цього майна спадкодавцю, про відсутність спадкоємців за заповітом і за законом, або про усунення їх від права на спадкування, або про неприйняття ними спадщини, або про відмову від її прийняття. 9) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку. Заява лікаря-психіатра про проведення психіатричного огляду особи у примусовому порядку, про надання особі амбулаторної психіатричної допомоги та її продовження в примусовому порядку подається до суду за місцем проживання особи. Заява представника психіатричного закладу про госпіталізацію особи до психіатричного закладу у примусовому порядку. Заява про продовження такої госпіталізації подається до суду за місцезнаходженням зазначеного закладу. У цих заявах повинні бути зазначені підстави для надання психіатричної допомоги у примусовому порядку, встановлені законом. До них додаються висновок комісії лікарів-психіатрів та інші відповідні матеріали. 10) обов’язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу. Заява про обов’язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу хворого на заразну форму туберкульозу, який ухиляється від лікування, подається до суду за місцезнаходженням протитуберкульозного закладу, який здійснює медичний (диспансерний) нагляд за цим хворим, або до суду за місцем виявлення такого хворого. У цій заяві повинні бути зазначені встановлені законом підстави для такої госпіталізації. До заяви додається мотивований висновок лікарської комісії про необхідність обов’язкової госпіталізації до протитуберкульозного закладу або про продовження лікування, в якому зазначається строк, протягом якого буде проведено лікування. Така заява подається протягом 24-х годин з часу виявлення в особи загрозливої форми туберкульозу. 11) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб. Заява про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи у випадках, встановлених законом, подається до суду за місцезнаходженням банку, що обслуговує таку юридичну або фізичну особу. У цій заяві має бути зазначено:
Справа про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, розглядається у п’ятиденний строк з дня надходження заяви у закритому судовому засіданні з повідомленням заявника, особи, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, та банку, а у випадках, коли справа розглядається з метою охорони державних інтересів та національної безпеки, - з повідомленням тільки заявника. 106. Завдання і значення апеляційного провадження. Перегляд рішень і ухвал в апеляційному провадженні – стадія цивільного процесу, тобто сукупність процесуальних дій суду апеляційної інстанції, осіб, які беруть участь у справі, та інших учасників цивільного процесу, спрямована на перевірку законності та обґрунтованості рішень і ухвал суду першої інстанції, що не набрали законної сили, як правило в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Завдання апеляційного провадження – перевірка законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення. Значення апеляційного провадження полягає в наданні сторонам та іншим учасникам цивільного процесу додаткових гарантій захисту прав і свобод заінтересованих громадян, організацій, держави та публічних інтересів і забезпечення законності і обґрунтованості судових рішень і ухвал. 107. Право апеляційного оскарження рішення. Право апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції – це надана законом можливість на спонукання функціональної діяльності суду апеляційної інстанції, спрямована на новий (повторний) розгляд цивільної справи та перевірку ухвалених у ній рішень та постановлених ухвал щодо їх відповідності вимогам законності та обґрунтованості. Право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково мають: сторони та інші особи, які беруть участь у справі, заявники та інші заінтересовані особи у справах окремого провадження, заявники у справах наказного провадження щодо відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасування судового наказу, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов’язки, правонаступники сторін і третіх осіб (ст. 37 ЦПК); представники сторін, за умови відсутності у довіреності обмеження повноважень на таке оскарження та законні представники (ч.2 ст. 44 ЦПК), прокурор, незалежно від того чи брав він участь у справі (ст. 37 ЗУ «Про прокуратуру). 108. Строки і процесуальний порядок апеляційного оскарження постанов суду. Право апеляційного оскарження реалізується шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заяву про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції може бути подано протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються у письмовій формі. У заяві про апеляційне оскарження мають бути зазначені:
В апеляційній скарзі мають бути зазначені:
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга підписуються особою, яка їх подає, або її представником. До заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги, поданих представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо ці документи раніше не подавалися. До заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги додаються копії заяви, скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Суд першої інстанції після одержання усіх апеляційних скарг у справі від осіб, які подали заяви про апеляційне оскарження, або через три дні після закінчення строку на подання апеляційної скарги надсилає їх разом зі справою до апеляційного суду. 109. Ухвали та рішення суду апеляційної інстанції. Особливості їх змісту. За результатами апеляційного провадження апеляційний суд постановляє ухвалу у наступних випадках:
За результатами апеляційного провадження апеляційний суд постановляє ухвалює рішення у випадках:
|