Главная страница
Навигация по странице:

  • ТЕХНОЛОГІЯ ВИГОТОВЛЕННЯ СУЦІЛЬНОЛИТОГО КАРКАСА ЗІ ЗНІМАННЯМ ВОСКОВОЇ РЕПРОДУКЦІЇ З МОДЕЛІ

  • ВИГОТОВЛЕННЯ БЮГЕЛЬНИХ ПРОТЕЗІВ ІЗ ЗАМКОВИМИ КРІПЛЕННЯМИ. ВИДИ І КЛАСИФІКАЦІЯ АТАЧМЕНІВ

  • ТЕХНОЛОГІЯ ВИГОТОВЛЕННЯ СУЦІЛЬНОЛИТИХ БЮГЕЛЬНИХ ПРОТЕЗІВ НА ВОГНЕТРИВКИХ МОДЕЛЯХ

  • Підготовка моделі до дублювання.

  • Дублювання гіпсових моделей.

  • Мал. 133.

  • Рожко. М. М. Рожко, В. П. Неспрядько ортопедична стоматологія


    Скачать 7.39 Mb.
    НазваниеМ. М. Рожко, В. П. Неспрядько ортопедична стоматологія
    АнкорРожко.pdf
    Дата09.03.2018
    Размер7.39 Mb.
    Формат файлаpdf
    Имя файлаРожко.pdf
    ТипДокументы
    #16456
    страница40 из 60
    1   ...   36   37   38   39   40   41   42   43   ...   60
    Мал. 131. Розміщення ретенційноі зони залежно від кривизни зуба
    Якщо розташувати стержень паралелометра так, щоб він торкався пояса зуба, між ним і коронкою нижче від пояса утворюється ніша (заглиблення, підпоясовий простір), яка йде навколо зуба. її величина різна і залежить від пояса або нахилу зуба.
    Лікарю стоматологу-ортопеду важко в ротовій порожнині візуально визначи­
    ти розміщення ретенційноі зони для утримувальних елементів кламера. Вивчення глибини ніші проводять так: до кожного опорного зуба підводять стержень таким чином, щоб він торкався межової лінії, а калібрувальний диск знаходився на рівні ясенного краю. Потім стержень помалу піднімають так, щоб він щільно торкався межової лінії, а ребро калібра - поверхні зуба, що і буде вказувати на розміщення ретенційноі' точки утримувальної частини кламера.
    ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
    1.Розкажіть про бюгельні протези, їх конструктивні особливості, складові частини.
    2.Які показання та протипоказання до виготовлення бюгельних протезів?
    З.Як проводиться фіксація та стабілізація бюгельних протезів?
    4. Які особливості кламерів фірми Нея?
    5. У чому суть планування каркаса бюгельного протеза?
    6.Які є методи паралелометрії? їх значення для вивчення діагностичних моделей.
    7. Що таке шлях уведення протеза у ротову порожнину та виведення з неї?
    ти каркаса бюгельного протеза припасовують на комбінованій моделі, склею­
    ють липким воском і знімають з моделі для подальшого їх спаювання. Каркас протеза припасовують на моделі, шліфують, полірують і направляють для пе­
    ревірки його конструкції у ротовій порожнині пацієнта.
    Недоліками паяних каркасів бюгельних протезів є неточності, пов'язані із зніманням воскових деталей з моделі, і їх можлива деформація, неминуча усадка металу, а також наявність припою, який може сприяти виникненню у ротовій порожнині явищ гальванізації.
    Термічна обробка металевих деталей під час паяння призводить до пору­
    шення еластичності, що вкрай потрібна кламерам для надійної фіксації проте­
    за на опорних зубах.
    ТЕХНОЛОГІЯ ВИГОТОВЛЕННЯ СУЦІЛЬНОЛИТОГО
    КАРКАСА ЗІ ЗНІМАННЯМ ВОСКОВОЇ
    РЕПРОДУКЦІЇ З МОДЕЛІ
    Після вивчення моделі у паралелометрі і креслення каркаса бюгельного протеза проводять його моделювання за допомогою силіконової матриці "Фор- модент".
    Процес підготовки воскового каркаса бюгельного протеза до відливання його з металу та саме лиття аналогічні описаним вище.
    Після перевірки конструкції протеза в ротовій порожнині пацієнта та його припасування фіксують центральну оклюзію, виготовляють восковий базис, проводять постановку штучних зубів й завершують виготовлення протеза. Ви­
    готовлення суцільнолитого каркаса бюгельного протеза у разі лиття його без моделі має ті ж самі недоліки, що й паяний каркас.
    За цим способом виготовляють протези нескладних конструкцій з мінімаль­
    ною кількістю опорних зубів за умови їх паралельності.
    Однак під час знімання воскової репродукції каркаса бюгельного протеза з моделі виникає його деформація, передусім у ділянці опорно-утримувальних кламерів, плечі яких заходять під межову лінію у ретенційну зону.
    Після відливання каркаса плечі кламерів доводиться підгинати щипцями, що призводить до деформації кламерів, іноді — до їх відламування. Каркас бюгельного протеза може бути точнішим, якщо його моделювати не з воску, а виготовляти методом пневмопресування. Для цього потрібен апарат типу СО-
    ШПУ (стоматологічна ортопедична штамп-прес-установка) Е.Я. Вареса, 1992).
    Комбіновану модель, на якій розкреслено каркас бюгельного протеза, вміщують у камеру апарата для пневмопресування і накривають пластинкою термопластичної пластмаси відповідної товщини. Пластинку нагрівають, гер­
    метично закривають апарат і заповнюють камеру стисненим повітрям. Гумова мембрана щільно притискує термопластичну пластинку до моделі. Після пнев­
    мопресування пластинку обрізають за межами бюгельного протеза сепарацій-
    324 ними металевими дисками, колесоподібними борами або гострим скальпелем.
    Каркас знімають з моделі і згладжують краї карборундовою головкою.
    Після цього каркас установлюють на моделі і воском домодельовують його, щоб відтворити профіль дуги і кламерів відповідної товщини.
    Виготовлений таким чином каркас менше деформується під час знімання з моделі. Далі будують ливникову систему і відливають каркас звичайним ме­
    тодом з КХС.
    ВИГОТОВЛЕННЯ БЮГЕЛЬНИХ ПРОТЕЗІВ ІЗ
    ЗАМКОВИМИ КРІПЛЕННЯМИ.
    ВИДИ І КЛАСИФІКАЦІЯ АТАЧМЕНІВ
    Атачмени (замки, шарніри) — механічні пристрої для з'єднання частин протеза, отримали назву від англійського attachment — приєднання, з'єднання.
    Атачмени вдало поєднують у собі достатню функціональну стійкість знімних протезів з високими естетичними властивостями з'єднувального пристрою.
    Перші спроби застосування атачменів відносять до початку XX століття. Нині в арсеналі лікарів стоматологів-ортопедів є понад 100 різновидів атачменів.
    Наявність шарніра у бюгельному протезі сприяє дистальному відхиленню базису протеза настільки, наскільки податливі підлеглі тканини. Дистальний нахил базису буде регулюватися характером навантаження, яке припадає на нього, а також ступенем атрофії коміркового відростка чи частини, спричине­
    ної дією базису протеза. Усі замкові з'єднання звичайно забезпечують рухомість базису протеза у вертикальному напрямку, що дозволяє вільно уводити і виво­
    дити його з ротової порожнини. В одних конструкціях рухомість вкладкової частини цим обмежується, а в інших можливі рухи типу шарнірних.
    Розрізняють замкові та шарнірні атачмени. Атачмени також діляться на два класи: внутрішньодентальні та позадентальні. До першого класу входить найбільша кількість атачменів. їх назва підказує, що вони частково розташову­
    ються у коронці або корені природного зуба. До другого класу, позадентальних атачменів, належать консольні та штамповані пристосування.
    Консольні види можуть бути жорсткими та рухомими. Рухомі, в свою чер­
    гу, поділяються на обертальні та пружні, які називаються шарнірними. Поза­
    дентальні атачмени можуть бути частиною незнімного протеза консольного типу чи фіксуватися на природних зубах за допомогою адгезивних клеїв або їх фіксують на цементи як вкладки (мал. 31, див. кольорову вклейку).
    Кожний атачмен складається з двох основних частин — патриці (внут­
    рішня) та матриці (зовнішня)(мал. 32, див. кольорову вклейку). Залежно від конструкції замка у базисі або каркасі знімного протеза може фіксува­
    тися патриця або матриця. Під час роботи необхідно дотримуватися прави­
    ла, згідно з яким у знімному протезі фіксується складніша, активніша час­
    тина атачмена, оскільки вона раніше виходить з експлуатації, і необхідно
    325
    передбачати можливість легкої корекції, а за необхідності — і її заміну без переробки протеза.
    Найпростішим видом атачменів є нерегульовані замки ковзання у ви­
    гляді скошених конічних або паралельно-стінкових (рейкових) трубок чи ящиків. Вони являють собою комплекс простого штифта і трубки, прямокут­
    ного або клиноподібного блоку і ящика. Маючи "денце", такі атачмени забез­
    печують вертикальну опору, бічну або поперечну стійкість знімного протеза.
    Прості нерегульовані замки ковзання випускаються готовими блоками із спе­
    ціальних сплавів або у вигляді пластмасових заготовок. Такий атачмен не має жорсткої фіксації патриці і матриці, допускає деяку рухомість знімного про­
    теза в бічному напрямку. У зв'язку з цим його можна використовувати для нижньої щелепи.
    Одним із різновидів цього виду атачменів є ковзкі замки з пружинним за­
    жимом.
    Великою популярністю в останні роки користується активувальний функ­
    ціональний атачмен типу "Білок". Він являє собою здвоєний циліндричний за­
    мок, який активізується зміною відстані між циліндрами, що збільшує тертя у матриці. Фрикційні замки, що активізуються, показані для фіксації знімних протезів за наявності IV, III, II класів дефектів за Кеннеді. Для застосування атачменів у разі І та II класів дефектів зубних рядів за Кеннеді запропоновані комбіновані замки-шарніри різної складності. Найпростішим представником
    є модифікація циліндричного (трубчастого) фрикційного замка зі сферичною патрицею, що значно зменшує горизонтальне навантаження на опорні зуби під час навантаження базису знімного протеза.
    Атачмен типу "Далбо" належить до позадентальних замків консольного типу: патрична частина прикріплена до коронки опорного зуба і виконана у вигляді прямокутної вертикальної пластини з кулькою у приясенній зоні. За­
    зор між кулькою та яснами повинен бути не меншим ніж 1 мм. Циліндричну матрицю фіксують у протезі. Стінки гільзи мають багато маленьких тріщин для забезпечення пружинистого входу в гільзу і дають пряму фіксацію. Пру­
    жиниста різновидність замка-шарніра "Далбо" додатково включає пружину або еластичну пластмасову вкладку в тілі матричної гільзи для забезпечення невеликої вертикальної стабілізації знімного протеза. Складнішим атачме- ном комбінованої дії є замок-шарнір Крісмені, який складається із патричної частини, що включає два блоки, які обертаються навколо нерухомої осі і опи­
    раються на пружину, яка забезпечує осьовий рух. Розщеплена патриця забез­
    печує обертання.
    Таким же складним атачменом комбінованої дії є атачмен Culond з обме­
    женим обсягом зміщення навколо осі.
    В останні роки в стоматологічну практику впроваджено найновіші техно­
    логії на основі іскроерозійного методу обробки. Німецька фірма "Sac Dental
    Vertrieb Nord" запропонувала пристрій та технологію виготовлення бюгель- них протезів з поворотним фіксатором. Вони являють собою розщеплену по
    326 горизонталі патрицю позадентального атачмена. Поворотний фіксатор за­
    кріплений на вертикальній осі в каркасі бюгельного протеза. Новинкою є іскро- ерозійна обробка паза для поворотного фіксатора одночасно у матриці позако- ронкової частини атачмена та в каркасі бюгельного протеза, що виключає не­
    співпадання під час припасування. Монтаж фіксатора та осі проводять за до­
    помогою перемичного з'єднання, що дозволяє у разі необхідності легку заміну фіксатора.
    Послідовність клініко-лабораторних етапів виготовлення часткових знімних протезів з фіксувальними елементами у вигляді атачменів включає:
    1) виготовлення незнімних протезів з назубною частиною атачмена;
    2) отримання відбитків із щелеп разом з нефіксованими незнімними протеза­
    ми; 3) виготовлення робочих моделей з незнімними протезами, які мають зам­
    кову фіксацію; 4) визначення центрального співвідношення щелеп, гіпсуван­
    ня моделей в артикулятор; 5) моделювання, виготовлення, припасування на моделях знімних протезів з атачменами; 6) припасування та фіксацію незнімних протезів з одночасною фіксацією знімних протезів.
    Необхідно зазначити, що фіксацію замкових кріплень у незнімних проте­
    зах проводять обов'язково за допомогою паралелометра.
    ТЕХНОЛОГІЯ ВИГОТОВЛЕННЯ СУЦІЛЬНОЛИТИХ
    БЮГЕЛЬНИХ ПРОТЕЗІВ НА ВОГНЕТРИВКИХ
    МОДЕЛЯХ
    Упровадження у практику ливарного виробництва вогнетривких мас до­
    зволило проводити відливання складних конструкцій бюгельних протезів на вогнетривких моделях без зняття воскової репродукції. У такому разі вогне­
    тривка модель служить основною частиною форми з відмодельованим на ній восковим каркасом протеза. Суть даного методу полягає у тому, що під час тер­
    мічної обробки вогнетривка модель розширяється на величину, яка дорівнює коефіцієнту усадки сплаву металу на основі кобальту та хрому. Вогнетривка модель має достатню міцність, точно відображає мікрорельєф гіпсової моделі, а в разі якісного виготовлення гарантує отримання каркасів бюгельних про­
    тезів будь-якої складності і високої точності.
    Підготовка моделі до дублювання. Робочу модель із супергіпсу після ви­
    вчення у паралелометрі одним із описаних вище методів підготовлюють до дуб­
    лювання, для чого ділянки опорних зубів, які мають ніші і в яких не будуть роз­
    міщуватися плечі утримувальних кламерів, заповнюють тугоплавким воском до рівня межової лінії. Модель знову ставлять на столик паралелометра з тим нахи­
    лом, за якого наносилася межова лінія. Провівши заміну графітового стержня на ножеподібний, проводять зрізання залишків воску до рівня межової лінії (мал.
    132). Цим самим усім опорним зубам на рівні межової лінії надається пара­
    лельність, що дуже важливо для наступної роботи на вогнетривких моделях.
    327

    З метою точного переносу на вог­
    нетривку модель місць розміщення пле­
    чей кламерів по нижньому краю кожно­
    го плеча створюють сходинку з туго­
    плавкого бюгельного воску. Після щільного обтискання опорних зубів да­
    ним видом воску гострим шпателем зрізають віск по нижньому краю малюн­
    ка утримувальних плечей. У результаті утворюється сходинка, яка відбиваєть­
    ся на вогнетривкій моделі і в подальшо­
    му використовується для моделювання каркаса бюгельного протеза.
    Для створення роз'єднання між ду­
    гою протеза та слизовою оболонкою у місцях її розміщення установлюють ізо-
    Мал. 132. Зрізання надлишків воску но- ляцію із свинцевої пластинки, бюгель- жеподібним стержнем паралелометра ного В0СКу або лейкопластиру. Вона по-
    (пояснення у тексті) винна мати рівномірну товщину, гла­
    деньку зовнішню поверхню і щільно прилягати до моделі. Товщина прокладки у ділянці розміщення сітки 1,5-2 мм, під дугою — 0,5-0,8 мм, що залежить від ступеня податливості слизової оболонки тканин протезного ложа та рухомості опорних зубів.
    Підготовлену модель занурюють на кілька хвилин у холодну воду для ви­
    далення повітря з nop і фіксують на гумовій основі спеціальної кювети суворо по центру за допомогою мольдину або пластиліну. Підготовлена таким чином гіпсова модель готова до дублювання.
    Дублювання гіпсових моделей. Дублювання моделей — це технологічний етап, який дозволяє значно підвищити якість бюгельних протезів. Для дублю­
    вання моделі використовують реверсивні (зворотні) гідроколоїдні маси на ос­
    нові агар-агару (гелін, дентокол, перфлекс, вірогель, віродубль) або поліхлор­
    вінілу (ПХВ).
    Останнім часом широко використовують дублювальні маси на основі си­
    лікону (сильфлекс, вірозил, керадур-Л) та поліефірної гуми.
    Отже, як було вже зазначено, з моменту фіксації гіпсової моделі на основі кювети починається етап дублювання. Для цього необхідно взяти масу для дуб­
    лювання, наприклад "Гелін", яка нарізана маленькими шматочками, і помісти­
    ти її в емальовану, скляну або фарфорову посудину з кришкою, у яку вмонто­
    вано термометр. Посудину ставлять на водяну баню (воду доводять до кипін­
    ня). Гелін плавиться поступово, приблизно 60 хв. Температура плавлення 80°С.
    Не допускається нагрівання маси понад 90"С, оскільки це може призвести до втрати її властивостей. Розтоплену масу "Гелін" знімають з водяної бані і по­
    ступово охолоджують до температури 48-50"С, періодично помішуючи.
    328
    На основу кювети накладають кришку і в один із отворів тонким стру­
    менем заливають розплавлену масу. У разі її появи через інші отвори заливан­
    ня закінчують (мал. 133).
    Маса застигає 30-40 хв за кімнат­
    ної температури. Застигла маса стає еластичною, желеподібною, добре ріжеться ножем. З кювети знімають ос­
    нову — дно, масу навколо моделі підрізають ножем і повільно виймають модель з гідроколоїдного відбитка.
    Відбиток повинен бути точним, гла­
    деньким, блискучим.
    Якщо ливарні канали-ливники проходитимуть через основу моделі, то у відбитку закріплюють конус і розпо-
    Мал. 133. Заливання дублювальної минають виготовлення вогнетривкої маси в кювету моделі.
    Отримання вогнетривкої моделі.
    Для отримання вогнетривких моделей використовують різні формувальні маси, основною вимогою до яких є оптимальне розширення моделей підчас нагріван­
    ня, яке дозволяє компенсувати усадку сплаву.
    Формувальні матеріали для вогнетривких моделей почали використову­
    вати в 30-ті pp. XX ст. Технологію лиття бюгельних протезів із сплаву на ос­
    нові кобальту "Віталіум" першим розробив Пренге в 1933-1934 pp.
    У 1933 р. Пренге та Моувуд першими запропонували формувальну масу для виготовлення вогнетривкої моделі для відливання каркаса бюгельного протеза.
    Вогнетривка модель повинна витримувати температуру до 1400—
    1600 °С, не деформуватися. Вогнетривкі маси, що випускаються, — "Силамін",
    "Сіоліт", "Кристосил", "Бюгеліт" мають різний склад, а значить і різні термічні коефіцієнти об'ємного розширення.
    Вогнетривкі моделі необхідно відливати негайно, щоб уникнути усадки та деформації гідроколоїдного відбитка.
    Для виготовлення моделей порошок ретельно перемішують у банці і наси­
    пають у гумову колбу. Для визначення кількості порошку необхідно помножи­
    ти масу сухої гіпсової моделі на 1,7. У середньому на одну модель необхідно
    100-120 г порошку. До цього згідно з інструкцією додають 14 мл води, протя­
    гом 1 хв енергійно перемішують шпателем до повного зволоження порошку.
    На вібростолик кладуть кювету з відбитком і заповнюють його невеликими пор­
    ціями вогнетривкої маси. За такої умови вологий порошок перетворюється на пасту, яка заповнює усі щілини відбитка.
    329

    Для отримання щільної моделі з гладенькими поверхнями необхідно у про­
    цесі заповнення відбитка загладжувати шпателем пухирці, які утворюються на поверхні. Заповнення форми триває 2-3 хв, а потім ЇЇ залишають на вібросто- лику ще на 4-6 хв. Для отримання щільної моделі та збільшення її розширення вона повинна тверднути в умовах вакууму — це сприяє видаленню з моделі повітря й ущільненню. Через 10-12 хв після початку замішування маси, коли поверхня моделі не буде волого блищати, обережно знімають конус і залиша­
    ють форму на столі на 40-45 хв до повного затвердіння. Час від початку замі­
    шування до повного затвердіння — 55-60 хв.
    Залишати модель у відбитку після повного затвердіння не рекомендуєть­
    ся. Модель з відбитком виймають з кювети, обережно розрізають ножем гідро- колоїдну масу, щоб її не пошкодити, вивільняють модель від відбитка. Вису­
    шують на повітрі 15-20 хв, а потім у сушильній шафі за температури 180—
    200 °С протягом ЗО хв.
    Висушену теплу модель занурюють на 1 хв у віск, нагрітий до температу­
    ри 150 °С.
    Залишки воску струшують з моделі, її охолоджують, потім обмітають м'я­
    ким пензликом і розпочинають моделювання каркаса бюгельного протеза.
    1   ...   36   37   38   39   40   41   42   43   ...   60


    написать администратору сайта