|
|
Методичка-Органічна хімія. Методичні вказівки для студентів до практичних занять. Заняття Тема Основи будови органічних сполук. Техніка безпеки. Ізомерія, номенклатура, класифікація органічних сполук
Практична робота
Властивості альдегідів та кетонів аліфатичного ряду.
Дослід 1. Якісні реакції на кетони.
а) Реакція з натрій нітропрусидом ( проба Легаля).
У пробірку налити 2-3 краплі свіжоприготованого 0,5н розчину Na2[Fe(CN)5NO], 5 крапель води, 2-3 краплі ацетону і 2-3 краплі 2н розчину NaOH. Що спостерігається? Розлити розчин у дві пробірки і в одну з них додати 2н розчину ацетатної кислоти. Порівняти забарвлення в обох пробірках. Зробити висновки. Дана реакція проводиться в клінічних дослідженнях для визначення ацетону в сечі.
б) Реакція з м-динітробензолом.
До 5-6 крапель ацетону додати 1-2 краплі м-динітробензолу, а потім 3-4 краплі 10%-ного розчину NaOH, струсити і дати відстоятись до появи синьо-фіолетового забарвлення або осаду такого ж кольору.
Дослід 2. Реакція альдегідів і кетонів з фуксинсульфітною кислотою.
У дві пробірки налити по 1 см3 розчину фуксинсульфітної кислоти. В першу додати 2 краплі формаліну, а в другу, таку ж кількість ацетону. Що спостерігається в обох пробірках ? Які карбонільні сполуки реагують з даною кислотою?
ЛІТЕРАТУРА
Основна:
Черних В.П., Зименковський Б.С., Гриценко І.С. Органічна хімія в 3-х кн.- Харків, 1993.
Н.А. Тюкавкина, Ю.И. Бауков. Биоорганическая химия. – Москва, -"Медицина", 1991.
Посібник до лабораторних та семінарських занять з оргнічної хімії. – Харків, 1991.
Українська Державна Фармакопея. К., 2001.
Ахметов Н.С. Общая неорганическая химия; Учебное пособие для студентов хим.-тех. Спец. Вузов.,М.: Высш. шк., 1988г.
Крешков А.П. Основы аналитической химии. Т.1. Качественный анализ. М.: Высшая школа, 1986 г.
Алексеев В.Н. Курс качественного химического полумикроанализа, М., 1973 г.
В.І. Кабачний, Л.К. Осіненко, А.Д. Грицак та ін. Фізична і колоїдна хімія, -Х., 1999р.
Додаткова:
А.В. Домбровський, В.М. Найдан. Органічна хімія.- К.: Вища школа, 1992.
О.В. Стеценко, Р.П. Виноградова. Біоорганічна хімія. Навчальний посібник.-К.: Вища школа, 1992.
Б.Н. Степаненко. Курс органической химии.-К., 1989.
В.М. Найдан. Органічна хімія. Малий лабораторний практикум.-К., 1994.
М.Н. Стромберг. Курс физической химии.-М.: Высшю шк , 1993.
Пономарьов В.Д. Аналитическая химия. Ч.1. Качественный анализ.-М.,1982 г.
Тагер В.М. Физикохимия полимеров. – М., 1980.
Методичні вказівки для студентів до практичних занять.
ЗАНЯТТЯ №
Тема: Підсумковий контроль по модулю 1.
АКТУАЛЬНІСТЬ: Органічна хімія є однією із найважливіших дисциплін в системі вищої фармацевтичної освіти. Головним завданням курсу органічної хімії є опанування студентами теоретичних основ: будови, номенклатури, класифікації, ізомерії, властивостей найважливіших класів органічних сполук. Значна увага приділяється ідентифікації, фізичним і хімічним методам встановлення будови сполук, типам і механізмам хімічних реакцій, вивчення фармакопейних методів ідентифікації лікарських речовин і їх синтезу.
НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ: перевірити ступінь засвоєння знань студентами із раніше вивчених тем.
ЗНАТИ: -пройдений матеріал з трьох змістовних модулів
ВМІТИ: -знати ізомерію і номенклатуру органічних сполук;
- написати реакції основних хімічних властивостей;
-знати і писати реакції ідентифікації.
САМОСТІЙНА ПОЗААУДИТОРНА РОБОТА
1. Підготовка і вивчення теоретичних питань, які виносяться на підготовку до підсумкового модульного контоль
2. Підготовка і вивчення тестовихих питань, які виносяться на підготовку до підсумкового модульного контоль.
3. Вивчення хімічних перетворень, що виносяться на модульний контроль.
ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ З МОДУЛЯ №1
Предмет органічної хімії. Основні етапи її розвитку та місце серед фармакологічних дисциплін.
Класифікація і джерела добування органічних сполук. Нафта і нафтопродукти.
Види номенклатур в органічній хімії. Правила ІЮПАК.
Кислотність та основність органічних сполук. Теорія Бренстеда
Кислотність та основність органічних сполук. Теорія Льюїса.
Фізичні та хімічні методи дослідження органічних речовин.
Функціональний аналіз органічних речовин.
Види гібридизації атомних орбіталей Карбону.
Взамний вплив атомів в органічних сполуках. Індуктивний і мезомерний ефект.
Ізомерія органічних сполук. Структурна ізомерія
Ізомерія органічних сполук. Оптична ізомерія
Ізомерія органічних сполук. Геметрична ізомерія
Утворення хімічних зв’язків, їх типи. σ- і π-зв'язки.
типи хімічних реакцій в органічній хімії.
Механізми хімічних реакцій в органічній хімії.
Номенклатура, будова, способи добування алканів. Медичні препарати.
Алкани їх хімічні властивості. Медичні препарати.
Номенклатура, будова, добування циклоалканів.
Фізичні та хімічні властивості циклоалканів.
Будова, номенклатура, ізомерія, способи добування алкенів.
Алкени, їх фізичні та хімічні властивості. Застосування.
Класифікація, будова, номенклатура алкадієнів. Особливості реакцій приєднання.
Реакції полімеризації алкадієнів. Каучуки.
Будова,ізомерія,номенклатура та способи добування алкінів.
Реакції приєднання та заміщення алкінів (СН-кислотний характер). Ацетилен.
Моноядерні арени, їх номенклатура та ізомерія. Фізичні та хімічні властивості бензену. Застосування.
Хімічні властивості бензену. Реакції електрофільного заміщення (SЕ), їх механізм. Застосування.
Гомологи бензену. Правила орієнтації у бензеновому ядрі. Вплив електронодонорних та електроноакцепторних замісників на реакційну здатність монопохідних бензену.
Гомологи бензену. Правила орієнтації у бензеновому ядрі. Вплив електронодонорних та електроноакцепторних замісників на реакційну здатність дизаміщених похідних бензену.
Конденсовані арени. Будова нафталіну. Хімічні властивості нафталіну, його одержання і застосування.
Конденсовані арени. Правила орієнтації заміщення в нафталіновому ядрі.
Конденсовані арени. Будова антрацену, фенантрену. Хімічні властивості, одержання і застосування.
Неконденсовані арени: дифеніл, дифенілметан. Будова та номенклатура. Хімічні властивості. Реакції заміщення.
Будова та номенклатура трифенілметану. Хімічні властивості. Реакції заміщення. Барвники. Індикатори.
Номенклатура та ізомерія галогеналканів. Основні способи добування і застосування. Ідентифікація.
Хімічні властивості галогеналканів (реакції заміщення, мехнізми).
Хімічні властивості галогеналканів (реакції елімінування, взаємодія з металами і відновлення).
Номенклатура дигалогеналканів. Основні способи добування і хімічні властивості.
Номенклатура та ізомерія галогенаренів. Основні способи їх добування та застосування. Ідентифікація
Галогенарени їх хімічні властивості. Ідентифікація.
Будова, номенклатура та ізомерія ненасичених галогенопохідних. Хімічні властивості. Рухливість галогенів при sр2 та sр3-гібридизованому атомі Карбону.
Номенклатура, ізомерія та способи добування нітросполук. Будова нітрогрупи.
Хімічні властивості нітросполук аліфатичного ряду. Ідентифікація.
Хімічні властивості нітросполук ароматичного ряду. Реакція Зініна. Ідентифікація.
Аміни. Будова, номенклатура, ізомерія. Методи одержання аліфатичних амінів. Ідентифікація і застосування.
Хімічні властивості аліфатичних амінів. Ідентифікація і застосування.
Хімічні властивості ароматичних амінів. Анілін, сульфанілова кислота. Сульфаніламідні препарати.
Діазосполуки. Реакція діазотування. Хімічні властивості діазосполук (реакції з виділенням азоту). Азобарвники.
Діазосполуки. Реакція діазотування. Хімічні властивості діазосполук (реакції без виділення азоту). Азобарвники.
Будова, класифікація, ізомерія та номенклатура одноатомних спиртів. Способи добування спиртів. Метанол. Етанол.
Хімічні властивості одноатомних спиртів. Їх використання і ідентифікація.
Багатоатомні спирти, їх будова, властивості, добування та застосування. Реакції ідентифікації багатоатомних спиртів. Гліцерин. Сорбіт.
Будова, ізомерія та номенклатура етерів. Способи добування, хімічні властивості. Діетиловий етер.
Будова, класифікація, номенклатура та способи добування фенолів. Порівняльна характеристика кислотних властивостей одно-, дво- і триатомних фенолів.
Хімічні властивості фенолу. Реакції по гідроксильній групі та бензольному ядрі. Вплив фенольного гідроксилу на реакційну здатність бензольного ядра. Ідентифікація фенолів.
Аміноспирти та амінофеноли. Добування, хімічні властивості. Фармпрепарати.
Будова, класифікація і номенклатура і добування альдегідів та кетонів аліфатичного ряду.
Будова, класифікація і номенклатура і добування альдегідів та кетонів ароматичного ряду.
Хімічні властивості альдегідів та кетонів аліфатичного ряду. Реакції по карбонільній групі і по вуглеводневому радикалу. Реакції ідентифікації. Формалін. Оцтовий альдегід.
Хімічні властивості альдегідів ароматичного ряду. Реакції по альдегідній групі та ядру. Бензальдегід.
САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА
Написати тестові завдання за варіантом, запропонованим викладачем. Відповідати на питання викладача, які будуть задаватися студентам з вивчених тем.
Література
Основна:
Черних В.П., Зименковський Б.С., Гриценко И.С. Органічна хімія в 3-х кн.- Харків, 1993, 7-15 с.
Ю.О. Ластухін, С.А. Воронов. Органічна хімія. Підручник для вищих навчальних закладів. – Львів: Центр Європи, 200. – 864.
Рево А.Я., Зеленкова В.В. Малый практикум по органической химии: Учеб. Пособие для студентов вузов. – М.: Высш. Школа, 1980. – 175 с.
Некрасов В.В. Руководство к малому практикуму по органической химии. Изд. 5-е, доп. М., «Химия», 1975. 328 с. 16 табл., 18 рис.Посібник до лабораторних та семінарських занять з органічної хімії. – Харків, 1991.
Органічна хімія: Підручник для студ. вищ. навч. закл. / Л.Д. Бобівник, В.М. Руденко, Г.О. Лезенко, - К; Ірпінь: ВТФ „Перун”, 2005.- 544
Конспект лекций.
Українська державна фармакопея. К., 2001.
Кононський О.І. Органічна хімія. Практикум: Навч. Посіб. – К.: Вища шк., 2002. – 247 с.: іл.
В.І. Кабачний, Л.К. Осіненко, А.Д. Грицак та ін. Фізична і колоїдна хімія, -Х., 1999р.
В.В.Григор’єва, В.М.Самійленко, А.М.Сич. Загальна хімія. К.: Вища школа, 1991. –430 с.
Гомонай В.І. Фізична та колоїдна хімія: Підручник. – Вінниця: НОВА КНИГА, 2007. – 496 с.
Мороз А.С., Яворська Л.П., Луцевич Д.Д. та інш. Біофізична та колоїдна хімія. – Вінниця НОВА КНИГА, 2007. – 600 с.: Іл.
Фармацевтична хімія. Підручник для студ. Вищ. Фармац. Навч. Закл. І фармац. Ф-тів вищ мед. Навч. Закл. ІІІ-ІV рівнів акредитації . за заг. Ред. П.О. Безуглого. – Вінниця, НОВА КНИГА, 2008.-560 с.
Губський Ю.І. Біоорганічна хімія. Видання друге, доопрацьоване і доповнене. – Київ – Вінниці, 2007. – 432 с. Іл.
Додаткова:
Нейланд О.Я. Органическая химия. М.:Высшая школа, 1990.
Б.Н. Степаненко. Курс органической химии.-К., 1989.
Лабораторные работы по органической хмии. Изд. 2-е . Под ред. О.Ф. Гинзбурга и А.А. Петрова. Учеб. Пособие для хим.-технологич. Специальностей вузов. М., «Высш. школа», 1969.
Оборудование химических лабораторий: Справочник. – Л.: Химия, 1978. – 480с.
А.В. Домбровський, В.М. Найдан. Органічна хімія.- К.: Вища школа, 1992.
О.В. Стеценко, Р.П. Виноградова. Біоорганічна хімія. Навчальний посібник.-К.: Вища школа, 1992.
В.М. Найдан. Органічна хімія. Малий лабораторний практикум.-К., 1994.
Н.А. Тюкавкина, Ю.И. Бауков. Биоорганическая химия. – Москва, -"Медицина", 1991.
Методичні вказівки для студентів до практичних занять.
ЗАНЯТТЯ №
Тема: Підсумковий контроль по модулю 1.
АКТУАЛЬНІСТЬ: Органічна хімія є однією із найважливіших дисциплін в системі вищої фармацевтичної освіти. Головним завданням курсу органічної хімії є опанування студентами теоретичних основ: будови, номенклатури, класифікації, ізомерії, властивостей найважливіших класів органічних сполук. Значна увага приділяється ідентифікації, фізичним і хімічним методам встановлення будови сполук, типам і механізмам хімічних реакцій, вивчення фармакопейних методів ідентифікації лікарських речовин і їх синтезу.
НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ: перевірити ступінь засвоєння знань студентами із раніше вивчених тем.
ЗНАТИ: -пройдений матеріал з трьох змістовних модулів
ВМІТИ: -знати ізомерію і номенклатуру органічних сполук;
- написати реакції основних хімічних властивостей;
-знати і писати реакції ідентифікації.
САМОСТІЙНА ПОЗААУДИТОРНА РОБОТА
1. Підготовка і вивчення теоретичних питань, які виносяться на підготовку до підсумкового модульного контоль
2. Підготовка і вивчення тестовихих питань, які виносяться на підготовку до підсумкового модульного контоль.
3. Вивчення хімічних перетворень, що виносяться на модульний контроль.
ПЕРЕЛІК ТЕОРЕТИЧНИХ ПИТАНЬ
Предмет органічної хімії. Основні етапи її розвитку та місце серед фармакологічних дисциплін. Основні положення теорії О.М. Бутлерова.
Класифікація і джерела добування органічних сполук.
Види номенклатур в органічній хімії. Правила ІЮПАК.
Ізомерія органічних сполук. Структурна ізомерія.
Ізомерія органічних сполук. Оптична ізомерія.
Ізомерія органічних сполук. Геометрична ізомерія.
Хімічний зв'язок в молекулах органічних сполук.
Кислотність та основність органічних сполук. Теорія Бренстеда.
Кислотність та основність органічних сполук. Теорія Льюїса.
Фізичні та хімічні методи дослідження органічних речовин. Функціональний аналіз.
Види гібридизації атомних орбіталей Карбону. Утворення хімічних зв’язків, їх типи. σ- і π-зв'язки.
типи і механізми хімічних реакцій в органічній хімії.
Особливості якісного аналізу органічних речовин.
Алкани. Номенклатура, будова, способи добування, властивості. Медичні препарати.
Циклоалкани. Номенклатура, будова, добування, фізичні та хімічні властивості. Медичні препарати.
Алкени. Будова, номенклатура, ізомерія, способи добування, властивості.
Алкадієни. Класифікація, будова, номенклатура. Методи добування.
Алкадієни. Хімічні властивості. Особливості реакцій приєднання. Реакції полімеризації. Каучуки.
Алкіни. Будова,ізомерія,номенклатура та способи добування. Реакції приєднання та заміщення (СН- кислотний характер). Ацетилен.
Моноядерні арени. Номенклатура та ізомерія. Фізичні та хімічні властивості бензену. Реакції електрофільного заміщення (SЕ), їх механізм.
Гомологи бензену. Правила орієнтації у бензеновому ядрі. Вплив електронодонорних та електроноакцепторних замісників на реакційну здатність похідних бензену.
Конденсовані арени. Будова нафталіну, антрацену, фенантрену. Хімічні властивості нафталіну, його одержання і застосування. Нафтоли.
Неконденсовані арени: дифеніл, дифенілметан. Будова та номенклатура. Хімічні властивості трифенілметану. Реакції заміщення. Барвники. Індикатори.
Галогеналкани. Номенклатура та ізомерія. Основні способи добування і властивості. Медичні препарати.
Галогенарени. Номенклатура та ізомерія Основні способи їх добування та властивості.
Ненасичені галогенопохідні. Будова, номенклатура та ізомерія. Хімічні властивості. Рухливість галогенів при sр2 та sр3-гібридизованому атомі Карбону.
Нітросполуки. Номенклатура, ізомерія та способи добування. Будова нітрогрупи. Хімічні властивості нітросполук аліфатичного та ароматичного рядів. Реакція Зініна. Медичні препарати.
Аміни. Будова, номенклатура, ізомерія. Методи одержання аліфатичних і ароматичних амінів. Хімічні властивості. Анілін, сульфанілова кислота. Сульфаніламідні препарати.
Діазосполуки. Реакція діазотування. Хімічні властивості діазосполук. Реакції з виділенням та без виділення азоту. Азобарвники.
Фізичні основи теорії колірності: хромофори і ауксохроми. Хімічна класифікація барвників. Метиловий червоний. Метилоранж.
Одноатомні спирти. Будова, класифікація, ізомерія та номенклатура. Способи добування і властивості спиртів. Метанол. Етанол.
Багатоатомні спирти. Будова, властивості, добування та застосування. Реакції ідентифікації багатоатомних спиртів. Гліцерин. Сорбіт.
Етери. Будова, ізомерія та номенклатура. Способи добування, хімічні властивості. Діетиловий етер.
Тіоспирти та тіоетери. Властивості, одержання, застосування.
Феноли. Будова, класифікація, номенклатура та способи добування. Порівняльна характеристика кислотних властивостей одно-, дво- і триатомних фенолів.
Хімічні властивості фенолу. Реакції по гідроксильній групі та бензольному ядрі. Вплив фенольного гідроксилу на реакційну здатність бензольного ядра. Ідентифікація фенолів.
Аміноспирти та амінофеноли. Добування, хімічні властивості. Фармпрепарати.
Альдегіди і кетони аліфатичного ряду. Будова, класифікація і номенклатура. Хімічні властивості та одержання. Реакції по карбонільній групі і по вуглеводневому радикалу. Реакції ідентифікації. Формалін. Оцтовий альдегід.
Альдегіди і кетони ароматичного ряду. Будова, класифікація і номенклатура. Хімічні властивості та одержання. Реакції по альдегідній групі та ядру. Бензальдегід.
α- та β-ненасичені дикетони, їх властивості та одержання. Медичні препарати карбонільних сполук.
САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА
Написати тестові завдання за варіантом, запропонованим викладачем. Відповідати на питання викладача, які будуть задаватися студентам з вивчених тем.
Література
Основна:
Черних В.П., Зименковський Б.С., Гриценко И.С. Органічна хімія в 3-х кн.- Харків, 1993, 7-15 с.
Ю.О. Ластухін, С.А. Воронов. Органічна хімія. Підручник для вищих навчальних закладів. – Львів: Центр Європи, 200. – 864.
Рево А.Я., Зеленкова В.В. Малый практикум по органической химии: Учеб. Пособие для студентов вузов. – М.: Высш. Школа, 1980. – 175 с.
Некрасов В.В. Руководство к малому практикуму по органической химии. Изд. 5-е, доп. М., «Химия», 1975. 328 с. 16 табл., 18 рис.Посібник до лабораторних та семінарських занять з органічної хімії. – Харків, 1991.
Органічна хімія: Підручник для студ. вищ. навч. закл. / Л.Д. Бобівник, В.М. Руденко, Г.О. Лезенко, - К; Ірпінь: ВТФ „Перун”, 2005.- 544
Конспект лекций.
Українська державна фармакопея. К., 2001.
Кононський О.І. Органічна хімія. Практикум: Навч. Посіб. – К.: Вища шк., 2002. – 247 с.: іл.
В.І. Кабачний, Л.К. Осіненко, А.Д. Грицак та ін. Фізична і колоїдна хімія, -Х., 1999р.
В.В.Григор’єва, В.М.Самійленко, А.М.Сич. Загальна хімія. К.: Вища школа, 1991. –430 с.
Гомонай В.І. Фізична та колоїдна хімія: Підручник. – Вінниця: НОВА КНИГА, 2007. – 496 с.
Мороз А.С., Яворська Л.П., Луцевич Д.Д. та інш. Біофізична та колоїдна хімія. – Вінниця НОВА КНИГА, 2007. – 600 с.: Іл.
Фармацевтична хімія. Підручник для студ. Вищ. Фармац. Навч. Закл. І фармац. Ф-тів вищ мед. Навч. Закл. ІІІ-ІV рівнів акредитації . за заг. Ред. П.О. Безуглого. – Вінниця, НОВА КНИГА, 2008.-560 с.
Губський Ю.І. Біоорганічна хімія. Видання друге, доопрацьоване і доповнене. – Київ – Вінниці, 2007. – 432 с. Іл.
Додаткова:
Нейланд О.Я. Органическая химия. М.:Высшая школа, 1990.
Б.Н. Степаненко. Курс органической химии.-К., 1989.
Лабораторные работы по органической хмии. Изд. 2-е . Под ред. О.Ф. Гинзбурга и А.А. Петрова. Учеб. Пособие для хим.-технологич. Специальностей вузов. М., «Высш. школа», 1969.
Оборудование химических лабораторий: Справочник. – Л.: Химия, 1978. – 480с.
А.В. Домбровський, В.М. Найдан. Органічна хімія.- К.: Вища школа, 1992.
О.В. Стеценко, Р.П. Виноградова. Біоорганічна хімія. Навчальний посібник.-К.: Вища школа, 1992.
В.М. Найдан. Органічна хімія. Малий лабораторний практикум.-К., 1994.
Н.А. Тюкавкина, Ю.И. Бауков. Биоорганическая химия. – Москва, -"Медицина", 1991.
Методичні вказівки для студентів до практичних занять.
ЗАНЯТТЯ №
Тема: Монокарбонові кислоти.
Актуальність теми:Карбонові кислоти – найбільш поширені в природі органічні сполуки. Вони були вперше виділені із рослинної сировини, де містяться як у вільному стані, так і вигляді сполук. Більшість з них являються біологічно – активними сполуками і використовуються як ліки, або в їх виробництві.
Навчальні цілі:Теоретичне і практичне засвоєння будови ізомерії, номенклатури, властивостей та ідентифікації монокарбонових кислот. Малий практикум.
Знати:
гомологічний ряд монокарбонових кислот;
їх ізомерію та номенклатуру;
гомологічний ряд ненасичених кислот;
особливості ароматичних кислот;
медичні препарати класу кислот та їх застосування.
Вміти:
проводити ідентифікацію монокарбонових кислот;
розпізнавати насичені і ненасичені карбонові кислоти;
визначати силу кислот, їх рН середовища
розв’язувати типові задачі.
Самостійна позааудиторна робота
1.Вивчити теоретичний матеріал і вміти дати відповіді на контрольні питання теми.
2. Оформити три графи протоколу.
3. Здійснити синтез: СаСО3 → СН3–СООС2 Н5.
Написати відповідні рівняння реакцій.
4. Яку масу ацетатної кислоти ω=80%, необхідно для приготування 0.5 дм3 оцту ω=9%?
5. Яку масу ацетатної кислоти можна одержати з 3 кг кальцій карбіду за реакцією Кучерова, якщо вміст домішок в карбіді рівний 4%?
Написати формули ізомерів валеріанової кислоти. Дати назви.
Написати формули кислот та естерів складу С4Н8О2 і назвати їх.
На нейтралізацію 200 г розчину ацетатної кислоти витратили 16 г натрій гідроксиду. Обчислити масову частку кислоти у розчині.
Написати рівняння реакцій дисоціації бутанової кислоти, добування її натрієвої солі та будь-якого естеру.
Яку масу естеру можна добути з 16 г метанолу і 30 г ацетатної кислоти.
Контрольні питання
Гомологічний ряд монокарбонових кислот, їх номенклатура.
Ізомерія монокарбонових кислот, її види.
Класифікація кислот. Насичені й ненасичені, одноосновні і багатоосновні, ароматичні кислоти.
Вплив природи замісників у радикалі на реакційну здатність кислот.
Вплив карбоксильної групи на вуглеводневий радикал. СН-кислотність α-вуглецевого атома.
Реакції приєднання до α- і β-ненасичених кислот.
Ароматичні кислоти. Бензойна кислота, її похідні та їх застосування.
Хімічні властивості монокарбонових кислот: утворення солей, естерів, ангідридів, галогенпохідних, галогенангідридів, амідів, нітрилів.
Хімічні та фізичні методи ідентифікації монокарбонових кислот.
Окремі представники кислот, їх характеристика та медико-біологічне значення.
Самостійна аудиторна робота
Виконати досліди передбачені у методичній вказівці.
Результати спостережень, висновки внести у протокол.
Написати тестовий контроль або самостійне індивідуальне завдання.
Оформити протокол і захистити його у викладача.
З навчального підручника виписати медичні препарати по даній темі та препарати аналогічної дії з УФД – 2001.
Написати рівняння реакцій одержання бензойної і фенілацетатної кислот оксидацією відповідних спиртів, гідролізом нітрилів.
З толуолу одержати всі ізомерні нітробензойні кислоти. Написати рівняння реакції.
Написати рівняння реакцій взаємодії бензойної кислоти з кальцій гідроксидом, содою, етанолом, аміаком. Назвати одержанні продукти.
Які карбонові кислоти можна одержати оксидацією наступних гомологів бензолу: пропілбензолу, о-диметилбензолу, п- ізопропілметилбензолу.
|
|
|
Скачать 1.57 Mb.