Главная страница
Навигация по странице:

  • Самостійна позааудиторна робота

  • Контрольні питання

  • Самостійна аудиторна робота

  • Теоретична частина

  • Медичні препарати

  • ЛІТЕРАТУРА Основна

  • Методичні вказівки для студентів до практичних занять. ЗАНЯТТЯ № Тема: Галогенопохідні вуглеводнів. Актуальність теми

  • Навчальні цілі

  • Методичка-Органічна хімія. Методичні вказівки для студентів до практичних занять. Заняття Тема Основи будови органічних сполук. Техніка безпеки. Ізомерія, номенклатура, класифікація органічних сполук


    Скачать 1.57 Mb.
    НазваниеМетодичні вказівки для студентів до практичних занять. Заняття Тема Основи будови органічних сполук. Техніка безпеки. Ізомерія, номенклатура, класифікація органічних сполук
    АнкорМетодичка-Органічна хімія.docx
    Дата08.07.2018
    Размер1.57 Mb.
    Формат файлаdocx
    Имя файлаМетодичка-Органічна хімія.docx
    ТипМетодичні вказівки
    #21241
    страница5 из 23
    1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   23

    Знати:


    • визначати tпл нафталіну та антрацену;

    • пояснити будову молекул багатоядерних аренів;

    • медичні препарати – похідні нафталіну, антрацену, фенантрену;

    • властивості сполук з ізольованими бензольними ядрами та небензойної будови.

    Вміти:

    • визначати ароматичність сполук;

    • застосовувати правила техніки безпеки при виконанні лабораторних дослідів;

    • писати формули ізомерів;

    • давати назви аренам та препаратам даної групи.



    Самостійна позааудиторна робота


    1. Теоретично підготовитись до контрольної роботи №1(Алкани – багатоядерні сполуки).

    2. Оформити три графи протоколу лабораторної роботи.

    3. За допомогою рівнянь реакції здійснити перетворення:

    4. СН4  α - нітронафталін

    5. Порівняти властивості бензолу і нафталіну

    6. Які сполуки і за яких умов можна добути при сульфуванні нафталіну?

    7. В чому полягає особливість реакції бромування антрацену та фенантрену?

    8. Написати структурні формули всіх можливих ізомерів ароматичних вуглеводнів загальною формулою С9Н12. Дати назви.

    9. Одержати бензол із циклогексану, ацетилеу,бензойної кислоти.

    10. Написати рівняння реакцій каталітичної ароматизації гексану , гептану, октану.

    11. Написати рівняння реакцій одержання пропілбензолу, бутилбензолу за рекцією Вюрца – Фіттіга.


    Контрольні питання


    1. Класифікація, номенклатура та ізомерія багатоядерних аренів.

    2. Багатоядерні арени з конденсованими ядрами, їх нумерація, ароматичність.

    3. Нафталін, його властивості, одержання, застосування.

    4. Похідні нафталіну. Нафтоли. Їх застосування.

    5. Інші сконденсовані багатоядерні арени: антрацен, фенантрен, будова їх молекул.

    6. Реакції оксидації та заміщення в багатоядерних аренах, їх механізм.

    7. Канцерогенність багатоядерних сполук.

    8. Багатоядерні арени з неконденсованими ядрами. Дифеніл, його властивості.

    9. Трифенілметан – основа для добування барвників.

    10. Багатоядерні сполуки небензойної будови. Фероцен. Азулен.


    Самостійна аудиторна робота


    1. Написати контрольну роботу.

    2. Проробити досліди лабораторної роботи.

    3. Результати спостережень і висновки внести в протокол

    4. Оформити протокол і захистити його у викладача.

    5. Виконати вправи та задачі, запропоновані викладачем.

    6. Назвати слідуючі сполуки: C6H5-NO2, C6H5-NH-OH, C6H5-NH-NH-C6H5, C6H5-NO2.

    7. Пояснити правило замісників в нафталіновому ядрі.

    8. Написати формули ізомерів динітронафталіну і сульфохлорнафталіну. Дати їм назви.

    9. Подібні та відмінні властивості між дифенілом та дифенілметаном.\



    Теоретична частина
    Багатоядерні сполуки містять два або більше ядер, які можуть бути зконденсованими (нафталін антрацен, фенантрен), з’єднані через зв’язок (дифеніл) або через атом, чи групи атомів (дифенілметан, трифенілметан). Багатоядерні сполуки з конденсованими ядрами за хімічними властивостями подібні до ароматичних моноядерних. Їх ароматичність відповідає правилу Хюккеля. Вони вступають в реакції електрофільного заміщення. Містяться в кам’яновугільній смолі, з якої їх найчастіше одержують. Дані сполуки, особливо продукти їх окиснення і відновлення входять в склад багатьох природних біологічно-активних речовин. Багатоядерні арени широко використовуються в синтезі барвників особливо трифенілметанового ряду, індикаторів та лікарських препаратів.

    До ароматичних сполук відносяться сполуки небензоїдної структури. До них відносяться циклопентадієніл-аніон, циклогептантриєніл-катіон, а також сполука азулен. Дані сполуки проявляють ароматичні властивості

    Біциклічний вуглеводень азулен і особливо його алкільні похідні містяться в ефірних маслах різних лікарських рослин (ромашка, деревій, полин, евкаліпт і ін.), що зумовлює протизапальну дію даних рослин.

    Медичні препарати: вікасол, фероцерон, бріліантовий зелений, фенолфталеїн, фалімінт та ін.
    Практична робота

    Властивості нафталіну та його похідних.
    Дослід 1. Сублімація нафталіну.

    В сухий стакан насипати декілька крупинок нафталіну і опустити в даний стакан пробірку з холодною водою. Герметично закрити стакан і нагріти його на плитці або спиртівці (не на сильному вогні).

    Що спостерігається?

    Звернути увагу на форму кристалів, які осідають на стінках пробірки з холодною водою.
    Дослід 2. Нітрування нафталіну.

    У суху пробірку внести декілька кристалів нафталіну і прилити 2 см3 конц. нітратної кислоти. Отриману суміш нагріти на водяній бані до повного розчинення нафталіну. Вміст пробірки охолодити і вилити у пробірку з 5-6 см3 води. Спостерігати за виділенням жовтого осаду з характерним запахом нітросполук.

    Написати рівняння реакції нітрування нафталіну.

    Як нітрується нафталін у порівнянні з бензолом?
    Дослід 3. Утворення нафтолятів.

    Змішати в пробірці незначну кількість -, або -нафтолу з водою. Що спостерігається? До утвореної суміші долити 1 см3 10%-ного розчину лугу.

    Які зміни відбулися? Які властивості проявляють нафтоли?

    Написати рівняння реакцій утворення нафтоляту.
    Дослід 4. Якісні реакції на нафтоли.

    У двох окремих пробірках розчинити в спирті - і -нафтоли. До одержаних розчинів прилити по 1-2 краплі розчину FeCl3.

    Яке забарвлення в кожній пробірці?

    Написати рівняння реакції -нафтолу з розчином FeCl3.
    Дослід 5. Оксидація нафтолів.

    У дві пробірки налити по 2 см3 5%-ного розчину натрій карбонату і в кожну з них додати по кілька кристалів - і -нафтолів. Вміст пробірок добре перемішати до повного розчинення нафтолів. Потім у кожну пробірку додати розчину калій перманганату. Що спостерігається в обох пробірках? У якій пробірці реакція проходить швидше?

    Написати рівняння оксидації нафтолів до 1,4-та 2,6-нафтохінонів.
    Дослід 6. Кислотний характер алізарину.

    Кілька кристаликів алізарину змішати з 2 см3 води. До отриманої суспензії долити 2 - 3 см3 2н розчину лугу. Спостерігати за утворенням фіолетово-синього розчину. Розчин зберегти для наступних дослідів.

    а) До 2 см3 одержаного розчину додати такий же об'єм 2н розчину НСІ. Спостерігати за знебарвленням розчину і випаданням осаду алізарину.

    б) У дві пробірки окремо внести по 2 см3 лужного розчину алізарину. В одну пробірку прилити 2 см3 розчину калієво-алюмінієвого галуну, а в другу 1-2 краплі. 5%-ного розчину FeCl3.. Спостерігати за утворенням оранжево-червоного осаду в першій пробірці і буро-фіолетового у другій.

    в) Кусочок білої тканини змочити в пробірці з розчином галуна і внести її в гарячий лужний розчин алізарину. Тканину промити і висушити.

    В який колір забарвилась тканина?
    Дослід 7. Добування еозину.

    До 4-5 краплі. флуоресцеїну прилити 2 см3 води і 2 см3 бромної води. Спостерігати за утворенням жовтого осаду тетрабромфлуоресцину (еозину). В залежності від повноти бромування можна одержати еозин різних відтінків. Крім того, еозин змінює забарвлення в залежності від рН розчину. Тому його використовують як індикатор в об'ємному аналізі і як барвник для виготовлення чорнила, олівців та для фарбування біологічних препаратів (тканин, мікробів тощо).
    Дослід 8. Фармакопейна проба на ідентичність фенолфталеїну.

    Таблетку фенолфталеїну змочити розчином лугу до якого прилити надлишок НСІ  інтенсивне малинове забарвлення, яке зникає при надлишку кислоти.
    ЛІТЕРАТУРА
    Основна:

    1. Черних В.П., Зименковський Б.С., Гриценко І.С. Органічна хімія в 3-х кн.- Харків, 1993.

    2. Н.А. Тюкавкина, Ю.И. Бауков. Биоорганическая химия. – Москва, -"Медицина", 1991.

    3. Посібник до лабораторних та семінарських занять з оргнічної хімії. – Харків, 1991.

    4. Українська Державна Фармакопея. К., 2001.

    5. Ахметов Н.С. Общая неорганическая химия; Учебное пособие для студентов хим.-тех. Спец. Вузов.,М.: Высш. шк., 1988г.

    6. Крешков А.П. Основы аналитической химии. Т.1. Качественный анализ. М.: Высшая школа, 1986 г.

    7. Алексеев В.Н. Курс качественного химического полумикроанализа, М., 1973 г.

    8. В.І. Кабачний, Л.К. Осіненко, А.Д. Грицак та ін. Фізична і колоїдна хімія, -Х., 1999р.

    Додаткова:

    1. А.В. Домбровський, В.М. Найдан. Органічна хімія.- К.: Вища школа, 1992.

    2. О.В. Стеценко, Р.П. Виноградова. Біоорганічна хімія. Навчальний посібник.-К.: Вища школа, 1992.

    3. Б.Н. Степаненко. Курс органической химии.-К., 1989.

    4. В.М. Найдан. Органічна хімія. Малий лабораторний практикум.-К., 1994.

    5. М.Н. Стромберг. Курс физической химии.-М.: Высшю шк , 1993.

    6. Пономарьов В.Д. Аналитическая химия. Ч.1. Качественный анализ.-М.,1982 г.

    7. Тагер В.М. Физикохимия полимеров. – М., 1980.


    Методичні вказівки для студентів до практичних занять.
    ЗАНЯТТЯ №
    Тема: Галогенопохідні вуглеводнів.

    Актуальність теми: Похідними вуглеводнів є галогенопохідні, які на відміну від вуглеводнів особливо реакційноздатні сполуки і використовуються для одержання майже всіх класів органічних сполук в тому числі і ліків
    Навчальні цілі:Теоретичне і практичне засвоєння властивостей галогенопохідних аліфатичного та ароматичного ряду, та синтезом деяких з них .
    1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   23


    написать администратору сайта