Главная страница
Навигация по странице:

  • Паблік

  • Прикладна політологія. Бойко О. Д. Прикладна політологія. Бойко О. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів


    Скачать 3.21 Mb.
    НазваниеНавчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
    АнкорПрикладна політологія. Бойко О. Д.doc
    Дата27.12.2017
    Размер3.21 Mb.
    Формат файлаdoc
    Имя файлаПрикладна політологія. Бойко О. Д.doc
    ТипНавчальний посібник
    #13258
    страница17 из 39
    1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   ...   39

    ПР у засобах масової інформації. Великими можливо­стями у формуванні громадської думки наділені засоби ма­сової інформації (ЗМІ), тому часто вони є головною опорою ПР-програм: до 80% діяльності ПР-фірм припадає на взає­модію з журналістами.

    ЗМІ поширюють інформацію, норми і цінності, за­своєння яких необхідне для свідомої участі громадян у житті суспільства. Вони створюють середовище з потоків інформації, спрямованих згори — дані про державні, адмі­ністративні рішення (прямий зв'язок), і знизу — про те, як ці рішення сприймаються суспільством, які проблеми іс­нують у ньому (зворотний зв'язок). їх використовують як елементи системи соціального управління. Із ЗМІ активно співпрацюють органи влади.

    Відчутну роль відіграють ЗМІ в політичній сфері, що зумовлено потребою суспільства в інформації, усвідомлен­ням політичними організаціями значущості її поширення, інтерпретації, інтегрування в суспільне середовище політич­них цінностей і досягнення завдяки цьому політичної мети.

    Засоби масової інформації є потужним джерелом новин і фактів, їх матеріали підлягають системному моніторингу й аналізу апаратом органів державної влади, розвідувальни­ми службами, експертами політичних, комерційних струк­тур. Тому важливою ланкою ПР-практики є аналітична ро­бота зі ЗМІ. Вона може здійснюватися на основі огляду преси (послідовне розглядання, аналіз, оцінювання публі-

    212 Прикладні політичні технології

    кацій ЗМІ з певної тематики або певного характеру в одному з них). Огляди преси бувають загальними (фронтальне, по­слідовне вивчення преси) і тематичними (на основі конкрет­них потреб або тематичної спрямованості ЗМІ).

    Результати аналізу матеріалів ЗМІ сприяють пошуку оптимальних шляхів розв'язання політичних проблем; прогнозуванню розвитку політичних тенденцій, перспек­тив функціонування соціально-економічного, політичного суб'єкта; моделюванню соціально-інженерних заходів щодо підвищення його іміджу в соціумі, конкретних се­редовищах. Для цього ПР-фахівцям необхідно знати спе­цифіку діяльності ЗМІ та їх типи, вміти аналізувати опри­люднену інформацію і порівнювати її з отриманою з інших джерел, а також з власним розумінням ситуації.

    У реалізації більшості ПР-програм важливе місце зай­має системна організаційна робота із ЗМІ щодо підготовки необхідних матеріалів. Передусім вона полягає в розро­бленні й розсиланні редакціям прес-релізів (англ. press — преса і release — повідомлення) — коротких повідомлень про події і факти, які заслуговують на увагу преси. Такими подіями можуть бути призначення на посади, нові програ­ми й проекти політичних об'єднань, політиків тощо. Прес-реліз містить важливу інформацію, викладену в мак­симально зручній для журналістів формі. Зазвичай він складається не більш ніж з двох сторінок, починається провідною новиною, вибудовується за принципом пірамі­ди, як і замітка. Іноді в ньому вказують умови використан­ня (коли можна друкувати матеріал або передавати в ефір).

    Подібним за призначенням продуктом діяльності ПР-служб є прес-кіт (англ. press — преса і kit — ранець, спорядження) — пакет з різноманітними довідками, бро­шурами, документами, звітами, таблицями, які можуть бути використані журналістами при підготовці матеріалів на запропоновану політичним гравцем тему.

    Цінними ПР-ресурсами, які можуть бути використані ЗМІ, є листи, заяви, що свідчать про соціальну значущість діяльності суб'єкта політики, увагу до нього громадськості тощо. Вони містять не тільки актуальну інформацію, а й значний психологічний потенціал.

    Ефективною формою спілкування із журналістами є прес-конференції (англ. press і лат. conferentia, від confero — збираю в одне місце) — зустрічі державних, політичних, громадських діячів із представниками ЗМІ, на яких роз­глядають питання, що цікавлять громадськість. При їх підготовці необхідно вдало обрати місце і час, передбачити

    Паблік рілейшнз (ПР) у політичній сфері 213

    можливості для роботи телекамер, мікрофонів, подбати про телефонний і факсимільний зв'язок, синхронний пере­клад, підготувати ведучого, зорієнтувати промовців, під­готувати для журналістів тексти виступів і продумати від­повіді на можливі запитання.

    Для інформування журналістів влаштовують брифінги (англ. briefing — інструктаж) — короткі наради представ­ників ЗМІ, на яких оприлюднюють погоджену сторонами-учасниками переговорів інформацію про їх зміст, хід, ре­зультати.

    Інформаційне навантаження мають паблік-тури (антл. public — публічний, суспільний і франц. tour, від tornore — круглити) — спеціалізовані поїздки, організова­ні для журналістів, під час яких їх ознайомлюють з пев­ним середовищем, регіоном тощо.

    Із журналістами можуть працювати залучене ПР-агент-ство або власна прес-служба — структурний підрозділ, який організовує заходи для журналістів, задовольняє їх побажання, готує інформаційні матеріали для ЗМІ й аналі­зує їх матеріали. Працювати в ній повинні фахівці, які зна­ють особливості функціонування ЗМІ, вміють готувати ма­теріали для преси і мають організаторські навички.

    У штаті політичних структур запроваджено посаду прес-секретаря, який забезпечує інформаційні потреби першого керівника держави, уряду, політичної організації, виконує у взаємодії із ЗМІ представницькі, публічні функції.

    Отже, обираючи для поширення інформації, тривалого співробітництва орган ЗМІ чи їх систему, ПР-фахівці ма­ють враховувати, наскільки ці ЗМІ політично, фінансово незалежні, а також рівень професійних якостей і мораль­них орієнтирів журналістів, які працюють там. Нерозбір­ливість у пошуку партнерів для втілення ПР-програм може негативно позначитися на репутації ПР-служби, ПР-фірми та суб'єктів політики.

    Політична реклама. У конкурентному політичному се­редовищі взаємодіють різноманітні політичні сили, ідеї, лідери. Для інформування про них у певних аудиторіях, наближення їх до потенційно зацікавлених суб'єктів вико­ристовують політичну рекламу — профінансоване друко­ване, рукописне, усне або графічне повідомлення про заці­кавлену у ньому особу, політичну силу, ідею, покликане підвищити їх популярність, збільшити кількість прихиль­ників, посилити політичну підтримку. Засобами її поши­рення є спеціальні видання (проспекти, каталоги, листів-

    214 Прикладні політичні технології

    ки, плакати), періодичні видання (газети, журнали), кіно-, теле-, радіопрограми, електронні ресурси та ін.

    У ПР-програмах політичну рекламу використовують для поширення політичних ідей, популяризації політич­них проектів, поліпшення іміджу політичної організації, політика; залучення нових прихильників; забезпечення адекватної реакції на дії політичних конкурентів; запобі­гання певним загрозам.

    У політичній рекламі для ПР-програм важливо знайти оригінальний хід, який би не лише привернув увагу ауди­торії на рекламу, а й дав змогу побачити за нею щось біль­ше, перенести враження від неї на певну політичну ідею, політичну організацію та її діяльність.

    Ефективно працює на реалізацію політичних інтересів, досягнення політичних цілей уміле використання в ПР-програмах соціальної реклами — рекламних матеріалів, які поширюють суспільно значущі ідеї (здорового способу життя, охорони здоров'я, екології, збереження енергоре­сурсів, законослухняності, соціального захисту і безпеки населення тощо), не мають комерційного характеру, не на­зивають конкретну продукцію та її виробників. Метою со­ціальної реклами є зміна ставлення суспільства до наяв­них проблем, формування нових соціальних цінностей.

    Представницькі заходи як елементи ПР. Формуванню доброзичливого ставлення до учасників політичного про­цесу, поширенню про них вигідних відомостей, налаго­дженню потрібних контактів сприяє участь у різноманіт­них представницьких заходах. У політичній ПР-практиці можуть бути використані презентації (лат. praesento — передаю, вручаю) — офіційні представлення нових проек­тів, програм, об'єктів тощо. Підготовка її починається з визначення мети і завдань. Після цього розробляють її ло­гічну послідовність, визначають час початку, тривалість, окреслюють коло учасників, враховуючи журналістів, формують робочу команду.

    Ведучим презентації має бути комунікативно підготовле­на особа. Нерідко для цього запрошують акторів, шоуменів. У її програмі слід обов'язково передбачити виступ політиків, які достеменно знають предмет, уміють про нього компетент­но розповісти і відповісти на запитання аудиторії.

    Відповідно до завдань презентації формулюють ключо­вий акцент (фразу) виступів, який мали б запам'ятати уча­сники і який необхідно поширити в суспільстві; моделю­ють бажану реакцію аудиторії; прогнозують подальші дії. Готують тексти виступів, інформаційні матеріали, які вру-

    Паблік рілейшнз (ПР) у політичній сфері 215

    чають запрошеним. їх не слід поділяти на категорії («для преси», «для гостей», «для почесних гостей»), оскільки це негативно впливає на тих, кому дістанеться менш респек­табельний інформаційний пакет.

    Досягненню ПР-цілей сприяє проведення засідань «круглих столів», семінарів, конференцій — зібрань, на яких обговорюють актуальні для суспільства проблеми. Активно використовують семінари для вироблення полі­тичних рішень, налагодження взаємодії представників ор­ганів влади з громадськістю.

    Публічні виступи політиків. До засобів паблік рі­лейшнз у політичній сфері належать і публічні виступи по­літиків, під час яких вони переконують певні аудиторії у перевагах своїх програм, проектів і формують до себе сприятливе ставлення.

    Опановувати мистецтво виголошення публічних про­мов доводиться кожному політику. На зборах, семінарах, нарадах, зустрічах вони представляють свою політичну ор­ганізацію, орган влади, регіон, країну, себе. У демокра­тичній країні кожен, хто має суспільно значущі ідеї, пови­нен знайти можливість їх виразити, щоб йому повірили, проголосували за нього на виборах.

    Прагнучи здобути повагу аудиторії, промовець має виявити чесність, сумлінність, принциповість, самокри­тичність, доброзичливість, скромність, уміти протистоя­ти, не піддатися маніпулятивним, провокативним діям, реплікам, опонентам. Результат публічних виступів за­лежить не лише від об'єктивної ситуації, а й від особисто­сті й майстерності оратора. Зменшують ефективність ви­ступу поверхове володіння проблемою, нечіткість змісту, сумнівні, непереконливі аргументи, невміння використа­ти виражальні мовні та паралінгвальні засоби.

    Усний виступ є досить складним і потребує необхідних знань, умінь, навичок. Непродумана його форма не може яскраво передати думку. Промовець повинен пам'ятати, Що аудиторія сприймає не тільки положення, факти, мір­кування, а й їх оформлення.

    Надзвичайно важливий у виступі початок, від якого нерідко залежить успіх усієї промови. Вже з перших слів необхідно заволодіти увагою аудиторії. Для цього можна розкрити план дій, а далі намагатися зробити всіх учасни­ками його здійснення. Утримати увагу аудиторії тривалий час майже неможливо, тому варто заздалегідь продумати місця виступу, де інтерес може знизитися і подбати про його посилення, використавши афоризми, факти, історії, приклади, жарти.

    216 Прикладні політичні технології

    У малій аудиторії бажано встановити контакти майже з усіма слухачами, які можуть ставити багато питань. Якщо промовець не знаходитиме відповідей на них, краще зізнатися в цьому і вдатися до взаємного пошуку відповіді.

    Ділові наради і переговори в системі ПР. Поширеною формою спілкування є ділові наради — спільне обговорен­ня і вирішення певних питань. На них розв'язують різно­манітні стратегічні і тактичні завдання. Культура, стиль проведення ділових нарад впливають на формування імі­джу організації, політика. Вони повинні мати чіткий ре­гламент, заздалегідь підготовлений план, належні проек­ти рішень, інших документів, які необхідно буде виробити за результатами такого спілкування.

    Для розв'язання ПР-завдань використовують також ді­лові бесіди (переговори) — процес поетапного досягнення згоди між партнерами за наявності різних, інколи супе­речливих, інтересів. Вони є неодмінними складовими за­гальної системи менеджменту, а вміння їх проводити — елементами ділової культури політика. У ділових бесідах важливо аргументувати свою позицію, до якої співрозмов­ник обов'язково прислуховується, бути ввічливим, гнуч­ким, уміти обирати із кількох взаємовигідних варіантів оптимальні.

    Дуже важливим є вміння слухати, адже справжнє спіл­кування є двостороннім процесом з неодмінним урахуван­ням інтересів усіх учасників.

    Апробовані форми комунікативної взаємодії сприя­ють зміцненню реального контролю суспільства над структурами політичної і державної влади. Поряд з цим засоби реалізації завдань ПР допомагають сформувати ціннісну основу демократичного співжиття, сприяють внутрішньополітичній консолідації на всіх рівнях соці­альної ієрархії.

    ПР як інструмент політики і державного управління

    Оскільки в демократичному суспільстві джерелом вла­ди є народ, а втілення певного політичного курсу залежить від його волевиявлення (вибори, референдуми), важливо, щоб створені політиками концепції, ідеї, доктрини, про­грами ставали надбанням широких мас. Організаційно-технологічні форми участі ПР у політичному процесі зумо­влені необхідністю взаємодії політичної організації (су­купності суб'єктів політики) з масами.

    Паблік рілейшнз (ПР) у політичній сфері 217

    У цій взаємодії суб'єкти політики пропонують суспіль­ству свої ідеї, домагаючись їх визнання. Водночас певні суспільні групи, використовуючи свої можливості (мене­джмент, маркетинг), впливають на формування і коригу­вання цих ідей.

    Використання ПР у передвиборних кампаніях. Участь ПР у політичному процесі найпомітніша під час виборчих кампаній — цілеспрямованої системної роботи щодо вису­нення і обрання певних осіб, політичних партій і блоків до органів влади та місцевого самоврядування. Змістом ви­борчої кампанії є:

    1. Аналіз політичної ситуації. Він призначений для ви­роблення стратегії, оптимального плану дій суб'єктів по­літики в конкретних умовах, прогнозування їх подальшо­го розвитку та розв'язання інших завдань, які породжує перебіг політичного життя.

    2. Визначення основних ресурсів виборчого процесу. До них зараховують: особистісний ресурс кандидата (особи-стісні якості, готовність до виборчої боротьби, імідж тощо); електоральний ресурс (готовність виборців голосувати за пропонованого кандидата); елітний ресурс (готовність еліт округу підтримати кандидата); інформаційний ресурс (мо­жливість доступу до ЗМІ); партійний ресурс (підтримка партії); фінансовий ресурс (наявність необхідних для фі­нансування кампанії коштів, можливість залучення додат­кових засобів); організаційний ресурс (наявність і розвине­ність структур для роботи серед виборців); технологічний ресурс (уміння використовувати виборчі технології); часо­вий ресурс (час, необхідний для реалізації виборчих захо­дів); адміністративний ресурс (можливість кандидата за­конно залучити на свій бік органи влади).

    3. Створення плану виборчої кампанії. Розробляти його слід з урахуванням особливостей виборів, стратегії і ресурсів кандидата. Він повинен врахувати результати попереднього аналізу і можливості застосування наявних ресурсів.

    4. Формування кошторису виборчої кампанії. У цьому Документі передбачають на основі фінансових ресурсів ви­трати на всі заплановані акції і дії, виготовлення різнома­нітних матеріалів, зарплату персоналу виборчого штабу, залучених аналітиків, агітаторів, технічних виконавців тощо. Бюджет виборчих кампаній регламентується зако­нодавчо, однак реальні їх витрати часто перевищують до­зволені суми.

    5. Підготовка інформаційних матеріалів. За планом
    кампанії розробляють тексти й ескізи листівок, плакатів,

    218 Прикладні політичні технології

    оригінал-макети друкованої продукції, тексти виступів, сценарії радіо- і телероликів тощо. Далі замовляють друко­вану продукцію, щитову рекламу, фільми і ролики.

    6. Реалізація плану виборчої кампанії. Всі дії, акції ма­
    ють відповідати ідеям, принципам, за якими розроблено
    план. Для цього необхідно творчо використовувати його
    аспекти і позиції, вносити відповідні корективи з ура­
    хуванням зміни політичної обстановки. Цей елемент кам­
    панії найвідповідальніший.

    Під час передвиборної кампанії значну увагу приділя­ють організації спілкування кандидата з виборцями на зу­стрічах, зборах, мітингах тощо. Для цього розробляють стратегію його публічної поведінки, формулюють основні ідеї, гасла, систему аргументації. Зміст, актуальність ви­ступів залежать від глибини аналізу ситуації у регіоні, ма­теріалів ЗМІ, акцій конкурентів та іншої інформації. Для ефективного впливу на аудиторію потрібно вибудовувати виступ на основі її інтересів, пропонувати розв'язання ак­туальних для неї проблем, знаходити суголосні її настро­ям, почуттям, сподіванням слова.

    Однією з форм спілкування кандидата з виборцями є персональне листування (директ-маркетинг). У таких ли­стах звертаються до адресата як до людини, яку знають, розуміють, за яку вболівають, на підтримку якої обґрунто­вано сподіваються.

    Поширеною формою спілкування з виборцями є марке­тинг «від дверей до дверей». Таку роботу можуть здійсню­вати кандидат або його представники. Вона пов'язана зі значними затратами фізичних сил, психологічними труд­нощами, однак вважається ефективною.

    З розвитком інформаційних технологій набув поши­рення Інтернет-маркетинг, який відкрив нові можливості спілкування з виборцями, налагодження з ними зворотно­го зв'язку.

    7. Формування іміджу кандидата на виборні посади.
    Майже всі головні аспекти виборчої кампанії фокусуються
    на особистості кандидата, лідера партії, що надає важли­
    вого значення роботі з їх іміджем. У політичній сфері
    імідж є таким самим вагомим і самодостатнім фактором
    виборчого процесу, як і політична течія чи партія. Він за­
    безпечує звернення кандидата до виборців, які мало цікав­
    ляться політичним життям і виборчими програмами,
    сприяє ефективній появі політика в передвиборній кампа­
    нії. Імідж сприймається як символ певних злободенних
    людських (суспільних) потреб, а тому голосування за його
    1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   ...   39


    написать администратору сайта