Нова економіка. Нова економіка навч посібник. Навчальний посібник Нова економіка
 Скачать 1.4 Mb.
|
|
Тема 6. Інформатизація та інноваційний тип розвитку економіки 1. Інноваційна економіка та методика дослідження її динаміки. Індекс інноваційного потенціалу. 2. Інформаційні продукти та послуги як ключові елементи виробництва та споживання сучасного суспільства. 3. Інноваційні компанії: сутність, значення та тенденції розвитку в новій економіці. 4. Інновації та глобалізація: взаємозв’язок та методика його визначення. Глобальний інноваційний індекс. 1. Інноваційна економіка та методика дослідження її динаміки. Індекс інноваційного потенціалу Інноваційна економіка (економіка знань, інтелектуальна економіка) – це тип економіки, заснований на потоці інновацій, постійному технологічному вдосконаленні, виробництві та експорті високотехнологічної продукції з дуже високою доданою вартістю. При цьому, в основному прибуток створюється інтелектом новаторів і вчених, інформаційною сферою, а не матеріальним виробництвом (індустріальна економіка) і не концентрацією фінансів (капіталу). Деякі дослідники (Е. Тоффлер, Ф. Фукуяма, Д. Белл, Дж. Нейсбітт та ін.) вважають, що для більшості розвинених країн у сучасному світі саме інноваційна економіка забезпечує світову економічну перевагу країнам, які її втілюють (США, Фінляндія, Ізраїль, Швеція та ін.) Інноваційний потенціал та інноваційний розвиток економіки країни вимірюється за допомогою ряду індексів, що розрізняються між собою набором показників, алгоритмом інтеграції та шкалою їх значень. Важливе місце серед даного ряду посідає індекс інноваційного потенціалу. Індекс інноваційного потенціалу (Innovation Capacity Index) – це вимірник готовності країни та потенційних можливостей створення і сприйняття інновацій. Інноваційний потенціал є ключовим фактором залучення науки і технологій у процесі поліпшення якості життя і сприяння економічному розвитку. Індекс інноваційного потенціалу публікується в щорічному звіті «Інновації для розвитку», що розробляється Європейською бізнес-школою. Індекс розраховується на основі п’яти груп індикаторів, які формуються із 61 змінної та характеризують здатність країни створювати середовище, яке заохочує інновації. Більшість даних, що використовуються при розрахунках, є статистичними, а, отже, є незалежними від суб’єктів дослідження. Індекс інноваційного потенціалу ранжує країни відповідно до їх загальної продуктивності та присвоює кожній з них загальний бал від 0 до 100. Рис. 1. Структура Індексу інноваційного потенціалу З метою більш якісного аналізу усі змінні згруповано у концептуальні підрозділи – так звані субіндекси. У табл. 1 наведено більш детальну структуру індексу інноваційного потенціалу в розрізі змінних, що його формують. Таблиця 1 Структура індексу інноваційного потенціалу 1. Інституційне середовище 1. Ефективне управління 1.1. Право голосу та підзвітність 1.2. Політична стабільність 1.3. Ефективність управління 1.4. Верховенство права 1.5. Структура права власності 1.6. Транспарентність та юридична незалежність 1.7. Індекс сприйняття корупції (ТІ) 2. Оцінка політики країни 2.1. Управління державним сектором 2.1.1. Якість бюджетного та фінансового управління 2.1.2. Якість державного управління 2.2. Структурна політика Освіта Соціальна інтеграція та політика рівноправності Інфраструктура досліджень та розробок Патенти та торгові марки Ефективність управління Умови ведення бізнесу Якість інфраструктури Використання ІКТ урядом Телефонний зв’язок Мобільний зв’язок Інтернет, комп’ютери та телебачення ІНДЕКС ІННОВАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ Нормативно- правова база Дослідження та розробки Використання інформаційно- комунікаційних технологій (ІКТ) Інституційне середовище Людський капітал, навчання та соціальна інтеграція Оцінка політики країни 2.2.1. Ефективність фінансового сектору 2.2.2. Відкритість торгівлі 2.2.3. Приплив прямих іноземних валових інвестицій (% до ВВП) 2.3. Макроекономіка 2.3.1. Рівень боргу 2.3.2. Фіскальний баланс 2.3.3. Макроекономічна стабільність 2. Людський капітал, навчання та соціальні програми 1. Освіта 1.1. Рівень грамотності дорослого населення (у % у віці 15 років та більше) 1.2. Середній валовий коефіцієнт охоплення (%) 1.3. Коефіцієнт загального охоплення вищої школи (%) 1.4. Витрати на освіту (у % до ВВП) 2. Соціальні інтеграція та рівноправність політики 2.1. Гендерна рівність 2.2. Екологічна стійкість 2.3. Охорона здоров’я працівників 2.4. Показник нерівності: співвідношення 20% найбагатшого населення до 20 % найбіднішого 3. Нормативно- правова база 1. Ведення бізнесу 1.1. Заснування бізнесу 1.1.1. Кількість процедур 1.1.2. Час (у днях) 1.1.3. Витрати (% від величини середнього доходу на душу населення) 1.2. Простота при наймі працівників 1.2.1. Простота у наймі працівників 1.3. Сплата податків 1.3.1. Сплата податків 1.4. Захист інвесторів 1.4.1. Сила захисту інвесторів 1.5. Реєстрація власності 1.5.1. Кількість процедур 1.5.2. Час (у днях) 1.5.3. Витрати (% від величини середнього доходу на душу населення) 4. Дослідження та розробка 1. Інфраструктура у сфері дослідження та розробки 1.1. Витрати та дослідження та розробку (у % до ВВП) 1.2. Витрати на інформацію та технології комунікації (у % до ВВП) 1.3. Щільність працівників у сфері дослідження та розробки 1.4. Студенти в науці та інженерії (у % до третини студентів) 1.5. Статті у наукових та технічних журналах (на 1 млн. осіб) 1.6. Школи, підключені до мережі Інтернет (%) 2. Патенти та товарні знаки 2.1. Патенти, видані резидентам (на 1 млн. осіб) 2.2. Заяви на товарні знаки, подані резидентами (на 1 млн. осіб) 2.3. Надходження авторських гонорарів та ліцензійних платежів (дол. США на 1 особу) 2.4. Платежі по авторських гонорарах та ліцензійних платежах (дол. США на 1 особу) 1. Телефонний зв'язок 1.1. Магістральні (фіксовані) телефонні лінії на 100 жителів 5. Сприйняття і використання інформаційних та комунікацій- них технологій 1.2. Подані заявки на підключення магістральних (фіксованих) телефонних ліній на 1000 жителів 1.3. Плата за бізнес-з’єднання (у % до ВВП / на душу населення) 1.4. Щомісячна абонентна плата бізнесу (у % до ВВП / на душу населення) 1.5. Плата за з’єднання населення (у % до ВВП / на душу населення) 1.6. Щомісячна абонентна плата населення (у % до ВВП / на душу населення) 2. Мобільний стільниковий зв'язок 2.1. Передплата на 100 жителів 2.2. Попередня абонентна плата на 100 жителів 2.3. Покриття населення (у %) 2.4. Плата за відключення (у % до ВВП / на душу населення) 3. Інтернет, комп’ютери та телебачення 3.1. Загальна кількість абонентів фіксованого інтернету на 100 жителів 3.2. Загальна кількість абонентів широкосмугового інтернету на 100 жителів 3.3. Користувачі мережі Інтернет на 100 жителів 3.4. Кількість персональних комп’ютерів на 100 жителів 3.5. Глядачі телебачення на 100 жителів 4. Використання інформаційних комп’ютерних технологій урядом 4.1. Індекс електронного забезпечення уряду 5. Якість інфраструктури 5.1. Ставка електрифікації (%) 5.2. Передача електричної енергії та розподіл витрат (% від обсягу виробництва) 5.3. Дороги з покриттям (у % до загальної протяжності доріг) В табл. 2 наведено дані щодо позицій окремих країн за індексом інноваційного потенціалу. Таблиця 2 Рейтинг країн світу за Індексом інноваційного потенціалу у 2014 році Рейтинг країн Країна Оцінка (від 0 до 100) 1 Швеція 80,3 2 Швейцарія 78,1 3 Сінгапур 76,7 … … 61 Україна 50,4 … … 129 Гаїті 28,3 130 Афганістан 27,4 130 Чад 27,4 При розробленні теоретичної основи індексу було виявлено тісний взаємозв'язок між етапом розвитку країни та факторами підвищення інноваційного потенціалу, відносна вага яких змінюється залежно від рівня доходів населення, стадії розвитку країн, а також від політичного режиму в ній. Критерії розподілу країн для аналізу Індексу інноваційного потенціалу: 1. За рівнем доходів на душу населення: країни з високим рівнем доходів (більше, ніж 11906 дол. США); країни з рівнем доходів вище середнього (3856 – 11905 дол. США); країни з рівнем доходів, нижче середнього (976 – 3855 дол. США); країни з низькими доходами (менше, ніж 975 дол. США). 2. За політичним режимом: повна демократія; неповна демократія; гібридний режим; авторитарний режим. Таблиця 3 Кластери індексів інноваційного потенціалу у відповідності до рівня доходів та політичного режиму Країни з високим рівнем доходів (більше, ніж 11906 дол. США) Повна демократія Неповна демократія Гібридний режим Авторитарний режим Австралія Австрія Канада Данія Франція Німеччина Греція Хорватія Кіпр Естонія Угорщина Ізраїль Словаччина Тайвань Гонконг Сінгапур Бахрейн Кувейт Оман Саудівська Аравія Об’єднані Арабські Емірати (ОАЕ) Країни з рівнем доходів вище середнього (3856 – 11905 дол. США) Повна демократія Неповна демократія Гібридний режим Авторитарний режим Коста Ріка Маврикій Уругвай Аргентина Бразилія Болгарія Латвія Мексика Польща Боснія та Герцеговина Російська Федерація Туреччина Венесуелла Алжир Казахстан Країни з рівнем доходів, нижче середнього (976 – 3855 дол. США) Повна демократія Неповна демократія Гібридний режим Авторитарний режим Гватемала Гондурас Індія Індонезія Україна Еквадор Грузія Ірак Пакистан Азербайджан Китай Єгипет Іран Нігерія Країни з низькими доходами (менше, ніж 975 дол. США) Повна демократія Неповна демократія Гібридний режим Авторитарний режим Бангладеш Ефіопія Гана Кенія Мадагаскар Непал Афганістан Ісламська Республіка Чад Гвінея В’єтнам Зімбабве Емпіричні спостереження свідчать про те, що для розвитку інновацій більш сприятливим є режим демократії, адже він дає змогу розвивати творчі здібності та незалежність думок у населення, що позитивно впливає на інновації. Індекс є важливим інструментом, призначеним для аналізу інноваційного потенціалу країни та пошуку сприятливих умов для його розвитку. Індекс інноваційного потенціалу дає змогу виявити сильні та слабкі сторони кожної країни, здійснити міжнародні порівняння та запозичити кращі практики інноваційного розвитку інших країн. 2. Інформаційні продукти та послуги як ключові елементи виробництва та споживання сучасного суспільства Інформаційна діяльність характеризується використанням ресурсів, виробничим процесом, випуском продукції та наданням послуг. Результатом інформаційної діяльності є створення інформаційного продукту чи інформаційної послуги. Інформаційний продукт – це матеріалізований результат інформаційної діяльності, призначений для задоволення інформаційних потреб громадян, державних органів, підприємств, установ та організацій. Під інформаційної продукцією розуміють сукупність інформаційних документів, баз даних і послуг. Головним видом інформаційних продуктів є інформація. З позиції виробника інформаційний продукт – це сукупність даних, сформованих виробником для поширення в матеріальній або нематеріальній формі. Якщо він пропонується на ринку з метою його придбання, використання чи споживання, його варто розглядати як товар, що має певні особливості. Особливості інформаційного продукту: інформацію можна продати, залишивши її у попереднього власника; ціна інформації прямо не залежить від місця, часу та способу її використання; володіння інформацією не є гарантією абсолютного права на її використання; цінність інформації на момент її створення та в час продажу здебільшого невідома і зазвичай визначається після використання; цінність однієї інформації може бути різною для різних користувачів; інформація здатна приносити користь, функціонально не пов’язану з витратами на її виробництво; інформація не втрачається в процесі використанні, але морально застаріває. Інформаційну продукцію широко використовують в усіх сферах людської діяльності: не лише у виробництві, а й в науці, освіті, культурі, управлінні. Зокрема, інформаційний продукт як складова маркетингової інформаційної системи сприяє вчасному наданню керівництву фірми значимої інформації про зовнішнє ринкове середовище, а також інформації про саму фірму. Це можуть бути, наприклад: відомості про національні ринки різних країн, про наявні там товари, про умови виходу на ці ринки; про обмеження законодавчого, економічного й технічного характеру і тенденції їхніх змін; про структуру попиту, потреби споживачів та їхню купівельну спроможність; про сильні і слабкі сторони конкурентів та стиль їхньої роботи на ринку; про структуру каналів збуту і поведінку збутових посередників; про дієвість інструментарію, що використовується та ін.; відомості про витрати, технологічний, кадровий, фінансовий та інші потенціали й існуючі обмеження для прийняття виважених управлінських рішень. Інформаційна продукція є результатом наукової обробки документованої або недокументованої інформації, яка є основним видом інформаційної діяльності. Базовою підсистемою наукової обробки документованої інформації є аналітико-синтетична переробка інформації (документів). Як відомо, аналітико-синтетична переробка інформації – це процеси перетворення інформації, що міститься в документів, чи сукупності їх з метою виявлення потрібних споживачеві відомостей, порівняння їх з інформаційними потребами чи запитами споживачів та узагальнення. Матеріалізованим результатом аналітико-синтетичної переробки документованої інформації є аналітичні огляди, зведені реферати, інформаційно-аналітичні та оглядові довідки, бібліографічні посібники, інформаційні звіти про використання дайджесту, прес-релізу та інші види інформаційних документів, підготовлених до запитів споживачів інформації. Усі ці види інформаційної продукції заведено називати інформаційними, бібліографічними, реферативними або оглядовими виданнями. Нині як узагальнений термін вживається «інформаційне видання». Однак це поняття охоплює лише твори друку, поліграфічно самостійно оформлені, що пройшли редакційно-видавничу обробку, із встановленими вихідними даними. На сьогодні значна частина інформаційної продукції, підготовленої інформаційними центрами та референтами-аналітиками, функціонує у «недрукованому» вигляду, отже, не має ознак видання. Обєднальним для позначення усіх різновидів документованої інформаційної продукції, опублікованої і неопублікованої, має стати термін «інформаційний документ», який об’єднує спільні риси всіх видів документованої інформаційної продукції. Варто наголосити, що на відміну від товарного ринку, на якому присутня не лише готова продукція, а й сировина, напівфабрикати тощо, інформаційний продукт набуває вартості тільки в готовому вигляді – це інформація, що пройшла процеси впорядкування, структуризації й оцінювання та придатна для прийняття рішень. Цінність інформаційних продуктів заснована на часовій сутності, тобто як правило, інформація є найціннішою в момент її створення. По мірі збільшення тиражування цінність її значно знижується. Використання сучасних інформаційних продуктів у матеріальному виробництві й товарному обігу сприяє здешевленню готової продукції, а, отже, багато в чому зумовлює цінність товару для споживача. Інформаційний продукт можна поширювати в такі само способи, що й будь-який інший матеріальний продукт – за допомогою послуг. Інформаційна послуга – це здійснення інформаційної діяльності у визначений час і визначеній законом формі по доведенню інформаційної продукції до споживачів з метою задоволення їхніх інформаційних потреб. Рис. 2. Головні постачальники інформаційних послуг на товарному ринку 3. Інноваційні компанії: сутність, значення та тенденції розвитку в новій економіці Інноваційною компанією (фірмою, підприємством) визнається компанія будь-якої форми власності, понад 70 % продукції якої (у грошовому вимірі) за звітний податковим період є інноваційні продукти і (або) послуги. Інноваційне підприємство може існувати у вигляді інноваційного центру, технополісу, технопарку тощо. «Boston Consalting Group» представила щорічний рейтинг 50 найбільш інноваційних компаній світу, який виходить з 2005-го року. Рейтинг Постачальники інформаційних послуг Виробнича сфера Невиробнича сфера Сфера товарного обігу Маркетингові служби підприємства Інформаційні структури урядових установ Інформаційні підрозділи оптових, торговельно- посередницьких підприємств, ярмарок, виставок-ярмарок, бірж Галузеві центри науково-технічної інформації Консалтингові фірми Рекламні підрозділи підприємств сфери обігу Рекламні підрозділи виробничих об’єднань Інформаційно-видавничі фірми Рекламні агенції Аудиторські фірми Регіональні центри науково-технічної інформації Маркетингові центри Торгові доми Регіональні інформаційно- довідкові системи складається на основі результатів опитування понад 1,5 тис. глав компаній із різних країн світу. Автори рейтингу відзначають, що лідерами у сфері інновацій як і раніше залишаються телекомунікаційні та технологічні компанії. Так, у першій п'ятірці їх чотири, у першій десятці — п'ять. При цьому всі вісім років перше місце в рейтингу займає Apple. А от Google, яка з 2006-го по 2014- ий рік незмінно отримувала 2-е місце, тепер змушена була відступити на 3-е під натиском Samsung, яка здійснила з 2008-го року стрибок з 26-го на 2-е місце. Крім них у першу п'ятірку входять також Microsoft (4-е місце) і Toyota (5-те), а в першу десятку — IBM, Amazon, Ford, BMW і General Electric. Незважаючи на явне домінування технологічних і телекомунікаційних компаній, у рейтингу починає простежуватися тенденція зростання обсягу інновацій у світових автовиробників, що намітилася із 2013 року. Так, у першій десятці вже три виробника автомобілів — Toyota, Ford і BMW, а до цього там була лише Toyota. У першу двадцятку ввійшли General Motors (13- е), що піднявся за рік на 16 позицій, Volkswagen (14-е), що здійснив ще більш різкий стрибок, піднявшись на 31 позицію, Hyundai (17-е) піднявся на 7 позицій і Audi (19-е) — на 6 позицій. Крім того, повернулися до рейтингу та ввійшли у першу двадцятку компаній відсутні в минулому році Honda (18-е) і Daimler (20-е). Вперше в рейтинг увійшла компанія Tesla, виробник електромобілів, посівши 41 місце. З 2014 року рейтинг містить кілька нововведень. Так, учасникам опитування вперше запропонували оцінити рівень використання інновацій у власних компаніях. Близько 20 % респондентів назвали рівень високим, інші 20 % — низьким, інші 60% — середнім. Крім того, вперше була включена категорія «Перспективні компанії» для молодих і відносно невеликих компаній, що вже заявили про себе в області інновацій. Більшість таких компаній працюють у сфері соціальних медіа, мобільних додатків і інформаційних послуг. Дослідники вивели 12 тенденцій, які визначають інноваційний розвиток компаній: 1. Досконалість – це обов’язок. У тому, що Google опинилася на першій позиції переліку, немає нічого дивного. Але справа зовсім не в багатоманітності її інноваційної діяльності. Якщо подивитися на окремі проекти, скажімо, Google Fiber, Google Glass або проект інвестицій у розробку новітніх медичних технологій, то неважко переконатися, що компанія, реалізуючи будь-які ініціативи, незмінно демонструє досконалість. І це найважливіше. Зараз усі провідні фірми майже з лазерною точністю фокусуються лише на кількох цілях. Занадто широкі амбіції можуть відволікти організації від повсякденної роботи над вдосконаленням різних аспектів інновації, без чого ідею навряд чи вдасться перетворити у реальність. 2. Нелінійність у розвитку інновацій. Компаній, які фігурують у переліку лідерів з інновацій з року в рік, одиниці. Втім, це не означає, що фірми раптово втрачають свій винахідницький потенціал. Просто інноваційна діяльність має свої припливи і відпливи. Наприклад, компанія Philips працювала над світлодіодною лампою 50 років, але основний інноваційний «вилив» відбувся протягом 11 місяців, на які було призначено завершення проекту. 3. Уміння заробляти гроші. Чудові ідеї породжують захоплення, чудовий бізнес — фінансову самодостатність. Dropbox та Airbnb— улюбленці венчурних інвесторів, але вони також заробляють гроші, пропонуючи клієнтам послуги, що несуть у собі реальну цінність. На відміну від Facebook, Twitter та інших компаній, котрі стартували до 2008-го, модель цих двох фірм базується не на рекламі, а на трансакціях. 4. Необхідність впровадження у бізнес «зелених» підходів. Ще недавно ідея «зеленого» бізнесу сприймалася або як прийом, до котрого вдавалися фірми, щоб показати свою «відповідальність» перед суспільством, або як гарна ідея на далеке майбутнє.Зараз все інакше.Сьогодні енергоефективність, використання енергоносіїв з альтернативних джерел та ресайклінг —ключові переваги будь-якого успішного підприємства. Бразильська компанія Braskem, нафтохімічний гігант із 19-млрд. обігом, використовує тростинний цукор замість нафти для виготовлення пластику. Levi Strauss виробляє більше 10% своїх товарів з продуктів вторинної переробки. FedEx та Coca-Cola переходять на використання гібридних транспортних засобів. 5. Глобалізація технологій. iHub (технологічний центр, створений кенійськими фахівцям) демонструє високі амбіції. Організація, що нараховує 10 тис. членів, вже дала старт 152 фірмам, а зараз реалізує аналогічні проекти у Танзанії та Уганді. Індійська фірма Universal Identification Authority поставила за мету вичавити шахрайство з підприємницької діяльності. Сутність того, що відбувається, добре передає рекламна кампанія Johnnie Walker у Південно- Африканській Республіці: «Наше майбутнє формується не з грандіозних успіхів минулого, а з дій, що ми вчиняємо сьогодні». 6. Постійне розширення аудиторії. Хоча ідея краудсорсингу не вражає новизною, все ж таки потугу колективної творчості не варто недооцінювати. SXSW розпочинала як організатор невеликих заходів регіонального масштабу. Сьогодні ж це глобальна компанія, конференції та фестивалі якої приваблюють близько 60 тис. людей з цілого світу. Камери GoPro, котрі раніше використовувалися спортсменами-екстремалами, зараз здобувають популярність серед все ширших кіл споживачів. 7. Вміння «обійти» конфлікт. Якщо ви хочете щось кардинально змінити, а перед вами монулітна «скеля» з традиційних інститутів, то, напевно, найкращим виходом буде спробувати її обійти. Саме такий шлях обрав Чарльз Бест, засновник DonorsChoose.org. Ця фірма надає допомогу безпосередньо вчителям в обхід різних офіційних спілок, адміністраторів та політиків. Bloomberg Philanthropies використовує дані для того, щоб поставити запитання, котрі інші організації воліють замовчувати. 8. Щасливі задоволені клієнти – запорука успіху! Компанія Uber зробила замовлення таксі простим та приємним, зараз її наслідує компанія- послідовник Yelp, яка продовжує винагороджувати вдячних користувачів новими функціями. Інші компанії утримують позиції найкращих інноваторів, вирішуючи найрізноманітніші проблеми клієнтів. Так, Square запропонувала найпростіший на сьогодні спосіб здійснення мобільних платежів, а OTG Management навіть спромоглася перетворити процес харчування в аеропорті на задоволення. 9. Програмне забезпечення – рушій прогресу. У галасі навколо останньої версії iPhone або найновішої моделі якогось автомобіля, ми подеколи забуваємо про те, що рушієм прогресу є програмне забезпечення. Наші авто є «комп’ютерами» на колесах. А завдяки світлодіодним технологіям навіть звичайнісінька лампа освітлення сприймається не як фізичний продукт, а як програмний додаток. 10. «Made in Сhina» — це комплімент. Колись ремісники Китаю вважалися одними із найкращих у світі. Тепер з появою нової генерації брендів модного одягу та товарів розкоші, зорієнтованих на швидко зростаючі шари середнього класу та заможних людей, відроджується традиційне поняття китайської якості. А уявлення про те, що китайським компаніям бракує інноваційності, вже сприймається як анахронізм. Так, Xiaomi трансформує бізнес-смартфони, а Пекінський інститут геноміки здійснює наймасштабніші проекти із секвенування ДНК. 11. Уміння шукати «вигідну нішу». Наприклад, із вибуховим зростанням геймінгу на мобільних у додатках та в соціальних медіа у виграшному становищі знаходяться компанії, які пропонують свою продукцію на даному ринку. Так, в 2013 р. обсяги продажу App Store склали понад 10 млрд. дол. США. 12. Йти до мети. Свого часу науковці Philips підрахували, що світлодіодні лампи дозволять скоротити споживання електроенергії на 10%, що дасть змогу зекономити 250 млрд. дол. США. Саме тому вони присвятили її розробці аж 50 років. Фармацевтична компанія Medivation, повірила у новий підхід до лікування раку і вивела на ринок легендарний препарат. Зараз Tesla прагне створити національну мережу швидкої зарядки електромобілів. Чи залишиться це недосяжною мрією? Це покаже час. Однак без мрій ми ніколи не знайшли би шлях до того, що є можливим. 4. Інновації та глобалізація: взаємозв’язок та методика його визначення. Глобальний інноваційний індекс Інноваційна спроможність та технологічна готовність є невід’ємними складовими конкурентоспроможності економіки, яка визначається як набір інституцій, політик і факторів, що визначають рівень продуктивності економіки. Існують певні показники та індекси, які оцінюють технологічну та інноваційну конкурентоспроможність країн і здійснюють їх рейтингування. Серед них - глобальний інноваційний індекс. Глобальний інноваційний індекс (The Global Innovation Index) – це узагальнений показник, що використовується в рамках глобального дослідження рейтингу країн світу за рівнем розвитку інновацій. Індекс розроблено спільно Бостонською консалтинговою групою, Національною асоціацією виробників, Інститутом Виробництва, а також незалежними науково-дослідними центрами. Сьогодні глобальний інноваційний індекс є найбільш повним комплексом показників інноваційного розвитку в різних країнах світу. Глобальний інноваційний індекс являє собою співвідношення витрат на інновації та ефекту від них, що дозволяє об’єктивно оцінити ефективність зусиль для розвитку інновацій в тій чи іншій країні. При оцінці інноваційних витрат враховується фіскальна політика уряду, політика у сфері освіти та інноваційна інфраструктура. Оцінка інноваційної ефективності враховує патенти, передачу технологій та інші результати НДДКР, а також ефективність підприємницької діяльності, наприклад, продуктивність праці, загальний прибуток акціонерів, вплив інновацій на міграцію бізнесу та економічне зростання. Індекс складений за 81 індикатором, які відображають інноваційні можливості країн, якість інновацій, їх результати та розвиток інноваційної інфраструктури країн-учасниць. Серед іншого оцінюється і розвиток галузей ІТ і он-лайн-складової бізнесу. Рейтинг глобального інноваційного індексу публікується щорічно, починаючи з 2007 року. Індекс розраховується як зважена сума оцінок двох груп індикаторів: 1. Наявні ресурси та умови для здійснення інновацій (Innovation Input) 2. Досягнуті практичні результати здійснення інновацій (Innovation Output). Значення компоненти «Наявні ресурси та умови для проведення інновацій» є середнім арифметичним групи з п’яти індикаторів. Значення компоненти «Досягнуті практичні результати здійснення інновацій» є середнім арифметичним групи з двох індикаторів. Глобальний інноваційний індекс розраховується як середнє арифметичне від двох вищевказаних компонент. Детальну структуру індексу відображено в табл. 4. Усі змінні нормуються для отримання кількісних результатів значень від 0 до 100, причому більшому значенню відповідає максимально позитивне значення змінної. Таблиця 4 Структура Глобального інноваційного індексу (The Global Innovation I ndex) I. Наявні ресурси та умови для здійснення інновацій I.1. Інститути (Institutions) Політичне оточення Регуляторне оточення Середовище бізнесу - політична стабільність - ефективність уряду - свобода преси - якість регулювання - верховенство закону - допомога при звільненні - простота започаткування бізнесу - простота визнання неплатоспроможності I.2. Людський капітал та дослідження (Human capital and research) Освіта Вища освіта Дослідження та розробки - валові витрати на освіту - витрати уряду в розрахунку на 1 учня - вартість «шкільного життя» - рівень грамотності - охоплення населення вищої освітою - частка випускників (в загальній кількості студентів) - мобільність студентів - кількість дослідників (в розрахунку на млн. осіб населення) - витрати на НДДКР - середній рейтинг (Innovation Input) населення у читанні, математиці та науці - співвідношення учні/вчителі у середній освіті вищих навчальних закладів - частка випускників ВНЗ університетів 1.3.Інфраструктура (Infrastructure) Інформаційно- комунікаційні технології (ІКТ) Загальна інфраструктура Екологічна стійкість - доступ до ІКТ - використання ІКТ - послуги електронного уряду - електронна участь - виробництво електроенергії - споживання електроенергії - якість логістики - валове нагромадження - ВВП/одиницю використання енергії - якість навколишнього середовища - сертифікація ISO 14001 систем екологічного менеджменту 1.4. Розвиток внутрішнього ринку (Market sophistication) Доступність кредитування Інвестиції Торгівля та конкуренція - простота отримання кредиту - внутрішні кредити приватному сектору - макрофінансові валютні кредити - рівень захисту інвесторів - капіталізація ринку - загальна вартість акцій в торгах - венчурний капітал - середньозважена тарифна ставка - тариф входу на несільськогосподарсь кий ринок - інтенсивність локальної конкуренції 1.5.Розвиток бізнесу (Business sophistication) Інтелектуальні працівники Інноваційні працівники Поглинання знань - зайнятість в наукоємних сферах - відсоток підприємств, що пропонують навчання - НДДКР, що виконуються в бізнесі - НДДКР, що фінансуються бізнесом - середній рівень GMAT (стандартизований тест для визначення здатності успішно навчатися в бізнес-школах) - частка слухачів GMAT на млн. осіб населення - спільні галузеві дослідження в рамках співпраці з університетами - рівень розвитку кластерів - НДДКР, фінансова підтримка з-за кордону - кількість угод спільних підприємств і стратегічних альянсів - сімейства заявок патентів, що подані до офісів 3+ - роялті та ліцензійні платежі - високотехнологічний імпорт мінус реімпорту - імпорт зв’язку, комп’ютерних та інформаційних сервісів - чистий приплив прямих іноземних інвестицій ІІ. Досягнуті практичні результати здійснення інновацій (Innovation Output) 2.1.Розвиток технологій та економіки знань (Knowledge and technology outputs) Створення знань Значимість знань Дифузія знань - кількість патентів, виданих резидентам - заявки на корисні моделі резидентів в національному відомстві; - наукові та технічні статті, опубліковані в рецензованих журналах; - кількість документів, які отримали Н-індекс - зростання продуктивності праці, - щільність на ринку нових фірм, - витрати на програмне забезпечення - кількість сертифікатів відповідності стандарту ІСО 9001 на системи менеджменту якості - високо та середньо технологічні виробництва - розміри оплат роялті та ліцензійних платежів - високотехнологічний експорт за вирахуванням реекспорту - експорт комунікаційних, комп’ютерних та інформаційних послуг - чистий відтік прямих іноземних інвестицій 2.2.Результати креативної діяльності (Creative outputs) Креативні нематеріальні продукти Креативні продукти та послуги Он-лайн креативність - реєстрація торгових марок резидентами в національному відомстві - реєстрація товарних знаків - експорт аудіовізуальних та пов’язаних з ними послуг - національні художні - загальні домени верхнього рівня - домени верхнього рівня коду країни - середньомісячні відповідно до Мадридської системи за країною походження - використання ІКТ в бізнесі - використання ІКТ в організаційних моделях фільми - тираж щоденних газет - експорт продуктів творчості - виробництво друкованої продукції редагування Вікіпедії - завантаження відео на YouTube Джерело: Global Innovation Index 2014 Report. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.globalinnovationindex.org/content.aspx?page=gii-full-report-2014 Востаннє рейтинг країн за Глобальним інноваційним індексом був опублікований наприкінці 2014 р. Дослідження охопило 143 країни з усіх регіонів світу, які в сукупності виробляють 99,5 % світового ВВП і в яких проживає близько 95,1 % всього населення планети. Результати дослідження наведені в таблиці 5. Таблиця 5 Рейтинг країн світу за рівнем Глобального інноваційного індексу у 2014 р. Рейтинг Країна Оцінка (від 0 до 100) 1 2 3 1 Швейцарія 64,78 2 Великобританія 62,37 3 Швеція 62,29 4 Фінляндія 60,67 5 Нідерланди 60,59 6 США 60,09 7 Сінгапур 59,24 8 Данія 57,52 9 Люксембург 56,86 10 Гонконг 56,82 11 Ірландія 56,67 12 Канада 56,13 13 Німеччина 56,02 14 Норвегія 55,59 15 Ізраїль 55,46 16 Республіка Корея 55,27 17 Австралія 55,01 18 Нова Зеландія 54,52 19 Ісландія 54,05 20 Австрія 53,41 … … … 45 Польща 40,64 49 Російська Федерація 39,14 … … … 63 Україна 36,26 … … … Джерело: Global Innovation Index 2014 Report. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.globalinnovationindex.org/content.aspx?page=gii-full-report-2014 Емпіричний аналіз свідчить про те, що динаміка інновацій перебуває під впливом успішних країн-новаторів, таких, як Швейцарія (1-е місце), Великобританія (2-е) та Швеція (3-є), які згідно опублікованих результатів дослідження рейтингу Глобального інноваційного індексу 2014 р. увійшли у почесну трійку лідерів з-поміж 143 країн. Ці країни успішно розвивають інвестиції в людський капітал, що створює сприятливі передумови для підвищення економіки знань, розвитку творчості та впровадження новітніх технологій. У 2014 р. Україна посіла 63 місце за рейтингом глобального інноваційного індексу, значення якого досягло максимуму останніх чотирьох років і склало 36,3 бала (див. рис. 3), що перевищує середнє значення індексу серед держав з рівнем доходу, нижчим від середнього (29,5), але все ще помітно не дотягує до середньоєвропейського рівня (47,2). 2011 2012 2013 2014 місце в рейтингу Рис. 3. Динаміка глобального інноваційного індексу України Джерело: Global Innovation Index 2014 Report. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.globalinnovationindex.org/content.aspx?page=gii-full-report-2014 Тим часом, у черговому рейтингу Bloomberg Україна увійшла в ТОП-50 найбільш інноваційних країн світу. Так, у січні 2014 р. Україна посіла 49 місце. За рік Україна втратила 7 позицій – ще у 2013 р. в аналогічному дослідженні вона розташовувалася на 42-ій позиції рейтингу. Також в рамках Глобального інноваційного індексу аналітики розподілили країни на три сегменти – «лідери», «учні» та «нерозвинені країни» – залежно від розміру ВВП на особу при оцінці впливу на нього інноваційних ринків. Україна опинилася ближче до центру кривої в сегменті «учні», а це означає, що наша країна рухається вперед на шляху до інноваційного лідерства. На рис. 4. показано зв'язок між ВВП на одну особу та глобальним інноваційним індексом. 35,5 серед 125 країн 6 0 36,1 серед 141 країни 6 3 35,8 серед 142 країн 7 1 36,3 серед 143 країн 6 3 Рис. 4. Зв’язок між ВВП на одну особу та глобальним інноваційним індексом Джерело: Global Innovation Index 2014 Report. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.globalinnovationindex.org/content.aspx?page=gii-full-report-2014 Успіх України та її місце у глобальній економіці безпосередньо залежить від рівня розвитку вітчизняної науки і технологій. Реалізуючи першочергові заходи з інноваційної політики сьогодні, ми інвестуємо в майбутнє України, формуємо національні конкурентні переваги і створюємо надійний фундамент для модернізації та інтеграції нашої країни до європейського і світового простору знань. Навчальний тренінг Основні терміни і поняття Науково-технологічний розвиток. Суспільне виробництво. Телекомунікаційні системи. Ефективність інноваційного розвитку суспільства. Продуктивність інноваційного розвитку суспільства. Інноваційні технології. Інноваційна економіка. Інтелектуальна економіка. Індекс здатності до інновацій. Індекс інноваційного потенціалу. Інституційне середовище. Інфраструктура у сфері дослідження та розробок. Інноваційність. Інноваційна продукція. Науковий продукт. Інформаційна послуга. Інноваційна компанія. Інновації. Глобалізація. Глобальний інноваційний індекс. Результативність творчої діяльності. Результативність креативної діяльності. Контрольні запитання і завдання 1. Що таке науково-технологічний розвиток і яким чином він проявляється у процесі суспільного виробництва? 2. Що собою являють телекомунікаційні системи? Як вони функціонують та розвиваються в сучасних умовах? 3. Як визначаються ефективність та продуктивність інноваційного розвитку суспільства? 4. Проаналізуйте еволюцію розвитку інноваційних технологій. 5. В чому полягає сутність інноваційної економіки? Які особливості методики її дослідження? 6. Що являє собою індекс здатності до інновацій? Поясність методику його розрахунку. 7. Поясніть сутність поняття «інноваційна продукція». Яка продукція вважається інноваційною? 8. Що таке науковий продукт? Яку роль він відіграє у новій економіці? 9. Розкрийте зміст та значення інноваційної компанії. Які функції виконують інноваційні компанії у новій економіці? 10. Який взаємозв’язок існує між інноваціями та процесами глобалізації? Яким чином ці процеси відображаються на економічному розвитку України? 11. Дайте визначення глобального інноваційного індексу. На основі яких показників обчислюється даний індекс? Яке місце займає Україна серед рейтингу країн за результатами глобального інноваційного індексу? Тестові завдання 1. На основі яких груп індикаторів відбувається формування індексу інноваційного потенціалу? а) інституційне середовище; людський капітал, навчання та соціальні програми; нормативно-правова база; дослідження та розробки; б) економічний потенціал суспільства; рівень розвитку інновацій; в) освіта; культура; інституційне середовище; г) рівень інформатизації суспільства; рівень інноваційного розвитку. 2.Що являється матеріалізованим результатом інформаційної діяльності, призначеним для задоволення інформаційних потреб громадян, державних органів, підприємств, установ та організацій? а) інформаційний продукт; б) інноваційний продукт; в) споживчий продукт; г) проміжний продукт. 3. Якою часткою продукції повинні бути інноваційні продукти (послуги) для того, щоб компанія вважалась інноваційною? а) понад 10 %; б) понад 25 %; в) понад 50 %; г) понад 70 %. 4.Що є джерелом формування прибутку фірми за умов інноваційної економіки? а) матеріальне виробництво; б) нематеріальне виробництво; в) інтелект новаторів і вчених; г) концентрація капіталу. 5. Який політичний режим найсприятливіший для розвитку інновацій? а) повна демократія; б) неповна демократія; в) гібридний режим; г) авторитарний режим. 6. Хто є головними постачальниками інформаційних послуг у сфері товарного обігу? а) торгові доми; б) аудиторські фірми; в) маркетингова служба фірми; г) галузеві центри науково-технічної інформації. |