Неонатология. Мет неонатологія_5_курс. Навчальнометодичний посібник для студентів 5 курсу другого (магістерського) рівня галузі знань 22 Охорона здоровя
 Скачать 3.94 Mb.
|
|
Діагностика: проводиться імуноферментний аналіз (ІФА) крові матері та дитини з визначенням специфічних імуноглобулінів G і М, ІФА ліквору дитини. Імуноглобулін М можно визначити тільки в разі гострої форми ЦМВ- інфекції. Про персистенцію ЦМВ в організмі жінки та ризик для плоду свідчить наявність специфічних імуноглобулінів G у високих титрах. 223 Застосовуються також ланцюгова полімеразна реакція /ЛПР/, молекулярна ДНК-діагностика. У хворих новонароджених проводять нейросонографію, ехокардіографію, рентгенографію органів грудної клітини, біохімічний контроль крові, контроль рівня тромбоцитів. Лікування: для проведення специфічної терапії застосовують цимивен /ганциловір/. Доза для новонароджених становить 10 мг на кг маси на добу, вводять 2 рази на добу внутрішньо¬венно.Тривалість лікування 10-14 днів. Лікування слід проводити під контролем рівня тромбоцитів. Цимивен діє тільки на клітини, інфіковані цитомегаловірусом, порушує репродукцію вірусу, зменшує тривалість персистенції ЦМВ в організмі, знижує ризик формування інвалідності у немовлят з ЦМВ-інфекцією. Використовують також специфічний імуноглобулін для внутрішньовенного введення з високим рівнем антитіл проти цитомегаловірусу. Профілактика: обстеження та лікування жінок з високим перинатальним ризиком до вагітності, протягом вагітності. ГЕРПЕТИЧНА ІНФЕКЦІЯ. Збудники неонатального герпесу-герпес- вірус ого типу оролабіальний, герпес-вірус ІІ-ого типу урогенітальний Н І ,II /. Фактори ризику: безпліддя, невиношування вагітності, генітальний герпес, хронічні урогенітальні інфекції невстановленої етіології, ерозії, дисплазії шийки матки, лабіальний герпесу матері. Інфікування плоду можливе трансплацентарним гематогенним шляхом, через інфіковані навколоплідні води /внутрішньоамніально/, при проходженні через інфіковані пологові шляхи /інтранатально/. Немовля може інфікуватися від хворої матері на герпетичну інфекцію. Високий ризик нозокоміального інфікування новонароджених у відділеннях інтенсивної терапії. Клінічні форми неонатального герпесу 1. Вроджений неонатальний герпес (антенатальне інфікування) -передчасне народження, ураження ЦНС(мікроцефалія, гідроцефалія, церебральні кальціфікати), мікрофтальмія, гепатоспленомегалія, тромбоцитопенія, вроджений сепсис. 2. Генералізований неонатальний герпес /інфікування в "пізньому фетальному періоді, інтранатальне/ - судоми, збудливість, жовтяниця, пневмонія, виразково-некротичний ентероколіт, менінгоенцефаліт, геморагічний синдром, везикулярні висипи на шкірі, слизових. Клінічний розвиток захворювання спостерігається, переважно, з перших днів життя. Високий ризик розвитку перинатального сепсису, фетального гепатиту, атрезії жовчних ходів. 3. Локальна форма з ураженням шкіри, слизових оболонок, .характерні везикули однокамерні або багатокамерні, переважно, на грудній клітині, спині 224 дитини. Локальна форма в 30-40% випадках супровождується ураженням ЦНС з розвитком енцефаліту. 4. Церебральна форма /інтранатальне інфікування/ - вірусний "енцефаліт, судоми. Клінічний розвиток захворювання спостері¬гається на другому- третьому тижні життя. Нелікований неонатальний герпес - смертність 80-90%, інвалідність 90-95%. Віддалені наслідки неонатального герпесу затримка психомоторного розвитку, дитячий церебральний параліч, епілепсія, глухота, катаракта. Діагностика: визначення специфічних імуноглобулінів СІМ у матері та новона- родженого методом імуноферментного аналізу /ІФА/. Імуноглобулін М визна- чається в крові тільки в разі гострої інфекції. Герпетична інфекція належить до групи персистентних , тому діагностичне значення має також визначення імуноглобуліну G у високих титрах у жінок до і протягом вагітності. У новонароджених для підтвердження вірусного енцефаліту діагностичне значення має імуноферментний аналіз ліквору. Застосовують також цепну ланцюгову реакцію /ЦЛР\, молекулярну ДНК- діагностику. У хворих немовлят необхідно проводити нейросонографію. Лікування: для специфічної противірусної терапії застосовують препарат зовіракс /ацикловір/. Новонародженим зовіракс призначають у дозі ЗО мг на кг маси тіла на добу. Препарат вводять внутрішньовенно, протягом години, три рази на добу. Курс лікування становить 10-14 днів. Зовіракс впливає виключно на клітини, інфіковані герпес-вірусом. Зовіракс пригнічує реплікацію вірусу, зменшує тривалість персистенції вірусу в організмі, значно підвищує рівень виживання немовлят з неонатальний герпесом, забезпечує позитивні результати лікування. Доцільно проводити лікування жінок до вагітності або протягом вагітності із застосуванням препаратів зовіракс, вальтрекс. Лікування генітального герпесу треба проводити у сімейної пари. Герпес-вірус чутливий до інтерферону, тому для лікування герпетичної інфекції застосовують препарати рекомбінантного інтенферону: лаферон, віферон. Лаферон призначають в дозі 100000-150000МО на кг маси тіла на добу, вводять ректально, внутрішньом'язево два рази на добу. Курс лікування - 5-10 днів, проводять два-три курси з інтервалом 7-10 днів. Профілактика: обстеження та лікування жінок з високим перинатальним ризиком, генітальним герпесом. Лікування вагітних з герпетичною інфекцією з використанням специфічних препаратів: зовіракс, вальтрекс. ТОКСОПЛАЗМОЗ Токсоплазма належить до паразитарних збудників. Ризик інфікування жінок: контакт з кішками, вживання сирого та напівсирого мяса. Найбільший ризик для плоду -інфікування жінки токсоплазмою вперше при вагітності. Проте хронічний токсоплазмозу жінки теж визначає ризик для 225 плода. Шлях інфікування плоду гематогенний трансплацентарний. Якщо інфікування відбувається на ранніх етапах розвитку плоду, спостерігається самовільне переривання вагітності, мертво-народження, формування вроджених вад розвитку /гідроцефалія/, передчасне народженням/Клініка вродженого токсоплазмозу гідроцефалія, хоріоретиніт, церебральні кальцифікати. Клініка гострого генералізованого токсоплазмозу /інфікування в пізньому фетальному періоді/: перинатальна асфіксія, судоми, збудливість або пригнічення, жовтяниця, пневмонія, гепатоспле¬номегалія, анемія, геморагічний синдром. Може розвиватися клініка менінгоенцефаліту, некротичного енцефаліту, перинатального сепсису. Віддалені наслідки: затримка психомоторного розвитку, епілепсія, глухота, втрата зору. Діагностика: діагностичне значення має визначення специфічних імуноглобулінів G і М у матері та новонародженого. Імуноглобулін М можно визначити тільки в разі гострої інфекції. Застосовують ЦЛР, молекулярну ДНК- діагностику. Необхідно проводити рентгенографію кісток черепа, нейросонографію, біохімічний контроль крові. Лікування: призначають антибіотик роваміцин у дозі І 000 – 150 000МО/кг маси тіла на добу, 2 рази на добу. Курс лікування4- 6 тижнів. ЛІСТЕРІОЗ: Збудником лістеріозу є грампозитивна паличка.У вагітних жінок лістеріоз перебігає як грипоподібне захворювання, супроводжується млявістю, підвищенням температури тіла, нездужанням, головним болем, міалгією. Плід інфікується гематогенним трансплацентарним шляхом. Можливе інфікування через навколоплідні води, а також при проходженні по пологовому шляху. Клініка: в разі трансплацентарного інфікування дитина народжується з клінічними ознаками внутрішньоутробного грануломатозного лістеріозного сепсису. При цьому відзначаються гранульоми шкіри, слизових оболонок, печінки, селезінки, головного мозку, легенів. У дитини спостерігаються жовтяниця, гепатоспле-номегалія, менінгіт, пневмонія, сепсис. Діагностика: бактеріоскопія з окраскою за Грамом мазків крові, ліквору. ХЛАМІДІЙНА ІНФЕКЦІЯ. Хламідії - мікроорганізми, що займають проміжне положення між вірусами і бактеріями. Хламідії досить широко поширені серед населення, особливо у жінок і чоловіків репродуктивного віку / 35-40%/. Частота визначення хламідіозу у вагітних груп ризику становить 30- 40%, ризик інфікування плоду - 40-70%. Фактори ризику: безпліддя, невиношування, загроза переривання вагітності, хронічні урогенітальні інфекції /цервіцит, ендоцервіцит, вульвовагініт, кольпіт, уретрит, псевдоерозії шийки матки. 226 Інфікування плоду відбувається інтранатально.Можлива висхідна внутрішньоамніальна інфекція /безводний період більш ніж 6 годин/. Хламідії можуть пошкоджувати плаценту, навколоплідні оболонки, що призводить до розриву плідних оболонок і передчасних пологів, відшарування плаценти, формуванню фетоплацентарної недостатності, гіпотрофії плоду. Клінічні форми хламідійної інфекції у новонароджених: 1. Генералізована - ураження серця, легенів,травного каналу, печінки з розвитком кардіо-респіраторних порушень, пневмонії, міокардиту, гіпербілірубінемії, гепатоспленомегалії. 2. Менінгоенцефаліт - переважає пошкодження ЦНС, судоми, апное. 3. Внутрішньоутробна пневмонія. 4. Синдром дихальних розладів. 5. Гастроентеропатія. 6. Кон'юнктивіт. У новонароджених з хламідійною інфекцією розвиток пневмонії спостерігається, переважно, протягом другого-третього тижня життя, пневмонія інтерстиціальна, вогнищево-інтерстиціальна, має тривалий перебіг. У недоношених дітей більш виражені інтоксикація, анемія, гіпербілірубінемія.перинатальне пошкодження ЦНС.У глибоконедоношених немовлят спостерігається важкий респіраторний дистрес-синдром, що потребує тривалої штучної вентиляції легенів. Клінічний розвиток вродженої хламідійної пневмонії спостерігається вже на першу-другу добу життя дитини: дихальна недостатність, інтоксикація, дитина не засвоює ентеральне харчування, відмічаються метаболічні порушення, клінічні прояви перинатального пошкодження ЦНС, можливі жовтяниця, геморагічний синдром. У 60-70% новонароджених з хламідійною інфекцією розвивається кон'юнктивіт. Діагностика: проводять ІФА, ЛПР,ДНК-діагностику. Необхідне рентгенологічне обстеження немовлят, нейросонографія, біохімічний контроль. Лікування: призначають антибіотик із групи макролідів сумамед. Доза на добу становить 10 мг/кг маси тіла вперший день лікування, потім 5 мг/кг маси тіла протягом 3-4 днів. Курс лікування триває 3-5 днів. Також в лікуванні хламідійної інфекції у новонароджених застосовують еритроміцин в дозі 50мг/кг маси тіла на добу. Курс лікування 21 день. Для профілактики та лікування хламідійних кон'юнктивітів у новонароджених застосовують 1% тетрациклінову або еритроміцинову мазь. Профілактика: обстеження і лікування жінок з високим перинатальним ризиком до вагітності, в разі потреби - протягом вагітності. МІКОПЛАЗМЕНА ІНФЕКЦІЯ : Мікоплазми - мікроорганізми, що 227 займають проміжне положення між вірусами і бактеріями. Фактори ризику: безпліддя, невиношування, загроза переривання вагітності, хронічні урогенітальні інфекції. Інфікування плоду відбувається, переважно, при проходженні через пологові шляхи або висхідним шляхом при тривалості безводного періоду більш ніж 6 годин. Можливе гематогенне трансплацентарне інфікування. Клініка: кон'юнктивіт, інтерстиціальна пневмонія, передчасне народження.Може спостерігатися вроджена пневмонія.У Недоношених дітей в клінічному стані переважають респіраторні порушення: респіраторний дистрес- синдром з подальшим розвитком пнемонії. Може бути генералізована інфекція з ураженням ЦНС, легенів, печінки, міокарду, травного каналу. Діагностика: проводять ІФА, ЛПР, ДНК-діагностику. Необхідне рентгенологічне обстеження, нейросонографія, біохімічний контроль. Лікування: призначають еритроміцин в дозі 50 мг на кг маси тіла на добу. Курс лікування 10-14 днів. Профілактика: обстеження і лікування жінок з високим перинатальним ризиком до вагітності, в разі потреби - протягом вагітності. КРАСНУХА Вірус краснухи визначає високий ризик для плода Д новонародженої дитини, а саме зумовлює вроджені вади розвитку, невиношування, мертвонародження, підвищує ризик неонатальної захворюваності та смертності. У вагітних захворювання на краснуху перебігає в легкій субклінічній формі як респіраторна інфекція або алергія. 'Інфікування плоду відбувається гематогенним трасплацентарним шляхом. В разі інфікування плоду вірусом краснухи вагітність може закінчитися самовільним перериванням, мертвонародженням, передчасними пологами. Характерно формування вроджених вад розвитку: тріада Грега - катаракта, вроджена вада серця (незарощення артеріальної протоки, стеноз легеневої артерії та аорти, дефект перегородки, глухота. При інфікуванні в антенатальному періоді характерний розвиток краснушної ембріофетопатії: затримка внутрішньоутробного розвитку, вроджена вада серця, хоріоретиніт, мікрофтальмія, мікроцефалія. Інфікування в фетальному періоді призводить до передчасного народження дитини з клінічними ознаками генералізованої інфекції: геморагічний синдром, гепатоспленомегалія, тромбоцитопенія, анемія, гіпербілірубінемія, пневмонія, міокардит, менінгоенцефаліт, перинатальний сепсис. Діагностика: застосовують ІФА, ЛПР, ДНК-діагностику. Проводять рент- генологічне обстеження, нейросонографію, ехокардіографію, біохімічний контроль. Лікування: специфічна терапія відсутня. 228 Профілактика: вакцинація. VI. План та організаційна структура заняття. № п/ п Основні етапи заняття, їх функції та зміст Навчальні цілі в рівнях засвоєння Методи контролю і навчання Матеріали методичного забезпе- чення: контролю, наочності, інструктивні Розподіл часу вхвилина х 1 2 3 Підготовчий етап Організаційні заходи Постановка навчальних цілей та мотивація Контроль вихідного рівня знань та навичок: 10. Етіологія ВУІ 11. Ключові ланки патогенезу ВУІ 12. Клінічна картина ВУІ в залежності від збудника та часу інфікування плоду 13. Діагностика ВУІ 14. Диференційна діагностика ВУІ 15. УскладненняВУІ 16. Принципи лікуванняВУІ 17. профілактика ВУІ 18. прогноз ВУІ α2 α2 α2 α2 α2 α2 α2 α2 Індивідуальне усне опитування Індивідуальне усне опитування Тестовий контроль 2 рівня Типова ситуаційна задача 2 рівня Типова ситуаційна задача 2 рівня Типова ситуаційна задача 2 рівня Тестовий контроль 2 рівня Тестовий контроль 2 рівня П. ІІ «Навчальні цілі» П. І «Актуальність теми Тестові завдання 2 рівня Ситуаційні типові задачі 2 рівня Ситуаційні типові задачі 2 рівня Тестові завдання 2 рівня Ситуаційні типові задачі 2 рівня Набір лікарських засобів Типова ситуаційна задача 2 рівня 3 хв. 12 хв. 20 хв. 4 Основний етап Формування професійних навичок та вмінь: 10. Провести курацію хворого наВУІ, зібрати скарги у матері, анамнез хвороби 11. Провести об’єктивне обстеження хворого, виявити основні симптоми і синдромиВУІ 12. Сформулювати та обгрунтувати попередній діагноз 13. Скласти план лабораторного та α3 α3 α3 α3 Практичний професійний тренінг Практичний професійний тренінг Практичний професійний тренінг Практичний професійний тренінг Практичний професійний Хворий Хворий Історія хвороби Орієнтовна карта для формування професійних вмінь. Історія хвороби 115 хв. 229 інструментального обстеження хворого 14. Інтерпритувати результати лабораторних та інструментальних досліджень 15. Провести диференційну діагностику з клінічними станами, що супроводжуються враженням в першу чергу ЦНС 16. Надати рекомендації стосовно режиму та дієти хворого на ВУІ 17. Скласти план лікування хворого на ВУІ, враховуючи ступінь та наявність ускладнень 18. Вміти надавати невідкладну допомогу у екстремальних ситуаціях α3 α3 α3 α3 α3 α3 тренінг. Тестовий контроль 3 рівня. Тестовий контроль 3 рівня. Практич- ний професійний тренінг. Практичний професійний тренінг у вирішен- ні нетипових клі- нічних ситуацій. Тестовий контроль 3 рівня. Практич- ний професійний тренінг. Тестовий контроль 3 рівня. Практич- ний професійний тренінг. Практичний проф- есійний тренінг у вирішенні нетипо- вих клінічних ситуацій. Тестовий контроль 3 рівня. Орієнтовна карта для формування професійних вмінь. Історія хвороби. Орієнтовна карта для формування професійних вмінь.Ситуаційн і типові задачі 3 рівня.Тестові завдання 3 рівня Лист призначень Ситуаційні нетипові задачі та тести 3 рівня. Алгоритми ліку- вання хворого на ВУІ. Ситуаційні нетипові задачі 3 рівня. Алгоритми надання невідкладної допомоги 5 6 7 Заключний етап Контроль та корекція професійних вмінь та навичок Підведення підсумків заняття Домашнє завдання (основна і додаткова література по темі) Аналіз результатів клінічної роботи Вирішення нетипових задач та тестів 3 рівня. Оцінка результатів клінічної роботи. Результати клінічної роботи Ситуаційні нетипові задачі та тести 3 рівня Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою 25 хв. VII.1 Матеріали контролю для підготовчого етапу заняття Питання для контролю рівня знань навичок та вмінь: 1. Етіологія та патогенез внутрішньоутробних інфекцій. 2. Фактори ризику внутрішньоутробних інфекцій. 3. Клінічна характеристика цитомегаловірусної інфекції. 4. Клінічна характеристика вродженого токсоплазмозу. 5. Клінічна характеристика краснухи. 6. Клінічна характеристика герпетичної інфекції. 7. Клінічна характеристика лістеріозу. 230 8. Клінічна характеристика хламідійної та мікоплазменої інфекції. 9. Специфічна терапія, принципи профілактики ВУІ. VII.2. Тестові завдання для визнання початкового рівня знань студентів: 1. Для внутрішньоутробної інфекції характерні наступні результати дослідження пуповинной крові: A. підвищений рівень імуноглобуліну М та сліди імуноглобуліну А B. знижений рівень імуноглобуліну А C. знижений рівень загального білка; D. знижений рівень імуноглобуліну М E. все перелічене правильно 2. Для лікування енцефаліту цитомегаловірусної етіології застосовують: A. гентаміцин; B. цефодокс; C. Ацикловір; D. нічого з зазначенного; E. всі зазначені препарати. В передчасно народженої дитини на десятий день життяпостерігаються інтерстиціальна пневмонія, кон'юнктивіт. Передбачається інфекція: A. гонокок; B. лістеріоз; C. цитомегаловірусна інфекція; D. сифіліс; E. хламідійна інфекція. 4. Для вродженого токсоплазмозухарактерно все, крім: A. жовтяниці; B. гепатоспленомегалії; C. еозінофілії; D. церебральних кальцифікатів; E. пневмонії 5. У передчасно народженої дитини від матері, яка в 7-8 тижнів вагітності перенесла неважке захворювання невстановленої етіології, спостерігається тріада Грега (мікроцефалія,вроджена вада серця, катаракта. Можливий збудник: А. цитомегаловірус; В. вірус краснухи С. ентеровірус; Д. лістерія; Е. мікоплазма 6. Внутрішньоутробна цитомегалія, як правило проявляється всім, крім: А. жовтяниці; 231 В. гепатоспленомегалії; С. кардиту; Д. гематогенного остеомієліту; Е. Менінгоенцефаліту 7. Для мікоплазменої пневмонії недоношених характерно А. наявність бул в легенях; В.схильність до абсцедування; С. майже повна відсутність кашлю Д. все перелічене вище; Е. нічого з вище переліченого Результатом внутрішньоутробних інфекцій новонароджених можуть бути: А. вроджені вади розвитку; В. мертвонародження; С. ембріофетопатія; Д. все зазначене вище; Е. нічого із зазначеного. 9. Характерні гематологічні зміни при внутрішньоутробних інфекціях у новонароджених наступні: А. лімфоцитоз; В. тромбоцитопенія; С. анемія; Д. ретикулоцитоз; Е. Всі перераховані вище 10. Новонародженому з генералізованою формою герпетичної інфекці для специфічної терапії слід призначити: А. гентаміцин; В. зовіракс; С. діфлюкан; Д. Метронідазол Е. Оросепт 11. Дитина Л, третя доба життя, народився на 38 тижні гестації з масою 2250 гр. Зригує, рухова активність знижена. Рефлекси періоду новонародженості пригнічені. Шкіра бліда. Тони серця приглушені. Над легенями дихання пуерильне. Живіт м'який. Печінка виступає з - під краю правого ребра на 1 см. Селезінка не пальпується. У матері різко позитивна реакція Вассермана.Яким препаратом необхідно провести профілактику сифілісу хворого А. Ампіоксом Ст. Біциліном-1 С. Біциліном-2 Д. Роваміцином Е. Пеніцилліном 232 12. Дитина Л, а доба життя, народився на 39 тижні гестації з масою 2370 гр. Зригує, рухова активність знижена. Рефлекси періоду новонародженості пригнічені. Шкіра з ектиричним відтінком. Тони сердця приглушені, ритм збережений. Над легенями дихання пуерильне. Живіт м'який. Печінка виступає з-під краю правої ребрової дуги на 1,5 см. Селезінка не пальпується. У матері на 8 місяці вагітності діагностований сифіліс. З якого розрахунку необхідно призначити пеніцилін? А. 150 000 – 200 000 Ед/кг/сутки Ст. 3 000Ед/кг/сутки С. 500 000 Ед/кг/сутки Д. 10000000Ед/кг/сутки Е 000Ед/кг/сутки 13. Хворий Па доба життя, народився на 34-35 тижні гестации з масою 1750 гр. Відригує, рухова активність знижена. Рефлекси періоду новонародженостіпригноблені. Тони серця приглушені, ритм збережений. Над легенями дихання пуерильне. Живіт м'який. Прояви гепатоспленомегалії. Позитивної динаміки маси тіла не спостерігається.Для діагностики внутріутробної інфекції найбільш інформативнимиє наступні методи: А. Радіологічне дослідження; В. Іммуноферментний аналіз; С. Реакція зв’язування комплементу; Д. Реакція бластной трансформації лімфоцитів; Е. Дослідження спиномозговой рідини 14. У дитини Т, на підставі клінічних і параклінічних даних був діагностований вроджений токсоплазмоз, У зв'язку з важкою анемією на у добу проводилася трансфузія еритроцитарної маси.Вкажіть шлях інфікування дитини? А. Грудне вигодовування; В. Гемотрансфузія еритроцитарної маси. С. Трансплацентарний Д. Повітряно-крапельний Е. При проходженні через родові шляхи 15. У дитини Сна підставі клінічних і параклинических даних був діагностований природжений токсоплазмоз природжена гідроцефалія, іридоцикліт, затримка внутрішньоутробного розвитку, кардит, підвищений вміст в сироватці крові анти TOXOIg класу і Ig класу Яку етіотропну терапію слід призначити хворому А. Роваміцин; В. Фенкарол; С. Цимевен; Д. Фоскарнет; Е. Еритроміцин. 16. У дитини Юна у добу життя був діагностований природжений 233 токсоплазмоз.З якого розрахунку необхідно призначити роваміцин? А. 10000000МО/кг/добу В. 3 000МО/кг/добу С. 500 000МО/кг/добу Д 000 – 150 000МО/кг/добу Е 000 МО/кг/добу 17. Дитина Ц, а доба життя знаходиться на лікуванні у відділенні патології новонароджених з 2-ої доби життя. Вагітність у матери протікала на тлі сальпінгіту. З 3-ої доби життя з'явився гнійний кон'юнктивіт, який прийняв хвилеподібний перебіг. У букальном епітелії,а також в зскрібку кон'юнктиви ока виділена Chlamidiatraxomatis.Вкажіть препарат етіотропного лікування: А. тиенам В. Ампіокс С. Фолієвая кислота Д. вальтрекс Е. Роваміцин 18. Дитина З, народився на 38 тижні гестації з масою 2250 гр.У матері різко позитивна реакція Вассермана.Збудником сифілісу є А. Опісторхис фелинеус В. Ешеріхия коли С. бліда трипонема Д. клонорхиссиненсис Е. дифилоботриум лата 19. У хворого Л, а доба життя, з природженою генералізованною ЦМВ- інфекцією – поразкою ЦНС у вигляді гіпертензійно-гідроцефального синдрому і фетального гепатиту встановлено імунодефіцитний стан. Який препарат необхідно призначити в якості імуномодулюючої терапії? А. Цимевен; Ст. Декарієс; С. Екстракт елеутерокока; Д. Віферон - 1; Е. Віферон - 2 20.Дитина народилася на 36 тижні гестации. При проведенні нейросонографії встановлені дані за помірну внутрішню гідроцефалію. Огляд офтальмолога – дані за катаракту О. Методом ІФА в сироватці крові в діагностичному титрівиявлені краснушні низькоавідніIg класу G . У комплексну терапію необхідно включити: А. Адаптогени; В. Антиоксиданти; С. Дезагреганти; Д. Глюкокортикоїди; Е. Специфічний імуноглобулін |