Неонатология. Мет неонатологія_5_курс. Навчальнометодичний посібник для студентів 5 курсу другого (магістерського) рівня галузі знань 22 Охорона здоровя
 Скачать 3.94 Mb.
|
|
Коди правильних відповідей: 1. непрямого білірубіну; 2. І – а ІІ – в ІІІ – д 3. A, C, E; 4. А, ВВС. А, В, СВ, І – а ІІ – в ІІІ – д. D,10. А. А. Е. А. ЕВА. В. D,19. С. 20. Показники Г Х Н П ат ол ог ія пе чі нк и( печ ін ко вако аг ул оп ат ія) ДВЗ -с ин др ом, ста ді я) Т ро м бо ци топе ні я без ДВ З Гем оф іл ія 1. Кількість тромбоцитів N N ↓ ↓ N 2. Протромбіновий час, ↑ ↑ ↑ N N 3. Тромбіновий час, N ↑ ↑ N N 4. Парціальний тромбо- пластиновий час, ↑ ↑ ↑ N ↑ 5. Фібриноген, N N або↓ ↓ N N 6. Продукти деградації фібриногену (ПДФ), N N або ↑ ↑ N N VII.4.Матеріалиметодичногозабезпеченнясамопідготовкистудентів: Орієнтовна картадля організації самостійної роботи студентів з навчальною літературою. Завдання Вказівки 1 2 Вивчити етіологію ГХН та ГрХН Перерахувати основні причини та фактори ризику розвитку ГХН та ГрХН 214 Вивчити патогенез ГХН та ГрХН Виділити ключові ланки патогенезу ГХН та ГрХН Вивчити клінічну картину ГХН та ГрХН Встановити клінічні симптоми,що дають змогу поставити імовірний діагноз ГХН та ГрХН Вивчити діагностичні критерії ГХН та ГрХН Скласти структурну схему захворювання Вивчити додаткові методи дослідження (лабораторні,інструментальні) Скласти план обстеження хворого на ГХН та ГрХН Вивчити патогномонічні для ГХН та ГрХН зміни даних додаткових методів дослідження Перерахувати основні діагностичні критерії ГХН та ГрХН за даними додаткових методів дослідження Провести диференційну діагностику, встановити заключний діагноз Обгрунтувати основні компоненти діагнозу відповідно до сучасної класифікації,та провести диференційний діагноз Призначити індивідуальне комплексне лікування хворого на ГХН та ГрХН Скласти лист призначень із зазначенням режиму, методу вигодовування, медикаментозного лікування, враховуючи термін гестації, важкість стану хворого, форму захворювання, наявність ускладнень VI. ЛІТЕРАТУРА Основна література 1. Дитячі хвороби. За ред. В.М. Сідельникова, В.В.Бережного. К.:Здоров'я, 1999.- 734 с. 2. Медицина дитинства. За редакцією ПС. Мощича. - К.Здоров'я, 1994. -Т. с. 3. Майданник В.Г.Педиатрия. Учебник(2-еиздание,испр. идоп.).-Харьков: Фолио, 2002. - 1125 с. 4. Шабалов Н.П. Детские болезни.-Питер-Ком, С-Пб., 2002.-1080 с. 5. Шабалов Н.П. Неонатология. В х томах. Спец.л-ра. С.-Петербург, 2000, - Том I. 492 с, Том Пс. Додаткова література 1. Аряєв МЛ. Неонатологія. - Київ: «АДЕФ-Україна.», 2006. - 754 с 2. Безруков Л.О., Волосовець ОП, Шунько Є.Є., Кривопустов СП., Годованець Ю.Д., Мигаль В.Г. Неонатологія. - Чернівці, 2000. - 235 с. 3. Волосовец А.П., Кривопустов СП., Манолова Э.П., Ершова И.Б., Бойченко П.К. Лабораторные исследования в практической педиатрии. - Луганск, 2003.-131 с. 4. Волосовець ОП, Кривопустов СП., Нагорна Н.В. та співавт. Завдання з 215 біоетики та медичної деонтології для педіатрів. -Донецьк: Донбасс. Гусель В.А. Маркова ИВ. Справочник педиатра по клинической фармакологии. - Л Медицина, 1989. - 320 с. 6. Майданник В.Г., Майданник ИВ. Справочник современных лекарственных средств. - М ACT; Харьков Фолио, 2005. - 1024 с. 7. .Маркевич В.Е., Майданник В.Г., Павлюк ПО. та ін. Морфо-функціональні та біохімічні показники у дітей і дорослих.- Київ-Суми: МакДен, 2002.-268 с. 8. Маркова ИВ, Шабалов Н.П. Клиническая фармакология новонарож- денных. - С.-Петербург: Сотис, 1993. - 374 с. 9. Неотложные состояния в педиатрии. Под ред. В.М. Сидельникова. - К Здоровье, 1994.-601 с. 10. Неонатология. Под ред. Т.Л. Гомеллы, М.Д. Каннигам.-М.: Мед с. 11. Підручник з реанімації новонароджених. Американська Кардіологічна Асоціація та Академія Педіатрії. - Львів: Свічадо, 1994. - 6-55 с. 12. Ситуаційні завдання з педіатрії За ред. чл.-кор. АМН України, проф. В.Г. Майданника. - К, 2006. - 204 с. 13. Тестові завдання з педіатрії / За ред. чл.-кор. АМН України, проф. В.Г. Майданника. -К, 2007.-429 с. 14.Хертл М. Дифференциальная диагностика в педиатрии. - М.Медицина, 1990.-1064 с. Наказ МОЗ України №48 від р. Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів”. 16. Наказ МОЗ України №255 від р. Про затвердження клінічного протоколу надання неонатологічної допомоги дітям „Жовтяниця новонароджених”. 216 Змістовий модуль 9. Перинатальні інфекції Конкретні цілі: 1. Визначати етіологічні, патогенетичні фактори та фактори ризику при перинатальних інфекційних захворюваннях у новонароджених. 2.Класифікувати і аналізувати типову клінічну картину перинатальних інфекційних захворювань у новонароджених: внутрішньоутробна інфекція, локальна та генералізована інфекція. 3.Визначати особливості перинатальних інфекційних захворювань новонароджених (внутрішньоутробної інфекції, локальної та генералізованої інфекції) і ставити попередній клінічний діагноз. 4.Складати план обстеження при перинатальних інфекційних захворюванняхновонароджених (внутрішньоутробної інфекції, локальноїтагенералізованої інфекції) та аналізувати дані лабораторних та інструментальних обстежень при їх типовому перебігу. 5.Демонструвати володіння принципами лікування, реабілітації і профілактики перинатальних інфекційних захворюваннях новонароджених (внутрішньоутробної інфекції, локальної та генералізованої інфекції). 6.Ставити діагноз і надавати екстрену допомогу при гострій дихальній недостатності, гострій нирковій недостатності, судомному синдромі, некротичному ентероколіті, синдромі дисемінованого внутрішньосудинного згортання при перинатальних інфекційних захворюваннях у новонароджених. 7.Проводити диференціальну діагностику перинатальних інфекцій та ставити попередній діагноз. 8.Здійснювати прогноз життя при перинатальних інфекційних захворюваннях новонароджених (внутрішньоутробній інфекції, локальній та генералізованій інфекції). 9.Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципами фахової субординації в неонатології. 217 Тема 6. Внутрішньоутробні інфекції новонародженого (TORCH - інфекції) Класифікація, етіологія, патогенез, клініка, діагностика, диференціальна діагностика, лікування, профілактика, прогноз. Кількість навчальних годин – 4 академічні години І. Актуальність теми. Внутрішньоутробні інфекції (ВУІ) група захворювань, при яких зараження відбувається від матері ванте- та інтранатальному періоді розвитку плода. На сьогоднішній день це одна з важливих проблем сучасної перинатології, неонатології та педіатрії взагалі через широке розповсюдження, високу летальність та несприятливі медико-соціальні наслідки. В структурі перинатальної смертності внутрішньоутробна інфекція складає до 65 %. Поліморфність клінічних ознак, відсутність патогномонічних симптомів затруднюють своєчасну діагностику внутрішньотробних інфекцій. Внутрішньоутробні інфекції - одна з провідних причин неонатальної та дитячої захворюваності, смертності та інвалідності. Внутрішньоутробні інфекції \ВУІ\ зумовлюють невиношування вагітності, передчасні пологи, мертвонародження, вроджені вади розвитку центральної нервової системи, серцево-судинної системи, системи травлення дитини. Немовля може народжуватися з неспецифічними клінічними проявами інфекції, що в разі відсутності етіологічної діагностики значно ускладнює лікування та визначає несприятливий прогноз для подальшого здоров'я та розвитку дитини. Серед причин перинатальної смертності внутрішньоутробні інфекціі становлять 25-30%, за даними А.В.Цинзерлінга навіть до 68-70%. ІІ. Навчальні цілі заняття (з вказівкою рівня засвоєння, що планується) 1. Студент повинен мати уявлення (ознайомитися): α1 - Про місце внутрішньоутробних інфекцій в структурі перинатальної патології. - Про статистичні дані щодо захворюваності, частоти виникнення уск- ладнень, летальності, найближчого та віддаленого прогнозу хворих на ВУІ. - Про історію наукового вивчення та внесок відчизняних вчених. 2. Студент повинен знати (засвоїти): α2 - Структуру внутрішньоутробних інфекцій; - етіологічні фактори та фактори ризику перинатальних інфекцій; - ключові ланки патогенезу ВУІ; - класифікацію та вміти проводити аналіз клінічної картини перинатальних інфекційних захворювань у новонароджених: внутрішньоутробна інфекція, локальна та генералізована інфекція; 218 - ускладнення ВУІ; - принципи лікування ВУІ ; 3. Студент повинен оволодіти: α3 Навичками: - Збирання скарг та анамнезу захворювання; - Обстеження хворого наВУІ та виявлення основних симптомів і синдромів; - Сформулювати та обгрунтувати попередній діагноз; - Визначення плану лабораторного та інструментального обстеження хворого (згідно стандартам діагностики); Вміннями: - Визначати особливості перинатальних інфекційних захворювань новонароджених (внутрішньоутробна інфекція, локальна та генералізована інфекція) та ставити попередній діагноз; - Скласти план обстеження при перинатальних інфекційних захворюваннях новонароджених (внутрішньоутробна інфекція, локальна та генералізована інфекція) - Інтерпритувати результати лабораторних та інструментальних досліджень; - Провести диференційну діагностику ВУІ; - Надати рекомендації стосовно режиму та дієти хворого наВУІ, важкість стану та супутню патологію; - Скласти план лікування хворого на ВУІ (згідно стандартам лікування) з урахуванням стадії захворювання, наявності ускладнень та супутньої патології; - Надати невідклажну допомогу в екстримальних ситуаціях та при невідкладних станах - Здійснювати прогноз життя при перинатальних інфекційних захворюваннях новонароджених; ІІІ. Цілі розвитку особистості (виховні цілі): - Студент повинен демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципами фахової субординації в неонатології; - Студент повинен навчитися дотримуватися правил поведінки, принципів лікарської етики та деонтології біля ліжка хворого на ВУІ; - Оволодіти вмінням встановлювати психологічний контакт зматір’ю та родиною хворої дитини; - Засвоїти почуття професійної відповідальності за своєчасність та адекватність надання кваліфікованої медичної допомоги. І. Міждисциплінарна інтеграція 219 Дисципліна Знати Вміти 1. Попередні (забезпечуючі) Нормальна анатомія Будову ЦНС, ССС, гепатобіліарної, СВС та ін. , кровопостачання та інервацію Гістологія Будовуголовного мозку, легенів, альвеол, судинної системи, гепатобіліарної Аналізувати нормальну та патологічну змінену тканину головного мозку, легенів, судин гепатобіліарної системи та сечовивідної Нормальна фізіологія Фізіологіюосновних систем в нормі, нормативні показники лабораторних та інструментальних методів дослідження, їхнє значення Оцінити дані лабораторних та інструментальних методів обстеження пацієнта Патологічна фізіологія Ключові ланки патогенезуВУІ Патологічна анатомія Морфологічні особливості розвитку ВУІ в залежності відчасу інфікування плоду Аналізувати та інтерпретувати дані клінічного обстеження та додаткових методів обстеження хворих на ВУІ Фармакологія Фармакокінетику, фармакодинаміку, побічні еффекти медикаментозних, які застосовуються при лікуванні хворих наВУІ Призначити лікування в залежності відетіології ВУІ, індивідуальних особливостей хворого та генералізації інфекційного процесу. Означити оптима- льний режим прийому та дози препаратів. Виписати рецепти. Пропедевтикадитячих хвороб Основні етапи та методи клінічного обстеження хворого Зібрати скарги, анамнез хвороби, акушерський анамнез матері, особливості постнатальної адаптації, виявити основні фактори ризику ВУІ, провести об’єктивне обстеження хворого по органам і системам, 220 виявити клінічніпрояви ВУІ, інтерпретувати дані лабораторних та інструментальних досліджень Променева діагностика Нормативні показники оглядової рентгенографії органів грудної порожнини Інтерпретувати дані оглядової рентгенографії органів грудної порожнини Ультразвукова діагностика Нормативні показники ультразвукової діагностики органів у новонародженого Інтерпретувати дані ультразвукової діагностики органів у новонародженого 2. Наступні (забезпечувані) Госпітальна педіатрія Клінічні прояви ускладненьта особливості перебігу ВУІ у дітей різних вікових груп, тактика лікування Визначати клінічні прояви ускладнень та особливості перебігу ВУІ у дітей різних вікових груп, вміти призначити лікування V. Зміст теми Внутрішньоутробні інфекції виникають внаслідок пошкодження плоду вірусами, бактеріями, мікоплазмами, хламідіями, токсоплазмами тощо в ранній та пізній фетальний період. Клінічні прояви внутрішньоутробних інфекцій /ВУІ/ залежать від терміну інфікування, збудника захворювання, стану репродуктивного здоров'я та перебігу вагітності у матері. В разі інфікування до 12 тижня гестації, тобто в ембріональний період, можливі самовільне переривання вагітності, формування вроджених вад розвитку, ембріофетопатія, передчасне народження дитини. При інфікуванні плоду в ранній фетальний період спостерігаються вроджені вади розвитку, затримка внутрішньоутробного розвитку, ембріофетопатія, передчасне народження дитини з клінічними проявами инфекції., мертвонародження. Інфікування плоду в пізньому фетального періоді призводить до народження дитини з неспецифічними клінічними проявами інфекції, що значно ускладнює своєчасну діагностику та лікування. Результатом інфікування плоду в пізньому фетальному періоді може бути мертвонародження, вроджена пневмонія, важка асфіксія, геморагічний синдром, гіпербілірубінемія, гепатоспленомегалія тощо. ЕТІОЛОГІЯ. Збудники внутрішньоутробних інфекцій: 1. Віруси - цитомегаловірус, вірус краснухи, герпес віруси ого типу, ентеровіруси Коксаки, ЕСНО, вірус гепатиту В,С. 2. Бактерії: лістерії, блідна трепонема, стрептококк, 221 мікобактерія туберкульозу. Найпростіші - токсоплазма, пневмоцисти. 3.Мікроорганізми, що мають проміжне місце між бактеріями та вірусами - мікоплазми, хламідії, уреаплазми. 4.Гриби роду Сапсіісіа. Враховуючи спільність патогенезу, клінічних проявів зазначені збудники об'єднано в групу перинатальних ТОRСН-інфекцій. ПАТОГЕНЕЗ. Виділяють наступні шляхи інфікування плоду 1. Гематогенний трансплацентарний шлях інфікування характерний для вірусів, токсоплазми, лістерій, збудникавродженого сифілісу. 2. Внутрішньоамніальний контамінаційний /висхідний/ шлях інфікування характерний для умовно патогенних бактерій, герпес- вірусів, мікоплазм, хламідій. 3. Інтранатальний шлях інфікування, характерний для стрептококової інфекції, герпес-інфекції, хламідійної, мікоплазменої, уреаплазменої, кандидозної інфекції . Фактори ризику внутрішньоутробних інфекцій: 1. Обтяжений акушерський анамнез матері /мертвонародження, безпліддя, смерть дітей в неонатальному віці. 2. Невиношування,загроза переривання вагітності. 3. Гострі та хронічні урогенітальні інфекції матері /пієлонефрит, аднексит, вульвовагініт то що/. 4. Грипоподібні захворювання протягом вагітності. 5. Материнські інфекції в пологах. КЛІНІКА. Клінічні прояви внутрішньоутробних інфекцій залежать від терміну інфікування, властивостей збудника, стану імунобіологічного захисту організму матері. Вроджені вади розвитку, ембріофетопатії характерні для інфікування в терміні до 12-14 тижнів гестації. Затримка внурішньоутробного розвитку, надмірне розрастання сполучної тканини /гліоз мозку,ендокардіальний фіброеластоз/, генералізовані інфекції властиві для інфікування плоду в ранньому та пізньому фетальному періоді. У разі інфікування до 12-14 тижні гестації або в ранньому фетальному періоді дитина народжується вже із завершеним процесом та наслідками перенесеної внутрішньо-утробної інфекції: гідроцефалія,кальцифікати мозку, мікроцефалія, хоріоретиніт.вроджені вади розвитку. При інфікуванні плоду в пізньому фетальному періоді або перед пологами в клінічному стані немовляти спостерігаються неспецифічні прояви інфекції, а саме: важка асфіксія, респіраторні, гемодинамічні, 222 гастроінтестинальні розлади, порушення метаболізму, клінічні прояви перинатального пошкодження ЦНС, жовтяниця, анемія.розлади гемостазу. Може мати місце синдром системної протизапальної відповіді з розвитком інфекційно-токсичного шоку, зумовленого як вірусами, так і бактеріями. Своєчасна діагностика та етіотропна терапія визначають клінічний перебіг та прогноз захворювання. Відсутність специфічної етіотропної терапії призводить до смерті дитини або до формування інвалідності з дитинства внаслідок пошкодження ЦНС, органів слуху, зору. Є дані, що вірус краснухи підвищує ризик розвитку цукрового діабету у дітей раннього віку. Цитомегаловірус підвищує ризик захворювань серцево-судинної системи. Вірус гепатиту В зумовлює розвиток хронічного гепатиту,цирозу печінки, первинної карциноми печінки у дітей раннього віку. Цитомегаловірусна інфекція: Цитомегаловірус належить до вірусів герпетичної групи, містить ДНК. Інфікування відбувається, переважно, гематогенним трансплацентарним шляхом. Можливе контамінаційне внутрішньо-амніальне, а також інтранатальне інфікування. Вірус виділяється з сечею, кров'ю, виділеннями статевих шляхів, слиною, передається під час статевих контактів, через предмети догляду за новонаро¬дженим, особливо у відділеннях інтенсивної терапії. Високий ризик інфікування при проведенні гемотрансфузій. При інфікуванні плоду на ранніх етапах внутрішньоутробного розвитку дитина народжується передчасно з клінікою завершеного інфекційного процесу, а саме: мікроцефалія, церебральні кальцифікати, гепатоспленомегалія, тромбоцитопенія, анемія, фетальний гепатит, затримка внутрішньоутробного розвитку. Прогноз, переважно, несприятливий: затримка психомоторного розвитку, дитячий церебральний параліч. Інфікування в пізньому фетальному періоді призводить до народження дитини з неспецифічними клінічними проявами цитомегаловірусної інфекції: перинатальна асфіксія, респіраторні, гемодинамічні порушення, геморагічний синдром, гіпербіліру-бінемія, гепатоспленомегалія. Серед клінічних ознак пошкодження ЦНС спостерігаються судоми, неспокій або пригнічення. В подальшому у новонародженого може розвиватись гепатит, тромбоцитопенія, пневмонія, вірусний енцефаліт, сепсис. При відсут- ності специфічної терапії спостері¬гається формування церебральних кальцифі- катів, хоріоретиніту, інвалідності з дитинства за рахунок ураження ЦНС. |