Главная страница

Модуль. Внутрішня медицина (ситуаційні задачі) модуль 3. Назва наукового напрямку (модуля)


Скачать 3.29 Mb.
НазваниеНазва наукового напрямку (модуля)
АнкорМодуль
Дата10.04.2022
Размер3.29 Mb.
Формат файлаrtf
Имя файлаВнутрішня медицина (ситуаційні задачі) модуль 3.rtf
ТипДокументы
#460755
страница59 из 68
1   ...   55   56   57   58   59   60   61   62   ...   68
1   ...   55   56   57   58   59   60   61   62   ...   68
E.

жодній з перерахованих


789.

При якій з форм адреногенітального синдрому (природженої гіперплазії кори надниркових залоз) з дефіцитом 21 – гідроксилази новонароджені дівчатка мають нормальні геніталії?


A.

сільвтрачаючій


B.

вірильній


C. *

некласичній


D.

всіх перерахованих


E.

жодній з перерахованих


790.

Для лікування вірильної форми адреногенітального синдрому (природженої гіперплазії кори надниркових залоз) з дефіцитом 21 – гідроксилази використовують:





A. *

замісну терапію глюкокортикостероїдами


B.

замісну терапію андрогенами


C.

оперативне видалення надниркових залоз


D.

хімічну деструкцію надниркових залоз


E.

трансфеноідальне інтраназальне руйнування гіпофізу


791.

Для лікування сільвтрачаючої форми адреногенітального синдрому (природженої гіперплазії кори надниркових залоз) з дефіцитом 21 – гідроксилази використовують:


A.

замісну терапію мінералокортикоїдами +андрогенами


B.

замісну терапію глюкокортикостероїдами+андрогенами


C. *

замісну терапію глюкокортикостероїдами+ мінералокортикоїдами


D.

замісну терапію мінералокортикоїдами +гормон росту


E.

замісну терапію глюкокортикоїдами +гормон росту


792.

Для лікування сільвтрачаючої форми адреногенітального синдрому (природженої гіперплазії кори надниркових залоз) з дефіцитом 21 – гідроксилази у дітей найбільш оптимальним лікуванням буде:


A. *

кортизон + кортинеф


B.

преднізолон +кортинеф


C.

дексаметазон + кортинеф


D.

всі перераховані


E.

жодна з перерахованих


793.

У хворого Ф. 55 років з гострим інфарктом міокарда на 20 день перебування в клініці виникли кашель, задишка, біль в правій половині грудної клітки при глибокому диханні. Температура тіла 37,5° С, пульс 94 за хв, ритмічний, АТ 115 і 80 мм рт.ст., І тон серця над верхівкою послаблений. ЧДР - 24 за 1 хв, при аускультації легень справа в нижніх відділах вислуховується послаблене дихання, шум тертя плеври. Живіт м’який, при пальпації не болючий. Набряки на ногах відсутні. Загальний аналіз крові: еритроцити - 3,9 · 1012/л, лейкоцити - 10,4 · 109/л, базофіли - 1 %, еозинофіли - 6 %, паличкоядерні нейтрофіли - 8 %, сегментоядерні нейтрофіли - 62 %, лімфоцити - 19 %, моноцити - 4 %, ШОЕ - 28 мм/год. Рентгенологічно - ознаки інфільтрації легеневої тканини в нижній долі справа.


A.

Приєднання плевропневмонії.


B.

Розвиток застійних змін.


C. *

Розвиток ексудативного плевриту.


D.

Розвиток синдрому Дреслера.


E.

Розвиток сухого плевриту.


794.

У хворого Ф. 55 років з гострим інфарктом міокарда на 20 день перебування в клініці виникли кашель, задишка, біль в правій половині грудної клітки при глибокому диханні. Температура тіла 37,5° С, пульс 94 за хв, ритмічний, АТ 115 і 80 мм рт.ст., І тон серця над верхівкою послаблений. ЧДР - 24 за 1 хв, при аускультації легень справа в нижніх відділах вислуховується послаблене дихання, шум тертя плеври. Живіт м’який, при пальпації не болючий. Набряки на ногах відсутні. Загальний аналіз крові: еритроцити - 3,9 · 1012/л, лейкоцити - 10,4 · 109/л, базофіли - 1 %, еозинофіли - 6 %, паличкоядерні нейтрофіли - 8 %, сегментоядерні нейтрофіли - 62 %, лімфоцити - 19 %, моноцити - 4 %, ШОЕ - 28 мм/год. Рентгенологічно - ознаки інфільтрації легеневої тканини в нижній долі справа.


A.

Патогенетична терапія ІМ + індометацин, гепарин.


B. *

Патогенетична терапія ІМ + діазолін, преднізолон.


C.

Патогенетична терапія ІМ + індометацин, преднізолон.


D.

Патогенетична терапія ІМ + ампіцилін, гіпотіазид.


E.

Патогенетична терапія ІМ + аспірин, ампіцилін.





795.

Хвора О. 64 років поступила в кардіологічний відділ з скаргами на ядуху. Захворіла раптово, 3 години тому. В анамнезі - хворіє на гіпертонічну хворобу протягом 22 років, лікувалася нерегулярно.


A.

Гіпертензивний.


B. *

Гострої дихальної недостатності.


C.

Гострої лівошлуночкової недостатності.


D.

Гострої серцевої недостатності.


E.

Гострої коронарної недостатності.


796.

Хвора О. 64 років поступила в кардіологічний відділ з скаргами на ядуху. Захворіла раптово, 3 години тому. В анамнезі - хворіє на гіпертонічну хворобу протягом 22 років, лікувалася нерегулярно.


A.

ІХС, великовогнищевий задній діафрагмальний ІМ лівого шлуночка, найгостріша стадія, Гіпертонічна хвороба І ст, СН І ст.


B.

ІХС, гострий задньо-діафрагмальний ІМ. Гіпертонічна хвороба ІІ ст СН І ст. Двобічна пневмонія.


C. *

ІХС, гострий великовогнищевий передньо-перегородковий ІМ лівого шлуночка, підгостра стадія, СН І ст. Гострий бронхіт.


D.

ІХС, гострий великовогнищевий задньо-діафрагмальний ІМ лівого шлуночка, набряк легень. Гіпертонічна хвороба ІІІ ст, СН ІІ А ст.


E.

ІХС, гострий великовогнищевий трансмуральний задній діафрагмальний ІМ, неповна блокада лівої ніжки пучка Гіса. Гіпертонічна хвороба ІІІ ст, СН ІІ А ст.


797.

Хвора О. 64 років поступила в кардіологічний відділ з скаргами на ядуху. Захворіла раптово, 3 години тому. В анамнезі - хворіє на гіпертонічну хворобу протягом 22 років, лікувалася нерегулярно.


A. *

Патогенетична терапія інфаркту міокарда (ПТІМ) + лазикс, морфін, строфантин.


B.

Патогенетична терапія інфаркту міокарда (ПТІМ) + лазикс, верошпірон, клофелін.


C.

Патогенетична терапія інфаркту міокарда (ПТІМ) + еуфілін, лазикс, корінфар.


D.

Патогенетична терапія інфаркту міокарда (ПТІМ) + верошпірон, аспаркам, атенолол.


E.

Патогенетична терапія інфаркту міокарда (ПТІМ) + манніт, натрію нітропрусид, ренітек.


798.

Хворий Р. 43 років доставлений каретою швидкої допомоги в БРІТ кардіологічного відділення із скаргами на різку слабість. Захворів гостро, за 4 години до поступлення в стаціонар. В анамнезі - перенесений 2 роки тому інфаркт міокарда. Об'єктивні дані. Загальний стан дуже важкий, шкіра блідо-ціанотична, холодна, вкрита потом. Пульс 130 за хв, нитковидний, АТ - 80 і 60 мм рт.ст. І тон серця над верхівкою послаблений, ритм галопу. ЧДР - 32 за 1 хв, при аускультації легень - дихання послаблене. Живіт м'який, не болючий, печінка не збільшена. На електрокардіограмі: рубцеві післяінфарктні зміни в задній стінці, трансмуральний інфаркт в ділянці передньої стінки, перегородки, верхівки. Запитання: Визначте провідний синдром в клініці захворювання.


A.

Гостра серцева недостатність.


B.

Гостра серцево-судинна недостатність.


C.

Гостра судинна недостатність.


D.

Гостра серцево-легенева недостатність.


E. *

Гостра лівошлуночкова недостатність.





799.

Хворий Р. 43 років доставлений каретою швидкої допомоги в БРІТ кардіологічного відділення із скаргами на різку слабість. Захворів гостро, за 4 години до поступлення в стаціонар. В анамнезі - перенесений 2 роки тому інфаркт міокарда. Об'єктивні дані. Загальний стан дуже важкий, шкіра блідо-ціанотична, холодна, вкрита потом. Пульс 130 за хв, нитковидний, АТ - 80 і 60 мм рт.ст. І тон серця над верхівкою послаблений, ритм галопу. ЧДР - 32 за 1 хв, при аускультації легень - дихання послаблене. Живіт м'який, не болючий, печінка не збільшена. На електрокардіограмі: рубцеві післяінфарктні зміни в задній стінці, трансмуральний інфаркт в ділянці передньої стінки, перегородки, верхівки. Запитання: Визначте найбільш ймовірну причину гіпотензії.


A.

Виникнення тахікардії.


B. *

Зниження скоротливої здатності лівого шлуночка.


C.

Бронхоспазм.


D.

Зниження скоротливої здатності правого шлуночка.


E.

Перевантаження лівого шлуночка об'ємом.


800.

Хворий Р. 43 років доставлений каретою швидкої допомоги в БРІТ кардіологічного відділення із скаргами на різку слабість. Захворів гостро, за 4 години до поступлення в стаціонар. В анамнезі - перенесений 2 роки тому інфаркт міокарда. Об'єктивні дані. Загальний стан дуже важкий, шкіра блідо-ціанотична, холодна, вкрита потом. Пульс 130 за хв, нитковидний, АТ - 80 і 60 мм рт.ст. І тон серця над верхівкою послаблений, ритм галопу. ЧДР - 32 за 1 хв, при аускультації легень - дихання послаблене. Живіт м'який, не болючий, печінка не збільшена. На електрокардіограмі: рубцеві післяінфарктні зміни в задній стінці, трансмуральний інфаркт в ділянці передньої стінки, перегородки, верхівки. ЗапитанняВрахувавши клініку та динамічні зміни ЕКГ (знятих кардіологічною бригадою та при поступленні в стаціонар) визначте найбільш ймовірний діагноз.


A. *

ІХС, гострий трансмуральний передній поширений з переходом на бокову стінку інфаркт міокарда, кардіогенний шок, післяінфарктний кардіосклероз, СН І ст.


B.

ІХС, гострий трансмуральний передній інфаркт міокарда, колапс, СН ІІ А ст.


C.

ІХС, гострий великовогнищевий передній поширений і боковий інфаркт міокарда, післяінфарктний кардіосклероз, СН І ст.


D.

ІХС, гострий великовогнищевий задній інфаркт міокарда. СН І ст.


E.


написать администратору сайта