д) платежі за страхування майна, тварин, урожаю сільськогосподарських культур, а також окремих категорій працівників, зайнятих безпосередньо на роботах з підвищеною небезпекою для життя і здоров'я у випадках, передбачених законодавством;
е) інші витрати, які входять до собівартості продукції (робіт, послуг) і не віднесені до цієї та інших статей витрат. Ці витрати, як правило, безпосередньо відносяться на відповідні сільськогосподарські культури (групи культур), види тварин і продукцію підсобних промислових та інших виробництв.
До складу статті «Непродуктивні витрати» (в обліку) включають втрати від падежу молодняка та дорослої худоби на відгодівлі, птиці, звірів, кролів, а також бджолиних сімей, за винятком втрат, які сталися внаслідок стихійного лиха, сум, що підлягають відшкодуванню винними особами, та вартості одержаної сировини (шкур, технічного м'яса) за цінами можливої реалізації.
На цю статтю відноситься брак у виробництві, яким вважаються вироби, напівфабрикати, деталі, вузли та роботи, які не відповідають встановленим стандартам чи технічним умовам і не можуть бути використаними за своїм прямим призначенням чи можуть бути використаними лише після виправлення.
За місцем виявлення брак поділяється на внутрішній, виявлений на підприємстві до відправлення продукції споживачам, та зовнішній, виявлений у споживачів в процесі збирання, монтажу чи експлуатації виробу.
У собівартість внутрішнього остаточного браку входять фактичні витрати за всіма статтями витрат.
До вартості остаточного браку додаються витрати на його виправлення, і з цієї суми вираховується (віднімається) вартість забракованої продукції за ціною можливого використання і суми відшкодування, фактично утримані з осіб, з вини яких стався брак, та суми, які за рішенням суду мають відшкодувати постачальники за поставку недоброякісних матеріалів, напівфабрикатів тощо.
Вартість браку входять до собівартості продукції, під час виробництва якої він допущений.
У статті «Загальновиробничі витрати» відображаються бригадні, фермські, цехові та загальновиробничі витрати.
До бригадних, фермерських, цехових та загальновиробничих витрат входять витрати на оплату праці працівників апарату управління; орендна плата; амортизаційні відрахування і витрати на утримання та поточний ремонт необоротних активів загального
у 4-524
^94 IV. ПЛАНУВАННЯ ВИТРАТІ ФІНАНСІВ
призначення; витрати на заходи з охорони праці та техніки безпеки; витрати на перевезення працівників до місця безпосередньої роботи; на утримання польових станів; інші витрати, пов'язані з управлінням та обслуговуванням виробництва окремих підрозділів та галузей.
Бригадні, фермерські, цехові і загальновиробничі витрати рослинництва, тваринництва та промислових виробництв розподіляються між об'єктами планування і обліку пропорційно загальній сумі витрат, за винятком вартості насіння, кормів, сировини, матеріалів та напівфабрикатів стосуються собівартості тільки тієї продукції, яка виробляється в даній бригаді, фермі, цеху чи у відповідній галузі.
Планування собівартості продукції (робіт, послуг) є важливою складовою частиною розроблення економічно обґрунтованих бізнес-планів.
Плануванню собівартості продукції передує аналіз витрат за елементами та статтями в попередньому періоді. Для аналізу беруться дані обліку і звітності, нормативно-правові акти, матеріали спостережень, вивчення та узагальнення досвіду господарств. Одержані результати використовуються для розробки заходів щодо економії витрат та підвищення ефективності виробництва у плановий період.
Основою для визначення планової собівартості продукції окремих сільськогосподарських культур і видів тварин є технологічні карти, де за статтями витрат на підставі переліку передбачених у технології робіт, грунтово-кліматичних умов, встановлених норм виробітку, нормативів витрат праці, матеріальних та інших ресурсів і з урахуванням раціонального використання землі, основних засобів, застосуванням прогресивних агрозоотехнічних і організаційних заходів визначається загальна сума витрат виробництва.
До собівартості продукції входять накладні витрати (крім адміністративних витрат і витрат на збут).
У процесі планування собівартості продукції враховується вплив основних техніко-економічних факторів, таких, як підвищення рівня механізації виробництва, впровадження прогресивних технологій, проведення заходів щодо покращення родючості ґрунтів, впровадження високопродуктивних сортів і гібридів сільськогосподарських культур, порід тварин, раціональне використання матеріальних і фінансових ресурсів, застосування прогресивних форм організації та оплати праці [2].
12.2. ПЛАНУВАННЯ СОБІВАРТОСТІ РОБІТ (ПОСЛУГ)
НА ПІДПРИЄМСТВАХ І В ОРГАНІЗАЦІЯХ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА
Планування собівартості робіт (послуг) на підприємствах житлово-комунального господарства здійснюється відповідно до Методичних рекомендацій із планування обліку і калькулювання собівартості робіт (послуг) на підприємствах і в організаціях житлово-комунального господарства, затверджених Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 06.03.2002 р. №47.
Вони враховують особливості діяльності таких підгалузей житлово-комунального господарства як:
/ житлове господарство;
/* водопровідно-каналізаційне господарство;
/ теплове господарство;
У міський електротранспорт.
12. Особливості планування витрат на підприємствах різних галузей НГ________1 95
Метою планування собівартості є визначення величини економічно обґрунтованих витрат, необхідних для виконання робіт (надання послуг) кожного виду, у плановий період, які відповідають вимогам щодо їх якості. Розрахунки планової собівартості використовуються для планування цін (тарифів), визначення потреби в оборотних коштах, планування прибутку з метою виконання програм розвитку житлово-комунального господарства та визначення економічної ефективності цих заходів та виробництва в цілому.
Групування витрат за статтями калькуляції призначене для організації аналітичного обліку витрат і калькулювання собівартості окремих видів житлово-комунальних послуг (робіт), обчислення витрат у розрізі структурних підрозділів комунального підприємства.
Витрати, пов'язані з виробництвом і реалізацією робіт (послуг), та управління підприємством (крім підприємств міського електротранспорту) з метою планування, обліку і калькулювання собівартості робіт (послуг) групуються за такими типовими статтями:
Прямі матеріальні витрати.
1) Сировина та матеріали. До статті «Сировина та матеріали» входить вартість сировини та матеріалів, потрібних для виконання робіт (послуг) та для забезпечення технологічного процесу (хімічні реагенти: коагулянт, хлор, аміак, сіль, сульфовугілля, хімреактиви тощо). Витрати за статтею «Сировина та матеріали» включаються безпосередньо до собівартості окремих видів робіт (послуг);
2) Паливо на технологічні потреби,
Електроенергія на технологічні потреби. До статей «Паливо на технологічні потреби» та «Енергія на технологічні потреби» відносяться витрати на всі види палива та енергії, що безпосередньо витрачаються у технологічному процесі виробництва, як ті, що отримані від сторонніх організацій, так і вироблені самим підприємством. Витрати на паливо та енергію, на технологічні потреби (рухомий склад електротранспорту, виробництво теплової енергії, гарячої води, її очищення і доставка, відведення та очищення стоків, робота ліфтів) входять безпосередньо до собівартості робіт (послуг);
3) До статті «Покупніресурси, комплектувальні вироби, напівфабрикати» включається вартість води (для підприємств водопровідного господарства) та теплової енергії (для підприємств теплового господарства), придбаних у сторонніх підприємств для подальшого транспортування та реалізації споживачам. Витрати на покупні ресурси, комплектувальні вироби, напівфабрикати відносяться безпосередньо до собівартості робіт (послуг);
4) До статті «Роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств і організацій» входить вартість робіт (послуг) виробничого характеру, які виконуються сторонніми підприємствами і організаціями або структурними підрозділами підприємства, що не належать до основного виду діяльності. До робіт і послуг виробничого характеру належать: у житловому господарстві - експлуатація ліфтів, прибирання, вивіз та знешкодження сміття; у водопровідному та тепловому господарствах- користування водо-, тепломережами сторонніх підприємств.
5) Витрати інших матеріальних ресурсів. До цієї статті витрат належать матеріальні витрати, що не знайшли відображення в попередніх статтях витрат.
6) До статті «Витрати на оплату праці» входять:
а) основна заробітна плата виробничих працівників;
б) додаткова заробітна плата виробничих працівників;
в) інші заохочувальні та компенсаційні виплати.
7) До статті «Відрахування на соціальні заходи» включаються витрати, що розраховуються згідно законодавства.
1 9В IV. ПЛАНУВАННЯ ВИТРАТІ ФІНАНСІВ
8) Амортизація основних виробничих засобів та інших необоротних матеріальних активів.
9) Витрати по орендній платі основних засобів.
10) Загальновиробничі витрати. Загальна величина загальновиробничих витрат підприємства в цілому є сумою відповідних витрат структурних підрозділів основного виробництва. Такі ж витрати допоміжних виробництв включаються до собівартості робіт (послуг), що виконуються (надаються) допоміжними виробництвами підприємства.
До статті «Загальновиробничі витрати» належать:
а) витрати на управління виробництвом (оплата праці фахівців і працівників апарату управління цехів та дільниць, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені діючим законодавством, інші грошові і матеріальні виплати згідно з Положенням про оплату праці, колективним договором; відрахування на соціальні заходи, оплата службових відряджень персоналу цехів і ділянок, інші витрати на утримання апарату управління.
б) амортизація основних засобів та інших необоротних матеріальних активів за-гальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення;
в) амортизація нематеріальних активів загальновиробничого призначення;
г) витрати на утримання, експлуатацію, ремонт, страхування, оперативний лізинг (оренду) основних засобів та інших необоротних матеріальних активів загальновиробничого призначення. До цієї статті належать витрати, пов'язані з утриманням та експлуатацією технологічного обладнання, транспортних засобів, цехових приміщень, будівель, споруд, у т. ч. витрати на дезинфекцію, дератизацію виробничих приміщень тощо;
д) витрати на утримання та експлуатацію машин та обладнання розподіляються між видами робіт (послуг) пропорційно величині цих витрат за годину роботи машин та обладнання і тривалості його роботи при виконанні відповідного виду (послуг), або за методом, передбаченим обліковою політикою підприємства.
е) до пускових витрат належать витрати, пов'язані з освоєнням нових потужностей виробництва, які входять до собівартості робіт протягом періоду, визначеного проектно-технічною документацією, а також витрати для виконання планових перевірок стану обладнання, виконання періодичних регламентних робіт, які передбачені відповідною проектно-технічною документацією, і розподіляються на період часу між виконанням цих робіт. Ці витрати визначаються кошторисом, а їх погашення починається з місяця, наступного за місяцем підписання акту про закінчення випробувань чи пробної експлуатації об'єкта;
є) витрати на вдосконалення технології і організації виробництва;
ж) витрати на дезинфекцію і дератизацію;
з) витрати на пожежну й сторожову охорону об'єктів виробничого призначення та утримання санітарних зон;
й) витрати на охорону навколишнього середовища;
і) витрати на обслуговування виробничого процесу;
й) витрати по податках і цільових платежах загальновиробничого характеру.
11) До статті «Адміністративні витрати» належать загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством, до яких належать:
а) витрати на утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу (оплата праці персоналу, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені діючим законодавством; інші грошові і матеріальні виплати згідно з Положенням про оплату праці, колективним договором; відрахування на соціальні заходи);
72. Особливості планування витратна підприємствах різних галузей НГ 1 3
7
б) витрати на службові відрядження;
в) представницькі та організаційні витрати;
г) витрати на утримання, експлуатацію, ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів та інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання (матеріали на утримання будинків, опалення, освітлення, вивіз сміття, профдезинфекція, охорона майна);
д) витрати на професійні послуги (юридичні, експертні з оцінки майна, аудиторські та інші послуги);
е) витрати на зв'язок (поштові, телеграфні, телефонні, телексні, факс, Інтернет тощо); є) амортизація основних засобів та інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів загальногосподарського використання;
ж) витрати на податки і цільові платежі загальногосподарського характеру. До цієї статті включаються: податки, збори й інші, передбачені законодавством, обов'язкові платежі, крім тих, що входять до виробничих витрат, зокрема: плата за землю, займану адміністративно-управлінськими приміщеннями; комунальний податок, розрахований відповідно до чисельності адміністративного персоналу; податок із власників транспортних засобів на автомобілі, які використовуються апаратом управління підприємства; інші обов'язкові збори і платежі, передбачені чинним законодавством;
з) витрати на розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банку (окрім витрат при прийомі платежів від населення);
й) витрати на врегулювання спорів у судових органах;
і) інші витрати загальногосподарського призначення. До цієї статті витрат включаються витрати на підготовку і перепідготовку кадрів; оренду електронно-обчислювальних машин; передплату періодичних професійних видань та інші, що не були включені до вищезазначених статей;
Адміністративні витрати розподіляються між об'єктами калькулювання пропорційно до суми заробітної плати робітників, зайнятих виконанням (наданням) відповідних робіт (послуг), або до витрат на утримання та експлуатацію машин та обладнання. (Номенклатуру витрат наведено в ст.18 П(С)БО 16 «Витрати» (додаток).
12) До статті «Витрати на збут» відносяться наступні витрати:
а) витрати на оплату праці та утримання персоналу, що забезпечує збут послуг;
б) відрахування на соціальні заходи;
в) витрати на дослідження ринку, рекламу, участь у виставках, ярмарках, вартість безоплатно переданих зразків і моделей, інформаційні послуги;
г) витрати на виготовлення розрахункових книжок;
д) амортизація та ремонт основних засобів, інших необоротних матеріальних активів;
е) амортизація нематеріальних активів відділу збуту;
є) відрахування житлово-комунальним організаціям за збір абонентської плати;
ж) обслуговування і перевірки технологічних приладів обліку, витрати на гарантійне обслуговування;
з) інші витрати, пов'язані зі збутом послуг.
13) До статті «Інші операційні витрати» входять:
а) витрати на дослідження і розробки;
б) резерв сумнівних боргів у сумі безнадійної дебіторської заборгованості;
в) втрати від операційних курсових різниць;
г) втрати від знецінення запасів, застосування яких втратило економічну доцільність;
198 ____________ IV. ПЛАНУВАННЯ ВИТРАТ І ФІНАНСІВ
д) витрати на утримання сфери соціально-культурного призначення;
е) інші витрати операційної діяльності.
Планування собівартості житлово-комунальних робіт (послуг) здійснюється підприємствами галузі та їх структурними підрозділами одночасно із розробкою їх загальних річних, квартальних, а при необхідності - місячних планів.
Планові витрати на виконання робіт (послуг) у вартісному виразі формують їх планову собівартість.
Розрахунку планових витрат передує оцінка та аналіз виконання планових показників попереднього періоду, результатів діяльності структурних підрозділів та підприємства в цілому, фактичної ефективності окремих організаційно-технічних заходів та виробництва в цілому.
На основі результатів оцінки та аналізу у процесі планування виявляють внутрішньовиробничі резерви та розробляють організаційно-технічні заходи, спрямовані на опти-мізацію структури й вимог виробництва, оптимізацію процесу виробництва та удосконалення технологій виробництва робіт (послуг), транспортування послуг до споживачів; удосконалення його організації та управління, підвищення технічного рівня, раціональний вибір матеріальних ресурсів, що використовуються, підвищення економічної ефективності виробництва, оптимізації рівня використання виробничих потужностей, матеріальних та грошових ресурсів, удосконалення системи організації праці. Серед заходів особлива увага приділяється впровадженню систем обліку використання матеріальних ресурсів та обсягів споживання послуг.
Процес планування включає виконання таких завдань:
-* визначення потреб у ресурсах для виконання робіт (надання послуг) у натуральному виразі;
-> розрахунок індивідуальних складових витрат у грошовому виразі;
-» визначення загальної величини витрат у грошовому виразі, яка визначає собівартість робіт (послуг) і є основою для формування цін (тарифів) на роботи (послуги);
-» створення основи для визначення внутрішньовиробничих економічних відносин на підприємстві.
Розрахунки витрат проводяться з урахуванням суспільних умов виробництва, що визначають умови праці, правила використання природних ресурсів, безпечного ведення робіт, охорони навколишнього середовища, а також ураховують техніко-економічні особливості умов господарювання підприємств, що надають комунальні послуги.
|
Скачать 25.45 Mb.