Главная страница
Навигация по странице:

  • II. Навчально-виховні цілі

  • V. План організації заняття

  • VI. Основні етапи занять

  • ПЕРЕБІГ ВАГІТНОСТІ ТА ВЕДЕННЯ ПОЛОГІВ З ВЕЛИКИМ ПЛОДОМ I. Науково-методичне обгунтуванння теми

  • IV. Зміст начального матеріалу

  • Методичні вказівки для викладачів щодо організації навчального процесу з акушерства на медичному факультеті. Методичні вказівки для викладачів щодо організації навчального п. Степанківської Г. К., та ін


    Скачать 2.55 Mb.
    НазваниеСтепанківської Г. К., та ін
    АнкорМетодичні вказівки для викладачів щодо організації навчального процесу з акушерства на медичному факультеті .doc
    Дата06.01.2018
    Размер2.55 Mb.
    Формат файлаdoc
    Имя файлаМетодичні вказівки для викладачів щодо організації навчального п.doc
    ТипМетодичні вказівки
    #13724
    КатегорияМедицина
    страница27 из 39
    1   ...   23   24   25   26   27   28   29   30   ...   39

    НЕПРАВИЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПЛОДА ПІД ЧАС ВАГІТНОСТІ ТА В ПОЛОГАХ

    І. Науково-методичне обгрунтування теми

    Неправильні положення плода є патологією, яка становить загрозу життю матері і плода, оскільки пологи через природні статеві шляхи неможливі.


    188

    189

    Ця обставина обумовлює необхідність вивчення етіології вказаної пато­логії, методів діагностики, лікування та вибору методів розродження і про­філактики.

    II. Навчально-виховні цілі

    Для формування вмінь студент повинен знати:

    1. визначення положення плода та його види;

    2. причини виникнення неправильних положень плода;

    3. як діагностуються неправильні положення плода (класичними та су­
      часними методами);

    4. особливості перебігу вагітності та пологів при неправильному поло­
      женні плода, ускладнення;

    5. методи корегування неправильних положень під час вагітності;

    6. показання та протипоказання до операції кесаревого розтину при не­
      правильному положенні плода;

    7. показання та умови для класичного повороту плода на ніжку;

    8. визначення "запущеного поперечного положення плода";

    9) спосіб розродження при "запущеному поперечному положенні плода".
    В результаті вивчення теми практичного заняття студент повинен уміти:

    1. встановити діагноз неправильного положення плода шляхом
      зовнішнього та внутрішнього дослідження;

    2. прогнозувати небезпечність проведення вагітності та пологів при не­
      правильному положенні плода;

    3. на фантомі виконати операцію зовнішній поворот плода в терміни
      вагітності 35—36 тижнів;

    4. на фантомі виконати комбінований акушерський поворот плода на
      ніжку.

    III. Базисні знання

    1. Основні та додаткові розміри таза жінки, розміри доношеного плода.

    2. Пальпація матки за методом Леопольда.

    3. Вагінальне дослідження, його ціль, можливості, небезпечність.

    4. Сучасні інструментальні методи дослідження в акушерстві (УЗД, ФКГ
      та ін.).

    5. Роль навколоплідних вод для плода під час вагітності та в пологах.

    6. Знеболювання пологів (акушерських операцій).

    IV. Зміст навчального матеріалу

    В процесі проведення практичного заняття викладач підкреслює немож­ливість пологів через природні статеві шляхи при неправильному положенні доношеного плода. Необхідно визначити причини, що зумовлюють встанов-

    лення плода в поперечному (косому) положенні. Необхідно зазначити, що положення плода цікавить акушера з 28 тижня вагітності, коли можуть роз­початися передчасні пологи.

    В Україні розроблена тактика профілактичного консервативного виправ­лення неправильного положення плода за допомогою комплексу гімна­стичних вправ (комплекс Шулешової — Грищенко, м. Харків). Вправи про­водяться в умовах жіночої консультації, під наглядом лікаря або досвідченої акушерки. Метод базується на тому, що при наданні тілу вагітної різних по­ложень підвищується рухливість плода, і на певному етапі занять плід може зайняти нормальне положення — поздовжнє. Слід наголосити на застосу­ванні фіксуючої пов'язки та строках II зняття.

    Друга можливість змінити патологічне положення плода на фізіологічне-профілактичний зовнішній поворот плода — допустима при досяганні строку 35—36 тижнів вагітності і за відсутності протипоказань до цієї операції. Про­типоказання для зовнішнього повороту: рубець на матці, пізні гестози, бага­топлідна вагітність, багатоводдя, маловоддя, передлежання плаценти, цукро­вий діабет, гіпертонічна хвороба, загроза переривання вагітності та ін.

    Операція виконується в акушерському стаціонарі, досвідченим лікарем. Є два варіанти зовнішнього профілактичного повороту: а) при поперечному положенні — на голівку; б) при косому — на частину, що ближча до входу в малий таз. Ускладнення профілактичного повороту: передчасне відшарування плаценти, передчасне відходження вод, затягування пуповини, гіпоксія плода, передчасні пологи.

    При невдалому зовнішньому повороті чи наявності протипоказань до нього вагітна з поперечним положенням плода повинна перебувати під пиль­ним лікарським наглядом до завершення вагітності.

    Госпіталізація у відділення патології вагітних проводиться в строки 36— 37 тижнів. Під час пологів при неправильному положенні плода виникає за­гроза не тільки життю плода, а й для матері. Якщо не змінити положення плода, відбувається розрив матки, в наслідок чого гине плід і в 60—70% — мати. Все це примушує надзвичайно відповідально ставитися до вибору ме­тоду розродження при неправильних положеннях плода. Слід наголосити, що після вилиття навколоплідних вод матка стискає плід стінками, і виникає ду­же складна акушерська ситуація.

    У зв'язку з цим існують наступні варіанти розродження. На сучасному етапі рекомендується при неправильному положенні плода планова операція кесаревого розтину при вагітності 38—39 тижнів.

    У деяких випадках, за відсутності нагляду чи несвоєчасному встановленні неправильного положення плода, доводиться розроджувати вагітну при більш складних акушерських ситуаціях. Якщо навколоплідні води вилилися більше як 8—10 годин тому, потрібно виконати кесарів розтин з застосуванням за-


    190

    191

    хисних варіантів. Якщо виник симптомокомплекс, що в акушерстві нази­вається "запущеним поперечним положенням плода" (відсутність рухомості плода після відходження навколоплідних вод, що може супроводжуватись випадінням дрібних частин, його гіпоксією, загрозою розриву матки) — пока­зана ембріотомія, зокрема операція декапітації. Тільки у випадку, коли збігається повне відкриття шийки матки і цілісність навколоплідних вод, до­пускається проведення операції класичного комбінованого акушерського по­вороту плода на ніжку. Найчастіше така ситуація спостерігається при бага­топлідній вагітності для другого плода.

    На занятті слід детально вивчити всі варіанти розродження при непра­вильному положенні плода, наголосити на методах знеболення при виконанні акушерських операцій. Необхідно підкреслити, що операція класичного аку­шерського повороту плода на ніжку дуже складна і тому, враховуючи тен­денції сучасного акушерства, виконується дуже рідко.

    Умови для операції акушерського класичного повороту.

    1. Повне розкриття шийки матки.

    2. Цілий плідний міхур або води тільки що вилилися.

    3. Нормальні розміри таза.

    4. Живий плід середніх розмірів.

    Техніка операції акушерського класичного повороту.

    1. Введення руки акушера до піхви.

    2. Введення руки в порожнину матки.

    3. Відшукування, вибір та захоплення ніжки.

    4. Власне поворот.

    Для проведення операції слід досконало знати:

    1. вид, позицію плода та ступінь розкриття шийки матки;

    2. у виконанні операції беруть участь обидві руки акушера;

    3. операція завершена, коли ніжка виведена до підколінної ямки.

    V. План організації заняття

    Організаційний момент

    2 % навчального часу

    Мотивація теми

    3 % " "

    Контроль вихідного рівня знань

    15—20% " "

    Самостійна робота студентів під контролем викладача

    40 % " "

    Контроль остаточного рівня знань

    20 % " "

    Оцінка знань студентів

    10—15% " "

    Узагальнення викладача, завдання додому

    5 % " "

    VI. Основні етапи занять

    А. Підготовчий — мотивація теми (приклади з життя). Контроль вихідного рівня знань шляхом опитування студентів чи розв'язування задач.

    В. Основний етап — самостійна робота студентів під контролем виклада­ча. Заняття проводиться в навчальній кімнаті, оснащеній акушерськими фан­томами, ляльками, тазами. Для роботи в палаті патології вагітних, пологово­му залі рекомендується розподілити студентів на групи по 2—3 особи, які будуть працювати під безпосереднім керівництвом викладача. Спочатку слід відпрацювати прийоми визначення положення, виду, позиції плода та етапи операції на фантомі. На занятті по темі за відсутності вагітних з неправиль­ним положенням плода слід надати студентам виписки з історій пологів для розробки плану проведення вагітності і пологів.

    С. Заключний етап — контроль засвоєння матеріалу кожним студентом шляхом розв'язання ситуаційних задач. Відповіді на запитання, оголошення оцінки роботи кожного студента. Завдання додому.

    VII. Методичне забезпечення заняття

    Практичне заняття може проводитись в навчальній кімнаті, палаті пато­логії вагітних, пологовому блоці.

    Оснащення: акушерські фантоми, ляльки, тази, слайди, відеоплівки, випи­ски з історій пологів, вагітних та роділь.

    Контрольні запитання

    1. Що таке положення плода, його види?

    2. Клінічна діагностика положень плода, в тому числі неправильних, в
      сучасному акушерстві.

    3. Які особливості проведення вагітності при неправильних положеннях
      плода?

    4. На яких строках вагітності та за допомогою яких прийомів можна ви­
      правити положення плода?

    5. Протипоказання до зовнішнього профілактичного повороту плода.

    6. Умови та техніка профілактичного повороту плода в строки 35 36

    тижнів.

    1. Які ускладнення виникають в пологах при неправильному положенні
      плода?

    2. Як слід вести пологи при неправильному положенні плода (можливі
      варіанти)?

    3. Варіанти проведення другого періоду пологів при неправильних по­
      ложеннях плода.

    4. Показання, умови та техніка проведення операції класичного аку­
      шерського повороту плода на ніжку.


    192

    193

    1. Що означає термін "запущене поперечне положення плода"?

    2. Метод розродження при запущеному поперечному положенні плода.

    3. Роль і завдання жіночих консультацій у профілактиці та діагностиці
      неправильних положень плода.

    Завдання для самостійної роботи студентів

    1. Вивчення матеріалу теми з основної та додаткової літератури, конспек­
      ту лекцій.

    2. Підготовка відповіді на контрольні запитання. *

    3. Відпрацювання на фантомі етапів операції.

    Ситуаційні задачі

    № 1. Вагітна 32 років поступила в акушерське відділення зі строком вагітності 37—38 тижнів з приводу регулярної пологової діяльності. Вагітність перша, перебіг без ускладнень. Розміри тазу нормальні. Перейми через 3—4 хвилини по 35—40 секунд, продовжуються 9 годин. При зовнішньому обстеженні: окружність живота 102 см, висота дна матки 29 см. Прилегла частина над входом в малий таз не визначається. Справа в порож­нині матки промацується голівка, зліва — тазовий кінець. Серцебиття плода 140 уд/хв. При вагінальному дослідженні: шийка матки згладжена, відкриття 10 см, плідний міхур цілий, напружений, прилегла частина не визначається, мис не досягається. Який діагноз? Яка тактика проведення пологів?

    № 2. Вагітна ЗО років перебуває у відділенні патології вагітних з діаг­нозом вагітність 40 тижнів, поперечне положення плода. Вагітність друга, перша вагітність закінчилася штучним перериванням, після чого лікувалася з приводу тяжкого ендометриту. Через годину після початку регулярної поло­гової діяльності відійшли навколоплідні води у великій кількості, світлі. Розміри таза нормальні, окружність живота 108 см, висота дна матки — 35 см. Положення плода поперечне, голівка зліва. Серцебиття плода 138 уд/хв. При вагінальному дослідженні: шийка матки вкорочена, відкриття 5—6 см, прилегла частина не визначається. Мис не досягається. Який діагноз? Яка тактика розродження в даному випадку?

    № 3. У вагітної 28 років при відвідуванні жіночої консультації з приводу вагітності строком 30—31 тиждень встановлено поперечне положення плода, голівка зліва. Серцебиття плода 140 уд/хв. Вагітність перша, таз нормальний. Який діагноз? Що робити? Складіть план спостереження за вагітною до розродження.

    № 4. Вагітна 35 років. Другі пологи. Доставлена в ЦРЛ з регулярною по­логовою діяльністю. Жіночу консультацію не відвідувала. Води відійшли 10 годин тому, пологова діяльність почалась через 6 годин після вилиття вод. Очікувана дата пологів, на думку вагітної, через три тижні. Перейми через З—4 хвилини по 40 секунд. При обстеженні: окружність живота 100 см, висо­та дна матки 30 см. Прилегла частина не визначається. Положення плода по-

    перечне, голівка зліва. Серцебиття плода не вислуховується. При вагінальному дослідженні: шийка матки відкрита на 10 см, плідний міхур відсутній, в вагіні пальпується синюшна ручка плода. Який діагноз? Який метод розродження треба застосувати в даному випадку?

    РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

    1. СтепанківськаГ.К., Михайленко О.Т. Акушерство. — К.: Здоров'я. — 2000.

    2. Грищенко II., Шулешова А.Є. Дородові виправлення неправильних положень і
      тазових передлежань. — К., 1979

    3. Маліновський М.С. Оперативне акушерство. — М., 1967.

    ПЕРЕБІГ ВАГІТНОСТІ ТА ВЕДЕННЯ ПОЛОГІВ З ВЕЛИКИМ ПЛОДОМ

    I. Науково-методичне обгунтуванння теми

    За даними різних авторів, пологи з великим плодом трапляються у 8— 14% випадків, і частота їх з року в рік збільшується.

    Діагностики і профілактика великого плода, ведення вагітності та пологів є важливим завданням наукового і практичного акушерства, вивчення цієї проблеми є досить обгрунтованим, оскільки ускладнення під час пологів ста­новлять одну з причин перинатальної захворюваності й смертності, а часом і важких ускладнень з боку матері.

    II. Навчально-виховні цілі

    Для формування умінь студент повинен знати:

    1. що таке великий (велетенський) плід;

    2. основні причини, що викликають розвиток великого плода;

    3. основні методи діагностики великого плода;

    4. особливості перебігу вагітності та пологів при великому плоді;

    5. особливості ведення пологів при великому плоді;

    6. основні методи профілактики великого плода.

    У результаті проведення практичного заняття студент повинен вміти:

    1. діагностувати великий плід;

    2. визначити ознаки невідповідності між голівкою плода і тазом роділлі
      при великому плоді;

    3. прогнозувати наслідок пологів з урахуванням передбачуваної маси
      плода, розмірів таза, характеру пологової діяльності;

    4. обрати спосіб ведення пологів у роділлі з великим плодом залежно від
      акушерської ситуації.


    194

    195

    III. Базисні знання

    1. Розміри доношеного плода.

    2. Поняття про пологові шляхи, розміри жіночого таза.

    3. Поняття про анатомічне звуження таза і клінічно вузький таз.

    4. Визначення передбачуваної маси плода.

    5. Біомеханізм пологів при головному передлежанні.

    6. Особливості біомеханізму пологів при рівномірнозвуженому тазі.

    1. Методи діагностики клінічно вузького таза (симптом Вастена, розмір
      Цангемейстера).

    IV. Зміст начального матеріалу

    Великим вважають плід масою більш як 4000 г, та велетенським — біль­ше 5000 г. Така патологія зустрічається в 8—14% випадків від всіх пологів. Причини розвитку великого плода та фактори, що впливають на масу плода: кількість попередніх пологів, вік вагітних за 30 років, стать плода, спад­ковість, переношування, цукровий діабет вагітної, надмірне харчування, у жінок з великим збільшенням ваги під час вагітності, набрякова форма гемо­літичної хвороби плода.

    Розпізнавання великого плода: анамнестичні дані, маса дітей під час по­передніх пологів, ендокринні захворювання матері, маса матері. Огляд вагітної: наявність ожиріння, ендокринопатії, округла форма живота, окруж­ність живота понад 100 см, висота стояння дна матки понад 40 см, прямий розмір голівки понад 12 см, довжина плода за Альфрельдом понад 53 см, ви­соке стояння голівки плода над входом до малого таза перед пологами та під час пологів, дані ультразвукового дослідження.

    У жінок з великим та велетенським плодом вагітність має деякі особли­вості. У них в 2 рази частіше спостерігаються набряки, ОПГ-гестози, в 1,5 раза — багатоводдя, переношування. Під час пологів виникає несвоєчасне відходження навколоплідних вод і випадіння пуповини, неправильні встав­лення голівки плода, слабкість пологової діяльності, ендометрит в пологах, клінічно вузький таз, що у випадку пізньої його діагностики може спричини­ти розрив матки, патологічні кровотечі в III періоді пологів та ранньому післяпологовому періоді, розриви м'яких тканин пологового каналу з наступ­ною недостатністю тазового дна, розходження й розрив симфізу; нерідко на­ступає гіпоксія плода та підвищене пологове травмування новонародженого (кефалогематоми, внутрішньочерепний крововилив, переломи ключиць, травми хребта).

    Пологи великим плодом відбуваються так само, як у випадку рівно-мірнозвуженого таза (біомеханізм пологів). У роділь з великим плодом частіше доводиться застосовувати оперативне завершення пологів (кесарів розтин, плодоруйнівні операції).

    Показання до кесаревого розтину у випадку великого плода: клінічно або анатомічно вузький таз, тазове передлежання, слабкість пологової діяльності особливо одночасно з передчасним відходженням навколоплідних вод, різні поєднання акушерської і екстрагенітальної патології, що збільшує ризик уск­ладнень з боку матері і плода.

    Профілактика розвитку великого плода і ускладнень під час пологів: своєчасна діагностика можливих причин розвитку великого плода, тобто ви­явлення жінок групи високого ризику (ожиріння, цукровий діабет і т.п.), своєчасне надання поради щодо режиму харчування, своєчасна діагностика великого плода і госпіталізація таких вагітних за 2 тижні до пологів. У стаціонарі слід вибрати правильну тактику ведення пологів.
    1   ...   23   24   25   26   27   28   29   30   ...   39


    написать администратору сайта