Теорія журналістики
 Скачать 3.15 Mb.
|
|
1. КОДЕКС ПРОФЕСІЙНОЇ ЕТИКИ УКРАЇНСЬКОГО ЖУРНАЛІСТА Свобода слова в діяльності засобів масової інформації є одним із найважливіших інститутів демократії. Керуючись Всесвітньою Хартією свободи преси ООН, Декларацією прав людини, Конституцією та чинним законодавством України, Кодекс професійної етики українського журналіста визначає основні морально-етичні орієнтири, яких він має дотримуватися при виконанні своїх професійних обов'язків з тим, щоб його діяльність всіляко сприяла якнайкращому і найефективнішому виявленню власних творчих можливостей в ім'я утвердження добра і справедливості.
160 Нормативна база діяльності преси дянських прав за будь-якими ознаками. Він утримується від натяків або коментарів, що стосуються фізичних недоліків чи хвороб людини, зобов'язаний уникати вживання образливих висловів, які можуть завдати їй моральної чи фізичної шкоди.
10. Порушення журналістами положень цього Кодексу підда ються громадському осудові, розглядаються на зборах редакцій них колективів, у первинних організаціях Спілки журналістів та радами професійної етики. 161 Теорія журналістики 2. МОРАЛЬНИЙ КОДЕКС (Ухвалено Товариством професійних журналістів США 21 вересня 1996 р.) Преамбула Члени Товариства професійних журналістів вважають, що громадська просвіта є запорукою справедливості і підвалиною демократії. Обов'язком журналіста є сприяння досягненню цієї мети через пошук істини та чесне й усебічне висвітлення подій і проблем. Сумлінні журналісти усіх засобів масової інформації і напрямків журналістської діяльності прагнуть сумлінно й щиро служити громадськості. Професійна чесність є наріжним каменем довіри до журналіста. Члени Товариства поділяють відданість етичним принципам і ухвалюють цей кодекс, щоб проголосити принципи й стандарти діяльності Товариства. ДОШУКУВАТИСЯ ПРАВДИ Й ПОВІДОМЛЯТИ ПРО НЕЇ Журналісти мають бути чесними, справедливими й мужніми у збиранні, поданні і тлумаченні інформації. Журналісти повинні: Перевіряти точність інформації, отриманої з будь-яких джерел, і піклуватися про уникнення ненавмисних помилок. Зумисне викривлення фактів є неприпустимим. Невтомно розшукувати об'єкти повідомлень, аби дати їм можливість відповісти на твердження про їхню ганебну поведінку. За можливості визначати джерела інформації. Громадськість має право на якомога повнішу інформацію про надійність джерел. Перш ніж обіцяти анонімність, завжди з'ясовувати мотиви джерел інформації. Чітко визначати умови, що супроводжують таку обіцянку, яка дається в обмін на інформацію. Виконувати обіцяне. Впевнюватися, що заголовки, короткі рекламні ролики, а також рекламні матеріали, фотографії, відео-, аудіо-, графічні матеріали, короткі радіовиступи і цитати не спотворюють дійсності. Вони не повинні надмірно спрощувати або висвітлювати події поза контекстом. 162 Нормативна база діяльності преси Ніколи не спотворювати зміст фото- чи відеоновин. Завжди припустимим є збільшення зображення з метою досягнення його чіткості, супроводжувати фотомонтажі й фотоілюстрації підписами. Уникати відтворення чи інсценування подій, якщо це може ввести в оману. Якщо відтворення необхідне для подання матеріалу, зазначити це. Уникати таємних або інших прихованих засобів збирання інформації, окрім тих випадків, коли традиційні відкриті засоби не принесуть інформації, вкрай необхідної для громадськості. Застосування таких методів має пояснюватися як частина матеріалу. Ніколи не займатися плагіатом. Не боятися розповідати про різноманітність та важливість людського досвіду, навіть якщо це не користується популярністю. Бути свідомими своїх власних культурних цінностей і уникати нав'язування цих цінностей іншим. Уникати слідування стереотипам щодо раси, статі, віку, релігії, етнічної приналежності, географії, сексуальної орієнтації, фізичних вад, зовнішнього вигляду або соціального статусу. Сприяти вільному обмінові думками, навіть якщо вважаєш ці думки огидними. Давати висловитися тим, хто не має такої можливості; офіційні та неофіційні джерела інформації можуть бути однаково надійними. Розрізняти заступництво і повідомлення новин. Аналітичні матеріали та коментарі мають супроводжуватися підписами і не перекручувати фактів чи ситуацій. Відокремлювати новини від реклами, остерігатися матеріалів, де ця межа не є достатньо чіткою. Усвідомлювати як особливий обов'язок забезпечення того, щоб питання громадського життя розглядалися відкрито, а урядові документи були доступними для перевірки. ДО МІНІМУМУ ЗВОДИТИ ШКОДУ Моральні журналісти ставляться до осіб, які є джерелом інформації, об'єктів журналістських досліджень та колег, як до людей, які заслуговують на повагу. Журналісти повинні: Виявляти співчуття до тих, на кого виклад новин може справити негативний вплив. Бути особливо делікатним, маючи спра- 163 Теорія журналістики ву з дітьми, недосвідченими джерелами інформації або об'єктами повідомлень. Виявляти делікатність, домагаючись чи використовуючи інтерв'ю або фотографії тих, хто зазнав трагедії або кого спіткало торе. Усвідомлювати, що збір і повідомлення інформації можуть заподіяти шкоду або створити незручності. Пошуки інформації не є виправданням зухвальства. Усвідомлювати, що приватні особи мають більше право контролювати інформацію, що їх стосується, ніж державні посадові особи та інші, хто прагне влади, впливу або уваги. Лише найна-гальніша громадська потреба може бути достатньою підставою для втручання у будь-чиє особисте життя. Виявляти смак. Уникати потурання інтересові до сенсацій. Виявляти обережність, встановлюючи особу неповнолітніх підозрюваних або жертв злочинів на статевому грунті. Виявляти розважливість, називаючи імена осіб, підозрюваних у скоєнні злочину, до висунення офіційного звинувачення. Урівноважувати право підозрюваного у скоєнні злочину на справедливий судовий розгляд з правом громадськості на поінформованість. ДІЯТИ НЕЗАЛЕЖНО Журналісти мають бути вільними від зобов'язань перед будь-чиїм інтересом, крім права громадськості знати. Журналісти повинні: Уникати конфліктів інтересів, реальних або усвідомлюваних. Не брати участі в об'єднаннях та діяльності, що можуть поставити під загрозу репутацію чесного журналіста або зашкодити довірі до нього. Відмовлятися від подарунків, послуг, винагород, безплатних подорожей та особливого до себе ставлення, уникати додаткової роботи, участі у політичному житті, публічних посад, а також праці в організаціях громади, якщо це ставить під загрозу репутацію чесного журналіста. Не приховувати конфлікти, яких не можна уникнути. Виявляти пильність і мужність, домагаючись підзвітності мож новладців. , Відмовляти в особливому ставленні рекламодавцям та особам, контакти з якими можуть становити особливий інтерес і протистояти їхньому тискові стосовно висвітлення новин. ч 164 Нормативна база діяльності преси Виявляти обережність щодо осіб, які пропонують інформацію в обмін на послуги чи гроші; уникати торгу за новини. БУТИ ВІДПОВІДАЛЬНИМИ Журналісти підзвітні перед своїми читачами, слухачами, глядачами і один перед одним. Журналісти повинні: Давати пояснення до висвітлюваних новин і заохочувати громадськість до діалогу щодо поведінки журналістів. Заохочувати громадськість до відкритого висловлення скарг на адресу засобів масової інформації. Визнавати помилки і негайно їх виправляти. Викривати неетичні дії журналістів та засобів масової інформації. Дотримуватися тих високих стандартів, яких вимагаєш від інших. 3. ЕТИЧНІ ПРИНЦИПИ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ (Із книги: Bagerstam Erik. Pressivaba demokraatikus uhiskonnas. — Eesti Ajakirjanike Ziit.) Пропонуй коректні новини. Роль засобів масової інформації у суспільстві і довір'я до них народу передбачають коректне і всебічне висвітлення новин. Треба критично ставитись до джерел новин. Прискіпливо перевіряй факти і цифри навіть у тому випадку, якщо вони були опубліковані раніше. Читач і слухач має чітко відрізняти факт від комен-таря. Надай йому таку можливість. Текст має відповідати рекламному плакату, заголовку і вступові. Не уникай дискусій. Некоректне повідомлення має бути виправлене. Той, хто бажає оскаржити будь-яке повідомлення, має одержати таку можливість. Виправлення і заперечення належить публікувати масам — масивно оперативно, причому так, щоб вони постали перед очами тих, хто прочитав попередні повідомлення. Коментар редакції не завжди має бути присутнім. 165 Теорія журналістики Без зволікань публікуй осуд своїй газеті (журналу), що винесла Комісія з журналістської етики. Поважай особу. Не порушуй недоторканість (святість) приватного життя публікацією чи оприлюдненням компрометуючих повідомлень, якщо проголошення не продиктовано інтересами суспільства. Прискіпливо зваж усі докази щодо того, чи є потреба повідомляти про родинні конфлікти і про конфлікти, пов'язані з проблемами опікування, адже у цій сфері громадськість може завдати шкоди учасникам конфлікту. Будь гранично делікатним, повідомляючи про самогубство чи про спробу самогубства, не забуваючи про почуття рідних і про недоторканість приватного життя. З граничною обережністю поводься з публікацією повідомлень про жертви злочинних вчинків. Не забувай про їх важкий стан. Не підписуй на рекламному плакаті, у заголовку тощо походження, расову приналежність, національність чи стать «героїв» своїх повідомлень, якщо це малосуттєво чи має зневажливий відтінок. Дотримуйся цього ж принципу щодо посад, політичних переконань і віросповідань. Обережно поводься з ілюстраціями. Будь вірним викладеним вище принципам і при доборі ілюстративного матеріалу. Уникай ілюстрацій, що можуть завдати шкоди. Не перекручуй зміст фотографії за допомогою матеріалу чи некоректного шаржу. Фальшиву світлину не видавай за справжню. Вислухай й іншу сторону. Прагни дати людям, яких принижували, можливість одразу відповісти на критику. З особливою обережністю спрямовуй запити трибунам (трибуну правосуддя, трибуну споживача, трибуну виробника), адвокатському зібранню й іншим громадським інстанціям. Не публікуй повідомлення про злочини, не переконавшись у правильності викладених у ньому фактів. Не публікуй і не передавай повідомлень про осіб, які згадувались у зв'язку із скоєними злочинами. Не поспішай з висновками, не винось обвинувальний вирок, доки його не винесуть судові чи владні органи. Оприлюдни позиції обох сторін. Розповівши про судову справу, повідом і вирок. 166 Нормативна база діяльності преси Не згадуй імен всує. Всебічно зваж, чи не зашкодить людині згадування його імені. Випусти ім'я, якщо його оприлюднення не вимагають інтереси громадськості. Це стосується й осіб, котрі підозрюються у злочинах, а також засуджених. Відмовившись від повідомлення імені людини, не публікуй її фотографії і не повідомляй громадськість про місце її роботи, вік, національність, стать й інших ознаках, по яких її можна пізнати. Без особливої потреби не повідомляй про попередню судимість конкретної людини за кримінальний злочин. Уважно перевір дані про осіб, які розшукуються поліцією у зв'язку з проведенням службового розслідування. Пам'ятай, що вся відповідальність за оприлюднення імені і фотоілюстрацій покладається на того, хто публікує матеріали. Резюме Таким чином, свободу журналістської діяльності ми розглядаємо у загальному контексті особистих і соціальних свобод; поняття «свобода преси» — «четверта влада» є відображенням специфічного становища журналістики у суспільстві. Юридичний аспект свободи журналістики — це законодавство про журналістику як юридична фіксація рамок соціально-творчої свободи. ЛІТЕРАТУРА Авраамов Д. С. Профессиональная этика журналиста. — М., 1991. Багерстам Эрик. Свобода прессы в демократическом обществе. — Тарту, 1992. Власенко А. Г. Средства массовой коммуникации в современном мире. - М., 1990. Декларація про державний суверенітет України. — К., 1990. Давидович В. Е. Грани свободы. — Л., 1990. Держава і преса. — Суми, 1997. Журналистика западноевропейских стран. — Л., 1990. Журналистика и право. — М., 1997. Журналистика развивающихся стран. — М., 1986. Закон України «Про інформацію». — К., 1992. 167 Теорія журналістики Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні». - К., 1992. Закон України «Про телебачення і радіомовлення». — К., 1993. Заключительный акт Совещания по безопасности и сотрудничеству в Европе. Хельсинки. 30 июля — 1 августа 1975 г. — М., 1987. За новое политическое мышление в международных отношениях. — М.,1987. Законодавча влада і преса. — К., 1997. Зарубежная печать. — М., 1986. Ефір і закон. — К., 1996. Іванов В. Ф. Законодавство і журналістика. Становлення правової бази в Україні та світовий досвід. - К., 1997. Іванов В. Ф. Законодавче забезпечення механізму доступу до інформації. - К., 1997. Итоговый документ Венской встречи представителей государств — участников Совещания по безопасности и сотрудничеству в Европе. — М.,1989. Копшенко О. Л. Влада інформації. — Л., 1990. Москаленко А. 3. Свобода печати: взгляд изнутри // Радуга. — 1988. - № 8-10. Москаленко А. 3. Вільна преса в демократичній державі. — К., 1995. Ноговицын К. А. Ступени свободы. — Л., 1990. Потятиник Б., Лозинський М. Патогенний текст. — Л., 1996. Права человека: Основные международные документы. — М., 1989. Резонанс. — Суми, 1997. Свобода слова в Україні: стан, проблеми, перспективи. — К., 1997. Соловьев О. М. и др. Демократия и социальная ответственность. — Владивосток, 1989. Україна: інформація і свобода слова. — К., 1997. Чертков В. Л. Авторское право в периодической печати. — М., 1989. Чичановский А. А. В тенетах свободы. — М., 1995. Питання для обговорення
РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ ЖУРНАЛІСТСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ |