Теорія журналістики
 Скачать 3.15 Mb.
|
|
Функції як результат Результативність журналістської діяльності поєднання мети та залежить від багатьох чинників. Насампе- засобів ЇЇ досягнення РеД> необхідно з'ясувати такі визначальні поняття, як функції і принципи преси. Вони є основою діяльності ЗМІ, підвищення їх ефективності і дієвості, високопрофесійного вирішення журналістами поставлених перед ними цілей і завдань. У сучасному суспільстві все більше визначається тенденція до виділення і констатування преси як особливої структури зі своїми соціальними функціями, що грунтуються на принципово позакла-совій, суспільній природі соціальної інформації [детально про це йшлося у розділі "Інформаційний підхід у журналістиці"]. Ядром поняття «професіоналізм» у журналістиці є загально-соціальна функція засобів масової інформації: інформаційне об-' слуговування суспільства в цілому, задоволення інформаційних потреб усього суспільного організму, а не його окремих частин. Це, по-перше. А, по-друге, журналістика з точки зору загальногромадських інтересів покликана виконувати життєво важливу для суспільства політичну функцію: сприяти громадянській злагоді, підтримувати соціальну рівновагу, протистояти руйнівним силам. Це загальні положення, що випливають з нових реалій життя. Що ж таке функція в класичному розумінні цього слова? Функція (від латинського fimctio) означає діяльність, здійснення, виконання. Це одна з найістотніших характеристик відповідного об'єкта, що має широке поширення як один з основних типів наукового пізнання. Функціональний підхід має справу лише із спрямованими, організованими системами. Уданому випадку — із системою засобів масової інформації. Функція — це результат поєднання мети та засобів її досяг- 169  Теорія журналістикинення. Ще Гегель, а за ним інші філософи підкреслювали, що форма і функція взаємно обумовлюють одна одну. Можна назвати три основні значення терміна «функція». 1. Завдання, яке ставиться певному суспільному інституту гру пами, котрі заснували його або керують ним:
2. Характер, особливості механізму дії певного суспільного інституту, спосіб виконання ним своїх завдань: '■-
3. Залежність однієї величини від іншої (на зразок математич ного терміна). Зв'язки, що існують між впливом преси й іншими суспільними явищами, у яких преса є одним із головних, визна чальних факторів:
За результатами впливу преси на найважливіші сфери людської діяльності можна виділити такі її функції:
Таким чином, загальне значення терміна: діяльність, обов'язок, робота, призначення. Визначаючи місце і роль засобів масової інформації в системі наукового управління суспільством, насамперед, слід наголосити на їх властивості об'єднувати загальні зусилля, зв'язувати воєдино всі ланки і етапи соціального управління. Наголосимо на організаційних можливостях преси, визначивши її як інструмент, основу функціонування і розвитку суспільної організації. Якщо економічна політика, яка пронизує всі суспільні сфери, являє собою вихідний пункт, основу наукового управління суспільством, то засоби масової інформації, будучи її інструментом, виступають як важливий комплекс публічного, гласного впливу на розвиток соціальних процесів, формування і виражен- 170 Результативність журналістської діяльності ня громадської думки, згуртування спільності для вирішення тих або інших конкретних завдань. Як гнучкий і всеосяжний інструмент наукового управління ЗМІ значною мірою забезпечують фактичну, гласну взаємодію між усіма складовими частинами загальнодержавного механізму. Журналістика як вид громадсько-інформаційної діяльності ніколи не мала б своїх оригінальних рис, якби у неї не було свого надзавдання у розподілі суспільної праці, тобто якби у неї не було своїх функцій. У розширеному вигляді ланцюжок категорій складається так: об'єкт — предмет — мета — засіб (функція, метод, форма, зміст) — результат (утвердження або заперечення норм, цінностей, дієвість, ефективність, громадська думка і т. д.). Функція будь-якого засобу реалізується в діяльності і тільки в діяльності. Саме діяльність об'єднує в єдину функціональну структуру такі моменти, як мета, засіб, результат. Функція — це стабільний, внутрішньо властивий об'єкту спосіб діяльності. Отже, під функцією в журналістиці ми розуміємо цілеспрямовану діяльність, що має неперехідний і невипадковий, а загальний закономірний характер. Функція включає в себе і мету, і засоби, вона виражає сутність, суспільне призначення преси, визначає роль преси як суспільного інституту. В. Г. Короленко писав: слово — це не іграшкова кулька, яка летить за вітром. Це знаряддя праці, яке повинно мати певну вагу. І тільки по тому, скільки воно захоплює з собою чужого настрою, ми оцінюємо його значення і силу. Преса, звернена до масової аудиторії, орієнтує її увагу у певному напрямку і виконує тим самим функцію управління свідомістю і поведінкою мас. Посилення ролі преси у системі наукового управління суспільством неможливе без урахування такого явища, як актуалізація, вихід на передній план у певний період тих чи інших її функцій. Цю відмітну особливість сьогоднішньої практики органів масової інформації зумовили динамізм сучасного життя, конкретні ситуації, що калейдоскопічно змінюються, визначення як головних, невідкладних тих чи інших завдань розвитку нашого суспільства. З функцій преси, які характеризують її діяльність, вітчизняні теоретики виділяють організаторську, виховну, пропагандистську, контрпропагандистську, соціологічну. Підкреслимо, що враховуючи динаміку функцій засобів масо- 171 ' Теорія журналістики вої інформації, слід чітко уявляти, що вона виходить із повсякденної практики, є її складовою, нею ж змінюється. Функції (як першого, так і другого порядку) мають властивість взаємопроникнення, знаходяться в органічній взаємозалежності, постійно взаємодіють. Гадаємо, що дане явище у життєдіяльності нашої преси має стати об'єктом пильного вивчення журналістської науки. З чим зв'язана актуалізація так званих класичних функцій, яке їх призначення? Організаторська функція. Вона завжди становила один із основних напрямів діяльності органів інформації. Але сьогодні відбувається помітна активізація цієї функції, що зумовлено зростанням впливу публіцистичного слова. Газета, телебачення, радіо стали основними організаторами соціальних перетворень, розбудови незалежної держави, утвердження соціальної справедливості. Виховна функція. Суть і активізація її не потребують, очевидно, детального пояснення. Разом з тим треба зауважити, що її стрижневим елементом дедалі більше стає формування у людей високої політичної культури і сучасного економічного мислення. Сучасні реалії диктують необхідність дальшого поліпшення інформування громадськості, висвітлення діяльності господарських органів, громадських організацій і рухів. Це досить істотне питання, яке має важливе значення для політичного виховання мас, підвищення їх політичної культури, залучення не до мітингової і вулично-плакатної, а до свідомої політичної творчості. У межах виховної функції дедалі гучніше заявляє про себе робота щодо формування нового типу економічного мислення. Вона націлена на розвиток ініціативи і підприємливості, на підвищення діловитості, відповідальності, на творчий пошук шляхів, що ведуть до госпрозрахунку, самоокупності тощо в умовах переходу до ринкової економіки. Пропагандистська функція. Вона зумовлена настійною необхідністю дохідливого роз'яснення практичних і теоретичних проблем становлення правової, демократичної держави, важливості глибокого розуміння загальнолюдських цінностей, ідей національного відродження, питань ментальності українського народу, його етносу, історичної минувшини. У зв'язку з цим підвищується роль пропагандистської, теоретичної статті, спеціальних теле- і радіопрограм, через які значною мірою реалізується пропагандистська функція органів інформації. Відповідно зростають вимоги до пропагандистських публікацій і передач. Вони повинні торкатися найбільш животрепетних, гострих проблем, містити ґрунтовні відповіді на питання, які цікавлять людей, вик- 172 Результативність журналістської діяльності ладатися ясно і дохідливо. Читач не сприймає пропагандистського виступу, де немає свіжої думки, нового слова, глибокого аналізу практики. Кднтрпропагандистська функція. Зростання важливості цієї функції викликане передусім зовнішніми факторами, інформаційною експансією з боку шовіністичних сил, посиленням «психологічних» атак на позиції незалежної України. На які головні напрями, якщо брати змістовий аспект контрпропаганди, повинні орієнтуватися засоби масової інформації? По-перше, пропаганда досвіду у розбудові правової держави. По-друге, широке висвітлення проблем національного відродження. І, по-третє, викриття різноманітних інсинуацій, випадків інформаційної експансії. На жаль, контрпропагандистська тематика ще не посіла в багатьох органах інформації належне місце. Вона не стала змістовною, актуальною й оперативною. Ще не всі редакції правильно розуміють суть завдань контрпропаганди, не скрізь ще досконало володіють її формами, часом опусаються до галасливості, роздратованості, переймаючи гірші зразки близького закордоння. Турбує й недостатня оперативність контрпропагандистських публікацій і передач. Соціологічна функція. її посилення виходить з об'єктивного фактору, що засоби масової інформації покликані за своєю природою завжди бути трибуною загальнонародної громадської думки. Соціологічна функція преси з особливою силою виявилася після проголошення незалежності України (грудень, 1991р.), коли на сторінках газет, журналів, у радіо- і телепрограмах розгорнулося масове обговорення питань громадянських свобод, соціальної справедливості, впровадження ринкових відносин, проблем національного відродження, входження України в Європейський дім, налагодження її зовнішніх зв'язків на міжнародній арені. Зауважимо, що при здійсненні цієї функції особливо гостро перед журналістами постає завдання — досконало володіти прийомами, методами і формами соціологічного аналізу. Засоби масової інформації є одним із видів соціальних інститутів. Суспільна система покладає на кожний соціальний інститут певні функції, виконання яких необхідне для нормальної діяльності цієї системи. На засоби масової інформації також покладені свої, особливі, властиві тільки цьому інституту функції. Для прогресивного розвитку суспільної системи необхідно, щоб у кожного члена суспільства, поряд із становленням його свідо- 173 Теорія журналістики мості, формувались вірна соціальна орієнтація і світогляд, які б відповідали цілям і завданням цього суспільства, а також соціальна активність, спрямована на здійснення цих завдань і цілей. Основний зміст діяльності засобів масової інформації полягає в поширенні певного роду соціальної інформації про різні сфери (духовної, економічної, громадсько-політичної й ін.) оточуючої дійсності. Протягом десятиріч ми були "замкнені" на так званих "ленінських" пропагандистських, агітаційних і організаторських функціях. Тим часом, як помічено теоретиками, засоби масової інформації глобалізуються, все більше вирізняються такі їх функції, як інформаційна, критики й контролю, розважальна, освітня, інтегральна (за поділом німецьких учених). А вже згадуваний швейцарський професор Роджер Блюм виділяє вісім функцій, які він коментує таким чином: Функція інформування Завданням ЗМІ є контроль за станом оточуючого середовища, повідомлення людям усіх новин, за допомогою яких вони зможуть зрозуміти навколишній світ. ЗМІ передають такі новини, які повинні навчати, просвіщати, давати їм ті знання, котрі вони більше ніде не зможуть отримати. Це означає, що ЗМІ продукують гласність у передачі інформації. Саме ця функція, котра продукує гласність та передає інформацію споживачам, і є найважливішою, головною функцією ЗМІ. Функція артикуляції ЗМІ повинні не тільки передавати те, що сказали «сильні цього світу», вони повинні бути «відображувачем думки безсловесних мас», як це сказав відомий німецький науковець у галузі ЗМІ Франц Ронненберг. Вони повинні також надавати людям можливість висловлювати власну думку, виражати повногласно їхні потреби, протести, їх радощі та турботи. Це відбувається тільки тоді, коли у розпорядженні аудиторії є спеціальний «форум думок» (наприклад, сторінка читацьких листів, «відкритий мікрофон»), та тоді, коли про думки людей щодо їхніх проблем журналісти дізнаються за допомогою інтерв'ю, шляхом розслідувань та опитувань. Функція соціалізації Під функцією соціалізації розуміється передача культурних здобутків, освітня функція ЗМІ. Оскільки до завдань преси належить передача зразків, цінностей та норм буття, котрі є гідними та можливими для людини, що загальноприйняті у суспільстві, 174 Результативність журналістської діяльності то ЗМІ таким чином соціалізуть людину. ЗМІ повинні виконувати це завдання, не тільки передаючи інформацію про те, що сталося, а так, щоб пояснити, зіставити, поглибити події року, тижня, висвітлити їх причини та показати важливі зв'язки між ними. Це означає, що вони аналізують події. Для цієї функції особливо підходять друковані засоби масової інформації, а також радіо та телебачення, котрі використовують такі технічні засоби, за допомогою яких можна глибше та ширше висвітлити потрібні теми. Функція критики та контролю Є такі автори, котрі не визнають функцію ЗМІ критики та контролю. Тому що тільки народ, кажуть вони, нація, а не працівники ЗМІ, можуть і повинні критикувати тих, хто стоїть при владі. Але ж для цього є функція артикуляції. Ця думка діаметрально протилежна американським відносинам суспільства із ЗМІ, і навіть німецькі та швейцарські суди добре ставляться до функції критики та контролю. Згідно з цим, ЗМІ повинні виконувати функцію громадського контролю. Вони повинні наглядати за роботою усіх, хто має владу, через виробництво гласності з передачею інформації. Через це ЗМІ не стають офіційною «четвертою владою», тому що державні гілки влади легітимізуються під час виборів, чого немає у випадку із ЗМІ. Але ж вони все-таки є владою, силою, і ця влада дає їм можливість стежити за діями урядовців у політиці та в економіці. Функція кореляції Кореляцією вважається взаємодія між редакцією будь-якого засобу масової інформації та його аудиторією у процесі погодження різних думок та точок зору. Зрештою, це стосується тих, хто формує певний світогляд. Це відбувається під час коментування працівниками ЗМІ подій та ситуацій у світі. Дуже важливо, що люди в цих складних подіях, непередбачених випадках або небезпечних ситуаціях шукають координати для орієнтування, підтримку у ЗМІ. Залежно від характеру ЗМІ ця функція використовується для створення громадської думки: одна партійна газета може видати полум'яні заклики до боротьби. Громадсько-правове радіо або телебачення, навпаки, повинні в більшій мірі передавати думки громадян, тим самим виконуючи свій громадянський обов'язок. Функція обслуговування ЗМІ повинні допомагати своїй аудиторії та приносити користь. Із матеріалів, що поширюють газети, радіо та телебачення, споживачі повинні отримувати практичну допомогу, корисні поради для свого буденного життя. Все, про що ми дізнаємося із ЗМІ 175 Теорія журналістики (прогноз погоди, пробки на дорогах, забруднення навколишнього середовища, курси валют, відомості про померлих, платня за оренду квартири, де, коли, які відбудуться або відбулися заходи), полегшує наше буденне життя. Як в газетах та журналах, так і на телебаченні та радіо існують спеціальні служби порад, котрі допомагають своїм читачам, слухачам, глядачам вирішувати власні юридичні, освітні, сексуальні проблеми, радять, як зберегти здоров'я та навіть знайти робоче місце — все це дійсно має велике значення для багатьох людей. ЗМІ часто сприймаються реципієнтами з більшою довірою, ніж такі суспільні інститути, як партії або церква. Саме тому дуже важливо, щоб ЗМІ сумлінно виконували свою функцію обслуговування. Функція розважання Багато людей чекають від ЗМІ передусім задоволення потреб в розвагах, відпочинку та розрядці. Вони бажають за допомогою ЗМІ хоч на мить відійти від круговерті буденності. Цю функцію виконують перш за все такі ЗМІ, як книга, ілюстрований журнал, бульварна газета, художній фільм, радіо та телебачення, меншою мірою класична газета. Існують дві концепції того, як ЗМІ можуть виконувати цю функцію. Одна концепція виходить з того, що ЗМІ віддають перевагу передусім кожній темі, котра має розважальну цінність. Такий шлях обрали багато бульварних газет (popular papers), а також приватні телестанції. Інша концепція має на меті репрезентувати якомога більше матеріалів на політичну, економічну та культурну тематику, подаючи їх як розважальну інформацію. Саме звідси виникло поняття infotainment (інформація + розвага). Функція реклами У капіталістичній системі економіки ЗМІ є найважливішими носіями реклами. У Швейцарії, наприклад, 55 відсотків загальної суми, яку витрачають на рекламу, інвестується в періодичні ЗМІ, тоді як 45 відсотків припадає на такі види реклами, як пряма поштова розсилка, кіно та плакати. Та й взагалі частина преси, що періодично виходить, переважає в багатьох країнах інші види ЗМІ, крім, напевно, в таких південноєвропейських країнах, як Греція, Португалія, Італія, де телебачення домінує. Реклама - це, без сумніву, також певний вид передачі інформації. Саме тому реклама вважається також функцією ЗМІ. Таким чином, преса, радіо, телебачення реалізують свою інформаційно-пізнавальну функцію по-різному: шляхом передачі оперативної інформації про події, які мали місце, факти, явища, їх 176 Результативність журналістської діяльності коментування, оцінки й інтерпретації, а також шляхом поширення базової інформації. Виконання одного з головних завдань засобів масової інформації — вираження громадської думки і формування масової свідомості — неможливе без широкого інформування населення про важливі факти суспільного життя; і важливу роль у цьому відіграє поширення оперативної інформації. У той же час оцінка і розуміння громадською думкою подій, які відбуваються, формування масової свідомості здійснюються не тільки на основі оперативних повідомлень, а також на базі тієї фундаментальної інформації про важливі явища і закономірності дійсності, яка з року в рік нагромаджується у вигляді знань, норм, цінностей і є ніби тією методологічною базою, на основі якої відбувається процес формування думок, переконань, поглядів, ідеалів, і, зрештою, світогляду. Тим самим засоби масової інформації виконують свою дуже важливу функцію — соціально-педагогічну, просвітянську. Публікуючи (передаючи) фундаментальну інформацію, преса, радіо, телебачення реалізують ще одну зі своїх важливих функцій — передачу соціальної спадщини, культури (в соціологічному розумінні) від покоління до покоління. Оцінюючи від імені громадської думки ті або інші позитивні або негативні факти, засоби масової інформації, з одного боку, сприяють процесу формування думок, поглядів, переконань членів суспільства, з другого — впливають на соціальні інститути з метою вжиття заходів для вирішення проблем, які виникають. Виконуючи організаторську і пропагандистську функції, преса, радіо і телебачення виступають могутнім засобом соціального управління. Виконуючи інформаційну функцію, засоби масової інформації обслуговують різні побутові, сімейні, утилітарні (прикладні) інтереси людини, публікують різні матеріали, які сприяють організації дозвілля і відпочинку. У процесі масової інформації долаються бар'єри кількох рядів:
177 Теорія журналістики Функції засобів масової інформації, які ми визначили з точки зору їх актуалізації у наш час, можна ще розглядати в кількох проблемно-теоретичних планах: І. Соціальний план. Тут, як правило, виділяються чотири функції:
4. Розваги — дати аудиторії емоційну розрядку. |