мовознавство селиванова. Удк8Г42ббк81
 Скачать 9.73 Mb.
|
|
УДК8Г42 ББК81 С Рекомендовано Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України як підручник для студентів вищих навчальних закладів Лист № 1/11-2015 від 14.03.2011 року) Р ецензенти: Богданович Галина ЮрІЇвна - доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри міжмовних комунікацій та журналістики Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського Бондаренко Іван Петрович - доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри китайської, корейської та японської філології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Загнітко Анатолій Панасович - доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри української мови та прикладної лінгвістики Донецького національного університету СЕЛІВАНОВА Олена Олександрівна С 45 Основи теорії мовної комунікації: Підручник. -Черкаси: Видавництво Чабаненко Ю.А., 2011.- 3 5 0 с ВЫ 978-966-493-300-8 Підручник присвячено побудові концепції однієї з відносно нових й актуальних навчальних дисциплін - теорії мовної комунікації, яка інтегрує доробок різноманітних галузей мовознавства. У підручнику розглянуто методологічні засади, дослідницькі принципи, об’єкт, предмет, становлення теорії мовної комунікації. Розкрито базові поняття цієї лінгвістичної галузі, висвітлено дискусійні питання мінімальної одиниці комунікації, мовленнєвого жанру як зразка комунікативної взаємодії, типів дискурсу за сферою спілкування. Подано характеристику складників комунікативної ситуації, описано головні моделі ком унікації. Значну увагу приділено складним і ди скусій ним питанням комунікативної взаємодії та мовленнєвого впливу. З ’ясовано суміжні проблеми теорії мовної комунікації та дискурсології. Викладено проблематику теорії міжкультурної комунікації. Описано основні методи дослідження комунікації та дискурсу. Теоретичний матеріал підручника грунтується на синтезі найновіших концепцій світової лінгвістичної науки, їхньому поєднанні з традиціями класичного мовознавства за принципом наступності наукових знань. У підручнику розроблено комплекс практичних занять із дисципліни, передбачено низку завдань із кожної теми, які мають евристичний та творчий характер і сприятимуть формуванню вмінь і навичок аналізу реальних комунікативних процесів у сукупності різних параметрів і складників. Матеріал підручника уможливить поглиблення знань про закони, правила та норми успішного й ефективного спілкування. Підручник призначений для студентів напряму «Філологія» вищих навчальних закладів, аспірантів, викладачів. Його матеріали можуть прислужитися широкому колу фахівців, які цікавляться проблемами мовної комунікації. Автор: Селіванова Олена Олександрівна - доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри теорії та практики перекладу Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, заслужений працівник освіти України. © Селіванова О.О., 2011 ЗМІСТ Пояснювальна записка. ТЕМА 1. ТЕОРІЯ МОВНОЇ КОМУНІКАЦІЇ ЯК ЛШГВІСТИЧНА ДИСЦИПЛІНА 1. Сутність, предмет, об’єкт і завдання теорії мовної комунікації ... 9 2. Становлення теорії мовної комунікації......................................11 і. Теорія мовної комунікації в колі різних галузей знань.............. 15 4. Дослідницькі принципи теорії мовної комунікації.................... 19 Практичне заняття ГЕМА 2. БАЗОВІ ІІОНЯТТЯ ТЕОРІЇ МОВНОЇ КОМУНІКАЦІЇ 1. Дефініція комунікації.................................................................28 2. Невербальна та вербальна комунікація...................................... ЗО 3. Комунікація і спілкування.......................................................... 32 4. Типи вербальної комунікації......................................................34 S Комунікативна ситуація, комунікативний акт і дискурс. 39 Практичне заняття 2 ГЕМА 3. ПРОБЛЕМА ОДИНИЦІ ТА ЗРАЗКА МОВНОЇ КОМУНІКАЦІЇ 1. Мовленнєвий акт як мінімальна одиниця мовної комунікації. Теорія мовленнєвих актів..........................................................55 2. Проблема класифікації мовленнєвих актів................................ 65 3. Одиниці діалогічного спілкування: комунікативний хід, репліковий крок, секвенція, ад’яцентна пара, інтеракційний юніт............................................................................................69 4. Проблема зразка мовної комунікації (мовленнєвий жанр, жанр дискурсу 5. Проблема типології дискурсу за сферою спілкування..............84 Практичне заняття 3 ТЕМА 4. СКЛАДНИКИ КОМУНІКАТИВНОЇ СИТУАЦІЇ 1. Параметри і стратифікація комунікативної ситуації..................95 2. Комуніканти, їхня типологія....................................................100 3. Проблема структури особистості комуніканта. Мовна й комунікативна компетенція комунікантів................................ 106 4. Текст (повідомлення) як знакова форма мовної комунікації. Комунікативні регістри............................................................ 111 5. Контекст комунікативної ситуації............................................ 118 6. Канал комунікації.....................................................................125 З 7. Комунікативний шум. Паравербальні засоби комунікації..............................................128 9. Невербальні засоби комунікації. Імплікація, її типи.................134 Практичне заняття 4.................................................................... 141 Практичне заняття 5..................................................................... ГЕМА 5. МОДЕЛІ КОМУНІКАЦІЇ 1. Поняття моделі комунікації........................................................ 156 2. Моделі мовного знака як підґрунтя комунікативного моделювання. Модель комунікативного знака К. Бюлера....... 157 3. Інформаційно-технічні моделі комунікації............................... 162 4. Комунікативна модель Р. Якобсона............................................166 5. Семіотична модель художньої комунікації Ю.Лотмана.......... 169 6. Прагмалінгвістичні моделі комунікації..................................... 172 7. Діалогічна модель комунікації................................................... 176 Практичне заняття 6..................................................................... ТЕМА 6. ПРОБЛЕМА КОМУНІКАТИВНОЇ ВЗАЄМОДІЇ В ТЕОРІЇ МОВНОЇ КОМУНІКАЦІЇ 1. Комунікативна взаємодія - інтеракція. Головні аксіоми комунікативної взаємодії........................................................... 192 2. Типи комунікативної взаємодії................................................... 199 3. Умотивованість й інтенційність комунікативної взаємодії...... 202 4. Проблема стратегій і тактик комунікантів................................ 206 5. Комунікативний кодекс. Закони і правила комунікативної взаємодії...................................................................................... 211 Практичне заняття 7.....................................................................220 Практичне заняття 8 ТЕМА 7. МОВЛЕННЄВИЙ ВПЛИВ ЯК РЕЗУЛЬТАТ КОМУНІКАТИВНОЇ ВЗАЄМОДІЇ 1. Мовленнєвий вплив. Проблеми теорії мовленнєвого впливу... 228 2. Нейролінгвістичне програмування: становлення та принципи.. 235 3. Техніки нейролінгвістичного програмування........................... 240 Практичне заняття 9.................................................................... ТЕМА 8. ДОРОБОК ДИСКУРСОЛОГІЇ В ТЕОРІЇ МОВНОЇ КОМУНІКАЦІЇ 1. Дискурсологія як лінгвістична дисципліна. Об’єкт і предмет дискурсології............................................................................... 248 2. Дискурс-аналіз: передумови, завдання та проблематика. 249 4 і. Критичний аналіз дискурсу теоретичне підгрунтя, завдання та проблематика. Політична лінгвістика.................................. 252 4. Напрям етнографії мовлення в дискурсології........................... 259 5. Конверсаційний аналіз як напрям дискурсології......................262 Практичне заняття 10.................................................................. ТЕМА 9. ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА МШКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ 1. Теорія і практика міжкультурної комунікації: об’єкт, предмет, передумови, завдання.................................................. 272 2. Міжкультурна й етнокультурна компетенція, їхні складники ..275 3. Принципи етноцентризму та культурного релятивізму в теорії міжкультурної комунікації............................................293 4. Проблеми інкультурації й акультурації..................................... 295 5. Культурний шок. Міжкультурний тренінг.............................................................. 300 Практичне заняття 11................................................................ ТЕМА 10. МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ КОМУНІКАЦІЇ 1. Методика аналізу усного діалогічного спілкування.................303 2. Методика аналізу комунікативної ситуації в аспекті діалогічності її складників......................................................... 310 3. Контент-аналіз............................................................................. 313 4. Методики когнітивного картування тексту та дискурсу. 315 5. Наративний аналіз дискурсу. 319 Практичне заняття 12.................................................................. 324 Питання для самоконтролю. 332 Основна література.......................................................................335 Додаткова література....................................................................336 Довідкова література....................................................................341 Предметний покажчик................................................................. 342 5 ПОЯСНЮ ВАЛ Ь НАЗ АПИС КА Курс «Основи теорії мовної комунікації» входить до складу фундаментальних дисциплін напряму Ф ілологія» вищих навчальних закладів освіти України і призначений для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр». Мета курсу - формувати у студентів знання комунікативної природи мови, параметрів, складників і чинників комунікативної діяльності її носіїв, спрямованої на передачу інформації, інформаційний обмін і вплив. Завданнями курсу є такі: - ознайомити студентів із головними поняттями теорії мовної комунікації; - висвітлити природу мовної комунікації, її типологію за матрицею різноманітних параметрів; - встановити місце теорії мовної комунікації як дисципліни інтегративного типу в колі різн их лінгвісти чн их і нелінгвістичних дисциплін; - з ’ясувати передумови й чинники становлення теорії мовної комунікації; - обґрунтувати виокремлення мовленнєвого акту як мінімальної одиниці мовної комунікації; - розглянути особливості діалогічного спілкування, його одиниць та способів інтеракції; - визначити поняття дискурсу з огляду на його параметри й риси; - надати знання про комунікативні моделі та їхнє семіотичне підґрунтя; - висвітлити природу комунікативної ситуації та її складників; - з’ясувати аксіоми, параметри й типи комунікативної взаємодії, специфіку мовленнєвого впливу та розглянути техніки нейролінгвістичного програмування; - опрацювати закони та правила успішної комунікативної взаємодії; - опанувати суміжні проблеми теорії мовної комунікації, дискурсології, теорії і практики міжкультурної комунікації; - оволодіти головними методиками аналізу мовної комунікації тощо. 6 Ці завдання уможливлюють формування у студентів знань: І) природи мовної комунікації, її типів; 2) методологічних засад гсорії мовної комунікації, її об ’єкта, предмета, передумов І ІЛІІОВЛСННЯ в колі лінгвістичних і нелінгвістичних дисциплін; І) базових понять ц ієї галузі; 4) способів комунікативного моделювання; 5) мінімальних одиниць і зразків комунікативної діяльності; 6) параметрів і складників комунікативної ситуації; 7) аксіом і типів комунікативної взаєм одії; 8) природи комунікативного впливу; 9) законів і правил ефективної комунікації; 10) суміжних проблем теорії мовної комунікації та дискурсології; 11) особливостей міжкультурного спілкування; 12) головних методів аналізу мовної комунікації тощо. Оволодіння цими знаннями та їхнє практичне застосування передбачають формування у студентів умінь і навичок аналізу і мііідмиків комунікативної ситуації, їхніх типів; визначення мінімальних одиниць • «разків спілкування; характеристики >іі<імої Ічікио гііііікуішніїн, встановлення кількісних параметрів рі иіпч дні кург'інших пракгик; когнітивного картування тексту й дій курсу діалогічної інтерпретації комунікативної ситуації; опису головних текстових і дискурсивних категорій та мовних засобів їхньої репрезентації тощо. Підручник О снови теорії мовної комунікації» містить аналітичний огляд десяти тем виклад яких ґрунтується на класичних і новітніх розробках у галузях теорії мовної комунікації, гсорії мовленнєвих актів, лінгвопрагматики, паралінгвістики, ліні вогенристики, дискурсодогії, теорії міжкультурної комунікації, лінгвосеміотики, етно- та психолінгвістики, лінгвориторики, нейролінгвістичного програмування, соціолінгвістики тощо. Кожну тему підручника супроводжують розробки практичних линять, які містять перелік основних теоретичних питань і практичні завдання різного ґатунку, зокрема, це тести, вимоги опрацювання й реферування додаткових теоретичних джерел, евристичні та творчі завдання, спрямовані на формування навичок аналізу тексту, комунікативних ситуацій, діалогічного спілкування, встановлення типів мовленнєвих актів, комунікативних ходів, дискурсивних жанрів, типів комунікативної взаємодії тощо. Окремо подано також питання для самоконтролю які винесені 7 на іспит, і списки основної, додаткової та довідкової літератури. Зважаючи на відсутність у підручнику вказівок на джерело цитації відповідних положень дослідни ків, ми здебільш ого супроводжували положення науковців їхніми прізвищами або посилалися на їхню колективну позицію в межах школи чи течії. Список літератури в підручнику свідомо обмежений найбільш авторитетними й доступними для студентів працями, хоч автор користувався значно більш им обсягом наукових джерел українських і зарубіж них м овознавців, філософ ів, літературознавців, етнологів, соціологів тощо. Автор висловлює глибоку та щиру вдячність рецензентам доктору філологічних наук, професору Таврійського національного університету Богданович Галині Юріївні ; доктору філологічних наук, професору К иївського національного університету Бондаренку Івану Петровичу, доктору філологічних наук, професору Донецького національного університету Загнітку Анатолію Панасовичу - за нелегку працю прочитання рукопису, доброзичливу критику, конструктивні зауваження й допомогу у створенні підручника. 8 ТКМА1. ТЕОРІЯ МОВНОЇ КОМУШКАЦІЇ ЯК ЛІНГВІСТИЧНА ДИСЦИПЛІНА І ( у і ніс 11 ,, предмет, об’єкт і завдання теорії мовної комунікації. ( 'пімонлеїшн теорії мовної комунікації. І Ітрій мовної комунікації її колі річних галузей знань. І Дім III I l l l 1 l l l . i І ііріііщиіш георії мовної комунікації. / < утність, предмет, об'єкт і завдання теорії мовної комунікації Теорія мовної комунікації - галузь мовознавства, спрямована на дослідж ення законом ірностей, складників, чинників комунікативної діяльності, що здійснюється на базі природної мови. О б'єкт ом теорії мовної комунікації є реальні процеси комунікації, основним кодом яких є природна мова, а предметам - організація комунікативної ситуації, представлена взаємно детермінованими функціональними складниками, одним із яких є вербальне повідомлення (текст). І 'оловними завданнями теорії мовної комунікації, розв’язання і і обгрунтування яких відображено в розділах підручника, є такі: 1) вивчення природи, типів і форм вербальної комунікації; 2) виокремлення й опис мінімальних одиниць мовленнєвого спілкування, їхньої ролі й ваги в комунікативному процесі; і) характеристика параметрів і типів комунікативної взаємодії; 4) з’ясування способів і засобів комунікативного впливу; *>) встановлення законів і правил ефективної комунікативної взаємодії; 9 6) обгрунтування зразків м овленнєвого спілкування: мовленнєвих жанрів або жанрів дискурсу) ан аліз повідомлення (тексту) як знакової форми мовленнєвого спілкування і встановлення законів організації мовного коду та інформаційного масиву комунікації; 8) дослідження паравербальних і невербальних засобів мовної комунікації, їхніх функцій у комунікативній ситуації; 9) характеристика сфер мовної комунікації, типів дискурсу таз ясування їхньої специфіки, норм і конвенцій комунікативної поведінки партнерів спілкування; 10) опис психолінгвістичного й когнітивного аспектів породження (продукування), сприйняття й розуміння повідомлення тексту) аналіз комунікативної компетенції у філогенезі й онтогенезі, її співвідношення з мовною та культурною компетенцією; 12) опис організації комунікативної ситуації, її складників і їхніх типів; 13) розроблення оптимальних моделей комунікативної ситуації; 14) удосконалення методів і методик ан алізу м овної комунікації; 15) надання рекомендацій щодо успішності, ефективності проведення комунікації, її планування й контролю) дослідження особливостей і базових понять міжкультурної комунікації; 17) розроблення методик формування моно- й міжкультурної комунікативної компетенції тощо. Теорія мовної комунікації має синонімічні позначення: її ототожнюють із комунікативною лінгвістикою, лінгвопрагматикою, лінгвістикою мовленнєвого спілкування, дискурсологією. Як здається, дублетним позначенням теорії мовної комунікації може бути лише комунікативна лінгвістика. Лінгвопрагматика і дискурсологія інтегровані до теорії мовної комунікації і мають певну суміжну проблематику й аспекти дослідження, але різняться об’єктом, предметом і спектром завдань. За словами російського дослідника І. Сусова, як би ця дисципліна не називалася - лінгвістика мовлення, лінгвістика мовленнєвого спілкування, прагмалінгвістика, комунікативна 10 п і н і містика або ще якось інакше, - її пафос полягає в тому, щоб цін ганити в центр уваги динамічне, діяльнісне начало, асам е - дімльність спілкування, яка здійснюється людиною в певних «оціольних і міжособистісних умовах, із певними мотивами й |