мовознавство селиванова. Удк8Г42ббк81
 Скачать 9.73 Mb.
|
|
Тема: Мінімальні одиниці та зразки мовної комунікації 1. Мовленнєвий акт як мінімальна одиниця мовної комунікації. 2. Проблема класифікації мовленнєвих актів. 3. Теорія мовленнєвих актів і теорія мовної комунікації. 4. Одиниці діалогічного спілкування. Комунікативний хід і репліковий крок. Секвенція, ад’яцентна пара, інтеракційний юніт. 5. Типи діалогічної комунікації. 6. Проблема зразка мовної комунікації (мовленнєвий жанр, жанр дискурсу. Проблема типології дискурсу за сферою спілкування. Жанрові системи типів дискурсу. Завдання 1. О працю йте параграф Системообразующие признаки политического дискурса із книги О.И. Шейгал Семиотика политического дискурса. - МС. Законспектуйте параграф «Жанровий контекст рекламного дискурсу книги Дискурс іноземномовної комунікації». - Львів, 2002.- С . 3 16-339. 3. Визначте типи мовленнєвих актів за ілокуцією. У яких мовлен нєвих актах наявний перформатив. Установіть іллокуцію, локуцію і перлокуцію висловлень. Я нагадую Вам про те, що треба її привітати. 88 Зізнаюсь, був неправий. Гарантую вам безпеку. Я не визнаю це справедливим. Не треба робити цього. Посаду обійме Василь. Вітаю з перемогою. Підійди, будь ласка, ближче. Я тебе не чую. Чи можу я Вас запросити до себе надень народження. Тобі цене минеться. Оголошую Вам подяку. Ф. де Соссюр не видавав свого курсу загальної лінгвістики. Земля обертається навколо Сонця. Не роби цього. Цим ти собі зашкодиш. Доручаю командування Петру. Він цілком слушно зауважив, що починати треба з ремонту Вимагаю тиші. По траві не ходити. 4. Охарактеризуйте непрямі мовленнєві акти за іллокутивною силою й іллокуцією висловлення. Не можна не вітати такого вчинку. Якщо ти цього не зробиш, буде біда. Не можна ж так безоглядно вірити всьому. А я ж тобі навіть води не подав, коли ти просив. — Не такий вже ти простакуватий, яким здаєшся. — Ви погано мене знаєте. - Т и ж там не жени, Кирику, не жени Доведи їм, що тине лихач. Дай мені слово. Обіцяй мені? — Гаразд, буде по-твоєму, — гуде Заболотний із-за піднятого капота Обіцяєш, а потім... Сказано ж натура — яку тура Всією натурою лихач і порушник... —Дякую за вранішній комплімент (О. Гончар, Твоя зоря). 89 - А ви, товаришу агроном, із яких позицій дивитесь на вечерю- Спасибі. - І даремно оце зарання відмовляєтесь, їй-бо, прогадаєте! — не вгавав Магазаник. - Оксана хоч і сирота, проте справжня господиня. У неї навіть вівсяник місяцем сяє. Яна неї давно по-добросусідськи оком накидаю, — і так глипнув своєю зеленню з піщаником, що дівчина знітилася - Аз яких ви принципів дивитесь на сяку-таку чарупину, хоча б слабосилої медівки? В Оксани вона теж є- Яне п ю- Ніскілечки? - не повірив Магазаник. - Поки що ніскілечки. - Щось ми дуже ідейні! - По грубому виду Магазаника пробігло невдоволення, скривило тлустуваті зморшки на важкому чолі. - З такою ідейністю, натурально, можна й копита відкинути. - Вине відкинете, - осудливо пообіцяв Ярослав. - Ви своїми копитами з підземелля виб’єте! - Чине глибоко ви, вчені, дивитесь - спалахнув Магазаник. - Як уміємо, так і дивимося, - картаючи себе і тривожачись дівочою вродою, Ярослав похапцем вийшов із темнавої хати, що вразила і притьмарила ясність його молодої душі (М. Стельмах, Чотири броди- Ох і зажера ви! Такого лічикрупа ще світ не бачив! - гнівно вирвалось у батька, і він так відкинув стан, що мати одразу загородила собою дядька Володимира. - Ви, певне, і сонце взяли б в оренду! - Спасибі, спасибі, що спаскудили в своїй клуні, - нагадючився дядечко, і нагадючились його товсті коропині губи. - Пошанування ваше довіку запам’ятаю і колись обізвуся на нього. На різних норовистих теж вуздечка знаходиться (М. Стельмах, Щедрий вечір). 5. У діалозі визначте комунікативні ходи, реплікові кроки, ад’яцентні пари, секвенції, охарактеризуйте їхні типи за функцією в мовленні. Визначте тип діалогу за матрицею наведених у викладі темі параметрів. 90 - Ви, Софіє Іванівно, розписку з нього візьміть, - радить Дударевич. - Тай взагалі, нащо ви йому даєте візу на цю сумнівну подорож? Пожертвувати уїк-ендом, гнати за сотні миль, щоб тільки глянути на якусь там фальшиву Мадонну- Чому фальшиву? — нахмурюється Заболотний. - Всім відомо, що по музеях у них повно підробок! - безапеляційним тоном заявляє Дударевич. - Фальшування стає промислом доби... Скільки тих підроблених Ван-Гогів та Сезаннів зараз блукає по світу! - Сподіваємось, що наша Мадонна справжня, - каже їй Заболотний суворо. - Звідки така певність? - Інтуїція. - Сумнівний аргумент- А для нього ні, - раптом посміхається Соня - Я, до речі, теж вірю в інтуїцію. - Отже, ви його відпускаєте? - А що я можу, коли вже надумав. Самі ж знаєте: натура яку тура (О. Гончар, Твоя зоря). -В ір о Костівно, дозвольте ще одне... Кажуть, що там, де побуваєш, лишається частка твого серця. Ви як вважаєте? - Мабуть, лишається. - О, це небезпечно, — розглядаючи в люстерко свої довгі вії, зіронізувала Світлана Вусик. - Там частка та ще десь частка... Боюсь, чине виникнуть на цьому ґрунті явища серцевої недостатності? - Щедрому серцю недостатність не загрожує, - аж трохи образилась викладачка. - А якщо ти так настроєна... - Тая пожартувала, — зі сміхом виправдується Світлана. - Пробачте. - Що тут пробачати... Колись зрозумієш, чому стає багатшим той, хто роздає... (О. Гончар, Берег любові). - Тут Марко Безсмертний? - Тут усі безсмертнії, — строго відповів йому немолодий воїн, в якого груди і всі ордени були залиті кров 'ю - Так, вояче, - виструнчився полковник - Тут усі безсмертні. - Тільки я один, грішний, потихесеньку затесався сюди, — не журячись такою халепою, привітно посміхнувся боєць, рука якого була недбало вмотана у верхню солдатську сорочку- Чого ж ти грішний? - не зрозумів полковник, обережно ступаючи поміж пораненими. - Бо штрафником чогось був, словом, прогрішився. — Майже щаслива посмішка грала на обличчі пораненого. - Тепер серед нас нема штрафників, - поправив його немолодий воїн. - Є одна сім я. Хто тебе сорочкою отак погано перевязав- А я самбо хіба настарчить медицина бинтів на наші руки та ноги - Він підняв поранену руку догори, і на ній почала розкручуватися, розпростуватися сорочка, неначе кров бійця вдихнула в неї життя (М. Стельмах, Правда і кривда. О беріть будь-який діалог із художнього тексту. Охарактеризуйте мовленнєві акти за наміром комуніканта і комунікативні ходи за функцією в діалозі. 7. Охарактеризуйте жанри наведених фрагментів, визначивши їхні риси. Наведіть приклади жанрів певного типу дискурсу (на ваш вибір). Охарактеризуйте один із жанрів за наведеними у викладі теми ознаками. Той, хто протягом дня активний наче бджола, сильний, неначе бик, працює, як кінь, і приходить додому ввечері втомлений, як собака, має проконсультуватися з ветеринаром. Є велика ймовірність, що він віслюк. А що то за коні в гаю на припоні: довгасті, голчасті, зеленої масті, нікого не возять, лише солі просять. Оті коні на припоні - не їдять, не п ’ють, а гладшають (Огірки). А коло тіні - толока. У тон шипшин бубниш пишноту (А.Мойсієнко). Можливо, щастя полягає в гармонії - із собою, з навколишнім світом (А1ех2). 92 Золоті слова Ось тільки як цієї гармонії досягти? (ВаО) Я щасливий, і завжди таким буду Тому, що в мене все є, що потрібно, і поки я не здох!!!! (раЬІо) Дурні все це. День прожив - до смерті ближче, слава тобі, господи (Новачок). Дорогий мій український народе, гості, шановна українська громадо, шановний український Хрещатику і Майдан Над нами завжди сяятиме національний синьо-жовтий прапор, над нами мільйонами голосів завжди лунатиме гімн України. - Спершу повторимо правопис ненаголошених голосних. Хто відповідатиме? Петренко Коля- Треба перевіряти ненаголошені голосні наголосом. - Кажи більш чітко. Як саме перевіряти? - Треба підбирати однокореневі слова -Х то сформулює правило Підніміть руки. Вітаю вас, братія та сестри, з великим святом Різдва Господа нашого Ісуса Христа! Різдво - це велика благочестя тайна, у якій джерело нашої вічної радості. Про цю радість можна говорити безкінечно. Скільки навколо цього радісного свята склалося прекрасних традицій у різних народів планети! Скільки з дитинства нам знайомого, радісного та світлого повязано з цим святом! Сьогодні моє свято. Найбільше в моєму житті. 55 років скромної праці на літературному полі. 55-річний ювілей. В голові- сила думок. В серці - невимовні почуття. Багато прожито за сімдесят сім років нелегкого життя. Багато перетерпіла зап ’ятдесят пять літ на невторованому шляху письменника. Цензура. Заборони... Скільки палких думок лишилось в тайні, не могли до людей дійти. Але і книжки виходили не на широку дорогу вузькими й тернистими стежками пробивались вони до людей до читачів своїх, їх перепиняли, їм перетинали шлях, з рук людини виривали. (Ольга Кобилянська м. Чернівці, 25 листопада 1940 р Як пощастило дівчині в сімнадцять, в сімнадцять гарних, неповторних літ! Ти не дивись, що дівчинка сумна ця Вона ридає, але все як слід. Вона росте ще, завтра буде вищенька. Але печаль приходить завчасу. Це ще не сльози — це квітуча вишенька, що на світанку струшує росу. Вона в житті зіткнулась з неприємністю: хлопчина їй не відповів взаємністю. І то чому: бо любить іншу дівчину, а вірність має душу неподільчиву. Ти не дивись, що дівчинка сумна ця. Як пощастило дівчинці в сімнадцять! (Л. Костенко). 94 ТЕМА 4. СКЛАДНИКИ КОМУНІКАТИВНОЇ СИТУАЦІЇ 1. Параметри і стратифікація комунікативної ситуації. 2. Комуніканти, їхня типологія. 3. Проблема структури особистості комуніканта. М овна й комунікативна компетенція комунікантів. 4. Текст (повідомлення) як знакова форма мовної комунікації. Комунікативні регістри. 5. Контекст комунікативної ситуації. 6. Канал комунікації. 7. Комунікативний шум. Паравербальні засоби комунікації. 9. Невербальні засоби комунікації. Імплікація, її типи. 1. Параметри і стратифікація комунікативної ситуації Комунікативна ситуація як діяльнісна система мовної комунікації має власну параметризацію. Характеристика будь-якого явища передбачає насамперед з’ясування його гранично загальних фундаментальних понять, що відображають найбільш істотні, закономірні риси цього явища, на відміну від інших, подібних чине подібних до нього. Такі фундаментальні поняття філософи називають категоріями. Параметри комунікативної ситуації є її інваріантними ознаками, наявними в ситуації інформаційної передачі, обміну інформацією та комунікативного впливу, тому їх можна ототожнити з категоріями комунікації (дискурсу У лінгвістиці тексту проблема текстових категорій є однією з найбільш розроблених і найбільш складних та суперечливих. Оскільки текст як повідомлення друкованої, письмової чи усної комунікації є посередником будь-якої комунікативної ситуації, деякі текстові категорії набуваю ть чинності лиш е в комунікативному акті. Тому з метою убезпечення від термінологічної плутанини ми характеризуємо комунікативну ситуацію на підставі не категорій, а параметрів. Головним параметром, що організує комунікативну ситуацію, є ін тер акція, або комунікативна взаємодія. У дискурсології інтеракція є однією з найважливіших категорій дискурсу, що забезпечує його процесуальність, динамічність і закладена у спільній діяльності комунікантів, які розробляють його структуру в поєднанні фаз породження (продукування) повідомлення (тексту) адресантом та його сприйняття, розуміння й інтерпретації адресатом, в координуванні їхніх інтенційно-стратегічних та інтерпретаційних програм. Другим, не менш важливим параметром комунікативної ситуації є антропо центричність, представлена діяльністю комунікантів - людей, які здійснюють комунікативний акт на підставі наявних у них мовної та комунікативної компетенції, мотивів, інтенцій, стратегічн их програм продукування повідомлення, його рецепції та інтеракції. У письмовій чи друкованій комунікації діяльність комунікантів є дискретною в часі та просторі, однак у тексті зафіксовано, з одного боку, авторський задум, з іншого, програма адресованості конкретному чи гіпотетичному читачеві. Це визначає антропоцентричність такого способу комунікації, адже, за словами російської лінгвістки М. Ляпон, представити природу тексту відірвано від його живого джерела, від його реального творця - людини - практично неможливо. Третій параметр характеризує комунікативну ситуацію як цілісну й замкнену суперсистему. Параметр цілісності передбачає інтеграцію всіх складників комунікативної ситуації на підставі комунікативної взаємодії. Замкненість ситуації забезпечена обмеженістю складу комунікантів, відповідним часом і простором, інтенційно-стратегічними програмами партнерів, обставинами 96 комунікативного акту. За умови вторгнення до комунікативної ситуації нових учасників або зміни контекстуалізації вона перетворюється на іншу комунікативну ситуацію. У процесі рецепції друкованого тексту зміна читача-адресата також породжує нову комунікативну ситуацію. Деякі дослідники заперечують замкненість комунікативної ситуації, не розрізнюючи цієї риси з ознакою відкритості інформаційної структури тексту. Текстовий смисл є цілісною, але відкритою для будь-якого читача системою. Макрознак тексту, навіть незавершеного, є стабільним і закритим лише в плані форми, але не змісту. Текст має здатність до відчуження від автора та самостійного існування як інформаційно-прагматичної системи. Інтерпретація тексту адресатом є вільно-варіативною, але в межах заданої формою цього знака свободи смислів, за словами Ю. Лотмана. Якщо б сприйняття тексту чи повідомлення було б дзеркальним і симетричним, не існувало б потребив теорії мовної комунікації. Четвертий параметр - дискретність - визначає віддільність фаз продукування повідомлення і його сприйняття навіть у комунікації тут і зараз. Взаємодія в комунікативному акті двох окремих функціональних систем — особистостей адресанта й адресата, а в письмово-друкованій комунікації щей певним чином відчуженого тексту створює таку дискретність і зумовлює нетотожність інформації, що передається, й інформації, отриманої адресатом. Це явищ е зумовлює нерівноваж ність системи комунікативної ситуації, яка з метою стабілізації, упорядкування та зняття впливу деструктивних чинників застосовує параметри самоорганізації (наприклад, такими параметрами є надмірність або економія мовних засобів, пояснення, коментування, стратегії релевантності, вмотивованості тощо). П ’ятим параметром ком унікативної ситуації є інф орм ат ивніст ь, яка є багатоплановою : з одного боку, інформацію продукує свідомість мовця або автора тексту, який фіксує свій задум у повідомленні, з іншого боку, інформаційний масив формується у свідомості адресата або читача, який сприймає це повідомлення. Посередництво символічного за природою макрознака тексту на межі двох свідомостей створює ефект 97 потрійного викривлення інформації: по-перше, задум адресанта модифікується мовним кодом, подруге, відчужений від автора код отримує власне інформаційне поле, і, по-третє, його сприйняття адресатом також спотворює і первинний задум, і зміст самого повідомлення. Інформаційний масив комунікації є складним і дифузним, він взаємодіє на підставі діалогічності зв’язків свідомості комунікантів зі смислом повідомлення, інтеріоризованим у свідомості автора й адресата буттям, семіосферою та семіотичним універсумом культури. Російська психолінгвістка Т. Д рідзе по в ’язує інформативність насамперед з орієнтацією тексту на адресата у плані комунікативності, оскільки джерелом семантичних прирощень смислового масиву тексту є насам перед його оброблення сферою свідомості його адресатів, які пропускають матеріальні, мовні носії крізь власні інтерпретаційні фільтри. Однак для комунікативної ситуації значущими в плані інформативності є як інтерпретаційні фільтри адресата, так і породжувальна здатність свідомості автора, яка фіксує власний інформаційний масив у тексті. Ш остим параметром ком унікативної ситуації є |