мовознавство селиванова. Удк8Г42ббк81
 Скачать 9.73 Mb.
|
|
5. Конверсаційний аналіз як напрям дискурсології Н апрямом дискурсології є кон версац ій ни й аналіз, представлений сукупністю процедур емпіричного дослідження інтеракцій діалогічного усного розмовного мовлення (spoken interactions). Загалом конверсаційний аналіз ґрунтується на розробленій у 1967 р. у роботі «Дослідження з етнометодології» соціологом X. Гарфінкелем теорії способів та прийомів організації повсякденної діяльності членами певної соціокультурної спільноти, а також на соціологічній концепції І. Гоффмана (їхню течію інколи кваліфікують як мікросоціологію, або соціологію мови) та теорії мовної гри J1. Вітгенштейна. Представник етнометодології X. Гарфінкель розглядав як передумову ситуацій соціальної взаємодії прагнення людей досягти у всіх ситуаціях згоди відносно релевантних рис обстановки взаємодії. Згода передбачає докладання зусиль учасників спілкування та врахування правил і процедур кожної окремої ситуації взаємодії. Соціокультурна реальність є нічим іншим, як потоком неповторних ситуацій, які розробляються в конкретних практиках діяльності людей, зокрема, в повсякденному спілкуванні. Отже, соціальний порядок не є результатом дії соціокультурних механізмів (норм, цінностей, інститутів тощо), а щоразу конструйованим завдяки здатностям індивідів постійно створювати та руйнувати сукупність уявлень про кожну ситуацію й досягати згоди у процедурах розуміння й інтерпретації. Соціолог має реконструювати вбудовані до інтеракції людей спільні правила- схеми, невербальну інформацію, підтримувану фоновими знаннями, що об’єднує учасників спілкування. Методику конверсаційного аналізу мовлення почали впровад жувати на початку х p. p. XX ст. Американський дослідник Г. Закс (університет штату Каліфорнія) аналізував телефонні розмови центру запобігання самогубствам, зокрема, структуру цих розмов, особливості зміни комунікативних ролей. У 70-ті р. р. розроблення конверсаційної методики продовжили переважно американці й німці Е. Щеглов, Г. Джефферсон (вони видали курс лекцій Г. Закса «Lectures on Conversation» після його смерті), Дж. Херітедж, Д. Цимерман, Е. Хеві, Г. Хене, Г. Рейбок, Ч. Гуцвін, К. Еліх, Й. Ребайн й ін. У Німеччині, Фінляндії, Росії вивчення діалогічного розмовного мовлення здійснювали також у межах лінгвістичних шкіл аналізу діалогу (Л. Карлсон, Г. Фриц, Ф. Хундснуршер, М. Даскал, В. Дєвкін, О. Романов, Л. Чахоян й ін.). У Росії дослідження усного розмовного мовлення отримали щей назву колоквіалістики (Ю. Скребнєв, О. Сиротиніна, О. Земська й ін.). На початку застосування конверсаційного аналізу увага дослідників була прикута насамперед доз ’ясування правил і порядку ведення розмови, зокрема, до зміни комунікативних ходів, опис яких здійснювали в результаті вивчення живого мовлення. Згодом представники конверсаційного аналізу почали досліджувати стандартизовані форми ведення розмови, зумовлені відповідним и зразкам и соц іальних дій, специф іку й екстралінгвальні чинники переходу від одного комунікативного ходу до іншого, а також моделювати та прогнозувати перебіг спілкування, можливості керування поведінкою партнера. П роцедури конверсаційного аналізу спрям овані на ідентифікацію систем атичних характеристик розмови, регулярностей, повторюваних схем комунікативної взаємодії, які створюють соціальний порядок обґрунтування вибору мовцями вербальних і невербальних засобів спілкування з урахуванням наявних в адресата попередніх знань й очікувань, а також на пояснення можливих порушень зміни комунікативних ролей (turn- talking). Головними дослідницькими постулатами конверсаційного аналізу є такі: 1) існування порядку на всіх рівнях вербальної взаємодії; 2) відсутність випадковостей в інтерсуб’єктивній взаємодії; 3) урахування найм енш их деталей мовлення як найважливішого ресурсу аналізу; 4) емпіризм і немотивоване спостереження як головні принципи дослідження; 5) розгляд розмови як соціальної дії, у якій структури пов’язані із соціальними практиками й очікуваннями учасників, за допомогою чого останні конструюють власну поведінку та інтерпретують поведінку партнерів; 6) контекстуальна орієнтованість інтеракції; 7) подвійне авторство, що виявляється у спільній координованості мовленнєвих внесків мовців; 8) розмова як знаряддя підтримки соціальної солідарності та згоди людей у суспільстві. 264 Матеріалом конверсаційного аналізу є ауціо- й аудіовізуальні <аписи спонтанних інтерактивних текстів, діалогів у формальному й неформальному спілкуванні. Однією з перспективних концепцій конверсаційного аналізу є механізм категорії членства (membership categorization device) Г. Закса, яка ґрунтується на розгляді партнерів спілкування як членів спільноти природної мови, котрі належать до однієї культури і здійснюють мовленнєві дії з метою підтримки соціальної солідарності. Категоріями є мовці, що мають набір дій і характеристик. Це дає змогу вивести певні соціокультурно зумовлені правила й обов’язки (наприклад, категорія лікар ставить діагноз пацієнту; лікар і пацієнт є членами групи, кожен із яких має власні конвенційні правила поведінки). Конверсаційний аналіз передбачає характеристику трьох ярусів спілкування: макрорівня (фаз розмови, головних і другорядних топіків), проміжного рівня (реплікових кроків та комунікативних ходів) і мікрорівня (засобів різних мовних рівнів, що беруть участь у створенні діалогічної інтеракції). Спілкування розглядається як обмін / взаємний обмін (exchange / interchange) двох активних учасників, кожен із яких здійсню є вибір однієї з кількох альтернативних дій, що приводить до створення сприятливих або несприятливих умов їхньої взаємодії. Такий вибір зумовлює відповідний комунікативний хід. Типологію й особливості комунікативних ходів, відмінність їх від реплікових кроків, специфіку секвенцій та ад’яцентних пар і юнітів детально описано в темі 3, а методика конверсаційного аналізу викладатиметься в темі 10. Традиційний дискурс-аналіз інколи відмежовують від конверсаційного аналізу на підставі методологічної відмінності. Приміром, С. Левінсон, надаючи перевагу конверсаційному аналізові, заперечує дискурс-аналіз як неправильний (miscon ceived). Проте чимало дослідників вважають, що конверсаційний аналіз можна розглядати як складник дискурс-аналізу й успішно інтегрувати його з останнім у межах дискурсології. Спільними проблемами конверсаційного аналізу й аналізу дискурсу є спосіб технічного запису текстів і стандартизація засобів перенесення звукового образу на папір, встановлення обсягу вибірки мовленнєвого матеріалу, достатній для висновків про реальне ф ункціонування мови в різних соціумах; спосіб запису невербальних складників спілкування та загальної композиції інтеракції тощо. На відміну від етнографії мовлення, яка також надає перевагу вивченню усного розм овного мовлення, конверсаційний аналіз не застосовує дослідження когнітивного складника інтеракцій (мотивів, установок, знань, переконань, ціннісних настанов). Представники конверсаційного аналізу не використовують дедуктивних методів, експериментів, до уваги беруться лише спостереження за природними інтеракціями, хоч дослідження інституційного спілкування все ж передбачає наявність деякої попередньої параметризації. Практичне заняття Тема Дискурсологія та теорія мовної комунікації: спільні проблеми 1. Дискурсологія як лінгвістична дисципліна. Об’єкт і предмет дискурсології. 2. Дискурс-аналіз: передумови, завдання та проблематика. К ритичний аналіз дискурсу передумови, завдання та проблематика. Політична лінгвістика: напрями та проблеми. 5. Напрям етнографії мовлення в дискурсології. 6. Конверсаційний аналіз як напрям дискурсології. Завдання 1. Законспектуйте параграф Дискурсивная психология із книги МЛ. Макарова Основы теории дискурса. - МС. Опрацюйте розділ Языки идеология із книги С.Г. Тер- Мінасової Языки межкультурная коммуникация. - МС. О знайомтесь із розділом Функциональная структура семиотического пространства із книги О.И. Ш ейгал Семиотика политического дискурса. МС. Здійсніть аналіз тексту на засадах критичного дискурс-аналізу. Визначте мовні засоби риторики опозиції. 266 Наступні вибори парламенту призначили на 28 жовтня 2012 року У вівторок она вул Гру шевського біля Кабміну та Верховної Ради вимикають світлофори. На дорогу виходять кілька регулювальників. До парламенту під’їжджає кортеж президента. Зупиняється біля одного із входів. На відкриття восьмої сесії поспішає засмаглий «регіонал» Сергій Клюев. Його супроводжують двоє охоронців. Цілується з однопартійцями, яких зустрічає дорогою до зали. На балконі стиха наспівує хор імені Вірьовки. -Дівчата не підведіть, каже до хористок диригент. -Давайте ще раз. Встановлюють президентський штандарт. На стіл кладуть виступ для Віктора Януковича. На дерев ’яній підставці виносять Конституцію. Ставлять біля трибуни. В урядовій лож і розсідаються міністри із прем ’єром Миколою Азаровим. У ложі навпроти - інші посадовці. Серед них голова Конституційного суду Анатолій Головін, керівник Нацбанку Сергій Арбузов та голова служби безпеки Валерій Хорошковський. Заходить керівництво парламенту і президент. Янукович насуплений. Махає депутатам рукою. «Регіонали» аплодують. — Ми маємо зробити все для ефективності парламентської роботи і виходу політичних сил зі стану протистояння, — читає виступ 60-річний Віктор Янукович. - Тому потрібен національний круглий стіл, ділова розмова з опонентами. Політики можуть мати різні погляди на ідеологію, політичний устрій чи економічну політику. Але є проблеми, що не мають партійності. «Нунсівець» Юрій Кармазін опирається на своє робоче місце, перекидає ногу за ногу. «Регіонали» сидять тихо. До трибуни виходить спікер 54-річний Володимир Литвин. Хвалить Януковича за проведення реформ Банкова як центр реформізму. Хто запропонував своє бачення реформ Це президент От захвалює! — викрикує хтось із «бютівцев». Спікер на цене зважає. Продовжує читати. 267 - Видно, Янукович прозріває, - говорить у кулуарах нардеп від НУ-НС Ярослав Кендзьор, 69 років. - Починає замазувати імідж відверто прокремлівського ставленика. Показує, який він патріот. Але, може, дійсно чоловік нарешті починає усвідомлювати, що він — президент усієї країни, а не лише окремої частини. «Бютівець» Сергій Соболев вважає, що бажання Януковича сісти за один стіл з опозицією — фальш. Депутати затвердж ують порядок денний сесії, яка закінчиться у липні 2011 року. На ній вони мають розглянути близько тисячі законопроектів. (Газета по-українськи, середа, 2 лютого 2011 року, №15(1168)) 5. Здійсніть аналіз діалогу з художнього тексту. Складіть прагматограму діалогу. Визначте текстові кінеми, засоби внутрішнього мовлення персонажів, секвенції, ад’яцентні пари, реплікові кроки й комунікативні ходи. Охарактеризуйте функції комунікативних ходів. Опишіть тематику, інтенції, стратегії й тактики ком унікативних ходів. У становіть накладання комунікативних ходів в ад’яцентних парах та наявні бічні секвенції, конверсаційні імплікатури. - Ти міг би зіграти в моєму фільмі Олень Август - сказав Альтов- Це про піратів? - Ні... А чому саме про піратів? - Зветься незрозуміле... - Ні, це про золотошукачів, які заблудили в тайзі. Правда, я сам ніколи не бачив тайги. Та цене страшно. Ти як гадаєш? - Нестрашно- Отож... їх має врятувати маленький хлопчик, син одного шукача. Його не хотіли брати в експедицію, але він домігся свого хитрістю. Його ім я — Августа тому, що він марив оленями шукачі назвали його Олень Август -Альтов вигадував, імпровізував. Ніколи в житті він не збирався ставити подібний фільм. У своїй творчості він не вмів фантазувати. І зараз, кажучи неправду вважав, що його брехня має благородну мету. А Женя вірив. Він уже уявляв безкраю, зеленоверху тайгу. Хвоя розлилася, як море, а пін із старими бородачами стоїть на сопці. Вони розгублені, і посилені, не знають, куди йти. Але він рятує їх... Як йому це вдасться, Женя не знав, але та місія, що була покладена на нього, зараз підносила його у власних очах. Адже він і сам не сподівався, що здатен на таке! Альтов запитав: - Тобі подобається мій задум, Олень Август І Женя, який уже був Оленем Августом, відповів: - Подобається. - 1 не лякають труднощі? -Н і- 1 ти врятуєш моїх золотошукачів? - Врятую (Є. Гуцало, Август-олень). - Кажуть, ти вчора мотоциклом ганяв по степу. Це правда- Я вчинив великий гріх? - Гріх не гріх, а під час екзаменів... Якби знала, мав би ти в мене мотоцикл- Що ти, мамо! Мотоцикл нате й винайдено, щоб на ньому їздити, мчати, летіти, давати найвищу швидкість... Це ж просто здорово кермо та два колеса, а само їде, не їде —летить! Уявляєш, якби на такому та влетів куди-небудь... скажімо, між шатра стародавніх скіфів. Між їхні кибитки на дерев ’яних колесах Царі й коні, тарпани й гепарди - все перед тобою врозтіч! - Що таке - гепарди? - Це, мамо, дикі навчені кішки... З ними на полювання ходили в степах; може, якраз отут, де ми з тобою обідаємо, гепард роздирав свою здобич. І ось новеньким мотоциклом - в той палеоліт... Скільки було б дива, переполоху Бог, сказали б, не інакше! - Ще був би, мабуть, і культ твоєї особи - посміхнулась Лукія на його вимрійки. - О, без цього не обійшлось би... Ну, я хоч дечого корисного їх навчив би: оце вам, товариші скіфи, наука алгебра. А це вам теорія Ейнштейна. А це наймудріша наука - не гратися з вогнем, жити на планеті без глобального хуліганства... Ну, звичайно, я їм радіо відкрив би... 269 , , - Годі вигадувати, — обірвала його Лукія, прибираючи зі столу посуд. — Сідай за книжки. Зубри- Мамо, епоха зубрінь минула. Яне начотчик. - Ти ба, як заговорив - Лукія підійшла й сіла біля сина, розглядаючи його аж здивовано. - Це щось нове, хлопче. Зубрити не хочеш. Може, і вчитись не хочеш? - Вчитись хочу, але по-справжньому. - Як це по-справжньому? - Не по катехізисах. Не по-бурсацькаму. Атак, щоб самому до всього доходити, більше власним казанком варити... - Це, звісно, добре. Казанок твій варить, інших критикувати вже вмієш, а ось як тисам житимеш? - Не знаю. Знаю тільки., що не в усьому житимем так, як ви. - Що ж ти хочеш від життя? - Небагато. Просто жити, працювати, як усі... Хочу, щоб брехні від мене не вимагали — дуже не люблю брехні. Не хочу голодовок, про які ти розповідала, війни не хочу, арештів, тюрем Працювати - це да Праця - мій бог, її люблю- Так от і працюй, хлопче, а не розкатуй по степу. Ніяких від сьогодні мотоциклів! Чуєш? - Мамо, ти деспотка! - Кого ти вчора по степу катав? - Однокласничку, мамо. Не бійся, дівча файне. - Файна не сіла б в такий час кататись. Добра, видно вітровійка. - Тине маєш права, мамо, так обзивати дівчину! - Хто ж хоч вона? Хлопець посміхнувся спідлоба, зрозумівши, що йому просто розставлено сильця. - Прийде час, дізнаєшся, - відбувся жартиком, а матері думай тепер. Бо він же ще дитина, хлоп я довірливе, а якась така підвернеться, що з розуму зведе, забаламутить, і де вже йому тоді думати про інститут, про науку. Правда, Лукія трохи догадується, хто міг його виманити на ті степові катання, але вона і в думці навіть не допускає того, щоб сином її крутила ота їхня шкільна вертуха, що з трійок не вилазить, зате вже вміє реготи справляти з дорослими хлопцями біля клубу Викинь це все з голови, чуєш? Рано ще! — А тс! — застережливо підняв Віталій палець угору. Мати прислухалась, але нічого особливого не почула. Тільки десь за виноградним листям веранди коник тонко, монотонне сюркотів. — В полудневій духоті коник, очманілий від сонця, кричить»... Знаєш, хто це сказав Товариш Арістофан. Понад дві тисячі років тому. Дві тисячі років, мамо, той його коник кричить! - Ти мені зуби не забалакуй, я без твого Арістофана коників чула... - А вето на мотоцикл. Це ж ти, мамо, пожартувала? - Ніскілечки. Доки не здаси всіх екзаменів, з двору виводити не смій! Це був для хлопця удар. Ні слова після цього не промовив. Ображено прикусивши губу, поглядом на вулицю втупився, де хоч білий день, а на стовпі забуто блищить електрична лампочка (О.Гончар, Тронка). 271 ТЕМА 9. ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ 1. Теорія і практика міжкультурної комунікації: об’єкт, предмет, передумови, завдання. 2. Міжкультурна й етнокультурна компетенція, їхні складники. 3. Принципи етноцентризму та культурного релятивізму в теорії міжкультурної комунікації. 4. Проблеми інкультурації й акультурації. 5. Культурний шок. Міжкультурний тренінг. |