Главная страница
Навигация по странице:

  • Який діагноз найбільш вірогідний

  • Який діагноз найбільш вірогідний

  • Який найбільш інформативний метод дослідження може бути рекомендований для підтвердження діагнозу

  • Яку групу препаратів найбільш доцільно застосовувати для лікування даного захворювання

  • При якому з захворювань можна спостерігати такі ж зміни на ЕМГ

  • База. База тестів Мед. Який діагноз найбільш імовірний


    Скачать 0.86 Mb.
    НазваниеЯкий діагноз найбільш імовірний
    АнкорБаза
    Дата18.11.2019
    Размер0.86 Mb.
    Формат файлаdoc
    Имя файлаБаза тестів Мед.doc
    ТипДокументы
    #95706
    страница4 из 15
    1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15

         Який діагноз найбільш вірогідний?

    А. Синдром зап'ястного каналу з компресією n. medianus.

    В. Синдром Гійона.

    С. Нейропатія глибокої гілки ліктьового нерва.

    D. Пронаторной синдром.

    Е. Брахіалгія з переважним ураженням серединного та ліктьового нервів.

     

    107. У хворого, який займається сільськогосподарською працею, з'явилася помірна слабкість стопи. При огляді виявлено парез розгиначів стопи; при форсованому згинанні хворий відзначає біль в області голівки малогомілкової кисті.


         Який діагноз найбільш вірогідний?

    А. Компресійна нейропатія загального малогомілкового нерва.

    В. Нейропатія великогомілкового нерва.

    С. Корінцевий синдром L4.

    D. Дискогенна радикулопатія L3-L4.

    Е. Нейропатія сідничного нерва.
    108. У пацієнта, після травми гомілки, з'явився біль в області голівки малогомілкової кістки, легка атрофія та слабкість розгиначів пальців стопи й м'язів передньо-зовнішньої поверхні гомілки. При форсованому згинанні виникає різке посилення болю.


         Який діагноз найбільш вірогідний?

    А. Нейропатія загального малогомілкового нерва.

    В. Нейропатія сідничного нерва на тлі перенесеної травми гомілки.

    С. Дискогенна радикулопатія L5.

    D. Компресійно-ішемічний синдром L4.

    Е. Нейропатія великогомілкового нерва.
    109. У хворого, після перенесеної респіраторної інфекції, з'явилася слабкість ніг, яка в подальшому поширилася на верхні кінцівки. Було виявлено млявий тетрапарез. У церебро-спінальній рідині вміст білка складає до 0,8 г/л.


         Який діагноз найбільш вірогідний?

    А. Гостра запальна полірадікулонейропатія Гієна-Барре.

    В. Демієлінізуючий енцефаломієліт.

    С. Гострий енцефаліт.

    D. Мієлоішемія з ураженням передніх спінальних артерій.

    Е. Гострий мієліт.
    110. У хворого, який страждає хронічним синуситом, з'явилися напади сильного болю в області крила носа, верхньої щелепи, що супроводжуються ринореєю, сльозотечею, гіперемією відповідної половини обличчя, тривалістю 30 хв.


         Який діагноз найбільш вірогідний?

    А. Синдром Сладера.

    В. Невралгія трійчастого нерва.

    С. Синдром Шарля Бонне.

    D. Приступ мігрені.

    Е. Прозопалгія неуточненого генезу.
    111. Хворий, що страждає лімфолейкозом, відзначає легку слабкість ніг, що поєднується з відчуттям «оніміння та печіння» в ногах. Симптоми поступово наростали протягом місяця. При огляді виявлено нижній млявий парапарез з випадінням ахіллових рефлексів, легку атаксію в нижніх кінцівках, гіпестезію дистальних відділів нижніх кінцівок.


    Який діагноз найбільш вірогідний?

    А. Аксональна полінейропатія з нижнім парапарезом.

    В. Соматогенна полінейропатія з синдромом нижнього парапарезу.

    С. Синдром Гієна-Барре.

    D. Демієлінізуюча полінейропатія з синдромом нижнього парапарезу.

    Е. Невральна аміотрофія Шарко-Марі-Тута.
    112. У хворого, який переніс респіраторну інфекцію, з'явилася слабкість ніг, що швидко прогресувала. Впродовж 2 тижнів приєдналася слабкість у верхніх кінцівках. При огляді: глибокий нижній млявий парапарез з вираженою гіпорефлексією та менш виражений верхній парапарез. Атрофії не спостерігаються. При ЕМГ виявлено зниження амплітуди М-відповіді та не різко виражене зменшення швидкості проведення імпульсів по рухових хвилях.


    Який діагноз найбільш вірогідний?

    А. Аксональна полінейропатія.

    В. Інфекційний мієлополірадикулоневрит.

    С. Демієлінізуюча полірадикулонейропатія.

    D. Демієлінізуюча полінейропатія.

    Е. Підгострий мієліт.
    113. У хворого з'явилося порушення голосу (осиплість), приєдналася дизартрія. Симптоми поступово наростали, надалі з'явився розлад ковтання. При огляді: дизрафічний статус, порушення поверхневої чутливості у зоні Зельдера, м'яке піднебіння звисає, глотковий рефлекс відсутній, виражена атрофія м'язів язика, переважно зліва. Дисфонія, дизартрія, дисфагія.


    Який діагноз найбільш вірогідний?

    А. Сирингобульбія.

    В. Базальний арахноїдит.

    С. Базальний саркоїдоз з бульбарним синдромом.

    D. Розсіяний склероз.

    Е. Стовбуровий енцефаліт.
    114. У пацієнта з'явилися напади інтенсивного болю, що тривають протягом 10-15 хв., локалізуються в орбітальній області та супроводжуються печією, відчуттям «розпирання», сльозотечею, гіперемією обличчя, біль іррадіює в ніс. При огляді: відзначений герпетичний висип на шкірі носа, кератит, різка болючість при пальпації внутрішнього кута очниці.


    Який діагноз найбільш вірогідний?

    А. Гангліоніт війкового вузла.

    В. Мігрень.

    С. Синдром Сладера.

    D. Прозопалгія неуточненого генезу.

    Е. Невралгія очної гілки трійчастого нерва.

    .

    115. У хворого, який страждає дегенеративно-дистрофічним процесом хребта, після тривалої їзди в автомобілі з'явилися напади болю в правому вусі з іррадіацією в привушну область, поєднується з відчуттям «закладеності» в правому вусі, яка трансформувалася у відчуття «дзвону». Хворий відмічає легке зниження гостроти слуху справа. Виявлено болючість точки проекції великого потиличного нерва, гіперестезія в привушної області.


    Який діагноз найбільш вірогідний?

    А. Гангліоніт вушного вузла.

    В. Синдром Сладера.

    С. Синдром Гарріса.

    D. Синдром Шарля.

    Е. Краніоцервікалгія.
    116. У хворої після пологів з'явилася слабкість спершу в руках, потім - в ногах, що посилюється при навантаженні. При огляді виявлено млявий тетрапарез. Лікворологічне дослідження не виявило змін, відзначена позитивна проба з прозерином.


    Який діагноз найбільш вірогідний?

    А. Міастенія gravis.

    В. Полірадикулонейропатія Гієна-Барре.

    С. Розсіяний енцефаломієліт.

    D. Хронічна аксонопатія.

    Е. Розсіяний склероз.
    117. У хворого виник головний біль, запаморочення, нудота та блювота. Об'єктивно: ригідність м'язів потилиці +6 см, симптом Керніга позитивний з 2-х сторін, птоз правої повіки, праворуч знижений слух. В лікворі - незначний лімфоцитарний плеоцитоз. Позитивні РІТ та РІФ в лікворі.


    Який діагноз найбільш вірогідний?

    A. Сифілітичний менінгіт.

    B. Геморагічний паренхіматозний інсульт.

    C. Субарахноїдальний крововилив.

    D. Серозний менінгіт.

    E. Епідемічний енцефаліт.
    118. Хворий лікується в неврологічному відділенні з приводу ішемічного інсульту, що виник 5-й раз за 4 роки. Кожен раз відзначався швидкий регрес неврологічної симптоматики. У неврологічному статусі: відсутня реакція зіниць на світло, реакція на конвергенцію та акомодацію збережені; правостороння геміплегія з низьким м'язовим тонусом та зі зниженою чутливістю в цій області. В лікворі плеоцитоз, підвищений рівень білка, позитивні специфічні серологічні реакції. Реакція Вассермана позитивна.


    Який діагноз найбільш вірогідний?

    A. Судинна форма сифілісу.

    B. Серозний менінгіт.

    C. Ішемічний інсульт у лівій гемісфері.

    D. Пухлина лівої гемісфери.

    E. Розсіяний склероз.
    119. Хворий скаржиться на головний біль, блювання, періодично виникаючі судомні напади. Захворів гостро з підвищенням температури до 39ºС, безсонням, депресією. Об'єктивно: ураження III, VII, VIII пари черепно-мозкових нервів праворуч, правосторонній геміпарез, порушення психіки. Ліквор: підвищений тиск до 600 мм.вод.ст., плеоцитоз (1500х109 ) з переважанням лімфоцитів, підвищений білок до 1 г/л; реакція Вассермана позитивна.


    Який діагноз найбільш вірогідний?

    A. Гострий сифілітичний менінгіт.

    B. Гнійний менінгіт.

    C. Геморагічний інсульт в лівій гемісфері.

    D. Пухлина головного мозку.

    E. Туберкульозний менінгіт.
    120. Хворого турбують болі в нижніх кінцівках, оніміння стоп, слабкість в ногах, шаткість ходи, порушення зору та сечовипускання. Хворіє 6-ть років. Захворювання почалося з сильного стріляючого болюв нижніх кінцівках, потім приєдналося оніміння, парестезії; хворий відмічав «що під ногами вата». Періодично виникав біль в животі, блювання, що поєднувалися з вищеописаними симптомами. Рік тому різко погіршився зір, хворий відмітив появу утрудненого сечовипускання. У неврологічному статусі: зіниці звужені, овальної форми, S>D, реакція на світло відсутня, конвергенція збережена. Сухожильні рефлекси нижніх кінцівок знижені, м'язовий тонус нижніх кінцівок знижений. Атаксія в позі Ромберга. Штампована хода. Тактильна чутливість знижена в дистальних відділах нижніх кінцівок. Реакція Вассермана негативна. Реакції ІБТ та РІФ позитивні.


        Який діагноз найбільш вірогідний?

    A. Сухотка спинного мозку.

    B. Сифілітичний менінгіт.

    C. Розсіяний склероз, цереброспінальна форма.

    D. Пухлина спинного мозку.

    E. Хвороба Крейтцфельда-Якоба.
    121. Хворий скаржиться на слабкість в ногах, шаткість під час ходьби, порушення зору. З анамнезу: в 16 років перехворів на серозний менінгіт. Шість років тому з'явилася і стала наростати «слабкість ніг», шаткість, біль в ногах; останній рік – приєдналося порушення зору. У неврологічному статусі: багатослівний, пам'ять різко знижена, настрій пригнічений. Реакція зіниць на світло відсутня, конвергенція, акомодація збережені. Дизартрія. М'язовий тонус знижений в нижніх кінцівках, рефлекси відсутні. Атаксія в позі Ромберга, штампована хода, коліна при ходьбі прогинаються назад. При закритті очей посилюється атаксія. Кров на СНІД негативна, RW, РІФ, РІТ позитивні.


    Який діагноз найбільш вірогідний?

    A. Паренхіматозний нейросифіліс (табопараліч).

    B. Наслідки перенесеного серозного менінгіту.

    C. Пухлина головного мозку.

    D. Підгострий склерозуючий паненцефаліт.

    E. Ішемічний інсульт у стовбурі головного мозку.
    122. У дитини на тлі підвищення температури тіла до 38ºС, на 3-й день з'явився головний біль, психомоторне збудження. На 5-й день приєдналася слабкість в ногах та руках, порушення ковтання, затримка сечі. Об'єктивно: косоокість, помірний птоз, тетрапарез з низьким м'язовим тонусом, болючість периферичних нервових стовбурів, гіперестезія по типу «шкарпеток» та «рукавичок», помірні менінгеальні ознаки. В лікворі: підвищений тиск, білок 3,3 г/л, цитоз 2500 кл (нейрофіли 55%, лімфоцити 45%).


    Який діагноз найбільш вірогідний?

    A. Гострий розсіяний енцефаломієліт.

    B. Гнійний менінгіт.

    C. Менінгоенцефаліт.

    D. Крововилив у стовбур мозку.

    E. Конвекситальний лептоменінгіт.
    123. Хворий доставлений в лікарню з скаргами на інтенсивний головний біль, порушення ковтання та мови, підвищення температури тіла до 39ºС, різко виражену загальну слабкість. Хворий працює лісником. Об'єктивно: відзначається оглушення, парез м'якого піднебіння, дисфонія, дизартрія, дисфагія, млявий верхній парапарез, неможливість утримувати голову у вертикальному положенні («звисання голови»). Менінгеальний синдром різко виражений.

    Встановіть попередній діагноз.

    А. Кліщовий енцефаліт.

    В. Епідемічний енцефаліт.

    С. Ішемічний інсульт у стовбурі головного мозку.

    D. Полінейропатія Гієна-Барре.

    Е. Серозний менінгіт.
    124. Хвора скаржиться на головний біль, сонливість, відчуття «двоїння предметів» перед очима. Об'єктивно: парез погляду догори, слабко виражена косоокість, відсутність реакцій зіниць на акомодацію та конвергенцію при збереженій реакції на світло, «сальність» обличчя, підвищене слиновиділення; підвищення тонусу скелетної мускулатури за пластичним типом.

    Встановіть попередній діагноз.

    А. Епідемічний енцефаліт.

    В. Кліщовий енцефаліт.

    С. Лептоменінгіт.

    D. Цереброспінальний менінгококовий менінгіт.

    Е. Інсульт у стовбурі мозку.
    125. У дитини виникли катаральні явища (субфебрильна температура, гіперемія задньої стінки ротоглотки, риніт), приєдналися диспепсичні розлади. Хворіє протягом 5 днів, коли з'явилися зазначені симптоми. На шостий день хвороби температура підвищилася до 39,9ºС, виникла нудота, блювання, надалі - слабкість кінцівок. Об'єктивно: менінгеальний синдром, млявий нижній асиметричний парапарез. Дослідження ліквору: клітинно-білкова дисоціація (з лімфоцитарним плеоцитозом).

    Встановіть попередній діагноз.

    А. Поліомієліт.

    В. Кліщовий енцефаліт.

    С. Серозний менінгіт.

    D. Паненцефаліт.

    Е. Каудопатія.
    126. Хворий скаржиться на слабкість в нижніх кінцівках, порушення функції тазових органів. Вважає себе хворим протягом тижня, коли з'явився озноб, біль в області спини, підвищення температури, лихоманку. Об'єктивно: черепно-мозкові нерви без особливостей, в пробі Барре - спастичний нижній парапарез, порушення чутливості за провідниковим типом з рівня Th7. Затримка сечі та калу, пролежні шкіри тулуба. СМР: лімфоцитарний плеоцитоз, вміст білка 0,4 г/л.

    Встановіть попередній діагноз.

    А. Гострий мієліт.

    В. Полінейропатія Гієна-Барре.

    С. Розсіяний склероз.

    D. Спінальний інсульт.

    Е. Енцефаломієліт.
    127. У хворого скарги на стріляючий біль у нижніх кінцівках, частіше у нічний час, що посилюється під час підвищеної вологості погоди, а також скаржиться на біль у животі, порушення зору. Об'єктивно: синдром Аргайла-Робертсона, з'являється атаксія під час ходьби з заплющеними очима. Розлад глибокої чутливості за провідниковим типом. Консультація окуліста: часткова атрофія зорових нервів. Реакція РІФ та РІБТ - позитивні.

    Встановіть попередній діагноз.

    А. Нейросифіліс, сухотка спинного мозку.

    В. Нейросифіліс, менінгіт.

    С. Гострий енцефаломієліт.

    D. Розсіяний склероз.

    Е. Нейро-СНІД, мієлопатія.
    128. Хворий скаржиться на запаморочення, порушення координації під час ходи, швидко минущу слабкість в нижніх кінцівках. Об'єктивно: ністагм, інтенційне тремтіння при виконанні координаторних проб, зниження вібраційної чутливості; глибокі рефлекси підвищені, патологічні пірамідні рефлексии виявляються з двох сторін. У пробі Баре - нижній спастичний парапарез. Консультація окуліста: ознаки ретробульбарного невриту зорового нерва.

    Визначте найбільш інформативний метод обстеження.

    А. МРТ головного та спинного мозку, імунограма.

    В. КТ головного мозку, загальноклінічні та біохімічні аналізи.

    С. УЗДГ магістральних артерій голови, Ехо-ЕГ.

    D. R-графія черепа, ЕМГ.

    Е. Церебральна ангіографія, РЕГ.
    129. Хвора скаржиться на порушення зору, слабкість та відчуття «повзання мурашок» в нижніх кінцівках. Захворювання пов'язує з перенесеною вірусною інфекцією. З анамнезу відомо, що хвора перебуває на обліку в офтальмолога з приводу ретробульбарного невриту. Об'єктивно: сухожильні рефлекси підвищені, знижені черевні рефлекси, позитивні патологічні пірамідні рефлекси, легкий нижній парапарез. Вібраційна чутливість знижена (2-3 сек). Попередній діагноз: Розсіяний склероз, цереброспінальна форма.


    Який найбільш інформативний метод дослідження може бути рекомендований для підтвердження діагнозу?

    А. МРТ головного та спинного мозку.

    В. УЗДГ магістральних судин голови.

    С. Реоенцефалографія басейну хребтових та внутрішніх сонних артерій.

    D. Люмбальна пункція.

    Е. Електроміографія.
    130. Хворому встановлений діагноз: Туберкульозний менінгіт.


    Яку групу препаратів найбільш доцільно застосовувати для лікування даного захворювання?

    А. Ізоніазид, рифампіцин, піразанамід, вітаміни групи В.

    В. Реополіглюкін, цитофлафін, кавінтон.

    С. Гепарин, мексидол, ноотропні засоби.

    D. Дицинон, німотоп, контрикал.

    Е. Моваліс, нейромідин, нейровітан.
    131. У дитини відзначається відставання в розумовому розвитку, утруднення ходьби. Об'єктивно: виражений поперековий лордоз, крилоподібні лопатки, «качина хода», важкістьрухової активності в суглобах ніг. Збільшення та ущільнення литкових м'язів. На біопсії литкових м'язів визначається первинно-м'язове ураження. Підвищено рівень креатинфосфокінази в сироватці крові.

    Встановіть попередній діагноз.

    А. Міодистрофія Дюшена.

    В. Хвороба Штрюмпеля.

    С. Дерматоміозит.

    D. Поліміозит.

    Е. Невральна аміотрофія Шарко-Марі-Тута.
    132. У хворого на електроміографії реєструються хвилі посттетанічної напруги. У сироватці крові креатинфосфокіназа в межах норми.


    При якому з захворювань можна спостерігати такі ж зміни на ЕМГ?

    А. Міотонія Томсена.

    В. Міастенія.

    С. Міодистрофія Дюшена.

    D. Міодистрофія Ерба-Рота.

    Е. Міодистрофія Ландузі-Дежеріна.
    133. Хвора захворіла гостро. З анамнезу: тиждень тому перенесла грип. Об'єктивно: сопорозний стан, періодично неспокійна, кричить, температура тіла 38ºС, спонтанний горизонтальний ністагм, розбіжна косоокість, лівосторонній прозомонопарез. Позитивний хоботковий рефлекс. Тонус згиначів підвищений, сухожильні рефлекси підвищені, черевні рефлекси не викликаються. Патологічні стопні рефлекси з двох сторін, оболонкові симптоми. Аналіз ліквору: ксантохромний, тиск 240 мм.вод.ст., білок 3,9 г/л, цитоз 1500 (нейрофілів 55%, лімфоцитів 45%), рівень глюкози 5,0 ммоль/л.


     Який діагноз найбільш вірогідний?

    A. Гнійний менінгіт.

    B. Гострий розсіяний енцефаломієліт.

    C. Розсіяний склероз.

    D. Грипозний серозний енцефаліт.

    E. Вірусний серозний менінгіт.
    134. Хвора скаржиться на слабкість в ногах, шаткість ходи, порушення мови, зміну почерку. Близько 2-х років тому вперше відчула похитування під час ходьби, через рік приєдналося порушення мови та почерку, знизився зір праворуч, у зв'язку з чим пройшла курс лікування. Об'єктивно: скандована мова, горизонтальний ністагм при погляді в боки. Нижній парапарез з підвищеним м'язовим тонусом та рефлексами. Патологічні стопні знаки (+) з обох сторін. Черевні рефлекси відсутні. Атаксія в позі Ромберга, знижена вібраційна чутливість в нижніх кінцівках.

    1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15


    написать администратору сайта