Главная страница
Навигация по странице:

  • В інших випадках при написанні не з прикметниками слід орієнтуватися на зміст висловлювання

  • ЧИСЛІВНИК Загальні відомості

  • Кількісні числівники називають кількість предметів і від­повідають на питання с к і л ь к и До них належать

  • Числівник один, крім власне числового значення, у кон­тексті може мати ще значення

  • За будовою числівники поділяються на прості, складні і складені.

  • Числівники мають такі граматичні ознаки.

  • Написання числівників і відчислівникових слів

  • Відмінювання числівників

  • Зв’язок числівників з іменниками

  • Ющук І. П. Українська мова, український правопис. 2002 р


    Скачать 2.62 Mb.
    НазваниеЮщук І. П. Українська мова, український правопис. 2002 р
    АнкорYuschuk_I_P__sayt_kursivom_-_KONSPEKT.doc
    Дата29.01.2017
    Размер2.62 Mb.
    Формат файлаdoc
    Имя файлаYuschuk_I_P__sayt_kursivom_-_KONSPEKT.doc
    ТипДокументы
    #1137
    страница30 из 56
    1   ...   26   27   28   29   30   31   32   33   ...   56

    Написання не з прикметниками

    Тільки разом не пишеться тоді, коли прикметник без не не вживається: невблаганний, невпинний, негайний, неоковирний, непохитний, нестерпний, нестямний, несхибний, неугавний, не­щадний, нещодавній.

    В інших випадках при написанні не з прикметниками слід орієнтуватися на зміст висловлювання:

    а)  якщо в певному контексті слово з не можна замінити іншим словом чи словосполученням, то не пишемо разом: нелегкий (важкий) шлях, недоброзичливе (вороже)  ставлення, недобрий (злий) погляд, завдання нескладне (просте), обсяг робіт невеликий (малий);

    б) якщо в певному контексті не відкидає щось, заперечує, то не пишемо окремо: шлях не легкий, завдання не складне, обсяг робіт не великий; особливо щодо цього не має бути сумнівів, коли в реченні є заперечні слова ні, ані, ніхто, ніщо, ніяк, ніде, ніколи, нітрохи тощо: робота аж ніяк не важка; ні, завдання не складне; ніхто не винен; ніяка робота не легка.

    Отже, залежно від змісту, який вкладається у висловлю­вання, можна записати: Цей будинок нестарий (є нестарий) і Цей будинок не старий (не є старий).

    Завжди окремо пишеться не, коли є протиставлення: шлях не легкий, а важкий; завдання не складне, але й не просте; робота не важка, а так собі.


    • ЧИСЛІВНИК


    Загальні відомості

    Числівник називає кількість предметів або порядок їх І при лічбі і відповідає на питання скільки? котрий?

    За значенням числівники поділяються на кількісні й порядкові.

    Кількісні числівники називають кількість предметів і від­повідають на питання с к і л ь к и? До них належать:

    а) власне кількісні – називають кількість окремих предметів: нуль, один, три, п 'ятнадцять, сто двадцять, мільйон, трильйон, квадрильйон

    б) дробові – називають кількість частин предмета: одна десята, дві треті, сім двадцятих, пів, півтора, півтораста',

    в) збірні – називають кількість сукупних предметів: двоє, обидва, обоє, четверо, десятеро, двадцятеро, тридцятеро, двійко, четвірко',

    г) неозначено-кількісні – вказують на приблизну кількість: багато, мало, немало, чимало, кілька, кільканадцять, кількадесят, кількасот.

    Числівник один, крім власне числового значення, у кон­тексті може мати ще значення:

    а) прикметника «самотній»: Один я на світі без роду доля – стеблина-билина на чужому полі (Т. Шевченко);

    б) прикметника «єдиний», «спільний»: Воля одна в нас, і одна в нас мета (М. Рильський);

    в)  займенника «той самий»: Чи їде, чи ходить, – на одне виходить (Нар. творчість);

    г)  займенника «якийсь»: Було колись в одній країні: сумний поет в сумній хатині рядами думи шикував (Леся Українка).

    Порядкові числівники вказують на порядок предметів при лічбі і відповідають на питання к о т р и й? За своєю формою й синтаксичною роллю вони близькі до прикметників (тому їх іноді відносять до прикметників): перший, п 'ятий, десятий, сотий, тисяча дев'ятсот тридцять другий, п'ятдесятидвох-мільйонний.

    За будовою числівники поділяються на прості, складні і складені.

    Числівники, які мають у своєму складі лише один корінь, називаються простими: один, два, десять, сорок, сто, тисяча, кілька. До простих відносять і назви другого десятка та назви десятків, частину -(надцять трактуючи як суфікс: одинадцять, дев'ятнадцять, двадцять, тридцять.

    Числівники, які пишуться одним словом, але мають у сво­єму складі два або більше коренів, називаються складними: п'ятдесят, шістдесят, п'ятсот, шістдесятий, стодвадцятип 'ятитисячний.

    Числівники, які складаються з двох або більше окремих слів, називаються складеними: двадцять один, сто сорок п 'ять, тисяча дев 'ятсот дев 'яносто перший. Сюди належать і дробові числівники: одна друга, дві треті, п 'ять десятих, сто двад­цять три тисячні.

    Числівники мають такі граматичні ознаки.

    1. Усі числівники, за винятком пів, півтора, півтори, півто­раста, двійко, трійко, мало, чимало, змінюються за відмінка­ми, відповідаючи на питання: називний відмінок – скіль­ки?; родовий – скількох?; давальний – скільком?; знахідний – дорівнює називному, коли йдеться про неістот, або родовому, коли йдеться про істот; орудний – скілько-м а?; місцевий – н а с к і л ь к о х?

    Числівник один і всі порядкові змінюються за відмінками, родами й числами, як прикметники чи відповідні займенники: один – одна – однієї – одні; перший – перша – перші –перших. Числівник перший може мати ще форму найперший у значенні «який передує всім іншим».

    Числівники два, обидва, півтора мають форму чоловічого (середнього) і жіночого родів: два – дві, обидва – обидві, півтора – півтори. Числівник обоє вживається переважно для означення двох осіб різної статі (і він, і вона) або лише двох предметів, назва яких має форму середнього роду або тільки множини (обоє рябоє, обоє очей, обоє дверей). Числівники нуль, тисяча, мільйон, мільярд мають рід і змінюються за відмінками й числами, як іменники.

    Слова з кількісним значенням одиниця, двійка, трійка, пара, десяток, дюжина, сотня, чверть, третина, половина належать до іменників.
    Написання числівників і відчислівникових слів

    У складних числівниках у кінці першої частини м'який знак не пишеться: п'ятдесят, шістдесят, сімдесят, п'ятсот, шістсот, дев'ятсот; а також: п'ятнадцять, шістнадцять.

    Порядкові числівники на -сотий, -тисячний, -мільйонний, -мільярдний пишуться одним словом, і перша частина в них стоїть у родовому відмінку (крім сто і дев'яносто): двохсотий, двохтисячний, трьохтисячний, двадцятип'ятитисячний, трьохсотп'ятдесятимільйонний (але: стотисячний).

    У порядкових числівниках, утворених від назв десятків, перша частина не змінюється: п'ятдесятий, шістдесятий, сімдесятий, вісімдесятий.

    На початку складних слів (прикметників, іменників) чис­лівники один, два, три, чотири мають відповідно форми одно-, Дво-, три-, чотири-: однозвучний, двоповерховий (не «двохповерховий»), триярусний (не «трьох'ярусний»), чотирикутник (не «чотирьохкутник»). Форми двох-, трьох-, чотирьохвживають ся тільки перед частинами, що починаються з голосного: двох­елементний, трьохактний, чотирьохосьовий (і чотиривісний). Числівники п ять і більше (крім сто і дев яносто) на по­чатку складних слів мають форму родового відмінка: п'яти­денний, п'ятдесятирічний, п'ятисоткілограмовий (але: стодоларовий). Це стосується й числівників два, три, чотири, якщо вони є частиною складеного числівника: двадцять два роки – двадцятидвохрічний (але: дворічний), тридцять три дні – трид-цятитрьохденний (але: триденний).

    Якщо перша частина відчислівникового слова записується цифрами, то кінцева частина приєднується безпосередньо до цифр через дефіс: 49-мільйонний, 12-поверховий, 86-відсот-ковий, 250-квартирний, 125-річчя (читається: сорокадев'ятимільйонний, дванадцятиповерховий, вісімдесятишестивідсотковий, двохсотпятдесятиквартирний, стодвадцятип'ятиріччя).

    Букви дописуються до цифр тільки на позначення поряд­кових числівників: 7-й, 9-ї, 10-ю, 11-го, 12-му, 70-х, 1990-і (наприклад: 7-й клас, о 9-й годині, на 12-му поверсі, початок 70-х років тощо).

    Якщо закінчення числівника позначається однією буквою, то до цифри дописується тільки закінчення (від основи букви не відриваються): перша – 1-а, друга – 2-а, третя – 3-я, тре­тю – 3-ю, сьому – 7-у, десяту – 10-у. Якщо закінчення чис­лівника позначається двома чи трьома буквами, то до цифри дописуються лише ті букви, які йдуть після букви, що позна­чає голосний: першої – 1-ї, першого – 1-го, першому – 1-му, першим – 1-м, перших – 1-х, першими – 1-ми, сьомому – 7-му.

    До римських цифр букви не дописуються: квартал, у II кварталі, починаючи з III кварталу.
    Відмінювання числівників

    Кількісні числівники відмінюються за кількома різними зразками.

    Числівник один відмінюється за родами, числами та від­мінками, як займенник той (дуже подібно до відмінювання прикметників):

    один                                одна                              одні

    одного                            однієї / -ої                    одних

    одному                           одній                            одним

    Як у Н. чи Р.                  одну                             Як у Н. чи Р.

    одним                             однією / -ою               одними

    (на) одному / -ім           одній                           одних
    У середньому роді числівник один відмінюється так само, як і в чоловічому, за винятком називного й знахідного від­мінків, де він має форму одне (одно).

    Наголос у непрямих відмінках числівника один припадає звичайно на закінчення: одного, одному, на одному, одним, одних. Але в стійких сполученнях наголос у такому разі пере­ходить, як правило, на перший склад: один одного, один одно­му, один одним, один до ддного, один по ддному, один за ддним, всі до одного, ні ддного, ні ддному.

    Числівники три, чотири, кілька, багато та всі збірні від­мінюються за зразком відмінювання числівника два (у збір­них числівниках у непрямих відмінках суфікс -еро відпадає, у збірному числівнику обидва, обидві відпадає частина -два, -дві):
    Власне кількісні   неозначено кількісні      збірні    

    два, дві              три            кілька             п 'ятеро

    двох                   трьох         кількох           п 'ятьох

    двом                  трьом          кільком          п 'ятьом

    Як у Н. або Р.                  

    двома                трьома       кількома         п 'ятьома

    (на) двох           трьох           кількох           п 'ятьох
    Лише числівники чотири (четверо) і багато в орудному відмінку мають закінчення -ма: чотирма, багатьма. Числів­ники обидва, обидві, обоє в непрямих відмінках мають одна­кові форми: обох, обом, обома.

    Наголос у називному відмінку всі збірні числівники, крім числівників на позначення другого десятка, мають на першо­му складі (четверо, семеро, дев'ятеро, десятеро, двйдцятеро, тридцятеро), а числівники на позначення другого десятка – на складі -на(одинадцятеро, чотирнадцятеро, дев ятнадцяте-ро). У непрямих відмінках усі числівники цієї групи мають наголос на останньому складі: чотирьдх, чотирьом, чотирмй, одинадцятьбх, одинадцятім, одинадцятьома, тридцятьох, тридцятьома".

    Числівники від п *яти до вісімдесяти (крім сорока), кілька­надцять, кількадесят відмінюються, як числівник п'ять (у складних числівниках п 'ятдесят – вісімдесят відмінюється тільки друга частина):
    п'ять                 сім                   вісім              п ятдесят

    п'яти                 семи                восьми         п 'ятдесяти

    п'яти                семи                восьми          п 'ятдесяти

    Як у Н. або Р.

    п 'ятьма           сьома               вісьма            п 'ятдесятьма

    (на) п'яти       семи                восьми           п 'ятдесяти
    У формах орудного відмінка числівників сьома, вісьма є так само закінчення -ма, як і в інших числівниках, але воно злило­ся з кінцевим приголосним основи: сьом + ма, вісьм + ма.

    Допускається, що числівники цієї групи можуть мати такі самі форми, як і збірний числівник п 'ятеро: п'ятьох, п 'ятьом, п 'ятьома. Але сплутування цих двох форм неможливе в разі відмінювання дробових числівників, назв сотень, деяких по­єднань числівників з іменниками.

    Числівники на позначення другого десятка в усіх відмін­ках, крім орудного, мають наголос на складі -на(одинад­цять, одинйдцяти; чотирнадцять, чотирнадцяти), а в орудно­му – на останньому складі (одинадцятьма, чотирнадцятьма). Числівники з кінцевою частиною -десят у називному від­мінку мають наголос на останньому складі: п 'ятдесят, сімде­сят, вісімдесят. У непрямих відмінках усі числівники цієї групи (крім числівників на позначення другого десятка: одинйдцять і т. д.) мають наголос на останньому складі: десяти, десятьмй; двадцяти, двадцятьма; шістдесятії, шістде­сятими; вісімдесяти, вісімдесятьма".

    Числівники сорок, дев 'яносто, сто в усіх відмінках, крім називного і знахідного, мають однакове закінчення -а:

    сорок            дев яносто             сто (днів)

    сорока             дев 'яноста             ста (днів)

    сорока            дев 'яноста             ста (дням)

    сорок              дев'яносто             сто (днів)

    сорока           дев 'яноста            ста (днями)

    (на) сорока     дев 'яноста            ста (днях)
    Старі форми непрямих відмінків com, стам, стома вжива­ються-з іменниковим значенням «сотня»: Дивлюся: сади над шляхами та городи з стома церквами (Т. Шевченко).

    У складних числівниках від двохсот до дев'ятисот, а та­кож у числівнику кількасот змінюються обидві частини: пер­ша – як числівник два або п 'ять, друга – як іменник місто в множині. Пишуться вони разом:  

    три міста                триста                п' ять міст                      пятсот

    трьох міст              трьохсот            п 'яти міст                      п'ятисот

    трьом містам      трьомстам        п 'яти містам                  п'ятистам

    три міста                 триста               п 'ять міст                      п'ятсот

    трьома містами      трьомастами   п 'ятьма містами           п 'ятьмастами

    (на) пюьох містах    трьохстах         п 'яти містах                 п'ятистах

    Тільки числівник двісті в називному відмінку має своєрі­дну форму (це колишня двоїна).

    Числівники цієї групи в непрямих відмінках, крім оруд­ного, мають наголос на останньому складі, в орудному – на передостанньому: сімсот – семисот, семистам, сьомастами, па семистах.

    Числівники нуль, тисяча, мільйон, мільярд відмінюються, як іменники відповідної відміни й групи:

    Однина  Множина

    нуль        тисяча

    нуля        тисячі

    нулю (-еві) тисячі

    нуль       тисячу

    нулем         тисячею

    нулі (-еві) тисячі 
    мільйон                        нулі             тисячі             мільйони

    мільйона                      нулів            тисяч              мільйонів

    мільйону (-ові)           нулям         тисячам         мільйонам

    мільйон                       нулі             тисячі             мільйони

    мільйоном                   нулями       тисячами     мільйонами

    мільйоні (-ові)            нулях           тисячах        мільйонах
    Порядкові числівники змінюються за родами, числами й відмінками, як прикметники: третій – як прикметники м'я­кої групи, усі інші – як прикметники твердої групи. Причо­му в складених порядкових числівниках змінюється тільки ос­таннє слово (у складених кількісних числівниках – усі скла­дові частини).

    Відмінки    Порядковий числівник      Кількісний числівник      

                          тисяча сьомий             тисяча сім

                          тисяча сьомого           тисячі семи

                          тисяча сьомому         тисячі семи

                          Як у Н. чи Р.             тисячу сім

                          тисяча сьомим    тисячею сьома

                          (на) тисяча сьомому   тисячі семи
    У дробових числівниках чисельник відмінюється, як відпс відний кількісний числівник, а знаменник – як порядковий. Причому після чисельників дві, три, чотири знаменник ста­виться у формі називного відмінка множини, а після п'ять та більше – у формі родового відмінка множини: дві треті (ча­стини), три п'яті (частини), чотири десяті (частини), дев'ять десятих (частин).

    одна десята                   дві десяті                    шість десятих

    однієї десятої                 двох десятих              шести десятих

    одній десятій                 двом десятим             шести десятим

    одну десяту                    дві десяті                    шість десятих

    однією десятою             двома десятими        шістьма десятими

    (на) одній десятій          двох десятих             шести десятих
    Зв’язок числівників з іменниками

    Після числівника один, навіть якщо він входить до складе­них числівників, іменник ставиться в однині: 31 день, 71 кіло­грам, 1 191 кілометр.

    Після числівників два та більше іменник стоїть у множині: два дні, три тижні, чотири місяці, п 'ять років, десять століть.

    Причому при числівниках два, три, чотири (навіть якщо вони входять до складених числівників) іменник має форму назив­ного відмінка, а при числівниках п 'ять та більше – родового: три брати, чотири будинки, дев'яносто чотири проценти; п 'ять братів, шістдесят будинків, дев 'яносто дев 'ять відсотків.

    У сполученнях із числівниками два, три, чотири іменник нерідко дістає такий самий наголос, як у родовому відмінку однини: матері (множина) – дві мйтері, сини – три сини, села – чотири сели. Іноді особливий наголос іменники мають і в сполученні з числівниками п 'ять та більше: книжок (родо­вий відмінок множини) – п 'ять книжок, сторінок – шість сторінок, голок – десять голок, круків – сім круків, черепів – п 'ять черепів.

    Тільки іменники, які в множині втрачають суфікс -ин-, при числівниках два, три, чотири стоять у формі родового відмінка однини: двадцять два киянина, тридцять три селяни­на, сорок чотири заробітчанина. Це стосується також іменників їм 'я, тем 'я: два імені, три племені. Якщо ж кількість нази­вається в межах одиниць, то при таких іменниках слід вжива­ти збірні числівники: двоє киян, троє селян, четверо заробіт­чан, двоє імен, троє племен.

    Якщо іменник стоїть перед числівниками два, три, чотири і вказує на приблизність, то він також ставиться в родовому відмінку множини: днів два, тижнів три, місяців чотири.

    Прикметники після числівників два, три, чотири мають переважно форму називного відмінка множини (як і іменник): два рідні брати, три цікаві книжки. Однак при іменниках се­реднього роду прикметник у цій позиції частіше вживається у формі родового відмінка множини: два нових (нові) відра, три гірських (гірські) озера.

    У непрямих відмінках іменник і числівник стоять у тому самому відмінку: трьох братів, трьом братам, із трьома бра­тами', шістдесяти будинків, шістдесяти будинкам, шістдесять­ма будинками, у шістдесяти будинках.

    Після числівників тисяча, мільйон, мільярд іменник стоїть незмінно в родовому відмінку множини: тисяча років, тисячі років, тисячею років; мільйон гривень, мільйона гривень, мільйоНУ гривень, мільйоном гривень.

    Після дробових числівників іменник стоїть постійно в ро­довому відмінку однини: півтора місяця, півтора року; дві де­сяті відсотка, двох десятих відсотка, двом десятим відсотка,

    двома десятими відсотка. Рідко іменник може мати форму родового відмінка множини: дві п 'яті виробів, одна десята за­пасів нафти.

    Якщо є вислів із половиною, із чвертю, то іменник при ньому набуває форми, якої вимагає власне кількісний числів­ник: два з половиною тижні, чотири з половиною місяці, п 'ять із чвертю років.
    1   ...   26   27   28   29   30   31   32   33   ...   56


    написать администратору сайта