Ду Центр громадського здоровя Міністерства охорони здоровя України
Скачать 0.7 Mb.
|
ПОСИЛАННЯ Більше інформації про тест ASSIST див. за посиланням: http://www.who.int/substance abuse/activities/assist/en/ Запитання щодо вживання наркотиків мають рутинно ставитися всім жінкам, які звертаються за антенатальною допомогою. Зазвичай це має відбуватися під час їхнього першого візиту до медичних працівників, а також періодично протягом ведення вагітності. Необхідно фіксувати відповіді жінок щодо вживання ними рецептурних, нерецептурних, законних та заборонених наркотичних речовин, у тому числі щодо їх кількості та частоти вживання. Ефективним для виявлення факту вживання наркотиків може бути тест на розлади, викликані вживанням алкоголю (Alcohol Use Disorders Test) або тест на алкоголь, паління та вживання психоактивних речовин (ASSIST). Вагітних жінок, які мають розлади, викликані вживанням наркотиків, необхідно направляти до профільних фахівців та багатогалузевих наркологічних і антенатальних клінік (якщо такі існують). Такі жінки потребують міжгалузевого підходу до лікування, щоб забезпечити безперервність догляду та доступність необхідних для них послуг протягом післяпологового періоду і таким чином мінімізувати негативні наслідки для себе та для новонародженої дитини. До відповідних міжгалузевих бригад зазвичай мають входити акушери, педіатри, перинатальні психіатри, соціальні працівники, спеціалісти із захисту дітей і наркологи. Для пацієнток, які упродовж вагітності хочуть утримуватися від вживання опіоїдів, варто забезпечити додатковий моніторинг та підтримку, оскільки під час вагітності вони можуть відчувати значний психологічний стрес. Хоча у цей період жінки бувають більш мотивованими до припинення вживання наркотиків, самої лише мотивації недостатньо для забезпечення сталої ремісії та відмови від вживання усіх наркотичних речовин. Перед вагітними жінками, які мають залежність від опіоїдів, стоять високі ризики ускладнень, які зазвичай пов’язані з такими факторами: неналежна допологова допомога; погані житлові умови, погане харчування та насильство з боку партнера; інтоксикація та синдром відміни, які можуть завдати шкоди плоду або викликати передчасні пологи чи викидень; вживання різних наркотичних речовин (у т.ч. тютюну, канабіоїдів, алкоголю, бензодіазепінів та амфетамінів); проблеми із психічним здоров’ям (у т.ч. тривожність, депресія, посттравматичний стресовий розлад) Пріоритетним методом лікування вагітних жінок, які мають залежність від опіоїдів, є ПТАО (Binder & Vavrinkova, 2008; Burns, Mattick, Lim, & Wallace, 2007; Fajemirokun-Odudeyi et al., 2006; Einat Peles, Schreiber, Bloch, Dollberg, & Adelson, 2012). Це пов’язано з тим, що така терапія може: поліпшити доступ пацієнток до антенатальної допомоги та результатів вагітності і пологів; скоротити вживання героїну та інших наркотиків і поліпшити здоров’я; зменшити материнську та дитячу смертність, пов’язану із вживанням героїну; обмежити розповсюдження інфекцій, що передаються через кров (внаслідок вживання ін’єкційних наркотиків); сприяти поліпшенню соціального функціонування майбутньої матері Коментар робочої групи: наведений нижче фрагмент взято з Guidelines for identification and management of substance use and substance use disorders in pregnancy, WHO, 2014 з метою кращого структурування та посилення інформації, що міститься в Австралійській настанові з лікування опіоїдної залежності замісною підтримувальною терапією. Окрім того, взятий фрагмент більш широко описує роботу з вагітними жінками, які вживають ПАР, не обмежуючись наданням послуг в рамках ПТАО. Оскільки в Україні питання щодо ведення вагітних жінок із залежністю від ПАР є досить неоднозначним, доцільним є відсил до низки достовірних міжнародних організацій, що є експертами в даній сфері. Виявлення та ведення вагітних жінок із залежністю від психоактивних речовин (ПАР) та з розладами внаслідок їхнього вживання
|