Главная страница
Навигация по странице:

  • Рис. 18.1 УЗД при гострому калькульозному холециститі Рис. 18.2. УЗД при перивезикальному абсцесі 374 Рис. 18.3. УЗД при гострому панкреатиті

  • Рис. 18.6. Оглядова рентгенографія органів черевної порожнини при гострій кишковій непрохідності Консервативна терапія

  • Оперативне лікування

  • 7. Завдання для самоконтролю.

  • Правильні відповіді

  • ТЕМА 19. ПЕРЕБІГ ГОСТРИХ ЗАХВОРЮВАНЬ У ОСІБ ПОХИЛОГО ВІКУ 1. Актуальність теми

  • Модуль. Модуль 8 текст. Методичні вказівки до практичних занять з хірургії (модуль 8) За редакції проф. Б. Г. Безродного


    Скачать 5.85 Mb.
    НазваниеМетодичні вказівки до практичних занять з хірургії (модуль 8) За редакції проф. Б. Г. Безродного
    АнкорМодуль
    Дата07.02.2023
    Размер5.85 Mb.
    Формат файлаpdf
    Имя файлаМодуль 8 текст.pdf
    ТипМетодичні вказівки
    #925524
    страница28 из 44
    1   ...   24   25   26   27   28   29   30   31   ...   44
    Лабораторні та інструментальні методи дослідження.
    Діагностична програма
    1.
    Анамнез і фізикальні методи обстеження.
    2.
    Оглядова рентгенографія органів черевної порожнини.
    3.
    Сонографія.
    4.
    Загальний аналіз крові й сечі.
    5.
    Діастаза сечі.
    6.
    Біохімічний аналіз крові (білірубін, амілаза, аланінамі- нотрансфераза, аспартатамінотрансфераза, лужна фосфатаза, залишковий азот, креатинін).
    7.
    Коагулограма.
    Лабораторні дані. Лейкоцитоз у межах 10х10 9
    /л і більше, зсув лейкоцитарної формули вліво, лімфопенія і збільшена ШОЕ.

    373
    Сонографічне дослідження жовчного міхура може виявити збільшення його розмірів, потовщення стінок, розвиток перивезикальних абсцесів, наявність чи відсутність конкрементів і їх розміри.
    Рис. 18.1 УЗД при гострому калькульозному холециститі
    Рис. 18.2. УЗД при перивезикальному абсцесі

    374
    Рис. 18.3. УЗД при гострому панкреатиті
    Рис. 18.4. Перфоративна виразка 12-палої кишки на фіброгастроскопії

    375
    Рис. 18.5. Ультрасонограма кишечника при ГНК
    Рис. 18.6. Оглядова рентгенографія органів черевної порожнини при гострій
    кишковій непрохідності
    Консервативна терапія
    Хворі на гострий холецистит госпіталізуються у відділення патології вагітних, лікування хворих проводять спільно з терапевтами, хірургами. Призначається ліжковий режим, голод на 24-48 год, спазмолітики (но-шпа, баралгін, папаверин), внутрішньовенне введення ізотонічного розчину натрію хлориду і глюкози, комплекс вітамінів.
    Лікування гострого панкреатиту при вагітності таке ж, як у невагітних. При консервативному лікуванні панкреатит зазвичай купується протягом 3-7 діб. Виконують знеболення, проводять інфузійну терапію та ретельний контроль вмісту кальцію, магнію та глюкози в сироватці. Відміняють прийом їжі, рідини і лікарських засобів. Ентеральне харчування відновлюють після зниження активності амілази і ліпази в сироватці, а також

    376 відновлення функції кишечнику (відходження газів, появи перистальтики і оформленого стільця). Рекомендується регулярна аспірація вмісту шлунка через назогастральний зонд.
    При тяжкому перебігу панкреатиту показано парентеральне харчування. При гострому панкреатиті можлива лихоманка, але якщо вона зберігається тривалий час, необхідно виключити інфекційні ускладнення. Ефективність профілактичної антимікробної терапії не доведена. При формуванні псевдокісти або абсцесу підшлункової залози показані невідкладні заходи, що включають черезшкірне або відкрите дренування.
    Якщо набрякла форма гострого панкреатиту розвивається до 12 тижнів вагітності, то після стихання захворювання бажано перервати вагітність. У разі розвитку гострого панкреатиту в пізні терміни вагітності, паралельно з консервативним лікуванням призначають підготовку пологових шляхів до дострокової пологостимуляції. Якщо захворювання виникає в будь-які терміни вагітності і супроводжується загрозою переривання вагітності, то призначення лікування, спрямованого на її збереження, недоцільно. Пологи проводять через природні родові шляхи з ретельним знеболенням, одночасно продовжують інфузійну інтенсивну терапію, вводять достатню кількість спазмолітиків. Другий період пологів закінчують накладанням акушерських щипців.
    Одне з грізних ускладнень пологів - кровотечі, пов'язані з порушенням коагуляційних властивостей крові, тому обов'язково необхідно проводити профілактику кровотечі. У зв'язку з важкою інтоксикацією породіль збільшується інтра- та постнатальна смертність дітей. Після пологів стан хворих поліпшується мало, але з'являються умови для проведення масивної терапії, розширення спектру антибіотиків, спрямованих на лікування перитоніту або сепсису.
    Лікування виразкової хвороби під час вагітності: Виключають куріння та алкоголь.
    Призначають антациди, сукральфат, блокатори протонної помпи, Н2-блокатори. Рідкі антациди застосовують у дозі 30 мл всередину кожні 2-3 год. Перед призначенням сукральфату або Н2-блокаторів обов'язково проводять гастроскопію.
    1.
    Сукральфат являє собою основну алюмінієву сіль октасульфата сахарози.
    При потраплянні в шлунок препарат утворює на ділянці дефекту слизової захисну плівку.
    Він перешкоджає дії пепсину і стимулює утворення бікарбонату. Сукральфат застосовують у випадку, якщо лікування антацидами неефективно. Препарат призначають внутрішньо по 1 г за 1 год до прийому їжі і перед сном. Антациди можна приймати не раніше ніж через 1 год після прийому сукральфату. Побічна дія препарату - закрепи.
    2.
    Н2-блокатори - циметидин, ранітидин і фамотидин - зворотньо зв'язуються з
    Н2-рецепторами обкладинних клітин слизової шлунка і блокують шлункову секрецію, а також блокатори протонної помпи (омепразол, ланзапразол, пантопразол, езомепразол) - блокують «протонний насос» через ще знижують до мінімуму секрецію соляної кислоти.
    Ці препарати не рекомендується широко використовувати під час вагітності.
    3.
    Вагітним не рекомендується проводити ерадикацію Helicobacter pylori, так як можливі побічні ефекти антибіотикотерапії на плід.
    При ГКН тактика ведення вагітності залежить від виду кишкової непрохідності.
    Консервативні методи лікування мають не лише лікувальне, але й діагностичне значення.
    Консервативне лікування можна розпочати з введення атропіну сульфату, призначення сифонної клізми. Застосування засобів, що підсилюють перистальтику, до з'ясування характеру непрохідності вважається непоказаним. Одночасно проводиться евакуація шлункового вмісту (через ніс, тонким зондом). Інфузійна терапія повинна проводитися в повному обсязі.
    Оперативне лікування
    При підтвердженні діагнозу гострого апендициту хворій показано оперативне лікування. Апендектомія має проводитися під ендотрахеальним наркозом, в умовах підвищеної оксигенації. Ніяка форма апендициту не є підставою для переривання вагітності будь-якого терміну. До кесаревого розтину вдаються в рідких випадках при поєднанні гострого апендициту з акушерської патологією, що вимагає оперативного розродження, або коли великий розмір матки перешкоджає виконанню основної операції.

    377
    Оперованим вагітним призначається терапія, спрямована на збереження вагітності
    (спазмолітики, токолітики) та профілактику гіпоксії плоду. У випадках виникнення пологів у післяопераційному періоді показано, з метою виключення фізичного навантаження, накладення акушерських щипців.
    При відсутності ефекту від консервативного лікування хворої на гострий холецистит необхідно вирішити питання про операцію. Показанням для негайного переходу до оперативного лікування є ускладнення холециститу перитонітом, холангітом, механічною жовтяницею. Операція на жовчному міхурі та протоках проводиться за тими ж правилами, як і поза вагітністю. У післяопераційному періоді призначається лікування, спрямоване на збереження вагітності. Якщо захворювання розвивається до кінця вагітності, то водночас з консервативним лікуванням холециститу проводиться підготовка родових шляхів до подальшої пологостимуляції. При неускладненому холециститі прогноз для матері і плоду в цілому задовільний.
    Показаннями до оперативного лікування хворої на гострий панкреатит є перехід набряклою форми в деструктивну інфіковану, гнійний панкреатит, перитоніт. Мета оперативного втручання - створити відтік активних ферментів з проток підшлункової залози, накласти розвантажувальну холецистостому і дренувати малий чепець, створити канал (тампони, дренажі) для відходження секвестрів підшлункової залози. Для виконання такого обсягу операції потрібно спорожнити матку. З іншого боку, на тлі важкого стану хворих виконання двох операцій ще більше погіршує стан жінки. Післяопераційний період протікає важко, притаманний високий відсоток ускладнень і летальних випадків.
    Безуспішність консервативних заходів при гострій кишковій непрохідності протягом 1,5-2 год служить підставою для операції. Оперувати хворих можна в умовах акушерського стаціонару, починаючи з 28 тижнів вагітності (на ранніх термінах хворі можуть перебувати у хірургічних відділеннях). Якщо під час вступу в стаціонар діагноз гострої механічної непрохідності ясний, то вагітну відразу починають готувати до операції. Обов'язкова профілактика гіпоксії внутрішньоутробного плоду. Обсяг оперативного втручання, пов'язаний з непрохідністю, визначає і виконує хірург.
    Переривання вагітності показано у випадках динамічної кишкової непрохідності, обумовленої самої вагітністю, якщо хірургічне лікування виявляється неефективним. У решти хворих слід уникати операцій на матці, якщо тільки не виникає нагальної потреби в
    її спорожнюванні з технічних причин або з найсуворіших акушерських показань. При вимушеному в умовах перитоніту кесаревому розтину слідом за спорожнюванням матки має слідувати її видалення. Інтереси врятування життя хворої при важкому захворюванні повинні переважати над усіма іншими міркуваннями.
    7. Завдання для самоконтролю.
    А. Завдання для самоконтролю (тестові завдання)
    1. Які є протипокази до екстреної апендектомії при гострому апендициті?
    А. Апендикулярний інфільтрат.
    B. Інфаркт міокарду.
    C. Друга половина вагітності.
    D. Геморагічний діатез.
    2. Екстрена апендектомія не показана при:
    А. Гострому простому апендициті
    B. Гострому апендициті в другої половині вагітності.
    C. При першому приступі гострого апендициту
    D. При невстановленому чиннику болі в правої клубової ділянки.
    3. До факторів, які впливають на варикозне розширення вен ніжних кінцівок, відносять:
    А. Вагітність.

    378
    B. Тугу пов’язку в ділянці верхньої третини стегна.
    C. Збільшення пахвинних лімфатичних вузлів.
    D. Все перелічене
    4. Протипоказом до оперативного лікування при защемленій вентральній грижі є:
    А. Гігантський розмір грижі.
    B. Вагітність в другої її половині.
    C. Флегмона грижового мішка
    D. Жодний з перелічених.
    5. При гострому апендициті у жінок в другій половині вагітності.
    А. Відсутній симптом Щоткина-Блюмберга.
    В. Слабо виражений м’язовий захист.
    С. Зона болючості зміщена вверх і латерально.
    D. Мелена.
    6. Апендикулярний інфільтрат це:
    А. Інфільтрація сліпої кишки з червоподібним відростком.
    В. Петлі тонкої кишки з червоподібним відростком.
    С. Конгломерат злучених між собою вищеназваних органів і тканин.
    D. Інфільтрат червоподібного відростка.
    7. При якому розташуванні червоподібного паростка ректальне дослідження буде найбільш корисним?
    A. Тазовому
    B. Ретроцекальному
    C. Медіальному
    D. Підпечінковому
    8. Для клініки гострого холангіту характерно:
    A. Нудота блювота.
    B. Мелена.
    С. Висока температура, болі у правому підребір’ї, жовтяниця.
    D. Оперізуючий біль
    9. Найчастіше гострий панкреатит розвивається в наслідок наступної причини:
    A. Травма підшлункової залози
    B. Жовчнокам'яна хвороба
    C. Аліментарний фактор
    D. Хронічний алкогольний панкреатит
    10. При гострій кишковій непрохідності дегідратація організму відбувається переважно за рахунок:
    A. Збільшення діурезу
    B. Секвестрації в третій простір
    C. Блювання
    D. Випаровування з поверхні шкіри та при диханні
    Правильні відповіді
    1 2
    3 4
    5 6
    7 8
    9 10
    A
    D
    A
    D
    C
    C
    A
    С
    B
    B
    Б. Ситуаційні задачі для самоконтролю:

    379 1.
    Хвора С., 32 років, госпіталізована до акушерського стаціонару з загрозою аборту, строк вагітності – 18 тижнів При огляді виявлений геморой. Яка тактика необхідна у даної пацієнтки?
    2.
    Хвора Н., 44 років, вагітна, 28 тижнів, звернулася із скаргами на біль в правої клубової ділянці, нудоту, блювоту, підвищену температуру тіла до гінеколога жіночої консультації. Який попередній діагноз? Яка подальша тактика обстеження, де проводити обстеження?
    3.
    Хвора М., 30 років, вагітність 32 тижня, звернулася зі скаргами на набряк лівої нижньої кінцівки, біль в неї. Після госпіталізації в стаціонар виконано дуплексне сканування вен нижніх кінцівок, при якому було виявлено флотуючий тромб глибокої стегнової вени. Яке ускладнення може загрожувати життю пацієнтки?
    4.
    Мати двох дітей скаржиться на наявність м’якоеластичних вузлів по латеральній поверхні лівої гомілки та лівого стегна, набряк наприкінці дня, Після відпочинку вночі набряк зникає. Початок хвороби пов’язує з вагітністю то пологами.
    Застосує еластичні панчохи. Який буде попередній діагноз? З чим необхідно провести диференційну діагностику?
    5.
    Вагітна жінка (35 тижнів) поступила в хірургічний стаціонар з діагнозом: гострий калькульозний холецистит. При обстеженні у пацієнтки виявлена механічна жовтяниця, яка зумовлена холедохолітіазом. Консервативна терапія без ефекту. Яка подальша тактика необхідна у пацієнтки.
    6.
    Вагітна жінка (28 тижнів) була доставлена в стаціонар в тяжкому стані з діагнозом: тромбофлебіт глибокої стегнової вени, які ускладнився тромбоемболією дрібних гілок легеневої артерії. Під час дуплексного дослідження було знайдено тромбоз глибокої стегнової вени. Яка подальша тактика необхідна бути по відношенню до даної пацієнтки?
    7.
    Жінка 39 років у важкому стані. Вагітність 10 тижнів, вагітність бажана.
    Виснажена. Скаржиться на часте блювання кавовою гущею та свіжою кров'ю з домішками шматочків тканин, різку загальну слабкість, спрагу, сухість в роті, запаморочення. Після проведеного комплексного гемостатичного лікування з повторними гемотрансфузіями кровотеча зупинена. Стан хворої поступово покращувався. Кал став нормального кольору,
    Нb з 68 г/л піднявся до 90 г/л. Рентгенологічно: в антральному відділі шлунку чашоподібний рак діаметром 6,5 см. Яке лікування показане хворій на даний час?
    8.
    Хвора, 29 років скаржиться на постійний неінтенсивний біль в правій здухвинній ділянці та часте сечовипускання. Захворіла гостро 11 годин тому. Спершу відчула важкість в епігастральній ділянці, нудоту, позиви на блювання. Одноразово був стілець. За 8 годин біль перемістився у праву здухвинну ділянку, інтенсивність його збільшилась. Менструації регулярні. Загальний стан середньої важкості. Положення в ліжку на правому боці з підтягнутими до живота ногами. Температура тіла – 37,3º С. АТ –
    110/60 мм рт ст. ЧСС – 88 за 1 хв. Живіт не здутий, симетричний. Права половина дещо відстає при диханні. При пальпації живіт болючий і напружений у правій здухвинній ділянці. Позитивні симптоми Ровзінга, Раздольського, Сітковського, Щоткіна-Блюмберга.
    Ректально – болісність при натискуванні на передню черевну стінку. При вагінальному дослідженні зміщення шийки матки неболюче, придатки пальпуються не чітко, праві придатки дещо болючі. Найбільш імовірний попередній діагноз?
    9.
    Хвора Н., 46 років, надійшла до хірургічного відділення зі скаргами на болі в правому підребер'ї, що віддають у праву лопатку, нудоту, блювання, підвищення температури тіла до 37,8º С. Живіт не піддутий, при пальпації визначається ригідність, болісність у правому підребер'ї, там же визначається щільний, болісний утвір. Позитивні симптоми Ортнера, Мюссі-Георгієвського. В аналізі крові - лейкоцити 12,6х10 9
    Сформулюйте попередній діагноз?
    10.
    Жінка госпіталізована до гінекологічного відділення зі скаргами на біль внизу живота, підвищення температури до 39,5º С. Об'єктивно: ЧСС 108 /хв., АТ 120/80 мм рт. ст., живіт помірно піддутий, різко болісний в гіпогастральній зоні. С-м Щоткіна-

    380
    Блюмберга позитивний в гіпогастральній зоні. При бімануальному дослідженні не вдається визначити матку та придатки через напруження передньої черевної стінки. Заднє склепіння піхви нависає, різко болісне. Попередній діагноз?
    Правильні відповіді
    1
    Пацієнтки показане консервативне лікування
    2
    Гострий апендицит. Для подальшого обстеження необхідно спрямувати хвору в хірургічний стаціонар
    3
    ТЕЛА
    4
    Варикозне розширення вен ніжних кінцівок, необхідно провести диференційну діагностику з ПТФС.
    5
    Показане оперативне втручання з приводу холедохолитіазу. Однак необхідно оперативну тактику узгодити з акушером-гінекологом, для вирішення питання одночасного розрішення вагітності пацієнтки шляхом кесарева розтину під час оперативного втручання
    6
    Показано призначення ліжкового режиму, препаратів низькомолекулярного гепарину, вирішення питання щодо встановлення тимчасового кава-фільтру з метою профілактики повторної ТЕЛА
    7
    Негайне передчасне переривання вагітності, комплексна хіміопроменеве та хірургічне лікування раку шлунка
    8
    Гострий апендицит
    9
    Гострий холецистит
    10
    Пельвіоперитоніт
    Література
    Основна:
    1. Ковальчук Л.Я., Саєнко В.Ф., Книшов Г.В. Клінічна хірургія: В 2 т. -
    Тернопіль: Укрмедкнига, 2000.
    2. Хірургія. Захараш М.П. „Медицина”- Київ 2006 р.221 с.
    3. Хірургічні хвороби під редакцією Кузіна М.І. М. „Медицина” 2002 426 с.
    Додаткова:
    1. Хирургия. Перевод с англ. Под редакцией Ю.М.Лопухина, В.С. Савельева. -
    М., Медицина.-1998.
    2. Неотложная хирургическая помощь. Под редакцией Б.Д.Комарова.-М.,
    Медицина.-1984.
    3. Видеоэндоскопические операции в хирургии и гинекологии / Запорожан
    В.Н., Грубник В.В., Саенко В.Ф., Ничитайло М.Е. – К.: Здоров’я, – 2000. –
    304с.
    4. Литтман И. Оперативная хирургия. – Х.: Континент, 2000. – 1176 с.

    381
    ТЕМА 19. ПЕРЕБІГ ГОСТРИХ ЗАХВОРЮВАНЬ У ОСІБ ПОХИЛОГО ВІКУ
    1. Актуальність теми:
    Особливості розвитку і перебігу хвороб у людей старших вікових груп свідчать про те, що в практиці геріатрії не завжди застосовні схеми діагностики, що склалися.
    Діагностика, як і терапія, у людей старечого віку (часто вже з шістдесятирічного віку) вимагає іншого підходу, чим у людей більш за молодих. Це викликано особливостями перебігу будь-яких процесів у людей літнього і старечого віку. При спостереженні за хворими літнього і старечого віку, при оцінці їх стану і проведенні діагностики необхідно враховувати не тільки ступінь відхилення від вікових норм, але й неоднорідність ступеня і темпів розвитку інволюції, що зазвичай спостерігається при передчасному старінні, дегенеративно-дистрофічних процесах, так само як і поява нових адаптаційних механізмів в різних системах організму.
    Робота в загально-хірургічній клініці потребує від її працівників майже щоденної турботи про те, щоб бути в курсі новітніх досягнень медицини та техніки, а також не забувати основи діагностики та лікарської майстерності. Більшість цих основ було закладено в далекому минулому і мудро поліпшено нашими попередниками. Лише невелика кількість лікарів володіють методами діагностики у ліжка, хворого й не забувають прості, випробувані методи обстеження. А з допомогою ціленаправлено зібраного анамнезу та систематичного фізикального обстеження можна швидко і точно діагностувати найважливіші захворювання загальної хірургії.
    Як наслідок зусиль багатьох поколінь учених-медиків, які формували логічну наукову схему опитування та обстеження хворого, системи побудови діагнозу та проведення обгрунтованого лікування, виникла історія хвороби, яка є основним первинним медичним документом лікувально-профілактичних установ.
    1   ...   24   25   26   27   28   29   30   31   ...   44


    написать администратору сайта