Модуль. Внутрішня медицина (ситуаційні задачі) модуль 3. Назва наукового напрямку (модуля)
 Скачать 3.29 Mb.
|
| A. * | Алкогольна кардіоміопатія. | B. | Хронічний необструктивний бронхіт. | C. | Вогнищевий міокардит. | D. | Атеросклеротичний кардіосклероз. | | E. | Інфаркт міокарду. | 407. | Хворий Т., 16 років, госпіталізований зі скаргами на ви ражену задишку, серцебиття, збільшення живота, загальну слабкість. З анамнезу життя: в місяців тому раптово по мер його 17-річний брат. Об'єктивно: значне відставання у фізичному розвитку, шкіра бліда, під час аускультації у ле генях нижче від кутів лопаток дихання відсутнє; тони сер ця ослаблені, вислуховується систолічний шум з епіцентром у точці Боткіна, ЧСС — 130 за 1 хв; асцит. Рентгенологіч но: ознаки кардіомегалії, наявна рідина в обох плевральних порожнинах. ЕхоКГ: фракція викиду — 27 %, діаметр ліво го шлуночка 9 см, товщина задньої стінки лівого шлуноч ка — 0,65 см.Найбільш імовірний діагноз: | A. | ексудативний перикардит; | B. | інфекційно-алергійний ревмокардит; | C. | міокардитичний кардіосклероз; | D. * | .дилатаційна кардіоміопатія; | E. | гіпертрофічна кардіоміопатія? | 408. | Хворий Д., 32 років, скаржиться на дискомфорт у грудній клітці, задишку, серцебиття, напади запаморочення, часті епізоди непритомності. Об'єктивно: , під час пальпації визначається подвійний верхівковий пош товх, під час аускультації — пізній систолічний шум над верхівкою серця, який посилюється в положенні хворого стоячи та після вживання нітрогліцерину. ЕКГ: у відведен нях У4_6 визначається патологічний зубець Q ,R У5> RУ4. ЕхоКГ: відношення товщини міжшлуночкової перегородки до товщини задньої стінки лівого шлуночка становить 2,3; систолічне прилягання передньої стулки мітрального клапа на до міжшлуночкової перегородки, середньосистолічне при криття клапана аорти настає через О,14 с після відкриття клапана аорти, визначається субаортальний градієнт сис толічного тиску. Найбільш імовірний діагноз: | A. | інфекційно-алергійний міокардит; | B. | ішемічна кардіоміопатія; | C. | дилатаційна кардіоміопатія; | D. | гіпертрофічна кардіоміопатія без обструкції; | E. * | гіпертрофічна кардіоміопатія із субаортальною обструк цією | 409. | Хворий І., ЗО років, госпіталізований зі скаргами на схуднення,гарячку, кашель, періодичний висип на шкірі. За хворів поступово. Об'єктивно: стан важкий, під час аус культації в легенях вислуховується ослаблене везикулярне дихання, тони серця ослаблені, визначається систолічний шум з епіцентром у четвертому міжребровому проміжку зліва біля краю груднини, ЧСС — 117 за 1 хв; АТ — 80/ 60 мм рт. ст. Печінка на 4 см виступає з-під краю ребрової дуги. Рентгенологічно: серце збільшене у розмірах, кулястої форми. Аналіз крові: ер. — 2,5-10'2/л, л. — 10,2*109/л, з яких 80 % становлять еозинофіли. Найбільш імовірний діагноз: | A. | аритмогенна правошлуночкова кардіоміопатія; | B. | дилатаційна кардіоміопатія; | C. | ішемічна кардіоміопатія; | D. | рестриктивна кардіоміопатія; | E. * | синдром Лєффлєра-І? | 410. | Хворий 19 років поступив на стаціонарне лікування зі скаргами на задуху при малому фізичному навантаженні, підвищення температури тіла до 37,5оС, слабість. Хворіє на хронічний тонзиліт, тиждень тому було різке загострення. Об-но: помірний ціаноз; пульс-110 за хв., ослаблений І тон, систолічний шум над верхівкою. Ан.крові:лейк-8,9х10*9/л, п-9\%, с-54\%, л-21%, м-16%, ШOE- 37 мм/год. ЕКГ: ритм синусовий, Р - 0,08 с, PQ - 0,25 с, QRS - 0,09 с. Ознаки гіпертрофії лівого шлуночка. Ваш діагноз: | A. * | Інфекційно-алергічний міокардит | B. | Тонзилогенна міокардіодистрофія | C. | Констриктивний перикардит | D. | Вегето-судинна дистонія за кардіальним типом | | E. | Дилятаційна кардіоміопатія | 411. | Хворий 56 років. Хворіє на цукровий діабет 26 років, скаржиться на постійну тахікардію, яка рефрактерна до бета-блокаторів, серцевих глікозидів, періодичну ортостатичну гіпотензію. Глюкоза крові 10,1 ммоль/л, глюкозурія 20 г/л, АТ – 130/80 мм рт.ст. Яке ускладнення з боку серця має місце у хворого? | A. | Серцева недостатність | B. | Тиреотоксичне серце | C. * | Дизметаболічна кардіопатія | D. | Нейроциркуліторна дистонія | E. | Клімактерична кардіоміопатія | 412. | Жінка 45 років, яка хворіє на цукровий діабет протягом 10 років, скаржиться на пекучий біль у стопах, судоми гомілкових м’язів, оніміння. При огляді: гіпотонія і атрофія м’язів, зниження рефлексів, порушені всі види чутливості у вигляді „шкарпеток” і „рукавичок”. Який попередній діагноз є найбільш вірогідним? | A. | Діабетична центральна нейропатія | B. | Розсіяний склероз (спінальна форма) | C. * | Діабетична периферійна полінеропатія | D. | Мієліт | E. | Діабетична ангіопатія | 413. | Чоловік 81 року був знайдений родичами загальмований і дезорієнтований. Хворіє на цукровий діабет близько 2 років, з приводу якого тримує манініл, та має хронічну серцеву недостатність, у зв’язку з якою був госпіталізований тричі протягом останнього року. Бригадою швидкої допомоги його стан розцінений як гіпоглікемічний. Було введено внутрішньовенно 40 мл 40% глюкози, після чого його стан швидко покращився. Рівень глікемії 6,1 ммоль/л, неврологічний статус без особливостей. Яка з наступних тактик лікування є найбільш показана даному хворому? | A. * | Госпіталізація | B. | Подальшої допомоги не потребує | C. | Заміна манініла на метформін | D. | Зменшення дози манінілу | E. | Обстеження з метою виявлення інсуліноми | 414. | Чоловік 19 років, який хворіє на цукровий діабет 1 типу, скаржиться на появу нудоти і блювоти. Лабораторно: рН артеріальної крові 7,26, рівень калію 5,4 ммоль/л, стандартного бікарбонату – 7 ммоль/л, натрію 132 ммоль/л, глюкози – 26 ммоль/л. Даному хворому на різних етапах лікування показані всі препарати, ОКРІМ: | A. * | Натрію гідрокарбонат | B. | Калію хлорид | C. | Ізотонічний розчин натрію хлориду | D. | Інсулін | E. | Глюкоза | 415. | До ендокринолога звернувся чоловік 50 років з приводу появи пухлиноподібного утворення на боковій поверхні шиї справа, що з'явилось місяць тому. Об'єктивно: щитоподібна залоза ІІ ст., у правій частці пальпується щільна ділянка діаметром близько 1,5 см, залоза не болить. По задній поверхні m. sternocleidomastoideus справа пальпується збільшений лімфатичний вузол. Яке дослідження необхідно провести для верифікації діагнозу? | A. | Ультразвукове дослідження щитоподібної залози | B. * | Тонкоголкову аспіраційну пункційну біопсію | C. | Термографію шиї | D. | Сцинтиграфію щитоподібної залози з 99mTc | E. | Визначення рівня гормонів у плазмі | | 416. | Хворий Д., 40 років, скаржиться на приступи м’зевої слабкості, парестезії м’язів нижніх кінцівок, періодичні судоми, поліурію, ніктурію, підвищення АТ Хворіє 6 місяців. Об’єктивно: правильної статури, задовільне харчування. Шкіра нормальної вологості та кольору. Легені та органи черевної порожнини без особливостей. Тони серця приглушені, акцент ІІ-го тону над аорнтою. А/Т 180/110. Набряків немає. В загальному аналізі сечі: лужна реакція сечі, протеінурія, гіпоізостенурія. Б/Х крові: визначається К+ 3,2 ммоль/л . Які додаткові обстеження призначити для діагнозу? | A. | Визначення ТТГ, Т3, Т4, КТ. | B. * | Визначення альдостерону та реніну, КТ. | C. | Визначення катехоламінів та їх метаболітів, КТ. | D. | Визначення антидіуретичного гормону, КТ. | E. | Визначення глюкокортикоїдів та андрогенів, КТ. | 417. | Жінка 36 років скаржиться на головний біль, парестезії, м`язову слабкість, судоми, спрагу, поліурію. Об’єктивно: температура - 36,6оС, ЧДР – 18 за хв., пульс - 92 уд./хв., АТ – 180/110 мм рт. ст. Підвищеного харчування. На ЕКГ – зниження сегменту ST. Вміст калію у сироватці крові знижений, натрію – підвищений, активність реніну плазми значно знижена, концентрація альдостерону підвищена. Сеча: питома вага протягом доби не перевищує 1,008-1,011, реакція лужна. Спіронолактоновий тест позитивний. КТ: правий наднирник збільшений. Який діагноз найбільш вірогідно можна поставити хворій? | A. | Феохромоцитома. | B. | Синдром Іценко-Кушинга. | C. | Андростерома. | D. * | Синдром Кона. | E. | Нецукровий діабет. | 418. | У хворих гіперальдостеронізмом відмічаються артеріальна гіпертенія, гіпокаліємія (<3,5мєк/л) разом з підвищенням концентрації К в сечі, відсутність набряків, що зумовлено: | A. | Позанадниркові фактори посилення секреції альдостерону . | B. * | Автономною гіперсекрекцією альдостерону наднирниками. | C. | Підвищення ОЦК. | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||