ГОТОВЫЕ ОТВЕТЫ !!!. Раскройте цели и задачи дисциплины Типология языков
 Скачать 314.9 Kb.
|
|
35. Розкрийте сутність поняття «типологія ідіоматичних словосполучень». Поняття “ідіома” та “ідіоматичність” мають суміжний характер, але не є ідентичними. Ідіоми є лише одним із проявів ідіоматичності: всі ідіоми визначаються ідіоматичністю, але не всі одиниці, що проявляють ідіоматичність, можна назвати ідіомами. Ч. Фернандо вважає, що в основі ідіоматичності лежить традиційно спільна поява (habitual co-occurrence) слів у сполученні. Таким чином, базисною рисою ідіоматичності визнається, по суті, категорія стійкості. Увага як вітчизняних, так і зарубіжних лінгвістів зосереджена на понятті ідіоматичності. «Ідіоматичність є вже тому важливою, що її так багато в кожній мові», – зазначає У. Вайнрайх. Тобто поняття ідіоматичності є ширшим за ідіоми, бо є атрибутом не тільки ідіом, але й інших словосполучень і довших фрагментів дискурсу. У вітчизняній науці під ідіоматичністю розуміють «властивість мовних одиниць формувати цілісне значення не із суми значень її складників або незалежно від них». У зарубіжній лінгвістиці ідіоматичність тлумачиться як здатність слів сполучатися і перетворюватися у процесі вживання на «знайомі» вирази. Але не в усіх випадках слова, що стоять поряд, можуть перетворитися на словосполучення й набути ідіоматичності. Для цього необхідна наявність чотирьох факторів. [1, с. 58]. По-перше, словосполучення повинні підпорядковуватися граматичним законам, у цьому разі вони утворюються за певними моделями. І хоча в корпусі фразеології існують винятки з правил (наприклад, nothing loath, be that as it may, foot the bill, long time no see, guess what?), таких фраз дуже мало і вони не є продуктивними, тобто за їх моделлю не утворюються інші словосполучення. По-друге, інваріантність компонентного складу фразеологічних одиниць, кліше та інших фраз, теж указує на ідіоматичність. По-третє, це – переносне значення більшості таких одиниць, що свідчить про природу їх утворення шляхом метафоризації або метонімізації. Цей критерій береться до уваги особливо тоді, коли ми класифікуємо різноманітні фразеологічні одиниці на групи, бо він не є притаманним виключно всім усталеним виразам. І нарешті, четвертим критерієм ідіоматичності є те, що у фразеологізмі так чи інакше закладено, закодовано культурний світогляд, притаманний колективній свідомості носіїв мови (наприклад, blue blood, le sangre azur, «блакитна кров», спочатку вживалось на позначення блакитних вен іспанців, що проступали крізь їх білу шкіру, на відміну від засмаглих іноземців, пізніше цей вираз став означати «аристократичне походження», безвідносно до кольору шкіри) [22, с. 34-35]. До цих чотирьох критеріїв, загально визнаних англійськими, фразеологами, російський дослідник І. Мельчук додає п'ятий – перекладний. Він стверджує: «словосполучення є ідіоматичним, якщо і тільки за умов, що до його складу входить хоча б одне таке слово, якому при перекладі словосполучення в цілому треба було б приписати перекладний еквівалент, можливий для цього слова тільки за умов появи цього слова одночасно з усіма іншими елементами сполучення (в певному порядку), причому дане слово може зустрічатися без інших елементів і тоді має інший переклад» [19, с. 20]. Ідіоматичність також розуміють як неможливість виведення значення цілого мовного утворення із сукупності значень його складових. Видається необхідним розмежувати поняття “ідіома” та ширше поняття “ідіоматичність”, що покриває як менші так і більші за словосполучення одиниці, а також конструкції та стійкі словосполучення, які не є ідіомами. 38. Схарактеризуйте типологічні і конкретно мовні маркери емотивних слів, у англійській, українській, російській та китайській мовах. Сучасні дослідники відзначають, що емотивність – це також і текстова категорія, підпорядкована інформативності або модальності, яка виражає емоційне ставлення адресанта (автора), його функції у тексті, дійових осіб, імовірність емоцій реального чи модельованого авторською свідомістю гіпотетичного читача щодо описуваних подій, явищ, персонажів, їхньої поведінки й аналізується за допомогою емоційно заряджених текстових компонентів (емоціогенних маркерів). Під емотивним текстом ми розуміємо висловлення, сформульоване одним чи кількома реченнями, яке «передає поряд з факультативною і емоційну інформацію (чи тільки лише її) за допомогою як мінімум одного емотивного засобу – лінгвістичного чи паралінгвістичного (кінесика, фонація), який виражає визначену емоцію, більш чи менш адекватно усвідомлювану всіма коммунікантами в даній ситуації» [35, с. 68]. У лексичному запасі кожної мови присутні не лише слова з яскраво вираженим стилістичним забарвленням або зі структурним компонентом, який дає змогу виразити емоції, а й слова, чиї емоційні якості перебувають у потенціалі, і використання яких у певному контексті надає слову емоційного забарвлення, що дає їм можливість впливати на реципієнта цього контексту. Реалізація кожного емоційного концепту здійснюється такими лінгвстичними способами, як: 1) пряма номінація емоцій [7, c. 22; 4, c. 86], (наприклад, за допомогою іменників гнів, ненависть, страх в українській мові; гнев, ненависть, страх у російській мові; anger, hatred, fear в мові англійській); 2) безпосереднє вираження мовними засобами (вигуки, інвективи, брутальна лексика, паремії) [7, c. 22]. Прямі номінації емоцій страху, гніву, ненависті та ін. охоплюють три лексико-граматичні класи: а) іменники: fear (dread, fright, dismay, panic, terror, trepidation); anger (annoyance, rage, fury, wrath, indignation, irritation, resentment, tantrum, outbursts); hatred (loathing, abhorrence) в англійській лінгвокультурі; страх (побоювання, переляк), гнів (злоба), ненависть в українській лінгвокультурі та страх, гнев, ненависть у російській лінгвокультурі, наприклад: A man of wrath stirs up strife, and one given to anger causes much transgression; Wrath is cruel, anger is overwhelming, but who can stand before jealousy? [2 б]. Anger dwells only in the bosom of fools; Anger is never without a reason, but seldom with a good one; Anger is only one letter short of danger; Whatever is begun in anger ends in shame; Anger blows out the lamp of the mind; Anger is short-lived madness [2 б]. Nothing in life is to be feared. It is only to be understood. You don’t face your fears, you stand up to them. No one loves the man whom he fears. Fear breeds fear [5 д]. Hatred stirs up dissension, but love covers over all wrongs. Hatred stirs up quarrels, but love makes up for all offenses. Hatred stirs up strife, but love covers all offenses. Hatred stirs up strife, but love covers all transgressions. Hatred stirreth up strifes: but love covereth all sins [3 в]. Досліджені англійські паремії з прямою номінацією гніву, ненависті, страху засвідчують властиву для англійців стриманість, толерантність та поміркованість у вираженні негативних емоцій, наприклад: the best answer to anger is silence; When anger rises, think of the consequences [2 б]. Негативна емоція страху асоціюється з маленькою темною кімнатою, наприклад: fear is that little darkroom where negatives are developed, а боятись потрібно лише себе, наприклад: the only thing we have to fear is fear itself. Ця паремія ілюструє закон мовленнєвого самовпливу. Мовець впливає на власну свідомість засобом словесної вербалізації емоції страху, наприклад: nothing in life is to be feared. It is only to be understood. Негативне значення емоції страху виявляється набагато ширше й різноманітніше, ніж позитивне. Страх може тримати людину в постійному напруженні, породжувати невпевненість у собі й не давати змоги особистості зреалізуватися найповніше. Він сковує активність людини, а в особливих випадках буквально паралізує її, наприклад: fear is only as deep as the mind allows; Taking a new step, uttering a new word, is what people fear most; One hates what one fears. Українській та російські паремії також ілюструють руйнівний характер емоції страху, наприклад: З переляку став такий, як крейда; Злякався – аж у пяти закололо; Хто зі страху вмирає, по тім свині дзвонять; Чого б ти з ляку не сказав! Страх силу отнимает; У страха глаза велики [10 i]. Найбільш яскраво специфіку вияву почуттів фіксують паремії, в яких вербалізовані універсальні типові людські реакції, наприклад: В гніві чоловік сам не знає, що робить – про людину, яка втрачає здатність володіти собою [1 a, с. 496]. Але, з одного боку, вияв гніву засуджують; людей, що надмірно його виявляють застерігають, попереджаючи про негативні наслідки, порівн.: Гнів кров псує – «уговкують сердитого» [1 a, с. 496]; Гнів сліпий дорадник – «у гніві людину ніщо не може спинити» [1 a, с. 497]; По гніву пізнай жаль – «чоловік в гніві наробить такого, про що потім жалкує» [1 a, с. 497]. Гнів без сили – в бік колька – тлумачення Івана Франка: «…його вістря обертається проти самого того, хто гнівається, йому найгірше допікає». Паремія із подібним висловом є й у німецькій лінгвокультурі, на що звернув увагу Іван Франко, зауважуючи: «німець каже, що безсильний гнів – готовий позаушник» [Франко 2006, т. 1, с. 496], тобто, виявляючи гнів, людина карає сама себе, робить боляче собі, наприклад: Від гніву старієш, від сміху молодієш. Так це трактує й німецька лінгвокультура. В українських пареміях зі словом матір вербалізація емоції гніву має менш негативний характер, наприклад: Материн гнів, як весняний сніг: рясно впаде, та скоро розтане. Мати однією рукою б’є, а другою гладить [7 є] . б) прикметники, що вживаються найчастіше з інфінітивом to be в англійській лінгвокультурі: angry (annoyed, indignant, resentful); fearful (fearsome, terrific, horrific, terrible, horrible, monstrous); hateful (loathsome, abhorrent), наприклад: An angry man opens his mouth and shuts his eyes [1 a]; гнівний (сердитий, злий), наприклад: На сердитих воду возять; У сердитого й серце дурне. Людина сердита, що посудина розбита; Ну й сердитий – мабуть, на молодику родився; Злий плаче од злості, а добрий од радості [7 є]; страхітливий (мерзенний); ненависний в українській лінгвокультурі; сердитый (раздраженный, разгневанный) в російській лінгвокультурі, наприклад: Сердитого унимать – пуще поднимать. Сердитому кланяться, а он пуще чванится. Сердитый умрет – никто его не уймет [9 з]; страшный (ужасный, испуганный); ненавистный (отвратительный) у російській лінгвокультурі; в) дієслова: to steam (to resent, to fume, to fret, to seethe) в англійській лінгвокультурі, наприклад: Do not fret therefore over thorns, but get good out of them; Some imitate the sin; others fret against the sinner; We mourn the transitory things and fret under the yoke of the immutable ones; But don’t, dear friend, resent God’s discipline; don’t sulk under his loving correction [2 б] ; сердитись, боятись, ненавидіти в українській лінгвокультурі, наприклад: Сердиться, що не тим боком корова почухалась; Не сердься, бо печінка лопне; Хто боїться, тому в очах двоїться; Хто куща боїться, птахів не наловить; Він так боїться, як заяць бубна; Так злякалась, що аж сорочка полотном стала! Боїться, як чорт свяченої води; Він так боїться, як заяць бубна; Налякав міх, то й торбини страшно; Хто боїться – той не рушить, хто відважить – той воза підважить; Погано, хто боїться: лиха не мине, ще й натремтиться [7 є]. сердиться, бояться, ненавидеть у російській лінгвокультурі, наприклад: Гневайся, да не согрешай. Гневаться – дело человеческое, а злопомнить – диавольское; Баба гневалась на торг, а торг того и не ведает; Как ни живи, только Бога не гневи! [8 ж]. Любя, помни, что есть ненависть, ненавидя, помни, что есть любовь; Волка бояться, бегать от белки; Смерти бояться – на свете не жить; Чем бояться чертей, так бойся людей! [9 з]. Аналіз вибірки підтверджує гіпотезу про універсальність базових людських емоцій у різних лінгвокультурах. Отже, вербалізація негативних емоцій у пареміях в українській, російськіїй, англійській та китайській лінгвокультурах здійснюється через пряму номінацію емоційних концептів гнів, ненависть, страх. 7. Жельвис В. И. Эмотивный аспект речи. Психологическая интерпретация речевого воздействия / В. И. Жельвис. – Ярославль : Яросл. гос. пед. ин-т им. К. Д. Ушинського, 1990. – 82 с. 4. Гальперин И. Р. Текст как объект лингвистического исследования / И. Р. Гальперин. – Изд. 6-е. – М.: УРСС Эдиториал, 2008. – 144 с. 1. Абаімова О. В. Семантико-синтактичні та інтонаційні особливості монологу в діалогічному мовленні англійської художньої прози: Автореф. дис… канд. філол. наук: 10.02.04 / Одеський держ. ун-т ім. І.І. Мечникова. – Одеса, 1998. – 16 с. Як відомо, у розмовному регістрі української, російської та англійської мов но – мен корова може бути використаний метафорично на позначення нерозумної, не – приємної жінки, а може й незграбної жінки : "Я ніколи не знав, що Олеся така корова : вона нічого не чула про геомантію!"; Она настоящая корова: никаких интересов, кроме канарейки и герани"; "Judy is a silly cow – don't pay any attention to what she is saying!"; " Для такої корови слід Замовляти два місця у літаку !"; " Где же найти подходящее платье для такой коровы?!". Зовсім іншу ситуацію спостерігаємо в китайській мові, де цілеспрямовану, непохитну людину, що вперто йде до своєї мети, позначають як" таку, що має коров'ячий характер" – 牛脾气 niu piqi; вперту в кращому розумінні цього слова людину, яка має свої переконання та принципи, порівнюють з биком– 牛劲 niu jin . Це словосполучення використовується на позначення великої сили та значних зусиль. Безсумнівну позитивну конотацію має також стійке словосполучення 牛性 niu xing – " темперамент, як у бика" (бик, корова, віл китайською перекладаються спільним відповідником – 牛niu). Позитивність образно – мовного осмислення корови(бика) пояснюється культурно-історично. Бик здавна виконував функції головного помічника китайського селянина. За допомогою биків і обробляли землю, і збирали врожай. Деякі середньовічні китайські імператори навіть видавали едикти, які забороняли споживати яловичину. Биків ховали після того, як вони вмирали своєю смертю, вірою і правдою відслуживши своєму господарю. Навіть у наш час багато китайців(принаймні на Тайвані) не вживають яловичини, керуючись морально-етичними переконаннями, освяченими традицією. Образно-асоціативне осмислення свині(кит. 猪zhu) не пов'язано із конотаціями неохайності, невдячності, егоїстичності та некультурності, притаманними європейському мовному ареалу, розвиваючи(переважно на діалектній основі) емотивне співзначення обмеженості та тупості: 猪猡zhuluo– схід. діал., лайл. "кабан, свиня" (продурну, тупу людину); 猪头三zhutousan– діал. лайл. "свиня, ідіот". Проте у китайському символічному всесвіті свиня як дванадцята зодіакальна тварина пов'язана з ідеєю мужності, енергії та статевої потенції. |