Невра. ЧБ Неврология. Чутлива функція нервової системи та синдроми її ураження (4,0 академ год) Локалізація нейронів поверхневої чутливості
Скачать 4.66 Mb.
|
ПАТОЛОГІЯ АВТОНОМНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ (2,0 академ. год)
ПАТОЛОГІЯ ВИЩИХ МОЗКОВИХ ФУНКЦІЙ (2,0 академ. год)
ДОДАТКОВІ МЕТОДИ ОБСТЕЖЕННЯ, ЩО ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ В НЕВРОЛОГІЇ (1,5 академ. год) У лікарській практиці широко застосовується метод рентгенографії, який полягає в тому, що під час проходження променів крізь тіло різні за щільністю утворення мають різний показник поглинання. Це дає можливість отримати на рентгенограмах зображення певної частини тіла. При травмах головного мозку показано проведення краніографії, яка дозволяє виявити переломи кісток черепа. Дослідження проводять при підозрі на пухлину мозку, в тому числі пухлину гіпофіза. Характерною є зміна “турецького сідла” – його розширення, остеопороз стінки або руйнація. Може виявлятись розходження швів, “пальцеві вдавлення” на склепінні завдяки наявності гіпертензійного внутрішньочерепного синдрому. При невриномах мосто-мозочкового кута має місце розширення входу у внутрішній слуховий прохід на пірамідці скроневої кістки. Хворим на вертеброгенні ураження периферичної нервової системи призначають у 2-х проекціях спондилографію шийного, грудного та поперекового рівнів, яка іноді виявляє вроджені аномалії розвитку хребта (шийні ребра, незрощення дужок хребців), але частіше розростання суглобових поверхонь, хрящових поверхонь, кили Шморля, ознаки нестабільності хребцевих сегментів, спондилолістез, спондилоартроз, остеохондроз хребта. Метод є досить інформативним, він дозволяє виявити руйнації кореня дужок хребців за наявності пухлин спинного мозку, деструкцію тіл хребців при туберкульозному спондиліті, метастатичні порушення, травматичні ушкодження хребта. Ехо-ЕС призначається при травмах головного мозку, підозрі на пухлину головного мозку, внутрішньочерепну гематому, абсцес. Метод ґрунтується на здатності тканин як поглинати, так і відбивати частину ультразвукових коливань, даючи ехо-сигнал. Дозволяє виявити об’ємні утворення в порожнині черепа, які приводять до зміщення серединного М-еха. УЗД показана при порушеннях мозкового кровообігу для виявлення стенозів і оклюзій екстракраніальних судин. Застосовується частота ультразвука від 4 до 5 МГц в постійному режимі (CW). Дозволяє отримати показники швидкості і напрямку кровотоку у кожній із судин, оцінити стан кровопостачання, виявити гемодинамічно значущі порушення. ДДС поєднує допплерівське дослідження і сканування екстракраніальних судин. Дає зображення судинної стінки, форми судини, ступінь стенозу, форму і тип склеротичної бляшки (гіпоехогенні, переважно гіпоехогенні, переважно ехогенні і повністю ехогенні), ознаки турбулентного кровотоку за наявності критичного стенозу. ТКД дозволяє отримати швидкість і напрямок кровотоку у судинах вілізієвого кола, виявити колатеральний кровотік із іншого судинного басейну, як ознаку компенсації або синдрому “обкрадання”. Використовується частота ультразвука 2 МГц в пульсуючому режимі (PW) через орбітальне, темпоральне та окципітальне “вікна”. Оцінюються зміни тонусу і еластичності судин, що дозволяє відрізнити функціональні порушення від морфологічних. Метод може бути використаний в умовах нейрохірургічного стаціонару і реанімаційного відділення для встановлення критичного падіння мозкового кровообігу при значному зростанні внутрішньочерепного тиску і смерті мозку. ТДС один з найсучасніших методів ультразвукового дослідження, дозволяє в B-режимі отримати зображення структур мозку на рівні вілізієвого кола, у режимі кольорового допплерівського картирування потік крові забарвлюється в червоний (до датчика) або синій (від датчика) колір. Вимірюється діаметр судини, швидкість кровотоку (см/с) і розраховується об’ємний мозковий кровотік. Стеноз інтракраніальних артерій 50% супроводжується підвищенням швидкості кровотоку в них. Метод дозволяє виявляти стенози і тромбози мозкових судин, ступінь компенсації мозкового кровотоку, при динамічному спостереженні простежити реканалізацію тромбованих судин. ЕЕГ дозволяє отримати сумарну активність нейронів різних відділів головного мозку у графічному вигляді. Основними характеристиками є частота, амплітуда і фаза. У нормі в стані неспання реєструються - та -ритми, за наявності патології зустрічаються -ритм та -ритм, у хворих на епілепсію наявна судомна активність – “піки”, “пік-хвиля”, “гостра хвиля-повільна хвиля” на тлі повільного ритму. Проба з гіпервентиляцією підсилює патологічні зміни. ВП людини – це складні за формою коливання, які складаються з кількох послідовних хвиль. Визначають їх полярність (П –позитивний, Н – негативний), латентний період в мілісекундах (наприклад, П120). Розташування електродів вибирається залежно від виду досліджуваного ВП, над ділянкою первинної проекційної зони даного аналізатора. Зміни зорових ВП частіше свідчать про демієлінізацію у нервових волокнах. Початкова частина слухових ВП змінюється у разі ГПМК у вертебральнобазилярному басейні, струсі головного мозку. Зміни ВП при розсіяному склерозі виявляються навіть на ранніх стадіях захворювання. РЕГ реєструється у вигляді кривої пульсових коливань комплексного електричного опору. Щоб її отримати, через головний мозок пропускають струм до 10мА з частотою 120-150 кГц, що не відчувається і не викликає побічних явищ. Частіше використовують лобово-мастоїдальне (басейн внутрішньої сонної артерії) і потилично-мастоїдальне відведення (вертебрально-базилярний басейн). Розрізняють висхідну (анакрота) і нисхідну (катакрота) частини реограми. Вияв підвищення тонусу стінки артерій вказує на гіпертонічну хворобу, зменшення пружно-еластичних властивостей артерій зустрічається при церебральному атеросклерозі, дистонічні прояви найчастіше супроводжуються сповільненням венозного відтоку. Метод є чутливим і дозволяє виявляти навіть незначні порушення судинного тонусу. ЕМГ реєструє електричні потенціали м’язів, які виникають під впливом імпульсів, що надходять від мотонейронів довгастого та спинного мозку. Найчастіше дослідження призначається за наявності ураження периферичної нервової системи, міопатій, міастенії. Для проведення локальної ЕМГ використовують голчасті електроди, їх вводять у товщу м’язів для реєстрації потенціалів дії (ПД), реєструють характеристику стану рухових одиниць (РО) окремих м’язів. Стимуляційна ЕМГ вивчає викликані реакції м’яза, дає можливість вирахувати швидкість проведення збудження, що в нормі по периферичним нервам становить 40-85 м/с. Значне зниження швидкості проведення виявляється у разі демієлізувальних полінейропатій, травм, тунельних синдромів. КТ головного мозку дозволяє визначити патологічні вогнища розмірами 0,5-1 см. Для підвищення діагностичних можливостей проводиться підсилення зображення за допомогою рентенконтрастних засобів, що дає можливість проведення диференціальної діагностики доброякісних, злоякісних пухлин, ішемічного і геморагічного інсультів. Вогнища геморагії (ділянки підвищеної щільності білого кольору) виявляються у перші години виникнення, півкульні інфаркти (ділянки зниженої щільності темного кольору) – в кінці 1-ї доби. Злоякісні пухлини мають нерівномірну щільність з зонами некрозу, перифокальний набряк. Абсцес мозку виявляється кільцеподібним підвищенням щільності, наявністю шаруватості. МРТ на відміну від КТ відкриває широкі можливості у діагностиці патологічних процесів у стовбурі головного мозку, мозочку, спинному мозку, у разі вертеброгенних уражень. Ознаки ішемії мозкової тканини виявляються через 6-7 годин. При пухлинах медіальної поверхні півкуль чітко визначається поширеність процесу. Інформативна діагностика пухлин селярної ділянки, а також дегенеративних, запальних процесів головного мозку, енцефалопатій, демієлінізуючих захворювань, сирингомієлії, компресії спинного мозку, патології краніовертебрального переходу. Використання судинного режиму дозволяє здійснити візуальну реконструкцію судин мозку, виявити патологічні зміни (тромбоз, стеноз) і аномалії судин. Товщина зрізу складає 1-5 мм для апарату з напруженням магнітного поля 1,5 Тесла.
|