|
|
ВМ ОПС Литвина. Харківський університет Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба Кафедра Вища математика|
| Практичне заняття № 58
3
|
2
|
1
|
Заняття 6. Застосування кратних інтегралів.
Обчислення площ і обє’мів тіл.
Обчислення фізичних величин.
|
6- 11
| |
| |
|
|
|
Екзамен
|
| |
5.Індивідуальні завдання
Робочою програмою навчальної дисципліни передбачено наступні індивідуальні завдання: 7 розрахунково-графічні роботи, 2 контрольні роботи.
В першому семестрі виконується 4 розрахунково-графічні роботи та контрольна робота за темами №1-6. В розрахунково-графічній роботі №1 «Криві другого порядку» необхідно привести рівняння кривих до канонічного виду, вказати типи кривих та побудувати їх. Вказати координати вершин, центра і рівняння осей. Завдання приведені в таблиці. Номер варіанта завдання, що виконується курсантом, відповідає порядковому номеру його прізвища в журналі навчальної групи.
В розрахунково-графічній роботі №2 «Вектори та їх застосування» необхідно знайти довжини векторів, кути між векторами, проекцію одного вектора на інший, площу трикутника, об’єм піраміди. Номер варіанта завдання, що виконує курсант відповідає порядковому номеру його прізвища в журналі навчальної групи.
В розрахунково-графічній роботі №3 « Пряма і площина у просторі» необхідно розв’язати завдання на взаємне розміщення прямої та площини у просторі, використовуючи основні знання за темою.Номер варіанта завдання, що виконується курсантом, відповідає порядковому номеру його прізвища в журналі навчальної групи.
В розрахунково-графічній роботі №4 «Дослідження функції та побудова її графіка» потрібно використовуючи знання щодо властивостей функцій без використання похідних а також диференціальне числення провести повне дослідження функції та побудувати її графік. Кожний курсант отримає індивідуальні завдання, номер варіанта якого співпадає з порядковим номером його приз віща в журналі навчальної групи.
В другому семестрі виконується 3 розрахунково-графічні роботи та контрольна робота за темою №14.
В розрахунково-графічній роботі № 5“Дослідження функцій багатьох змінних на екстремум” треба обчислити частинні похідні і диференціали ФБЗ,
знайти дотичну площину і нормаль до поверхні, знайти безумовні екстремуми ФБЗ. Кожний курсант отримає індивідуальні завдання, номер варіанта якого співпадає з порядковим номером його приз віща в журналі навчальної групи.
В розрахунково-графічній роботі № 6 “Застосування визначеного інтегралу” необхідно обчислити площу фігури, обмеженої лініями. Обчислити обсяг тіла, утвореного обертанням фігури, обмеженої заданими лініями. Кожний курсант отримає індивідуальні завдання, номер варіанта якого співпадає з порядковим номером його приз віща в журналі навчальної групи.
В розрахунково-графічній роботі №7 «Розв’язання лінійного диференціального рівняння» курсант повинен знайти загальний розвязок лінійного неоднорідного диференціального рівняння другого порядку з постійними коефіцієнтами та правою частиною спеціального виду. Номер варіанта відповідає порядковому номеру призвіща курсанта в журналі навчальної групи.
6. Методи навчання
Методика вивчення навчальної дисципліни «Вища математика» спрямована на повне засвоєння курсантами всіх модулів дисципліни, закладає підґрунтя засвоєння загальнонаукових, загально інженерних та спеціальних дисциплін, удосконалює культуру мислення, розвиває логічне мислення, цементує професію і на базі цього виховує у офіцерських кадрів високу військову майстерність.
Методика викладання дисципліни виходить із основних принципів дидактики (теорія обґрунтування і навчання). Вона надає науково-педагогічну характеристику формам і методам навчання, вказує на більш доцільні їх поєднання для досягнення визначеного ступеню навчання, визначає умови найбільш ефективного їх використання.
Для досягнення основної мети навчання програмою передбачені наступні форми навчання:
фронтальна форма навчання, коли усі курсанти під контролем викладача виконують одне і теж завдання одночасно;
індивідуальна форма навчання, коли курсанти виконують завдання послідовно, один за одним.
При цьому, залежно від необхідності досягнення рівнів знання чи вміння викладач повинен використовувати наступні методи:
пояснювально-ілюстраційний метод, при якому викладач доводить готову інформацію різними засобами, а курсанти її сприймають, усвідомлюють та фіксують у пам'яті. Цей метод є одним із найбільш економічних способів передачі знань, передбачає використання таких засобів інформації, як слово (усне і друковане), різні наочні посібники, плакати, відео- і кінофільми, комп'ютерний ілюстраційний матеріал і т. ін. Знання, які отримані в результаті реалізації цього методу не формують вміння, цей метод використовується для досягнення рівня «Знати»;
репродуктивний метод, головною ознакою якого є доведення і повторення способу діяльності, згідно завдання викладача. Він повинен використовуватися при проведенні практичних занять. Використовуючи цей метод, викладач досягає рівня «Вміти» при вивченні теми.
Вищевказані методи надають курсантам знання, вміння, навички. Для розвитку їх творчих здібностей викладач повинен використовувати методи проблемного навчання: проблемне викладання, частково-пошуковий (евристичний) метод, винахідницький метод.
Проблемне викладання використовується викладачем при постановці проблеми перед тими, хто навчається і подальшого її вирішення, але при цьому викладач показує шляхи рішення, розкриває хід своєї думки. Цей метод повинен застосовуватись викладачем під час проведення практичних занять. Безпосереднім результатом проблемного викладання повинно бути засвоєння курсантом способу і логіки вирішення конкретної проблеми, але ще без вміння застосовувати їх самостійно. Цей метод навчає курсантів способу отримання знань. З його допомогою вони отримують навички творчого мислення.
Частково-пошуковий (евристичний) метод служить меті поступового наближення курсантів до самостійного вирішення проблем шляхом попереднього навчання виконання окремих елементів рішення. Використовується при виконанні практичних завдань, коли спосіб пошуку оптимального рішення визначає викладач, але рішення находить сам курсант.
Винахідницький метод є необхідним для повноцінного засвоєння досвіду творчої діяльності. Викладач використовує його для забезпечення творчого застосування знань, оволодіння методами наукового пізнання, формування риси творчої діяльності є умовою формування зацікавленості, потребу в такій формі діяльності. Формами застосування цього методу є: практичні завдання, завдання на самопідготовку.
Тільки проблемні методи забезпечують глибоке засвоєння знань на рівні їх творчого застосування, оволодіння методами творчого мислення, досвідом практичної і творчої діяльності.
Зміст програми навчальної дисципліни побудований таким чином, що враховує вивчення в логічному поєднанні за усіма семестрами загальнонаукових, загально-інженерних, спеціальних технічних і військово-спеціальних навчальних дисциплін.
Навчальна програма містить необхідний мінімум знань з таких розділів математики: лінійна і векторна алгебра, аналітична геометрія та математичний аналіз.
Засобами реалізації фундаментальної спрямованості дисципліни, окрім вказаних, є фонди навчально-методичних посібників та розробок кафедри.
7. Методи контролю
Складовою частиною процесу навчання є система контролю та звітності курсантів за якістю засвоєння навчального матеріалу. Головна мета контролю полягає у забезпеченні наукового рівня придбаних курсантами знань, міцності сформованих у них вмінь та навичок.
Контроль успішності та якості підготовки курсантів включає:
вхідний контроль;
поточний контроль;
самоконтроль;
модульний (рубіжний) контроль;
підсумковий контроль.
Кількість контрольних заходів, форми їх проведення, періодичність доводяться до курсантів на початку вивчення дисципліни та навчального семестру.
Вхідний контроль проводиться перед вивченням навчальної дисципліни з метою визначення рівня підготовки курсантів з елементарної математики. Він проводиться на першому практичному занятті в кожній навчальній групі. Результати контролю аналізуються на засіданнях кафедри. За результатами вхідного контролю розробляються заходи з надання індивідуальної допомоги курсантам, коригування навчального процесу.
Поточний контроль - оцінювання теоретичних знань і практичних навичок курсанта з конкретного змістового модуля (логічно завершеної частини навчальної дисципліни). Проводиться викладачами на практичних заняттях.
Форми проведення поточного контролю та критерії оцінки рівня знань визначаються кафедрою. Основні форми поточного контролю: усне опитування, письмовий контроль, тестування в т.ч. із застосуванням ЕОТ, виконання практичних завдань, виконання та захист 8 розрахунково-графічних робіт, передбачених робочою програмою навчальної дисципліни.
Основна мета поточного контролю - постійне отримання викладачем інформації про якість засвоєння курсантами матеріалу навчальної дисципліни, перевірка готовності курсантів до виконання наступних навчальних завдань, а також управління їх навчальною мотивацією.
Результати поточного контролю використовуються для коригування методів і засобів навчання та враховуються на екзамені.
Кількість балів для визначення результатів поточного контролю залежить від рівня знань курсанта, вміння використовувати їх при виконанні практичних завдань.
Результати поточного контролю фіксуються в журналі обліку навчальних занять наступним чином: у чисельнику - по 4-бальній шкалі, в знаменнику - кількість балів, яка відповідає даній оцінці по 100-бальній шкалі.
Самоконтроль призначений для самооцінки курсантами якості засвоєння навчального матеріалу з конкретного розділу (теми) навчальної дисципліни. З цією метою в навчальних посібниках для кожної теми (розділу передбачаються питання для самоконтролю. Більша ефективність самоконтролю забезпечується спеціальними програмами самоконтролю та самооцінки, які є складовими частинами електронних підручників та автоматизованих навчальних курсів.
Самоконтроль здійснюється у формі тестування на ПЕОМ за тему, розділ, навчальну дисципліну.
Модульний контроль полягає в оцінюванні результатів навчання курсантів із вивчення навчального матеріалу змістового модуля за результатами поточних контролів та результатами письмового тесту (літучки) і комп’ютерного тесту
Модульний контроль № 1 за змістовні модулі 1.1, 1.2, 1.3 полягає в оцінюванні навчання курсантів за результатами поточних контролів, та захисту РГР -1, 2.
Модульний контроль № 2 за змістовні модулі 1.4, 1.5, 2.1 полягає в оцінюванні навчання курсантів за результатами письмового тесту(літучки), поточних контролів та захисту РГР -3 і контрольної роботи № 1.
Модульний контроль № 3 за змістовні модулі 2.2, 2.3, 2.4 полягає в оцінюванні навчання курсантів за результатами поточних контролів, комп’ютерного тестування та захисту РГР-4.
Модульний контроль № 4 за змістовні модулі 2.5, 3.1, 4.1, 4.2 полягає в оцінюванні навчання курсантів за результатами поточних контролів, захисту РГР -5 ,6.
Модульний контроль № 5 за змістовны модулы 5.1, 5.2, 6.1 полягає в оцінюванні навчання курсантів за результатами поточних контролів, результатами захисту РГР-7, оезультатами комп’ютерного тестування та контрольної роботи № 2.
Модульний контроль № 6 за змістовні модулі 6.2, 6.3, 7.1 полягає в оцінюванні навчання курсантів за результатами поточних контролів, комп’ютерного тестування та результатами письмового тесту.
Кожний модульний контроль проводиться у тижні для контрольних заходів відповідно до графіку навчального процесу.
Модульний контроль є обов'язковим. За результатами поточного контролю курсант не може бути звільненим від модульного контролю.
До модульних контролів курсанти допускаються без будь-яких обмежень. Критерії оцінювання результатів виконання завдань за контрольний захід доводиться до відома курсантів перед початком його проведення.
У разі порушення курсантом встановленого порядку здійснення контрольного заходу (списування, підміна завдання, використання недозволених матеріалів чи засобів) викладач відстороняє цього курсанта від виконання завдання, робить позначку в журналі обліку навчальних занять, оцінює його роботу в нуль балів (незадовільно).
Курсантам забороняється обмінюватись інформацією у будь-який формі, або використовувати інші матеріали та засоби, крім дозволених.
Курсант, який на модульному контролі отримав оцінку «незадовільно», повинен скласти його повторно і отримати позитивну оцінку, в іншому випадку він до підсумкового контролю не допускається. Курсант не може повторно складати модульний контроль з метою підвищення оцінки.
Відмова курсанта від відповіді на білет (тест) оцінюється як незадовільна відповідь. Форми модульного контролю: усне опитування при захисті РГР; письмовий контроль(літучки та контрольні роботи), комп’ютерне тестування. Модульний контроль проводиться в ході одного із навчальних занять наприкінці вивчення змістового модулю протягом не більше 45 хвилин. Усний або письмовий модульний контроль може проводитись в години самостійної роботи тривалістю до 2-х годин.
Розроблені для проведення білети (тести) забезпечують перевірку теоретичної та практичної підготовки тих, хто навчається.
Підсумковий контроль проводиться у вигляді екзаменів в обсязі навчального матеріалу, визначеному цією робочою програмою.
Успішність засвоєння змістових модулів оцінюється сумою набраних балів - рейтинговою оцінкою ( ).
Розмір формується як сума балів за контрольні заходи протягом семестру з урахуванням їх ваги, наявності штрафних та заохочувальних балів.
По закінченню вивчення навчальної дисципліни за умов здачі усіх передбачених програмою контрольних заходів курсантові одноразово надається змога за власним бажанням підвищити оцінку з дисципліни шляхом складання диференційованого заліку або екзамену.
Форма проведення контролю (усна, письмова, комбінована, а також шляхом компютерного тестування ), зміст і структура контрольних завдань, білетів, перелік матеріалів, користування якими дозволяється курсанту під час екзамену (підручники, довідники, , таблиці та інші посібники) і критерії оцінювання обговорюються на засіданні кафедри і затверджуються завідувачем кафедри не пізніше ніж за місяць до початку складання контрольного заходу. Названі матеріали дійсні протягом навчального року, вони є складовою навчально-методичної документації з дисципліни і зберігаються на кафедрі. Можливе поєднання різних форм контролю.
Оцінки за диференційований залік і екзамен вносяться у екзаменаційну відомість. Оцінка за екзамен вноситься в Додаток до диплома і вважається остаточною, навіть, якщо вона менша за підсумкової оцінки за вивчення дисципліни.
8.Розподіл балів, які отримують курсанти
В основу модульно-рейтинговох системи контролю і оцінювання (МРСО) покладено поопераційний контроль і накопичення рейтингових балів за різнобічну навчально-пізнавальну діяльність курсантів у процесі навчання.
Метою МРСО є:
інтенсифікація навчального процесу та підвищення якості підготовки фахівців;
підвищення мотивації курсантівв до активного, свідомого навчання, систематичної самостійної роботи протягом семестру та відповідальності за результати навчальної діяльності;
встановлення постійного зворотного зв’язку з кожним курсантом та своєчасне коригування його навчальної діяльності;
забезпечення змагальності та здорової конкуренції у навчанні;
підвищення об’єктивності оцінювання рівня підготовки курсантів;
зменшення психологічних, емоційних і фізичних перевантажень у період екзаменаційних сесій.
ПОЛОЖЕННЯ
про рейтингову систему оцінки успішності курсантів.
Розподіл навчального часу за видами занять і завдань з дисципліни згідно з робочим навчальним планом.
Семестр
|
Навчальний час
|
Розподіл навчальних годин
|
Контрольні заходи
|
кредити
|
акад. год.
|
Лекції.
|
|
Практичні.
заняття
|
|
Екзамен
|
МКР
|
Семестр.
атестат.
|
1
|
6
|
176
|
58
|
|
56
|
|
Е
|
3
|
Е
|
2
|
6
|
172
|
56
|
|
62
|
|
Е
|
3
|
Е
|
Рейтинг курсанта з дисципліни в кожному семестрі складається з балів, що він отримує за:
відповіді на практичних заняттях;
захист РГР;
компютерне тестування;
контрольні роботи;
відповідь на екзаменах в першому та другому семестрах.
|
|
Скачать 1.15 Mb.