185_kucinko_profesi Професійний довідник учителя літератури. Видавнича група "Основа"
 Скачать 1.9 Mb.
|
|
203 Розвиток усного та писемного мовлення учнів. словниково-фразеологічна робота другі — містять описи (складніші, потребують більшого жит- тєвого досвіду та спостережливості: про пори року, явища при- роди, описи оточуючої обстановки); треті — передбачають уміння визначати предмет судження, аргументувати твердження та доводити їх (твори на літератур- ні та суспільно-політичні теми). Обравши тему для твору, учитель визначає мету та завдання роботи, встановлює, що нового засвоять учні в результаті робо- ти, які навички засвоять та закріплять. Якщо тема безпосередньо пов’я зана з вивченням літературно-художнього твору, необхідно перевірити, як учні опанували текст і розібралися в його ідейно- образ ній системі. Готуючи учнів до написання перших творів на літературні теми, дуже важливо провести низку усних справ та письмових робіт допоміжного характеру (добір цитат, складання плану, лексична підготовка тощо). Під час роботи над твором добирається відповідна лексика та фразеологія; для того щоб не було повторів, добираються синоніми [70, с. 225–229]. Учням слід допомогти обрати тему: подумати, з якої теми є більше знань; яку з тем учень вважає цікавішою, зрозумілішою; чи є в учня додаткові джерела для написання твору за обра ною темою (домашня, шкільна, районна бібліотека тощо і відповід- но сам текст літературного твору, довідкова та критична літера- тура). Наступним після обрання теми твору є визначення ключового слова (слів) у ній та аналіз усього заголовка, який є концентрова- ною інформацією про весь твір. Для того щоб твір мав завершений вигляд, найоптимальнішим виходом є епіграф (цитата з іншого твору). Епіграф не тільки ви- конує роль «окраси», а й передає основну ідею твору. Епіграфів може бути кілька. Для успішного написання твору слід чітко уявляти його струк- туру. Як відомо, традиційно твір поділяють на три частини: вступ (1/4 частина всього обсягу), основна частина (1/2 обсягу), завер- шення або висновки (1/4 всього обсягу) [91, с. 21]. Піл час написання вступу слід пам’ятати: вступ повинен від- повідати темі твору, його загальному стилю; потрібно уникати трафаретності. У вступі зазвичай подається розгорнута сутність ключового слова — інформація, пов’язана з ним через літерату- рознавчі, історичні, ліричні асоціації; виправданим є вживання цитат, які мають бути вмотивовані. 204 Розділ 3. урок як основна форма організації навчання літератури Типи вступів учнівських творів 1. Історичний — про епоху, до якої належить творчість письмен- ника або описувані у творі події. 2. Аналітичний — аналізує ключове поняття, що є складовою фор- мулювання теми. 3. Літературознавчий — розкриває значення творчості письмен- ника, його місце в розвитку літератури, особливості творчості тощо. 4. Біографічний — викладаються факти з біографії письменника. 5. Автобіографічний — із власного досвіду учнів. 6. Суспільствознавчий — особливості розвитку суспільства, окре- мі вияви позитивних і негативних суспільних явищ тощо. 7. Філософський — розкриває внутрішні роздуми, які сприяють сприйняттю твору загалом. 8. Ліричний — налаштовує на певний лад майбутньої розповіді [91, с. 54]. Завершальна частина твору — висновки. Вони можуть бути двох видів: 1) висновки, виведені з наявних у творі думок, аргументів, не ви- ходять за межі теми, є відповіддю на поставлену проблему; 2) висновки, що виходять за межі теми,— їх ми формуємо, вико- ристовуючи додаткові знання щодо впливу твору на літератур- ний процес, життя суспільства тощо [91, с. 64]. Роблячи висновки, учень може зіткнутися з проблемою загаль- ної «неготовності» твору, коли існують лише його окремі части- ни,— такі частини твору можна поєднати в єдине ціле за допомо- гою так званих «логічних місточків» [66, с. 31]. Пам’ятка для вдосконалення написаного твору 1. Чи має твір зачин? Перше речення має визначити наступне. 2. Чи достатньо розкрита основна частина? Чи послідовно роз- міщені речення? Чи вдалими є переходи від однієї частини до другої? 3. Чи правильно пов’язані між собою речення? Чи не повторю- ються ті самі слова та вирази? Можливо, потрібно замінити де- які з них вдалішими. 4. Чи відповідає назва твору його змісту? Чи немає зайвих слів або речень, що не стосуються теми? 5. Чи має твір кінцівку? Останнє речення має зробити текст за- вершеним. 6. Чи виділена кожна частина в абзац? 205 Розвиток усного та писемного мовлення учнів. словниково-фразеологічна робота 7. Чи є пропущені літери, чи правильно написані слова з нена- голошеними голосними, спрощеннями тощо, чи правильно по- ставлені знаки наприкінці речення? 8. Не впевнений — запитай у вчителя! Аналіз твору Оцінюючи письмові роботи, учитель ураховує правильність і повноту розкриття теми (зміст), стиль викладу, грамотність (орфо- графічну та пунктуаційну). Учитель визначає, наскільки правиль- но осмислена й розкрита тема, чи вказує на фактичні помилки та неправильне трактування фактів, послідовність викладеного ма- теріалу за планом, самостійність автора. Аналізуючи стиль твору, учитель звертає увагу на вміння учнів користуватися лексичним багатством мови та різноманітністю стильових конструкцій, збира- ти слово згідно контексту [70, с. 230]. Робота з розвитку усного та писемного мовлення учнів забез- печує тісний зв’язок лінгвістичних теорій із практикою і ґрунту- ється на опрацюванні текстів різних стилів і типів мовлення, на аналізі їх змісту, структури й мовних засобів. Грамотно оформленим слід уважати усне висловлювання, у якому учень додержується: правил вимови й наголосу; правил уживання слів відповідно до їх значення й особливостей викори- стання в різних стилях мови; правил утворення та зміни слів, а та- кож утворення словосполучень і речень відповідно до вимог грама- тики; правил орфографії та пунктуації. Підготовка до аналізу письмових робіт (роботи над помилка- ми) розпочинається з ретельної перевірки письмових робіт, облі- ку і класифікації помилок. Методика й техніка виправлення по- милок різниться залежно від періоду навчання, підготовленості класу, організації наступної роботи над помилками. Виправлення можна проводити у такий спосіб: а) неправильно написану літеру чи частину слова вчитель закре- слює, зверху пише правильну, орфограму підкреслює двома рисками, на березі вертикальною рискою позначає наявність помилки в рядку; б) орфограму, у якій є помилка, підкреслює, не подаючи правиль- ного її написання, на березі позначає наявність помилки в рядку. Після перевірки письмових робіт помилки підраховують і кла- сифікують, що дає змогу встановити рівень грамотності учнів, їх знання і навички з орфографії, пунктуації, синтаксису тощо, ви- значити шляхи роботи над усуненням помилок. У процесі класи- фікації помилки групують, виявляють типові та індивідуальні. 206 Розділ 3. урок як основна форма організації навчання літератури Класифікація помилок є необхідною умовою й основою для плану- вання і проведення уроків їх аналізу. Під час аналізу переказу із творчим завданням дуже важливо розглянути текст, написаний учнями, з огляду його відповідності таким параметрам: обсяг відтвореного висловлювання (характеризується підра- хунком лексем і речень); кількість мікротем; повнота розкриття теми та задуму висловлювання; логічна послідовність у викладі думок; збереження типу, стилю та жанру мовлення; збереження (більшою чи меншою мірою) характерних для сти- лю та жанру мовлення мовних засобів. Аналізуючи доповнення до переказу у вигляді твору, важли- во звертати увагу не стільки на кількісний, скільки на якісний аспект виконаної учнем роботи: зв’язність, цілісність, заверше- ність тексту, сформульованість у ньому основної думки. Важливо з’ясувати, якою мірою учень виявив уміння оформляти своє розу- міння почутого у вигляді автономного висловлювання (наявність початку і кінця), особливо в художньому тексті, що характеризу- ється багатоплановістю думки. Якість змісту та мовного оформлення (рівень орфографічної, пунктуаційної та стилістичної грамотності) визначається за кри- теріями. Критерії оцінювання усного/письмового монологічного висловлювання Рівень Бал Характеристика змісту переказів і творів Грамотність (кількість помилок) Початковий (бали цього рівня одержу- ють учні, які не досягають значного успіху за жодним із визначених критеріїв) 1 Учень будує лише окремі, не пов’язані між со- бою речення; лексика висловлювання є дуже бідною (див. примітку до таблиці) 17–18 і більше /7–8/4 2 Учень будує лише окремі фрагменти висловлю- вання; лексика і граматична будова мовлення є бідними й одноманітними 15–16 /7–8/4 3 За обсягом робота становить менше половини від норми; висловлювання не є завершеним текстом, мають місце непослідовність викладу, пропуск фрагментів, важливих для розуміння думки; лексика і граматична будова збіднені 13–14/7/4 207 Розвиток усного та писемного мовлення учнів. словниково-фразеологічна робота Рівень Бал Характеристика змісту переказів і творів Грамотність (кількість помилок) Середній (балів цього рівня заслуго- вують учні, які будують текст, що за обсягом, повнотою відтворення інформації та зв’язністю значною мірою задовольняє норму, але за іншими крите- ріями резуль- тати є істотно нижчими) 4 Письмове висловлювання за обсягом становить дещо більше половини від норми і характеризу- ється вже певною завершеністю, зв’язністю; проте є недоліки за рядом показників (до семи), напри- клад, характеризується неповнотою і поверхові- стю в розкритті теми; порушенням послідовності викладу; не розрізняється основна та другорядна інформація; добір слів не завжди є вдалим (у разі переказу — не використано авторську лексику) 11–12/5–6/3 5 За обсягом робота наближається до норм, загалом є завершеною, тема значною мірою розкрита, але трапляються недоліки за рядом показників (до шести): роботі властива по- верховість, висвітлення теми, основна думка відсутня, бракує єдності стилю тощо 9–10/5–6/3 6 За обсягом висловлювання сягає норми, його тема розкривається, виклад загалом зв’язний, але ро- бота характеризується недоліками за кількома по- казниками (до п’яти): помітний її репродуктивний характер, відсутня самостійність суджень, їх аргу- ментованість, добір слів не завжди є вдалим тощо 7–8/5/3 Достатній (ба- лів цього рівня заслуговують учні, які досить уміло будують текст за біль- шістю крите- ріїв, але за де- якими з них ще припускаються помилок) 7 Учень самостійно створює достатньо повний, зв’язний, з елементами самостійних суджень текст (у разі переказу — з урахуванням виду пере казу), вдало добирає лексичні засоби (у разі перека- зу — використовує авторські засоби виразності, образності мовлення), але в роботі є недоліки (до чотирьох), наприклад: відхилення від теми, порушення послідовності її викладу, основну дум- ку не аргументовано тощо 5–6/3–4/2 8 Учень самостійно будує достатньо повне (у разі переказу — з урахуванням виду переказу), осмислене, самостійне і загалом удало написане висловлювання, проте трапляються ще недоліки за певними показниками (до трьох) 3–4/3–4/2 208 Розділ 3. урок як основна форма організації навчання літератури Рівень Бал Характеристика змісту переказів і творів Грамотність (кількість помилок) Достатній 9 Учень самостійно будує послідовний, повний, логічно викладений текст (у разі переказу — з урахуванням виду переказу); розкриває тему, висловлює основну думку (у разі переказу — авторську позицію); вдало добирає лексичні за- соби (у разі переказу — використовує авторські засоби виразності, образності мовлення); однак припускається окремих помилок (за двома по- казниками); здебільшого це відсутність виразної особистісної позиції чи незалежної її аргументації тощо 1+1/(не груба)/3/2 Високий (балів цього рівня заслуговують учні, які вміло за змістом і формою будують текст; висловлюють і аргументують свою думку; вміють зістави- ти різні погляди на той самий предмет, оціни- ти аргументи на їх доказ, обрати один із них; окрім того, пристосовують висловлювання до особли- востей певної мовленнєвої ситуації, ко- мунікативного завдання) 10 Учень самостійно будує послідовний, повний (у разі переказу — з урахуванням виду пере- казу) текст, враховує комунікативне завдання, висловлює власну думку, певним чином аргу- ментує різні погляди на проблему; (у разі пере- казу — зіставляє свою позицію з авторською), робота відзначається багатством словника, граматичною правильністю, додержанням стильової єдності та виразності тексту, але за одним із критеріїв допущено помилку 1/2/1 11 Учень самостійно будує послідовний, повний (у разі переказу — з урахуванням виду пере- казу) текст, враховує комунікативне завдання, висловлює власну думку, зіставляє її з думками своїх однокласників (у разі переказу — вра- ховує авторську позицію), уміє пов’язати об- говорюваний предмет із власним життєвим досвідом, добирає переконливі докази для обґрунтування тієї чи іншої позиції з огляду на необхідність розв’язувати певні життєві пробле- ми, робота в цілому відзначається багатством словника, точністю слововживання, стилістич- ною єдністю, граматичною різноманітністю 1 (негруба) 1/1 209 Розвиток усного та писемного мовлення учнів. словниково-фразеологічна робота Рівень Бал Характеристика змісту переказів і творів Грамотність (кількість помилок) Високий 12 Учень самостійно створює яскраве, оригіналь- не за думкою висловлювання відповідно до мовленнєвої ситуації та адресата мовлення, аналізує різні погляди на той самий предмет, добирає переконливі аргументи на користь тієї чи іншої позиції, усвідомлює можливості вико- ристати ту чи іншу інформацію для розв’язання певних життєвих проблем, робота в цілому відзначається багатством слововживання, граматичною правильністю. Робота може мати художню цінність 0/0/0 Примітка. Окрім того, в письмових висловлюваннях урахову- ється наявність: 1) орфографічних і пунктуаційних помилок, які підраховуються сумарно, без диференціації (перша позиція); 2) лексичних, граматичних (друга позиція); 3) стилістичних (третя позиція). Під час оцінювання переказу враховують також характер помил- ки. Слід виділяти негрубі (тобто такі, що не мають істотного зна- чення для характеристики грамотності), повторювані й однотипні помилки. Під час підраховування помилок: дві негрубі вважають за одну помилку; повторювані орфографічні помилки (у тому самому слові, яке вживається кілька разів, або в однокореневих словах) вважа- ють за одну помилку (скільки б їх не було); перші три однотипних помилки (помилки на одне правило) вважають за одну, кожну наступну подібну помилку врахову- ють як самостійну. За наявності в переказі більш ніж п’яти виправлень оцінка знижується на один бал. Складений учнями план під час вистав- лення оцінки не враховується. Оцінку можна підвищити на бал, якщо обсяг творчого завдан- ня значно перевищує середній рівень (1–1,5 сторінки), а також може бути знижена на бал, якщо обсяг твору не досягає середньо- го рівня. 210 Розділ 3. урок як основна форма організації навчання літератури 3.16 Розвиток самостійності учнів під час виконання домашнього завдання Домашні завдання — це спосіб організувати й контролювати самостійну роботу учнів із художнім текстом та керувати та- кою роботою з метою набуття читацьких умінь. До таких завдань слід віднести уміння встановлювати причин- но-наслідковий зв’язок подій, мотивувати вчинки, поведінку та взаємини дійових осіб твору. У полі зору учнів мають бути зовніш- ність, внутрішній світ героя, його мова, пряма авторська характе- ристика і такі композиційні елементи, як пейзаж та інтер’єр, що допомагають «побачити» героя в предметному світі. Дуже важливо сформувати вміння синтезувати окремі елементи тексту. Із метою активізації читацьких вражень можна запропонувати дітям до наступного уроку виконати випереджальне завдання: під- готуватися до вікторини; намалювати ілюстрацію до твору, на зворотній стороні аркуша записати той фрагмент твору, який проілюстровано; навчитися виразно читати цей епізод. Домашнє завдання можна формулювати й у такий спосіб: прочи- тати твір, знайти та виділити в тексті слова, відгуки автора, які розкривають його почуття, його ставлення до того, що відбу- вається тощо; подумати, які події їх викликають, розповісти про них; навчитися виразно читати твір, щоб під час читання були ви- явлені почуття автора, його ставлення до описаних подій і героїв. Від осмислення авторського ставлення до героїв та подій про- читаного твору переходимо до з’ясування конфлікту, що закладе- ний в основу твору [107, с. 108–110]. Якщо учням для самостійного прочитання пропонується до- сить великий за обсягом уривок чи твір, домашнє завдання до- цільно сформулювати у такий спосіб: прочитати твір (зазначені розділи); скласти план подій, які відбулися з героями прочитаних розділів чи твору; підготуватися стисло розповісти про них. Таке завдання спрямовує увагу учнів на послідовність подій, що є важливим для розуміння причинно-наслідкового зв’язку. Окремим дітям можна запропонувати індивідуальні завдання: цілеспрямовано дібрати епізоди чи потрібну інформацію, визна- чити їх межі; виразно прочитати тощо. |