185_kucinko_profesi Професійний довідник учителя літератури. Видавнича група "Основа"
 Скачать 1.9 Mb.
|
|
220 Розділ 3. урок як основна форма організації навчання літератури якої педагог перетворюється на технолога, а учень стає активним учасником процесу навчання. Педагогічна майстерність сучасно- го вчителя має розвиватись «не через забезпечення його великою кількістю рецептурних посібників і широке використання ним готових поурочних розробок. Йому потрібні передусім фунда- ментальні знання з базового предмета, висока загальна культура і ґрунтовна дидактична компетентність» [86, с. 44]. Оскільки метод проектів належить до технологій особистісно орієнтованого навчання, його мета спрямована на розвиток у шко- лярів: особистісних і соціально значущих якостей (ініціативності та наполегливості, толерантності й здатності працювати в коман- ді й адаптуватися до умов, що змінюються, здорового духу су- перництва); дослідницького, пізнавального інтересу; уміння самостійно знаходити інформацію; здатності орієнтуватися в цій інформації; уміння аналізувати, узагальнювати інформацію, представляти її у вигляді оформленого результату діяльності; уміння самостійно та критично мислити й висловлювати влас- ну думку, орієнтуватись у різноманітних ситуаціях [46, с. 3]. Проектна діяльність передбачає колективну роботу: інформа- ційний обсяг проектів змушує учнів об’єднуватись у групи; склад, чисельність та обов’язки члени групи визначають самі. Учитель виступає в ролі помічника, партнера, порадника, який допомагає розставити акценти, знайти оптимальний метод, накреслити шлях до поставленої мети. У результаті виграють усі: учні усвідомлю- ють, що всі члени групи приречені на загальний успіх або загаль- ну невдачу. Успіхи кожного визначаються не тільки ним самим, а й зусиллями його товаришів. У проекті за умов кооперації реалі- зується розуміння, що власний успіх залежить від успіху команди. Навчальний проект — організаційна форма роботи, що спрямо- вана на опанування навчального матеріалу і складає частину навчального предмета. Результативність виконання проекту досягається виконан- ням низки різнорівневих дидактичних, розвивальних та вихов- них завдань. Завдяки проектуванню на уроках літератури учні вчаться: усвідомлювати мету; планувати свою роботу, прогнозувати можливі результати; 221 проектна діяльність під час вивчення літератури використовувати різні джерела інформації (літературні твори, дослідження літературознавців і мовознавців, монографії, ма- теріали преси та ін.); самостійно шукати та накопичувати матеріал; аналізувати та зіставляти різноманітні факти; доводити свої погляди; приймати самостійні рішення; підтверджувати чи спростовувати ідею; активізувати соціальні контакти (працювати спільно, розподі- ляти доручення); створювати власні матеріальні носії проектної діяльності (стін- нівку, сценарій, журнал тощо); представляти результати своєї роботи, обравши для цього най- універсальнішу форму. 3.20.1. Типи навчальних проектів Дослідницькі. Для цих проектів є важливими мета, структура, соціальне спрямування, актуальність; вони дають змогу активізу- вати й розвивати розумові та мовленнєві здібності учнів, їхнє ми- слення, пам’ять, привчають до уважності, спостережливості, від- повідальності, формують культ знань. Вимоги до дослідницьких проектів (дослідження художнього твору): добре знати текст, уміти орієнтуватися в ньому; уміти насолоджуватися та милуватися твором, розмірковувати і збагачуватися красою, мудрістю, натхненням; не проголошувати «затертих» істин, стандартів, не зубрити премудрий книжний аналіз, а дивуватися, запитувати, спере- чатися, доводити, ділитися враженнями; не боятися цитувати на підтвердження сказаного; не забувати робити висновки, обов’язково висловлювати своє ставлення до героя, учинку, події, предмета тощо; намагатися виділяти головне, не втомлювати слухачів зайви- ми деталями; розглядати твір із позицій загальнолюдського, вічного, поста- ратися збагнути цінність його для сучасників; не забувати, що кожне слово в художньому творі несе змістове навантаження; аналізуючи вчинок героя, уміти пояснити, чому він так учи- нив; учитись чітко, грамотно і логічно висловлюватися; 222 Розділ 3. урок як основна форма організації навчання літератури готуватися до відповіді завчасно: скласти, у разі потреби, план або схему відповіді; пам’ятати: твір — це айсберг, на поверхні якого лише його вер- шина, отже, потрібно вміти заглиблюватись у суть. Інформаційні. Це проекти інтегрованого характеру. Учні отри- мують проблемні завдання залежно від пізнавальних інтересів і творчих здібностей (завдання для біографів, читців, літературо- знавців тощо). Вони передбачають: збирання цікавих фактів із життя письменника, які допома- гають учням краще зрозуміти його як особистість, осягнути ідейно-естетичний ідеал письменника, життєву позицію; пошук відомостей про різні варіанти твору; складання карти подорожей літературних героїв тощо. Ігровими проектами є такі: літературно-театральні вистави; ігрова імітація різних сюжетних версій та ситуацій, у яких опиняються герої; реклама книжки, твору; ігрова імітація соціальних і ділових стосунків; імітація зйомки продовження твору та ін. Творчі — створення та презентація: ілюстративного матеріалу; сценарію літературно-музичної композиції; журналу мандрівки разом з улюбленим героєм; колективного колажу; фотопроекту, діафільму чи відеофільму; збірок різної тематики тощо. Прикладні. Це складання: словника власних назв; топонімічного словника; програми з літератури для онуків; проекту освіти 2050 року; хроніки життя класу; заповіту нащадкам тощо. Практико-орієнтовані. Результат діяльності учасників такого проекту чітко визначено від самого початку, він орієнтований на соціальні інтереси (документ, програма, рекомендації, про- ект закону, словник тощо). Проект потребує складання сценарію всієї діяльності його учасників із визначенням функцій кожного з них. 223 проектна діяльність під час вивчення літератури 3.20.2. Етапи роботи над проектом Оскільки навчальний проект — це організаційна форма робо- ти, яка спрямована на опанування навчального матеріалу і скла- дає частину стандартного предмета, важливим є чітке планування етапів роботи і виконавців. Робота над проектом передбачає: I. Етап передпроектної підготовки 1. Формування проектної групи. 2. Визначення об’єкту дослідження. 3. Обрання наукових керівників і консультантів. 4. Визначення теми проектної роботи. 5. Визначення проблемної мети (завдання). 6. Висунення гіпотез розв’язання проблемного завдання. 7. Обґрунтування методів дослідження. 8. Розробка плану дослідження. 9. Пошук інформації, вивчення літератури з проблеми, яка до- сліджується. II. Дослідницький етап 1. Збирання даних із використанням відповідних методів до- слідження. 2. Аналіз вірогідності джерел інформації та отриманих даних. 3. Обробка й аналіз отриманих даних. 4. Підготовка висновків. 5. Співставлення висновків із гіпотезою. 6. Оформлення результатів дослідження та підготовка до під- сумкового звіту. III. Етап представлення отриманих результатів 1. Публічна презентація результатів дослідження. 2. Аналіз обробки виконаної роботи. 3. Оцінка роботи проектної групи загалом і кожного з її учас- ників окремо. У такий спосіб, досягається виконання низки різнорівневих дидактичних, розвивальних та виховних завдань. Метод проектів навчає обирати найоптимальніші й водночас конкурентоспромож- ні варіанти розв’язання поставленої проблеми. Спільними умовами ефективності роботи є: 1) вироблення чіткої системи оцінювання роботи; 2) важливий кінцевий результат, а не вправа заради самої вправи. Оскільки проект може призначатися для вивчення однієї теми, декількох взаємопов’язаних тем або цілого тематичного блоку, його замисел виростає з певної загальної проблеми, що потребує 224 Розділ 3. урок як основна форма організації навчання літератури розв’язання і формулюється у вигляді декількох або однієї на- вчальної мети. Проект може бути довготривалим та короткотривалим. Замислюючи довготривалий проект, учитель передусім пови- нен продумати проблему, завдання, пов’язані з нею, можливі шля- хи їх розв’язання, конкретні результати. Наприклад, проектне до- слідження теми «Причини походження та існування «мандрівних сюжетів» у творах усної народної творчості народів світу» можна розподілити на такі етапи: I етап — колективна робота над порівнянням казок «Мороз- ко» (російська), «Дідова дочка і бабина дочка» (українська), «Двана дцять місяців» (сербська), «Попелюшка» (німецька й французька), з використанням індивідуальних завдань випе- реджального характеру; II етап — уведення поняття «гіпотеза», розгляд припущень щодо причин походження та існування «мандрівних сюжетів» і висунення власних ідей; III етап — самостійний пошук «мандрівних сюжетів», їх ана- ліз і публічний виступ за темою проекту. Термін реалізації цього проекту — 2–4 уроки, тобто 1–2 тиж- ні. Роль учителя в його здійсненні домінуюча, але це керівництво пізнавальним, дослідницьким процесом, результатом (продуктом дослідження) якого стануть висновки (знання), здобуті учнями са- мостійно й базовані на власному аналізі [46, с. 5]. Вивчаючи більш об’ємну тему у 8–11-х класах можна створити міні-проекти, які в сукупності допоможуть опрацювати тему за- галом. Наприклад: Завдання 1-го міні-проекту 1. Повідомлення учнів про життєвий шлях письменника або по- ета. 2. Повідомлення про найвідомішу збірку (збірки) автора. 3. Мікрофон «Що я дізнався про цього письменника/поета та про його твори?» (учні коротко формулюють відповіді на запитан- ня, спрямоване на перевірку опанованої інформації, отриманої з попередніх повідомлень). 4. Виразне читання творів/уривків автора, що вивчається. Завдання 2-го міні-проекту 1. Виразне читання уривків із творів письменника. 2. Складання опорної схеми за твором, що вивчається. 3. Аналіз схеми малюнка до твору. 4. Створення усних малюнків до твору. 225 проектна діяльність під час вивчення літератури 5. Мікрофон: «Що нового я дізнався сьогодні про творчість пись- менника/поета та його уявлення про світ?». Завдання 3-го міні-проекту 1. Інтерв’ю з письменником/поетом. 2. Інтерв’ю із героями твору. 3. Аналіз висловлювань письменника. У чому полягає їх акту- альність? 4. Написання сенкану або есе про творчість письменника. 5. Демонстрація й коментарі до ілюстрацій із творів художників та ілюстраторів. Після виступу кожної групи з’ясовуються враження від відпо- відей, проводиться рейтингове оцінювання з урахуванням таких критеріїв, як наукова достовірність, уміння самостійно знаходити інформацію, послідовність, переконливість, логічність, оригіналь- ність, творчий підхід, уміння працювати в групі тощо [46, с. 6]. Навчальні завдання й очікувані результати під час роботи над довготривалим проектом Здійснення цільового пошуку літератури, інформації в бібліо- теках і мережі Internet; добір потрібної інформації, її аналіз та оцінювання; планування діяльності, розподіл її на етапи; ефективне використання комп’ютерної техніки для реалізації поставлених завдань; застосування наукових методів пізнання (аналіз, синтез, оці- нювання); використання здобутих знань у повсякденному житті. Під час організації та координації діяльності учнів над проек- тами особливу увагу слід приділити: створенню груп для спільної роботи на основі психологічного сумісництва; зберігання інформації з різноманітних джерел та якості її опра- цювання; обранню напрямів діяльності; організації екскурсій (очних чи заочних) до музеїв, на виставки; організації екскурсійних поїздок до інших населених пунктів (у разі потреби); налагодженню особистісного спілкування (зокрема, за допомо- гою телефону й електронної пошти); консультаціям спеціалістів (учителів-предметників, праців- ників культурологічних установ, фахівців у галузі реклами та дизайну); 226 Розділ 3. урок як основна форма організації навчання літератури запрошенню до співпраці тих, хто зацікавився (зокрема, бать- ків); неодноразовому спільному обговоренню проектів; якості створених презентацій (зокрема, комп’ютерних), газет, публічних виступів, відеофільмів тощо; критеріям оцінювання роботи; формуванню планів практичної реалізації проектів; матеріальним витратам під час підготовки проектів; психологічній готовності до публічного виступу, захисту пре- зентацій. Місія вчителя під час підготовки проекту — допомагати, нена- в’язливо керувати, спрямовувати, координувати, консультувати, допомагати долати конфліктні ситуації, підтримувати бажання пізнавати й творити [46, с. 6–7]. Доцільною є також методика проведення захисту проектів на уроці впродовж 20–30 хв із високим рівнем результативності (ко- роткотривалий проект). Цей метод найкраще застосовувати на етапі закріплення знань, умінь, навичок, коли текст прочитано та проаналізовано (якщо тема розрахована на один урок, то перша частина уроку — ознайомлення з текстом, частковий аналіз, скла- дання плану, друга — виконання і захист проектів). Назви усіх проектів (4–6, залежно від кількості учнів та кількості робочих груп) написані на дошці. Учитель ознайомлює учнів із кожним проектом і стисло пояснює завдання (чи роздає підготовлені зазда- легідь інструкції); учні отримують матеріал, необхідний для ви- конання завдання: папір, словники, маркери, фломастери тощо. На виконання роботи надається 10–20 хв, залежно від кількості груп та складності завдань. Під час роботи вчитель допомагає, по- яснює, контролює ситуацію, а пізніше, під час захисту, оцінює роботи учнів. Учитель та учні можуть ставити питання будь-якій групі після перегляду всіх презентацій. Для захисту можна запропонувати як універсальні, так і ситу- ативні проекти, групові та індивідуальні, для підготовки яких має бути складена чітка інструкція для кожної групи з урахуванням вікових можливостей дітей. Під час роботи над короткотривалими проектами необхідно створити творчу атмосферу, ситуацію успі- ху; результатом стане краще розуміння художнього твору, його аналіз, побудова власних інтерпретацій, розвиток творчих здібно- стей учнів. Наприклад, можна запропонувати проекти за темами: «Я лінгвіст» (робота зі словниками; завдання: розкрити значення та зміст слів); «Я художник» (виконати ілюстрації до твору чи до цитат, кольорові асоціації); «Я перекладач» (робота з текстом, 227 проектна діяльність під час вивчення літератури що потребує перекладу, чи з різними перекладами); «Я режисер» (підготувати сценарій інсценізації уривку твору); «Я літературо- знавець» (робота з літературознавчим матеріалом) тощо. Метод захисту власних проектів надає учням можливість ре- алізувати свої задуми, прагнення до спостережень, аналізу явищ життя та мистецтва. Під час вивчення літератури як мистецтва слова цей метод спрямований на збудження розуму, формування критичного мислення, осягнення насамперед себе. Функція вчи- теля полягає в тому, що спочатку він виступає як організатор двостороннього навчального процесу, питомою вагою якого є са- мостійна робота учнів, а під час власне захисту проектів виконує творчо-корегувальну роль. Ефективність застосування методу залежить від багатьох фа- кторів: опанування учнями тексту літературного твору, місце уро- ку в темі, загальний рівень підготовки учнів, їхнє ставлення до творчих завдань, психологічний клімат у класі, майстерність учи- теля, чіткість питань, мети, інструкції. Працюючи над проектом, учні краще запам’ятовують на- вчальний матеріал, мають змогу випробувати себе в різних ролях, навчаються працювати в колективі та розв’язувати певні пізна- вальні завдання. Групові проекти відрізняються від індивідуаль- них і парних більшою змістовністю й оригінальністю художнього оформлення. Крім того, участь у проекті надає дітям можливість здійснити свій вибір ідей, норм, моделей поведінки, учні несуть відповідальність за цей вибір. Участь у проекті забезпечує висо- кий рівень пізнавальної активності, до розумової діяльності залу- чаються емоції, нові знання набувають під час дискусій, що спри- яє формуванню варіативного мислення. Школярі застосовують знання, порівнюючи, зіставляючи, оцінюючи вчинки, взаємини людей, суспільні та культурні явища й процеси, спостерігають і роблять власні висновки. Орієнтовні критерії оцінювання діяльності учнів над проектом [46, с. 13] Усього балів Критерій Опис 20 Рівень організа- ції діяль- ності 1. Ефективність співпраці в команді (групі). 2. Внесок кожного в загальний результат. 3. Ступінь ініціативності, творчості кожного члена групи. 4. Планування роботи, уміння розподілити її на етапи, спільне обговорення проекту. 5. Якість, переконливість публічних виступів 228 Розділ 3. урок як основна форма організації навчання літератури Усього балів Критерій Опис 50 Зміст 1. Якість (глибина, актуальність) зібраної з різних джерел інформації, її систематизація, добір. 2. Демонстрація навичок мислення високого рівня. 3. Уміння висловлювати власні думки, судження, порушувати й розв’язувати проблеми. 4. Неординарність у підході до проблеми, креативність. 5. Визначення шляхів використання проекту в практичному житті 30 Технічна частина 1. Якість презентацій (зокрема, комп’ютерних), слайдів, відео- фільму тощо. 2. Відповідність малюнків та фото змісту, звуковому супроводу. 3. Стиль оформлення. 4. Відсутність граматичних та орфографічних помилок. 5. Оформлення бібліографії, посилань на використані джерела відповідно до вимог |