Лекції фармакологія. Фарма лекции. З фармакології для студентів медичних факу
 Скачать 3.61 Mb.
|
|
8.2. ПРЕПАРАТИ ЖИРОРОЗЧИННИХ ВІТАМІНІВ Ретинол (вітамін А) являє собою складний первинний спирт, що надходить з їжею і, крім того, синтезується при перетворенні рослинного пігменту каро- тину. Останній існує у вигляді трьох ізомерів: α, β, та γ. Частіше в природі зустрічається β-ізомер. Попередник вітаміну А - каротин - міститься в багатьох рослинних продуктах: моркві, шпинаті, цибулі, петрушці, червоному перці, чорній смородині, чорниці, аґрусі, абрикосах, персиках, зернах пшениці та ін. Джерелами вітаміну є печінка тварин, риб, яєчний жовток, вершкове масло, молоко, сир. β-каротин і інші кератіноїди у клітинах слизової оболонки тонкої кишки і частково в печінці й шкірі розщеплюються з утворенням ретінолу. Фа- рмакокінетика. Всмоктується ретинол у тонкій кишці (за участю жовчних ки- слот). У разі недостатності жовчотворення може розвинутися гіповітаміноз А. Головна частина вітаміну А депонується у печінці в формі ретинолу пальмі тату, в кров потрапляє у вигляді ретинолу, зв’язаного зі специфічним білком, а також з пре альбуміном. В організмі розподіл нерівномірний. Більше нако- пичується в серці, нирках, жирових депо, легенях. Екскретується з сечею та фекаліями. Механізм дії. Ретинол необхідний для нормальної функції клітинних та субк- літинних мембран. Він збільшує проникність мембран для різних речовин та іонів, змінює мембрани лімфоїдних клітин та підвищує захисні імунні реакції, посилює поділ імунокомпетентних клітин, полегшує вихід з лізосом протеолітичних фер- ментів, необхідних для травлення захоплених фагоцитом мікроорганізмів. Цей ві- тамін за свою дію одержав назву антиінфекційного . Ретинол бере участь у різноманітних біохімічних процесах (окислення, тканин- ного дихання, біосинтезу), є антиоксидантом. Він бере участь у регуляції синтезу білків (анаболічна дія), активуючи або стимулюючи синтез РНК, зокрема транс- портної, та ферментів, що зв'язують амінокислоти. Фармакодинаміка. Ретинол сприяє загоєнню виразок, епітелізації та регенерації слизових оболонок шлунка кишечника, жовчних та сечових шляхів. Ретинол на- лежить до стимуляторів росту, він сприяє росту й розвитку організму. Вітамін А забезпечує функцію зорового аналізатора, бо бере участь у синтезі зорового пігме- нту сітківки – родопсину. За свою дію вважається - антиксерофтальмічним. У разі недостатнього надходження вітаміну в організм порушується сутінковий зір (ге- мералопія). За наявності авітамінозу слизова оболонка ока стає сухою (кератит), рогівка – м'якою (кератомаляція). Гіповітаміноз. Уражується епітелій усіх слизових оболонок і шкіри, що призво- дить до порушення бар'єрної функції епітелію, а отже, до інфікування і розвитку запальних процесів (пневмонія, пієліт, коліт та ін.). Можуть спостерігатися про- цеси зроговіння (гіперкератоз). 327 Найбільш загальним проявом А-авітамінозу є порушення росту за рахунок упо- вільнення росту кісток та порушення процесів кісткоутворення в дітей, кератині- зація епітеліальних клітин слизових оболонок, залоз та шкіри, зниження стійкості організму до інфекційних захворювань. Специфічною ознакою А-авітамінозу слу- жить порушення здатності ока до темнової адаптації («куряча сліпота») - гемера- лопія. Добова потреба у вітаміні А становить 1,5 мг, або 5000 МО (для дорослої лю- дини). Призначення. Лікування ксерофтальмії й інших хвороб очей, а також уражень шкіри (дискератоз, опіки, екзема тощо), а також у комплексній терапії хворих на спазмофілію, гепатит, цироз, виразку шлунка та дванадцятипалої кишки, хронічні бронхолегеневі хвороби, хронічні інфекції, анемію. Ретинол використовую при порушеннях росту в дітей. При вагітності однак слід враховувати, що введення великих доз вітаміну А може викликати вади розвитку ЦНС, очей та піднебіння в плода. Побічна дія. В'ялість, сонливість, головний біль, біль у кістках, блювання, свер- біж, випадання волосся. При цьому збільшується секреція спинномозкової рі- дини, внаслідок чого підвищується внутрішньочерепний тиск, виникають запамо- рочення, порушення зору, явища менінгізму, нудота, блювота. При споживанні ве- ликих кількостей каротин-утримуючих харчів можуть з'явитись жовто-червоні за- барвлення долоней та підошов, загальна слабість, зниження артеріального тиску. При передозуванні призначають вітамін D. Протипоказання. Пронос, блювання, захворювання що супроводжуються висо- кою температурою, нефрит, серцева недостатність в стадії декомпенсації, підви- щена чутливість до ретинолу, перший триместр вагітності. Риб’ячий жир, який отримують шляхом екстракції з печінки тріскових риб міс- тить від 350 до 1000 МО ретинолу в 1 г. Рекомендують для профілактики і ліку- вання гіпо-, авітамінозу А та рахіту. Попередники вітаміну А – каротиноїди – Серед них більш ефективно засвою- ється бета-каротин – діють як антиоксиданти, захищають клітинні структури, по- переджають окиснення холестерину, прогресування атеросклерозу, стимулюють імунну систему. Каротиноїди мають значення для профілактики атеросклерозу, всіх форм ішемічної хвороби серця, в тому числі інфаркту міокарду, церебраль- ного інсульту, виникнення пухлин, захищають ДНК та інші структури від руйну- вання вільними радикалами. Кальциферол (вітамін D). Існує низка природних та синтетичних речовин, що належать до групи кальци- феролів. У клінічній практиці найчастіше застосовують ергокальциферол (вітамін D 2 ) та холекальциферол, відеїн (вітамін D 3 ). Вітаміни D 2 і D 3 – біла кристалічна речовина, нерозчинна у воді, але розчинна у спирті. 3 хімічної провітамін D 2 міс- титься у великій кількості в пивних дріжджах, грибах і ріжках, провітамін D 3 вхо- дить до складу тваринних тканин і шкіри людини. Попередником вітаміну Д 3 є холестерин, що дає можливість синтезу вітаміну шляхом приймання сонячних ванн або опромінювання кварцевою лампою всієї поверхні тіла. Вітамін Д 2 (ерго- кальциферол) не зустрічається в природному вигляді, а утворюється з провітаміну 328 — ергостерину — при опромінюванні ультрафіолетовим промінням. Вітамін Д 3 зустрічається в природному вигляді в жирі печінки тунця, палтуса, китів. Помірну Д-вітамінну активність мають коров'яче молоко та жовтки яєць. Фармакокінетика. При введенні всередину в дистальному відділі тонкої кишки, всмоктуванню сприяє жовч. В лімфі та плазмі крові вітамін циркулює у складі хі- ломікронів і ліпопротеїнів, проникає в печінку, кістки, скелетні м’язи, наднир- ники, міокард, жирову тканину. Трансформується у печінці до кальцидіолу, у ни- рках – кальцитріолу і кальцидіолу. Екскретується з жовчю в кишечник, з якого частково абсорбується, особливо довго зберігається у жировій тканині. Механізм дії. Вітаміни групи D потрібні для регуляції в організмі фосфорно- кальцієвого обміну. Препарати активують ферменти (лужна фосфатаза та ін.), які сприяють всмоктуванню кальцію, та ферменти, які сприяють транспорту і відкла- данню кальцію в кістках у вигляді фосфорнокальцієвих солей. Фармакодинаміка. Один з важливих ефектів вітаміну Д полягає в тому, що він підвищує проникність епітелію кишечника для кальцію та фосфору, а також регу- лює їх засвоєння в тканинах. Біологічна активність притаманна не вітаміну Д, а його гідроксилованим метаболітам (утворення метаболітів відбувається в печінці й нирках за участю гідроксилаз). Під контролем вітаміну D перебуває процес мо- білізації кальцію з кісткової тканини, що потрібно для створення оптимальних умов для росту кісткової тканини. У разі дефіциту вітаміну D в дитячому організмі порушуються процеси мінера- лізації кісткової і хрящової тканин, унаслідок чого розвивається специфічне ура- ження кісток скелету (рахіт); спостерігається розвиток остеомаляції — розм'як- шення кісток, які під вагою тіла приймають спотворені О- або Х-подібні форми; на кістково-хрящовій межі ребер відзначаються своєрідні потовщення (рахітичні чотки). Потреба в цьому вітаміні залежить від віку, фізіологічного стану організму, відношення вмісту кальцію й фосфору в їжі. Для немовлят добова доза вітаміну Д дорівнює 13— 25 мкг, що становить 500—1000 ІО; дорослій людині вистачає 7— 12 мкг. Ця кількість вітаміну забезпечується шляхом звичайного харчування. Показання. Профілактика і лікування у дітей рахіту, остеомаляції, а також при повільному зрощенні кісткової тканини, розладах функції прищитовидної залози з гіпокальціємією, псоріазі, вовчаку шкіри та слизових оболонок, активному тубе- ркульозі легенів, захворюваннях ШКТ, гострих та хронічних хворобах печінки й нирок, тощо. Вираженою D-вітамінною активністю володіє вітамінізований риб'ячий жир, який містить вітаміни А і D. У великих дозах вітамін D доцільно вводити разом із вітамінами А, Е, аскорбіновою кислотою. Побічна дія. Надмірний вміст вітаміну Д може викликати гостре та хронічне от- руєння. Вони полягають в патологічній демінералізації кісток та відкладенні каль- цію в нирках, судинах, серці, легенях, кишечнику. При цьому страждає ЦНС, про- яви з боку якої можуть бути від в'ялості й сонливості до різкого непокою та судо- рог. Спостерігається підвищення температури тіла і артеріального тиску. Через ро- звиток ниркової недостатності це може привести до смертельного кінця. 329 Лікування D-гіпервітамінозу полягає у відміні цього вітаміну і призначенні корти- костероїдів, препаратів магнію і калію, вітамінів Е, С, А. Протипоказання. Активна форма туберкульозу легенів, пептична виразка шлу- нка і 12-палої кишки, гострі та хронічні хвороби нирок та печінки, органічні хро- нічні захворювання серця та судин. Токоферол (вітамін Є) – вітамін розмноження (tocos — пологи, phero — тво- рити). Представляє собою світлу-жовту в'язку маслянисту рідину зі слабким запа- хом. Існує кілька похідних токоферолу, але найбільшою вітамінною активністю володіє α-токоферол. Виділений з рослинних олій та пшеничних зародків. Дже- релом токоферолу також є зелені рослини, ягоди шипшини, рослинні олії, яйця тощо. Потреба в вітаміні Є залежить від фізіологічного стану організму, складу харчового раціону, зокрема жиру, антиоксидантів. \ Фармакокінетика. Токоферол добре всмоктується у верхніх відділах тонкого кишечнику, надхо- дить у кров’яне русло через лімфатичну систему. В крові зв’язується з бета-ліпоп- ротеїнами, накопичується в міокарді та скелетних м’язах. Близько 80% токофе- ролу через тиждень екскретується з жовчю, незначна частина у вигляді метаболі- тів екскретується з сечею. Механізм дії. Токоферол володіє потужними антиокисними властивостями, га- льмує вільнорадикальні реакції, запобігаючи утворенню в клітинних та субклітин- них мембранах перекисів жирних кислот, котрі пошкоджують мембрани та викли- кають загибель клітин. Пригнічуючи процес перексидації, він зменшує утворення простагландинів у тромбоцитах та процес їх агрегації, в легеня він захищає від по- шкодження тканину альвеол, сприяючи синтезу сурфактанта. Фармакодинаміка. Токоферол є структурним компонентом клітинних мембран. Взаємодіє з фосфоліпідним бішаром. Він бере участь у важливих біохімічних про- цесах організму. Токоферол є мембраностабілізатором усіх клітинних мембран. Має стабілізуючий вплив на мембрани лізосом, сприяє нормалізації тканинного дихання в мітохондріях, поліпшує активність мембранних фосфоліпаз, стабілізує ферментні системи транспорту іонів кальцію в цистерни саркоплазматичного ре- тикулуму, обмежує перекисне окиснення ліпідів. Завдяки впливу на різні сторони метаболізму токоферол має геропротекторну дію, є особливо ефективним у людей похилого та старечого віку. Токоферол володіє імуномодулюючим впливом, сти- мулює продукцію інтерлейкіну 2, пригнічує супресорну активність, активує Т- хелпери. Токоферол захищає еритроцити та інші елементи крові від окислювального по- шкодження, попереджає посилення тромбоутворення, нормалізує функціональ- ний стан системи згортання. Препарат запобігає окисненню холестерину і тому має захисний вплив при атеросклерозі та ішемічній хворобі серця, активує ферме- нти креатинфосфокіназу, калій-натрієву-АТФ-азу, забезпечує нормальну функцію м’язової системи, підвищує переносимість фізичного навантаження, стійкість до фізичних травм, поліпшує функцію нейронів головного мозку, сприяє збереженню пам’яті, підвищує толерантність до емоційних стресів. Вітамін Е попереджає роз- виток катаракти, має антиканцерогенний вплив, захищає ДНК, та інші клітинні структури від пошкодження вільними радикалами. Токоферол має антистерильну 330 активність, він необхідний для нормальної репродукції людини, тому що стиму- лює синтез гонадотропінів у гіпофізі, розвиток плаценти, утворення в ній хроніч- ного гонадотропіну. Вітамін активізує процеси тканинного дихання, впливає на обмін білків, вуглеводів і холестерину. Токоферол збільшує синтез білків різних тканин, колагену в підшкірній основі та кістках, скорочувальних білків в посмуго- ваних, непосмугованих м'язах та міокарді, активує синтез білків слизових оболо- нок, плаценти, підвищує синтез ряду ферментів та гормонів. Недостатність вітаміну Є викликає порушення ембріогенезу та дегенеративні зміни репродуктивних органів, що веде до стерильності. До специфічних проявів недостатності вітаміну Є належать також м'язова дистрофія, жирова інфільтрація печінки, дегенерація спинного мозку, наслідком чого є різке обмеження рухомості тварин. У людини авітаміноз Є практично не спостерігається, бо цей вітамін у достатній кількості надходить із їжею. Показання. М’язова дистрофія, ішемічна хвороба серця, порушення функції ста- тевих залоз, безпліддя, загрозі аборту та передчасних пологів, аменореї, запален- нях або дистрофіях сітківки, контрактура Дюпюітрена, боковий аміотрофічний склероз, псоріаз, дерматоміозит, порушення менструального циклу, склеродермія, гіпотрофія, очні хвороби, спазми периферичних судин, атеросклероз, гіпертонічна хвороба, міокардіодистрофія, інші. Токоферолу ацетат знайшов широке застосування в акушерсько-гінекологіч- ній, геріатричній, педіатричній практиці тощо. В останні роки у зв'язкузівстанов- ленням того факту, що в патогенезі багатьох неінфекційних захворювань беруть участь процеси вільнорадикального окислення ліпідів, широко використовуються антиоксидантні властивості α-токоферолу. Його застосовують при м'язовій атро- фії, статевій слабості та безплідді в чоловіків, звичайному аборті, аменореї, запа- лення або дистрофія сітківки, захворювання серцево-судинної системи. Побічна дія. Алергічні реакції, пригнічення вільно-радикальних та імуних про- цесів, геморагії. Протипоказання. Індивідуальна непереносність. Слід дотримуватися обереж- ності при застосуванні препаратів при тяжкому кардіосклерозі та інфаркті міока- рда. Вікасол (вітамін К) належить до похідних хінонів. Основним джерелом його є рослини (люцерна, шпинат, хвоя сосни, цвітна капуста, плоди шипшини тощо). В організм надходить переважно аліментарним шляхом, частково синтезується мік- рофлорою кишок. Існує кілька сполук вітаміну К (К 1 –К 7 ). Вікасол – синтетичний аналог вітаміну К3. Фітоменадіон – препарат, що має властивість вітаміну К1. Фармакокінетика. Препарат швидко всмоктується, в крові визначається через 1/2 години після прийому, через 2-8 годин концентрація досягає максимального значення. Перетворюється в печінці. Екскретується нирками. Механізм дії вітаміну К пов'язують із його впливом на біосинтез факторів зсі- дання крові (протромбіну, проконвертину, фактору Кристмаса, фактору Стюарта- Прауерса). Крім того, він сприяє синтезу АТФ, креатинфосфату, ряду ферментів. Фармакодинаміка. Біохімічна роль вітаміну К полягає у впливі на заключну ста- дію формування молекули протромбіну на посттрансляційному рівні. Передбача- ється роль вітаміну К в процесах оксидаційного фосфорилювання в мітохондріях 331 клітин. Він чинить сприятливий вплив на епітелій судин. Дефіцит вітаміну К у організмі може бути зумовлений порушенням його всмоктування при обтурацій- ній жовтяниці, виразковому коліті або застосуванням непрямих антикоагулянтів, які мають антивітамінну дію. При нестачі вітаміну К спостерігається зниження вмісту факторів скипання крові, проявом чого є кровоточивість тканин, розвиток геморагічного діатезу. Показання. Підвищена кровоточивість, зумовлена недостатнім утворенням фа- кторів зсідання, передозуванням антикоагулянтів, під час підготовки до операції, а також при септичних процесах, променевій хворобі, з метою профілактики в останні місяці вагітності, тощо. Основною формою вітаміну К, що застосовується в лікарській практиці, є його синтетичний аналог – вікасол. Побічна дія. Гіперпротромбін-, гіпертромбінемія, гіпербілірубінемія, тромбоем- болія. У разі передозування може розвинутися гіпервітаміноз (гіперпротромбіне- мія). Протипоказання. Підвищене згортання крові; тромбоемболії; явища гемолітич- ної жовтяниці новонароджених; підвищена чутливість до препарату. 8.3. ПОЛІВІТАМІННІ ПРЕПАРАТИ У природі вітаміни звичайно зустрічаються в вигляді різних сполук. У ряді ви- падків вітаміни взаємно посилюють ефекти один одного; в деяких випадках ток- сичність вітамінів зменшується при комбінованому застосуванні. Ці та інші особ- ливості їх дії створюють підставу для комбінованого їх застосування як в профіла- ктичних, так і в лікувальних цілях. Комбінація вітамінів може здійснюватися як шляхом індивідуального підбору відповідних сполучень, так і застосуванням го- тових препаратів. Існують такі вітчизняні та зарубіжні готові полівітамінні препарати: аєвіт, унде- віт, декамевіт, вітрум, прегнавіт, алфавіт, есенціале (комплекс вітамінів та фосфо- ліпідів). Юнікап оліговіт, мультітабс, супрадін, дуовіт, таксофіт, матерна, містять вітаміни та мікроелементи. Застосування полівітамінних препаратів має бути су- воро обгрунтованим. Антивітаміни – речовини, які різними шляхами порушують засвоєння вітамінів живими клітинами та викликають вітамінну недостатність. Це може бути внаслі- док прямої взаємодії з вітамінами (наприклад, аскорабтоксидаза – антивітамін ки- слоти аскорбінової), що веде до втрати вітамінної активності. Інші антивітаміни перешкоджають впливу вітамінів на субстрати, наприклад – метотрексат –антиві- тамін кислоти фолієвої, неодикумарини – антивітаміни вікасолу, акрихін – антиві- тамін рибофлавіну. |